Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2014 року Справа № 5024/1076/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.за участю представників: від позивача:Побийвовк В.В., дов. №511/12 від 23.10.2012р.;від відповідача:Ісаєва В.Б., дов. б/н від 15.01.2014р.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПриватного підприємства "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013р. (складена 12.02.2013р.)у справі господарського суду№5024/1076/2011 Херсонської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль" в особі Херсонської обласної дирекції "Райффайзен Банк "Аваль"до Приватного підприємства "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін"простягнення заборгованості в розмірі 4 717 048,29грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотекиВ С Т А Н О В И В:

Останнім рішенням господарського суду Херсонської області від 09.10.2012р. (складене 19.10.2012р.)., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013р. (складена 12.02.2013р.) у справі №5024/1076/2011, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Херсонської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" - 4 529 064,60грн. заборгованості за кредитом, 176 561,39грн. нарахованих відсотків за кредитом, 11 422,30грн. пені за порушення строків сплати відсотків за кредитом, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - цілісний майновий комплекс дитячого оздоровчого табору "Дельфін", місцезнаходження якого - Херсонська обл., м. Скадовськ, "Цукур" територія 14. Визначено початкову ціну предмета іпотеки - цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого табору "Дельфін" для подальшої реалізації цього предмета іпотеки, у розмірі - 15 220 000грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, Приватне підприємство "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін", з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.12.2013р. задоволено клопотання Приватного підприємства "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" про поновлення строку на подання касаційної скарги, відновлено строк на її подання та вищезазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

У зв'язку з перебуванням судді Євсікова О.О. у відпустці, розпорядженням Голови Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №02-05/970, для розгляду справи №5024/1076/2011 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Прокопанич Г.К., судді: Алєєва І.В. (доповідач), Акулова Н.В.

Ухвалою від 23.12.2013р. Вищий господарський суд України задовольнив клопотання позивача про продовження строку розгляду касаційної скарги у справі №5024/1076/2011, продовжив строк її розгляду на п'ятнадцять днів та відклав розгляд касаційної скарги.

У зв'язку з виходом з відпустки судді Євсікова О.О. та завантаженістю судді Акулової Н.В., розпорядженням секретаря першої судової палати від 17.01.2014р. №02-05/18, для розгляду справи №5024/1076/2011 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Прокопанич Г.К., судді: Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.01.2014р. відкладено розгляд касаційної скарги.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу позивач просив оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 27.01.2014р. представник позивача заперечував проти задоволення касаційної скарги, представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Приватного підприємства "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 15.12.2005р. між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" в особі Херсонської обласної дирекції, (правонаступник Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Херсонської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль") та Приватним підприємством "Дитячий оздоровчий комплекс "Дельфін" (правонаступник Приватне підприємство "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін") (надалі - позичальник), укладена Генеральна кредитна угода № 010/03-051/434, відповідно до умов якої позивач зобов'язався надавати відповідачу грошові кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в межах цієї Генеральної кредитної угоди, в розмірі не більше 1 000 000 грн.

Пунктом 6.3 зазначеної Генеральної кредитної угоди передбачалось, що позивач має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом, комісійні тарифи та штрафні санкції, та звернути стягнення на предмет застави.

З урахуванням додаткових угод №1 від 26.02.2007р. №2 від 12.11.2007р., №3 від 13.10.2008р. та № 010/03-051/434/4 від 27.09.2010р. сторонами визначено ліміт кредитування в розмірі 6 027 100 грн. з кінцевим строком погашення 01.10.2018р.

11.01.2006р. в забезпечення належного виконання зобов'язань по генеральній кредитній угоді №010/03-051/434 від 15.12.2005р., сторонами укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Зоріною Л.М. за № 23, відповідно до умов якого іпотекодавець - ПП "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін", зобов'язаний до 14.12.2010р. повернути іпотекодержателю - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Херсонської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" кредит у розмірі 1 000 000 грн., сплатити відсотки за його користування та комісійні тарифи, а також неустойку у розмірі, строки та у випадках, передбачених генеральною кредитною угодою від 15.12.2005р. та усіма кредитними договорами укладеними в її рамках та цим Іпотечним договором.

За умовами договору іпотеки від 11.01.2006р., іпотекодарежатель Банк має право у випадку невиконання іпотекодавцем свої зобов'язань за генеральною кредитною угодою отримати задоволення за рахунок іпотечного майна, - цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого табору "Дельфін", що знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, "Цукор" територія 14.

07.03.2007р. між позивачем та відповідачем також укладений договір іпотеки, з урахуванням додаткових угод до нього № 1 від 13.11.2007р. та № 2 від 15.10.2008р., відповідно до умов якого ПП "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" (іпотекодавець), зобов'язався відповідати за виконання Генеральної кредитної угоди № 010/03-051/434 від 15.12.2005р. та усіх кредитних договорів укладених в її межах, тим же іпотечним майном -цілісним майновим комплексом дитячого оздоровчого табору "Дельфін", що знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, "Цукор" територія 14. Заставна вартість визначена сторонами в розмірі 6 163 400 грн.

Спірні правовідносини стосуються:

- Кредитного договору №010/03-051/434-1 від 15.12.2005р., з урахуванням додаткових угод до нього №1 від 12.09.2006р., №010/03-051/434-1/3 від 18.11.2009р. та №010/03-051/434-1/4 від 27.09.2010р., відповідно до умов якого позивач, зобов'язався надати відповідачу, як позичальнику, кредит в розмірі 177 200грн. строком до 01.09.2011р., зі сплатою 21,5% річних, з погашенням кредиту та відсотків згідно до графіку.

- Кредитного договору №010/03-051/434-4 від 26.02.2007р., з урахуванням додаткових угод до нього №1 від 12.11.2007р., №010/03-051/434-4/3 від 18.11.2009р. та № 010/03-051/434-4/4 від 27.09.2010р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу, як позичальнику, кредит в розмірі 214 472 доларів США, зі сплатою 12% річних, строком до 25.02.2017р., з погашенням кредиту та відсотків згідно до графіку.

- Кредитного договору №010/03-051/434-5 від 12.11.2007р., з урахуванням додаткових угод до нього №1 від 08.08.2008р., №2 від 09.01.2009р., №010/03-051/434-5/3 від 18.11.2009р., №010/03-051/434-5/4 від 24.02.2010р., №010/03-051/434-5/5 від 24.02.2010р., №010/03-051/434-5/6 від 08.06.2010р. та №010/03-051/434-5/7 від 27.09.2010р., відповідно до умов якого позивач, зобов'язався надати відповідачу, як позичальнику, кредит в розмірі 2 300 000грн., зі сплатою 19% річних, з погашенням кредиту та відсотків згідно до графіку.

- Кредитного договору №010/03-051/434-6 від 14.10.2008р., з урахуванням додаткових угод до нього №010/03-051/434-6/4 від 23.02.2010р., №010/03-051/434-6/5 від 24.02.2010р., №010/03-051/434-6/6 від 08.06.2010р., №010/03-051/434-6/7 від 27.09.2010р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати позичальнику, кредит в розмірі 762 581,60грн., зі сплатою 21,5% річних, з погашенням кредиту та відсотків згідно до графіку повернення кредиту та сплати інших платежів, строком до 25.02.2017р.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно зі ст. ст. 42, 43 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів. У такому ж порядку вирішуються питання, що виникають у процесі розгляду справи (ст. 47 ГПК України).

У відповідності зі ст. 82 ГПК України, при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому, необхідно мати на увазі, що, згідно зі ст. 43 ГПК України, наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Згідно статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наведене свідчить, що під час розгляду справи місцевим господарським судом та апеляційною інстанцією допущені порушення ст. ст. 42, 43, 47, 43, 82, 99, 101 ГПК України.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи приписи ст. 1117 ГПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення господарського суду господарського суду Херсонської області від 09.10.2012р. (складене 19.10.2012р.) та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013р. (складена 12.02.2013р.) у справі №5024/1076/2011 підлягають скасуванню, як винесені без дослідження всіх обставин справи, що мають істотне значення для правильного розгляду спору по суті, з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, виконати вказівки, викладені у постанові Вищого господарського суду України від 02.07.2012р. у цій справі, які в силу приписів ст. 11112 ГПК України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" - частково задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013р. (складена 12.02.2013р.) та рішення господарського суду Херсонської області від 09.10.2012р. (складене 19.10.2012р.) у справі №5024/1076/2011 - скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя О.О. Євсіков