Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року Справа № 5011-6/8300-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. (доповідач)з участю представників: позивача: відповідача: ОСОБА_3. ОСОБА_4розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕТЕЛІГ УКРАЇНА"на рішення та постанову Господарського суду міста Києва від 26 травня 2014 року Київського апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2014 рокуу справі№ 5011-6/8300-2012за позовомфізичної особи - підприємця ОСОБА_4дотовариства з обмеженою відповідальністю "ШЕТЕЛІГ УКРАЇНА"про стягнення 500 546, 00 грнВСТАНОВИВ:

У червні 2012 р. фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 500 546,00 грн, з яких 2 280,00 грн - витрати за плівку, 456,00 грн - 20 % штрафу, 43 200,00 грн - витрати за придбаний додатковий товар, 7 560,00 грн - вартість робіт з прививання повою, 446 960,00 грн - неодержаний прибуток.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 (головуючий - Ковтун С.А., судді - Смирнова Ю.М., Удалова О.Г.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2014 (головуючий - Шаптала Є.Ю., судді - Корсакова Г.В., Куксов В.В.), позов задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕТЕЛІГ УКРАЇНА" на користь ФОП ОСОБА_4 2 280,00 грн витрат за плівку, 43 200,00 грн збитків та судові витрати.

В іншій частині позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та передати справу на новий розгляд.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частина 1 ст. 11 ЦК України встановлює, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами, за накладними № 45 від 16.03.2010 та № 259 від 12.08.2010 відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято і оплачено 4 рулони поліолефінової плівки 25ммх40мх50мм для щеплень та окуліровки на суму 380,00 грн та 23 рулони поліолефінової плівки 25ммх40мх50мм для щеплень та окуліровки на суму 1 900,00 грн.

Поставка відповідачем товару та прийняття і оплата його позивачем свідчить про укладення між сторонами договору купівлі-продажу у спрощений спосіб.

Як встановлено судами, плівка, ввезена на територію України, є виробництвом фірми Aglis Co., Ltd., Японія, яка не підлягає обов'язковій сертифікації і не належить до контрольованих товарів. Разом з тим, однією з її характеристик при придбанні було наявність біорозкладаючих складових.

Після придбання товару, з 11 серпня по 23 серпня 2010 року позивачем було здійснено окулірування підщеп яблуні у кількості 21 600 штук, для чого позивач підписав з фізичними особами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 договір підряду на виконання робіт.

Позивачем були придбані у фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 підщепи за ціною 2 грн за штуку, що підтверджується накладною № 21/03 та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 21/03

Однак, після окулірування всі саджанці загинули.

18.06.2011 комісією у складі заступника директора корпорації "Вінницясадвинпром" Рибачка В.О., начальника відділу Центрального регіону Української помологічно-емпелографічної інспекції з розсадництва Колінчука В.В. та голови ФГ "Ягіндне-МС" Гончарука В.В. в присутності позивача проведено обстеження з виходом на місцезнаходження повою, за результатами якого складено акт, відповідно до якого встановлено загибель повою в кількості 21 600 штук, на яких позивачем було застосовано поліолефінову плівку розміром 25х40х50 мм для щеплень та окуліровки, що була надана йому відповідачем. В акті зазначено, що причина загибелі - відсутність біорозкладання плівки.

11.10.2011 позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування 328 370,00 грн, оскільки внаслідок продажу відповідачем позивачу плівки неналежної якості (відсутності її біорозкладання) у позивача загинули саджанці, що заподіяло позивачу шкоду.

Також позивачем були направлені відповідачу вимоги від 15.12.2011 та від 16.02.2012 про відшкодування 53 130, 00 грн, які були залишені останнім без відповіді та задоволення.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач поставив позивачу товар неналежної якості, чим заподіяв позивачу шкоду, що підтверджується актом комісії "Вінницясадвинпром" від 18.06.2011 та рекламацією від 06.12.2011, а тому просить стягнути з відповідача 500 546,00 грн.

Статтею 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовувався. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети (ст. 673 ЦК України).

Частиною 2 ст. 678 ЦК України передбачено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право, зокрема, відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Як встановлено судами, факт використання позивачем, придбаної у відповідача плівки для окулірування 21 600 штук саджанців яблуні підтверджується матеріалами справи. Разом з тим, встановлено, що поставлена відповідачем плівка повинна була бути самозникаючою, тобто такою, що зникає сама під дією сонячного проміння, а термін іі біорозкривання мав становити до одного місяця, однак протягом місяця після її використання, плівка не біорозклалася, що підтверджується актом комісії та висновком експертів № 2391/13-34 від 31.10.2013, що і стало причиною загибелі 21 600 штук саджанців яблуні.

Отже, враховуючи, що відповідачем було допущено істотне порушення вимог щодо якості поставленого ним позивачу товару, то суди обґрунтовано задовольнили позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2 280,00 грн вартості плівки.

Щодо доводів скаржника в касаційній скарзі про те, що акт комісії не може підтверджувати невідповідність якості поставленого відповідачем позивачу товару, то вони є безпідставними і були предметом дослідження господарських судів попередніх інстанцій, які прийшли до правильного висновку про те, що акт комісії містить інформацію про фактичні дані, що мають значення для справи і складений особами, що не є зацікавленими у вирішенні спору у справі і в силу вимог ст. 32 ГПК України є доказом у справі. Також місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правомірно прийняв висновки експертів як належний доказ і доводи відповідача в касаційній скарзі цих висновків не спростовують.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З огляду на положення ст. 22 ЦК, ст. 224 ГК для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Як правомірно було встановлено господарськими судами, наслідком постачання відповідачем позивачу плівки неналежної якості стала загибель 21 600 штук саджанців яблунь, вартість яких складає 43 200,00 грн, а доказом понесення позивачем у зв'язку із цим витрат є квитанція до прибуткового касового ордеру № 21/03, а отже, господарські суди прийшли до правильного висновку про наявність в діях ТОВ "ШЕТЕЛІГ УКРАЇНА" складу цивільного правопорушення та наявність підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення збитків у розмірі 43 200,00 грн.

ТОВ "ШЕТЕЛІГ УКРАЇНА" в касаційній скарзі посилається на те, що квитанція до прибуткового касового ордеру № 21/03 не відповідає Положенню про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а тому не є належним доказом, який підтверджує понесення позивачем витрат, однак такі доводи є безпідставними, оскільки такий документ відповідає вимогам додатку 2 до такого Положення.

У частині відмови у стягненні з відповідача 446 960,00 грн збитків, 456, 00 грн 20 % штрафу та 7 560,00 грн витрат на роботи з прививанню повою рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2014 ніким не оскаржуються.

Враховуючи викладене, підстав для скасування судових рішень, постановлених відповідно до вимог закону та встановлених у справі обставин, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕТЕЛІГ УКРАЇНА" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 26 травня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2014 року у справі за № 5011-6/8300-2012 - без змін.

Головуючий, суддя М. ОстапенкоСуддя П. ГончарукСуддя Л. Стратієнко