Історія справи

Постанова ВГСУ від 26.02.2014 року у справі №916/978/13
Постанова ВГСУ від 26.10.2016 року у справі №916/978/13
Постанова ВГСУ від 25.11.2015 року у справі №916/978/13
Постанова ВГСУ від 17.06.2015 року у справі №916/978/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року Справа № 916/978/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргиТарутинської районної державної адміністрації Одеської областіна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 25.08.2015р. та ухвалу господарського суду Одеської області від 03.08.2015р., якою повернутозустрічний позовТарутинської районної державної адміністрації Одеської областідо 1) Міністерства оборони України 2) Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини районупровизнання права постійного користування землею припинениму справі господарського суду№916/978/13 Одеської областіза позовомБілгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини районудоТарутинської районної державної адміністрації Одеської областітреті особи 1) селянське (фермерське) господарство "Колос" 2) Одеська обласна державна адміністрація 3) Кабінет Міністрів Українипро за участю прокуратури - представників сторін: позивача 1- позивача 2- відповідача - третіх осіб - визнання недійсним та скасування розпорядження Коркішко В.М. - посв.№027484 від 25.07.14р. пр. Рудник Ю.М. - дов. №220/663/д від 15.09.15р. не з'явився не з'явився 1-2) не з'явились 3) пр. Гапонюк В.В. - дов. №9.1-22/1008 від 28.07.15р.

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року Білгород-Дністровський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Селянського фермерського господарства "Колос", про визнання недійсними та скасування розпоряджень Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки СФГ "Колос" на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради" від 25.12.2007р. №392/А-2007 та "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок СФГ "Колос", наданих на умовах довгострокової оренди на території Веселодолинської сільської ради" від 24.10.2008р. №297/А-2008.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.07.2013р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2013р. позовні вимоги було задоволено.

Постановою ВГСУ від 26.02.2014р. вказані судові рішення були скасовані, справа передана на новий розгляд.

При новому розгляді Тарутинська РДА та СФГ "Колос", на підставі ст.41 ГПК України, звернулись до господарського суду Одеської області із клопотанням про призначення земельно-технічної експертизи по даній справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.05.2014р. по справі призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз МЮУ.

22.07.2014р. від експертної установи до господарського суду Одеської області надійшло повідомлення №2610/24 від 04.07.2014р. про неможливість виконання експертизи за матеріалами господарської справи №916/978/13, у зв'язку з ненаданням вказаних експертом додаткових матеріалів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.07.2014р. поновлено провадження у даній справі.

08.08.2014р. в судовому засіданні представником позивача на виконання вимог експерта та вимог ухвали господарського суду були надані додаткові документи для проведення експертного дослідження, в зв'язку з чим провадження у справі зупинено, матеріали справи направлені до експертної установи - Одеського НДІСЄ.

18.11.2014р. до господарського суду Одеської області надійшло від експертної установи повідомлення №4284/24 від 17.11.2014р. про неможливість виконання експертизи за матеріалами господарської справи №916/978/13, оскільки клопотання експертів від 04.09.2014р. про надання додаткових матеріалів не задоволено, що виключає можливість повного всебічного дослідження з питань, зазначених в резолютивній частині ухвали господарського суду від 14.05.2014р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.12.2014р. поновлено провадження у даній справі. Залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кабінет Міністрів України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.12.2014р. залучено до участі у справі №916/978/13 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеську обласну державну адміністрацію.

19.02.2015р. до господарського суду Одеської області від Тарутинської РДА надійшла зустрічна позовна заява про визнання права постійного користування Одеським військовим округом земельною ділянкою колишнього Тарутинського полігону припиненим з 01.01.1998р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.02.2015р., залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.03.2015р. зустрічна позовна заява Тарутинської РДА з доданими до неї документами повернута без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст.63 ГПК України, оскільки до матеріалів зустрічної позовної заяви взагалі не надано будь-яких підтверджень направлення відповідачам за зустрічним позовом копії зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2015р. ухвалу господарського суду Одеської області від 23.02.2015р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.03.2015р. залишено без змін.

30.07.2015р. до господарського суду Одеської області від Тарутинської РДА повторно надійшла зустрічна позовна заява до Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району про визнання права постійного користування Одеським військовим округом земельною ділянкою колишнього Тарутинського полігону припиненим з 01.01.1998р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.08.2015р. (судді Зайцев Ю.О., Д'яченко Т.Г., Желєзна С.П.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.08.2015р. (судді Мирошниченко М.А., Воронюк О.Л., Лашин В.В.) зустрічна позовна заява Тарутинської РДА з доданими до неї документами повернута без розгляду на підставі п.п.4, 6 ч.1 ст.63 ГПК України, оскільки до матеріалів зустрічної позовної заяви не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі і порядку та доказів направлення відповідачам за зустрічним позовом копії зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів.

Не погоджуючись з ухвалою і постановою судів попередніх інстанцій, Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу і постанову, а зустрічну позовну заяву направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників позивача-1, третьої особи-3 та думку прокурора відділу Генеральної прокуратури України, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в ухвалі і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Приймаючи оскаржувані ухвалу і постанову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до ч.2 ст.60 ГПК України позовна заява за зустрічним позовом подається за загальними правилами подання позовів. Це означає, що позов повинен бути поданий з додержанням вимог ст.ст.54-58 ГПК України щодо форми і змісту позовних заяв.

Якщо позовну заяву за зустрічним позовом надано з порушенням вимог, викладених у ст.ст.54-58 ГПК України, господарський суд повертає позовну заяву на підставі ст.63 ГПК України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Тарутинською РДА до зустрічної позовної заяви не було додано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі і порядку та доказів надсилання її відповідачам.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок сплати судового збору та його розмір визначений Законом України "Про судовий збір".

Згідно із п.1 ч.2 ст.2 вказаного Закону України (в редакції чинній на момент звернення з зустрічною позовною заявою) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за позовну заяву немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет на 2015 рік" передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2015 року становить 1218,00грн.

При цьому, позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з вимогою про визнання права постійного користування землею припиненим, тобто з немайновою вимогою.

Отже, враховуючи зазначені приписи законодавства Тарутинській районній державній адміністрації Одеської області при зверненні до господарського суду з зустрічним позовом необхідно було сплатити судовий збір у визначеному розмірі, а саме за не майнову вимогу в сумі 1218,00грн.

Проте, судами встановлено, що Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області у порушення зазначених норм ГПК України до зустрічної позовної заяви від 30.07.2015р. не надала доказу справлення судового збору у вказаному розмірі.

Щодо доводів Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області з приводу того, що це є повторна подача зустрічного позову, а судовий збір вже був сплачений заявником при його первісній подачі до суду, і що суд першої інстанції не повертав заявнику всі матеріали первісно поданого зустрічного позову, включаючи і оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 1218,00грн., а тому оригінал квитанції про сплату судового збору вже наявний в матеріалах господарської справи №916/978/13, то апеляційним судом вказані доводи були відхилені, оскільки повертаючи зустрічний позов ухвалою від 23.02.2015р. господарський суду Одеської області виходив з приписів п.6 ч.1 ст.63 ГПК України та повернув Тарутинській районній державній адміністрації Одеської області з державного бюджету України сплачений за квитанцією №D4-3126 від 19.02.2015р. судовий збір в сумі 1218,00грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області отримала вказану ухвалу з зустрічною позовною заявою та доданими до неї документами, в т.ч. квитанцією про оплату судового збору, а тому мала можливість повторно долучити квитанцію до зустрічної позовної заяви як доказ сплати судового збору.

Також, згідно із ч.1 ст.56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

Пунктом 2 частини 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Однак, до матеріалів зустрічної позовної заяви надано лише реєстр відправлення поштової кореспонденції Тарутинською районною державною адміністрацію Одеської області за 30 липня 2015 року Білгород-Дністровському прокурору з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, Міністерству оборони України, Білгород-Дністровській квартирно-експлуатаційній частині району, Кабінету Міністрів України, Селянському фермерському господарству "Колос" і вказаний реєстр судами попередніх інстанцій визнаний як неналежний доказ направлення копії цієї зустрічної позовної заяви сторонам.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.63 ГПК України господарський суд повертає позовну заяву і додані до неї документи, якщо не подано доказів надання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За таких обставин, суди правомірно дійшли до висновку про наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви без розгляду.

Окрім того, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що згідно ч.1 ст.60 ГПК України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.

Пунктом 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.

Також, відповідно п.3.15 вказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 право відповідача на подання зустрічного позову для спільного розгляду з первісним позовом також пов'язується з початком розгляду господарським судом справи по суті. У разі подання зустрічного позову після початку розгляду справи по суті суддя відмовляє в його прийнятті на підставі п.1 ч.1 ст.62 ГПК України як такого, що поданий з порушенням припису ч.1 ст.60 ГПК України; при цьому не має значення, з яких причин (поважних чи неповажних) зустрічний позов не було подано до початку такого розгляду. У цьому разі відповідач не позбавлений можливості звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, оскільки судами було прийнято ухвалу і постанову з дотриманням норм процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.08.2015р. у справі №916/978/13 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова