Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 року Справа № 910/17856/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКозир Т.П.суддівГубенко Н.М. Іванової Л.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" на рішення від та на постанову відгосподарського суду міста Києва 08.11.2013 Київського апеляційного господарського суду 23.12.2013у справі господарського суду№ 910/17856/13 міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування"доПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель"проповернення банківського вкладуу судовому засіданні взяли участь представники:- позивача Крашеніннікова М.І.;- відповідача повідомлений, але не з'явився;ВСТАНОВИВ:

16.09.2013 Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" про стягнення суми банківського вкладу у розмірі 100 000, 00 грн., відсотків нарахованих на банківський вклад у розмірі 7 489, 02 грн. та 3% річних у розмірі 575, 34 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.11.2013 у справі № 910/17856/13 (суддя Шкурдова Л.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 (колегія суддів у складі: Сітайло Л.Г. - головуючий суддя, судді Баранець О.М., Пашкіна С.А.), стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" 100 000, 00 грн. банківського вкладу, 7 489, 02 грн. відсотків, нарахованих на банківський вклад, 3% річних у розмірі 575, 34 грн., судовий збір у розмірі 2 161, 29 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Даніель" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 у справі № 910/17856/13, та прийняти нове рішення, яким стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" 100 000, 00 грн. банківського вкладу, 5 091, 78 грн. процентів, нарахованих на банківський вклад, 3% річних у розмірі 575, 34 грн. та судовий збір у розмірі 2 113, 34 грн.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" визначених позивачем суми банківського вкладу, процентів, нарахованих на банківський вклад та 3% річних.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, з якими кореспондуються положення ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

Положеннями ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст. 1058 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Згідно з ч. 5 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Відповідно до п. 2.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 № 516, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

При прийнятті оскаржуваних судових рішень місцевий та апеляційний господарські суди, керуючись, зокрема, приписами наведених норм на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дослідивши умови договору банківського вкладу № С/11-10-Т від 25.05.2012; встановивши, що згідно з п. 2.1 договору вкладник розміщує в банку вклад в сумі 100 000,00 грн.; відповідно до п. 3.1 договору (в редакції додаткової угоди від 21.05.2013 № 4/С/11-10-Т) повернення банком вкладу в сумі 100 000,00 грн. здійснюється згідно з графіком: з 03.06.2013 по 07.06.2013 - 20 000,00 грн., з 10.06.2013 по 14.06.2013 - 20 000,00 грн., з 17.06.2013 по 21.06.2013 - 20 000,00 грн., з 24.06.2013 по 27.06.2013 - 20 000,00 грн., з 01.07.2013 по 05.07.2013 - 20 000,00 грн.; пунктом 4.2 договору передбачено, що проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк на вкладний рахунок, до дати, що передує поверненню вкладу вкладнику або списанню з вкладного рахунку вкладника з інших підстав; беручи до уваги те, що на момент звернення з даним позовом до суду вклад не повернуто та те, що банк не виплатив позивачу проценти на суму вкладу за період з 01.03.2013 по 12.09.2013 (дата звернення з позовом у даній справі); дійшли правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" банківського вкладу, процентів, нарахованих на банківський вклад та 3% річних.

Доводи скаржника викладені у касаційній скарзі про те, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права, оскільки не враховано, що проценти на банківський вклад не можуть нараховуються та виплачуватись після закінчення строку дії договору, не приймаються до уваги судом касаційної інстанції з огляду на те, що нарахування процентів на банківський вклад до дня, який передує його поверненню вкладникові відповідає вимогам чинного законодавства (ч. 5 ст. 1061 ЦК України) та умовам п. 4.2 договору банківського вкладу.

Крім того, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що закріплена в ст. 1061 ЦК України правова норма щодо обов'язку банку виплачувати вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу, не виключає застосування правових норм, встановлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки виходячи із положень Глави 51 ЦК України, сплата боржником суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також процентів річних від простроченої суми є одним із видів відповідальності за порушення грошового зобов'язання, про що свідчить і назва ст. 625 ЦК України, а правова природа процентів на банківський вклад, належних вкладникові відповідно до ст. 1061 цього Кодексу, полягає у тому, що вони є платою за користування вкладом.

Всі інші доводи Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель", викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження суду апеляційної інстанції, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 у справі № 910/17856/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.П. КОЗИР

Судді Н.М. ГУБЕНКО

Л.Б. ІВАНОВА