Історія справи

Постанова ВГСУ від 25.11.2015 року у справі №916/978/13
Постанова ВГСУ від 26.02.2014 року у справі №916/978/13
Постанова ВГСУ від 26.10.2016 року у справі №916/978/13
Постанова ВГСУ від 17.06.2015 року у справі №916/978/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 року Справа № 916/978/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скарги селянського фермерського господарства "Колос" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 02.12.2013р. у справі господарського суду№916/978/13 Одеської області за позовомБілгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району доТарутинської районної державної адміністрації Одеської області третя особаселянське фермерське господарство "Колос" про за участю прокуратури - представників сторін: позивача 1- позивача 2- відповідача - третьої особи - визнання недійсними та скасування розпоряджень прокурор відділу Генеральної прокуратури України Коркішко В.М. посв. № 000729 Павлов С.О. дов. № 220/732/д від 28.11.2013 не з'явився не з'явився не з'явився В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року Білгород-Дністровський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Селянського фермерського господарства "Колос", про визнання недійсними та скасування розпоряджень Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки СФГ "Колос" на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради" від 25.12.2007р. №392/А-2007 та "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок СФГ "Колос", наданих на умовах довгострокової оренди на території Веселодолинської сільської ради" від 24.10.2008р. №297/А-2008.

Позовні вимоги були обґрунтовані перевищенням повноважень райдержадміністрацією при прийнятті оскаржуваних розпоряджень, що полягає у незаконному розпорядженні земельними ділянками Міністерства оборони України, наданими для потреб оборони, чим порушено право постійного користування земельною ділянкою площею 23253,17га, наданою у користування військовій частині А-1366 для організації загальновійськового полігону та розташованою на території Веселодолинської сільської ради.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.07.2013р. (судді Рога Н.В., Демешин О.А., Меденцев П.А.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 (судді Туренко В.Б., Лавриненко Л.В., Таран С.В.) позовні вимоги задоволено: визнано незаконними та скасовано розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №392/А-2007 від 25.12.2007р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки СФГ "Колос" на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради" та розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №297/А-2008 від 24.10.2008р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок СФГ "Колос" наданих на умовах довгострокової оренди на території Веселодолинської сільської ради", посилаючись на відсутність у Тарутинської райдержадміністрації повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою без погодження з Міністерством оборони України.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, селянське фермерське господарство "Колос" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представника Міністерства оборони України та думку прокурора відділу Генеральної прокуратури України, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що постановою Ради народних комісарів УРСР від 18.12.1945р. №2002/063 "Об отводе 20000 гектаров земли на территории Бородинского, Тарутинского и Саратского районов, Измаильской области для организации окружного артполигона ОДВО" постановлено відвести на території Бородинського, Тарутинського та Саратського районів, Ізмаїльської області під окружний артилерійський полігон Одеського військового округу 20000 га землі в межах згідно схеми, що додається; зобов'язано Ізмаїльський облвиконком після затвердження Радою народних комісарів СРСР відводу під артполігон 20000 га землі встановити межі земельної ділянки в натурі.

12.02.1946р. Ізмаїльським обласним виконавчим комітетом та Бюро обкому КП(б)У прийнято постанову №53/9-ОП "О порядке передачи в натуре земель Одесскому Военному Округу, для учебного артиллерийского лагеря под полигон, согласно постановлению СНК УССР от 18.ХІІ.1945 года №2002/063".

10.06.1946р. обласна комісія по передачі земель ОДВО відповідним актом передала земельну ділянку під учбовий артилерійський полігон ОДВО на площі 23600 га. Згідно цього Акту земельну ділянку в натурі відведено за рахунок земель Саратського, Тарутинського, Бородинського, Староказачанського та Арцизького районів, відвід меж оформлено відповідними актами. При відводі земель в натурі виявлено необхідність збільшення площі артполігону через рельєф місцевості з метою включення деяких висотних пунктів, у зв'язку з чим фактично відведено під полігон на 3600 га більше, ніж передбачено проектом, що, в свою чергу, узгоджено районними організаціями. Схема фактичного відводу земель є додатком до цього акту. Вказаний акт обласної комісії затверджено того ж дня рішенням №7 звуженого засідання Ізмаїльського обласного виконавчого комітету.

Розпорядженням Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області від 05.05.2005р. №101/А-2005 вилучено земельну ділянку загальною площею 23943,0 га, яка була надана в користування військовій частині А-1366 для організації загальновійськового полігону і розташована на території Веселодолинської сільської ради, та переведено її у землі запасу Веселодолинської сільської ради.

Розпорядженням Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області від 14.12.2005 №368/А-2005 внесено зміни до розпорядження райдержадміністрації від 05.05.2005р. №101/А-2005- пункт 1 викладено в наступній редакції: "Припинити право користування земельною ділянкою загальною площею 23253,17 га, яка була надана в користування військовій частині А-1366 для організації загальновійськового полігону і розташована на території Веселодолинської сільської ради, та переведено її до остаточного вирішення земельних суперечок в землі запасу Веселодолинської сільської ради".

Розпорядженням Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області від 25.12.2007р. №392/А-2007 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки СФГ "Колос" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2100 га ріллі в довгострокову оренду строком на 49 років із земель запасу Веселодолинської сільської ради; зобов'язано СФГ "Колос" заключити договір на земельну ділянку площею 2100 га ріллі із райдержадміністрацією.

Розпорядженням Тарутинської райдержадміністрації від 24.10.2008р. №297/А-2008 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 667,0 га ріллі в довгострокову оренду строком на 10 років із земель запасу Веселодолинської сільської ради Тарутинського раойну Одеської області; передано вказані земельні ділянки в довгострокову оренду строком на 10 років; зобов'язано СФГ "Колос" заключити договір на земельні ділянки з райдержадміністрацією.

Розглядаючи справу по суті, судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012р. у справі №2-а-3436/08/1570, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області "Про використання земель Тарутинського загальновійськового полігону" №101/А-2005 від 05.05.2005р. та п.1 розпорядження №368/А-2005 від 14.12.2005р. "Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації щодо урегулювання земельних відносин з військовими формуваннями".

Апеляційний адміністративний суд, приймаючи рішення у вказаній справі, дійшов висновку, що незважаючи на відсутність державного акту, право постійного користування вищезазначеними землями залишалося за Міністерством оборони України, а тому вони відносяться до земель оборони, належать державі на праві власності в особі Кабінету Міністрів України та за відповідними військовими формуваннями закріплені на праві постійного користування. Таким чином, виключно Кабінет Міністрів України має право припиняти право користування земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони. Одночасно суд зазначив, що всупереч ч.5 ст.ст.116, 149 Земельного кодексу України рішення про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки уповноваженим органом не приймалося, а згода Міністром оборони України на її вилучення не надавалася.

Отже, встановлений постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 по справі №2-а-3436/08/1570 факт належності спірної земельної ділянки до земель оборони визнаний господарськими судами попередніх інстанцій таким, що має преюдиціальне значення, і є обов'язковим для господарського суду при вирішенні даної справи по суті.

Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили з приписів статті 14 Закону України "Про Збройні Сили України", яка встановлює, що земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління.

Відповідно до ст.77 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України "Про використання земель оборони" землями оборони визначені землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств і організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Згідно із ч.2 ст.2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

Судами встановлено, що за приписами ст.4 Закону України "Про Збройні Сили України", Положення про Міністерство оборони України, військові частини ведуть облік закріпленого за ними майна в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України. Відповідно до Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основних правил користування наданими земельними ділянками і Керівництва з обліку земель (земельних ділянок) в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, Білгород-Дністровська КЕЧ є органом з обліку земель оборони.

Суди встановили, що згідно індивідуальної картки № 95 обліку земельної ділянки на обліку Білгород-Дністровської КЕЧ за Міністерством оборони України рахується земельна ділянка площею 24229,5 га військового містечка №11, розташована за адресою: Одеська обл., Тарутинський р-н, с Надеждівка.

Отже, землі оборони знаходяться в управлінні та користуванні Міністерства оборони, тоді як власником цих земель є держава в особі Кабінету Міністрів України, який розпоряджається ними. За відсутністю потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади згідно з статтею 27 Земельного кодексу України. Передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що згода Міністерства оборони України на передачу спірної земельної ділянки місцевим органам влади не надавалась, також відсутні звернення Міноборони України з клопотанням про відмову від користування земельною ділянкою Тарутинського артполігону, яка станом на дату прийняття оскаржуваних розпоряджень рахувалась як землі оборони.

Однак, з такими висновками судів передніх інстанцій не може погодитись колегія суддів Вищого господарського суду України, оскільки висновки судів є передчасними, винесеними по неповно встановленим обставинам справи.

В матеріалах справи (а.с.74- 82) містяться копії Наказу Командувача військами Південного оперативного командування від 16.02.2004 №67 "Про розформування військової частини А1366 Південного оперативного командування", Наказу Командира військової частини А 1366 від 20.02.2004 №15 "Про розформування військової частини А 1366 Південного оперативного командування", Наказу командувача військами ордена Червоного прапора Південного оперативного командування від 11.08.2004 № 401 "Про закріплення земельних ділянок за військовими радгоспами Південного оперативного командування в тимчасове користування на період 2004-2009 роки", Акт прийому-передачі земель Тарутинського полігону від 26.08.2004 та лист Заступника командувача військ Південного ОК з будівництва та розквартирування військ від 12.04.2005 № 31/1/282.

Проте, судами попередніх інстанцій цим копіям документів не надано ніякої правової оцінки.

В матеріалах справи (т.1 а.с.86-88) містяться копії розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.07.2006р. №390-р "Про передачу майнових комплексів військових містечок", яким було прийнято пропозицію Міноборони, погоджену з обласними, міськими, районними, селищними і сільськими радами та Арцизькою райдержадміністрацією Одеської області, щодо передачі з державної власності у власність (спільну власність) територіальних громад та до сфери управління Арцизької райдержадміністрації майнових комплексів військових містечок згідно з додатком, в якому зазначено, в тому числі, про передачу у спільну власність територіальних громад району військового містечка № 10 с. Весела Долина Тарутинського району.

Суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки цьому розпорядженню Кабінету Міністрів України та не встановили, чи має воно відношення до спірної військової частини та земельної ділянки.

З питання передачі та використання Тарутинського військового полігону в матеріалах справи ( т.1 а.с.89-91) наявне листування із Тарутинською райдержадміністрацією, Верховною Радою України, Міністерством оборони України, яким судами також не надано ніякої правової оцінки.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про преюдиціальне значення і обов'язковість для господарського суду при вирішенні даної справи фактів, встановлених постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 по справі №2-а-3436/08/1570, оскільки у вказаній адміністративній справі розглядались розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №101/А-2005 від 05.05.2005 та розпорядження №368/А-2005 від 14.12.2005, які були прийняті до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.07.2006р. №390-р "Про передачу майнових комплексів військових містечок", а у даній господарській справі предметом розгляду є розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області від 25.12.2007р. №392/А-2007 та від 24.10.2008р. №297/А-2008, прийнятих після вказаного розпорядження Кабінету Міністрів України, таким чином прийняття Тарутинською райдержадміністрацією розпоряджень по спірній земельній ділянці у 2005 році та у 2007 році здійснювалось за різних підстав.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про прийняття судових рішень судами попередніх інстанцій по неповно встановленим та дослідженим обставинам справи, внаслідок чого судові рішення є передчасними, і наявні підстави для часткового задоволення касаційної скарги селянського фермерського господарства "Колос", скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу селянського фермерського господарства "Колос" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2013р. у справі №916/978/13 господарського суду Одеської області та рішення господарського суду Одеської області від 25.07.2013р. скасувати.

Справу №916/978/13 направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова