Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року № 910/12923/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гончарука П.А.суддів Кондратової І.Д. Стратієнко Л.В.за участі представників: позивача: відповідачів: Логвиненко Є.В. Утіралова А.М., Якименко А.Г., Твердохлєбов Є.Г., Якимчук М.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД"на рішення та постановуГосподарського суду м. Києва від 07 липня 2015 р. Київського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2015 р. у справі№ 910/12923/15за позовомпублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний капітал"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Констеб ЛТД", товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД", товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон"про визнання правочину недійснимВСТАНОВИВ:

25.05.2015 р. позивач звернувся в суд з позовом про визнання недійсним нікчемного правочину - договору купівлі-продажу від 27.08.2005 р., укладеного між ТОВ "Денді-Карбон" та ТОВ "Констеб ЛТД", за яким переведено права покупця на ТОВ "Карбон ЛТД" на нерухоме майно за адресою: м.Київ, пров. Лабораторний, 1, секції 3,4.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що договір не був нотаріально посвідчений.

Рішенням господарського суду м.Києва від 07.07.2015 р. (суддя Шкурдова Л.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2015 р. (головуючий - Ткаченко Б.О., судді - Зеленін В.О., Шевченко Е.О.), позов задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 27.08.2005 року, укладений між ТОВ "Денді-Карбон" та ТОВ "Констеб ЛТД" щодо нежилих приміщень загальною площею 3000 кв.м., які розташовані у 3 та 4 секціях будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, Лабораторний провулок, 1.

В касаційній скарзі відповідач ТОВ "Карбон ЛТД", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову або передати справу на новий розгляд.

У відзивах на касаційну скаргу позивач та відповідач ТОВ "Констеб ЛТД" просять залишити касаційну без задоволення, а судові рішення без змін.

В судовому засіданні за клопотанням представника ТОВ "Денді - Карбон" оголошувалися перерви з 10 год. 30 хв. до 12 год. 15 хв. та з 12 год. 20 хв. до 14 год. 20 хв. для ознайомлення його з матеріалами справи.

Клопотання цього ж представника про відкладення розгляду справи для ретельного вивчення справи та надання ним обгрунтованого письмового відзиву, а також в зв'язку з слуханням у Печерському районному суді м.Києва о 15 год. 30 хв. цивільної справи, де він також є представником ТОВ "Денді-Карбон", судом відхилено, оскільки ухвала про призначення справи до розгляду, надіслана відповідачу 12.11.2015 р. поштовим відправленням за № 0101609836700, була одержана ним згідно даних сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" 16.11.2015 р., а тому він, як сторона у справі, мав достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав щодо ознайомлення з матеріалами справи та надання відзиву на касаційну скаргу через будь-якого, з визначених ним, представників.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 27.08.2005 року між ТОВ "Денді-Карбон" (продавець) та ТОВ "Констеб ЛТД" (покупець) укладено договір купівлі-продажу (договір), за яким ТОВ "Денді-Карбон" зобов'язується передати у власність ТОВ "Констеб ЛТД" нежилі приміщення загальною площею 3 000 кв.м., які розташовані у 3 та 4 секціях будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, Лабораторний провулок, 1, а ТОВ "Констеб ЛТД" зобов'язується прийняти приміщення і сплатити за них обумовлену грошову суму відповідно до умов договору.

Згідно з п. 4.1 договору право власності у покупця на приміщення виникає після підписання сторонами нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу та акту прийому-передачі. Нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу відбувається в п'ятиденний термін з моменту виконання покупцем п.2.2.2 договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 18/492-40/110-61/20 від 28.09.2011 р. було відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Констеб ЛТД" до ТОВ "Денді - Карбон" про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 27.08.2005 р. та визнання права власності і задоволено позов 3-ї особи з самостійними вимогами на предмет спору ТОВ "Карбон ЛТД" і переведено на нього права і обов'язки покупця за договором купівлі-продажу від 27.08.2005 р., що був укладений між ТОВ "Денді - Карбон" та ТОВ "Констеб ЛТД", визнано за ним право власності на нежилі приміщення загальною площею 3 000 кв.м., які розташовані у 3 та 4 секціях будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, Лабораторний провулок, 1, що становить 42/100 частин у будівлі за адресою: м. Київ, Лабораторний провулок, 1.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2013 року у справі № 5011- 74/12502-2012 витребувано із незаконного володіння у ПАТ "Комерційний банк "Земельний капітал" та передано ТОВ "Карбон ЛТД" нежиле приміщення 3 та 4 секцій загальною площею 3 000 кв.м. у будівлі за адресою: м. Київ, пров. Лабораторний, 1, що становить 42/100 її частин.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на час постановлення рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2013 року у справі № 5011- 74/12502-2012 спірні приміщення належали ПАТ "КБ "Земельний капітал" на праві власності, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав від 15.11.2011 року № 32041766, відповідно до якого з 15.11.2011 року по теперішній час право власності на об'єкт (нежитлові приміщення 3 та 4 секцій загальною площею 3 000 кв.м. у будівлі за адресою: м.Київ, пров. Лабораторний, 1) зареєстровано за ПАТ "КБ "Земельний капітал".

Вказане рішення ґрунтувалося саме на факті укладення правочину-договору купівлі-продажу від 27.08.2005 року, що був укладений між ТОВ "Денді-Карбон" та ТОВ "Констеб ЛТД" та переведенні прав покупця за цим правочином на ТОВ "Карбон ЛТД", визнання його належним власником даного майна, відчуженого за спірним договором, відповідно до рішення Господарського суду міста Києва по справі № 18/492-40/110-61/20 від 28.09.2011 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2013 року у справі № 5011-74/12502-2012 оспорюється право ПАТ "КБ "Земельний капітал" як власника, а тому позивач мав підстави і звернувся до суду з цим позовом про визнання нікчемного договору купівлі-продажу нежитлового приміщення недійсним, оскільки саме наявність цього договору стала підставою для придбання майна, яке належить позивачу, ТОВ "Карбон ЛТД".

Суди відхилили заяву відповідача ТОВ "Карбон ЛТД" про застосування позовної давності, посилаючись на те, що порушення прав позивача, як власника нерухомого майна, настало лише після винесення рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2013 року у справі № 5011-74/12502-2012, яке набрало законної сили 23.08.2013 року, тобто вказана дата є початком перебігу позовної давності для звернення позивача до суду з заявою про визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу.

Проте, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки вони є суперечливими і суд дійшов до них внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин, що мають істотне значення для справи.

Відповідно до ст. 1 ГПК України захисту в господарському суді підлягає порушене або оспорюване право і охоронюваний законом інтерес.

Отже, у випадку звернення позивача до суду з позовом про визнання недійсним нікчемного правочину суд має в першу чергу з'ясувати яке право чи охоронюваний законом інтерес позивача порушені чи оспорюються внаслідок укладення нікчемного правочину.

Якщо ж таким правочином права позивача не порушені і не оспорені, то підстави для задоволення позову навіть при наявності факту нікчемності правочину відсутні.

Судом не встановлено яке право позивача порушене підписанням нікчемного договору 27.08.2005 року, враховуючи, що першою підставою для реєстрації права власності позивача на нерухоме майно, що було предметом договору, був договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 10.06.2011 р., укладений між ним ТОВ "Денді-Карбон", який рішенням господарського суду м.Києва від 13.04.2012 р. у справі за № 5011-62/1814-2012 був визнаний недійсним.

Другою підставою для реєстрації права власності позивача на це ж майно був договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 07.11.2011 р., укладений між позивачем та ОСОБА_8, який був визнаний недійсним рішенням Печерського районного суду від 25.06.2013 р. у справі за № 2-3574/12.

Слід звернути увагу, що перший з цих договорів був укладений під час судового розгляду справи за № 18/492-40/110-61/20, а другий - уже після постановлення рішення суду у цій справі, яким право власності на спірне майно було визнано за ТОВ "Карбон ЛТД".

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В цьому випадку незаконність набуття права власності позивачем на спірне нерухоме майно була встановлена судом, а тому висновок суду про те, що позивач з 15.11.2011 р. і понині є власником спірного майна є помилковим, оскільки суд ототожнив суб'єктивне право власності особи з фактом його державної реєстрації.

Крім того, судом зазначено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2013 року у справі № 5011-74/12502-2012 оспорюється право ПАТ "КБ "Земельний капітал" як власника, проте такий висновок взагалі суперечить визначенню судового рішення як найважливішого акту правосуддя, покликаного забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права, а якщо воно оспорює чиїсь цивільні суб'єктивні права, то це свідчить про його незаконність та необгрунтованість, та є підставою для його скасування.

Але вказане рішення було предметом апеляційного і касаційного оскарження та залишено без змін.

Ревізія судового рішення у непроцесуальний спосіб не допускається.

Не можна погодитися і з висновком суду про те, що це рішення суду ґрунтувалося саме на факті укладення правочину - договору купівлі-продажу від 27.08.2005 року, оскільки з його змісту вбачається, що підставою для витребування спірного приміщення у позивача була та обставина, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 10.06.2011 р., укладений між позивачем та ТОВ "Денді-Карбон" рішенням господарського суду м.Києва від 13.04.2012 р. у справі за № 5011-62/1814-2012 був визнаний недійсним, а тому за вказаним договором право власності на спірне приміщення до позивача не перейшло.

Також не можна погодитися з висновками суду про початок перебігу позовної давності з 23.08.2013 року - з моменту набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2013 року, а посилання ТОВ "Карбон ЛТД" на те, що позивач дізнався про наявність його вимог на спірне майно з розгляду Господарським судом м.Києва справи № 5011-62/1814-2012, судом не були враховані з огляду на те, що рішення у цій справі набрало законної сили після його перегляду в апеляційній інстанції 19.07.2012 року, тобто на момент звернення позивача до суду з позовом 3-річний строк позовної давності не минув, виходячи з такого.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Проте, в цьому випадку суд пов'язує початок перебігу позовної давності з набранням законної сили судовими рішеннями, в яких є посилання на ту обставину, з якою пов'язано порушення права позивача.

Порушення свого права позивач пов'язує з наявністю договору купівлі-продажу від 27.08.2005 р., укладеного між ТОВ "Денді-Карбон" та ТОВ "Констеб ЛТД", за яким переведено права покупця на ТОВ "Карбон ЛТД" на нерухоме майно за адресою: м.Київ, пров. Лабораторний, 1, секції 3,4 і який він просить визнати недійсним.

Отже, суду слід було встановити момент, коли він дізнався про існування цього договору.

З наданих відповідачем ТОВ "Карбон ЛТД" документів вбачається, що позовна заява у справі за № 5011-62/1814-2012 була одержана позивачем 20.02.2012 (а.с.202,т.1). З її змісту вбачається, що позовні вимоги обгрунтовані тим, що за спірним договором права і обов'язки покупця рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 18/492-40/110-61/20 від 28.09.2011 р. переведені на ТОВ "Карбон ЛТД".

В рішенні Господарського суду міста Києва у справі № 5011-62/1814-2012 від 13.04.2012 р. вказано, що позивач надав відзив на позовну заяву 27.02.2012 р. (а.с.184, т.1).

Надіслання відзиву свідчить про ознайомлення з позовною заявою.

Проте, в порушення вимог ст. 43 ГПК України суд не дав належної правової оцінки цим обставинам.

В порушення вимог ст. 101 ГПК України суд апеляційної інстанції не звернув уваги на допущені місцевим господарським судом порушення вимог закону при розгляді справи.

Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними і обгрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд, оскільки судами допущено неповне з'ясування обставин, що мають істотне значення для справи, а суд касаційної інстанції в силу вимог ст.1117 ГПК позбавлений можливості усунути ці недоліки.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, встановити яке конкретно право позивача порушено договором купівлі-продажу від 27.08.2005 р., більш ретельно з'ясувати з чим пов'язує порушення своїх прав позивач - з наявністю вказаного договору чи з постановленням рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2013 року у справі № 5011- 74/12502-2012, в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність порушення прав позивача, а також питання, пов'язані з перебігом позовної давності щодо заявлених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД" задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 07 липня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2015 року у справі за № 910/12923/15 скасувати і справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Головуючий П.А. Гончарук

Судді І.Д. Кондратова

Л.В. Стратієнко