Історія справи
Постанова ВГСУ від 25.05.2016 року у справі №910/11702/13Постанова ВГСУ від 25.03.2015 року у справі №910/11702/13
Постанова ВГСУ від 15.05.2014 року у справі №910/11702/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2015 року Справа № 910/11702/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Губенко Н.М.,
суддів: Картере В.І. (доповідач),
Попікової О.В.
за участю представників:
ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" - Доценка О.С.,
ТОВ "Агні" - Захарова І.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агні"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2015
та на рішення господарського суду міста Києва від 23.10.2014
у справі № 910/11702/13
за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Центральне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агні"
про стягнення заборгованості та задоволення вимог кредитора
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агні"
до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"
про визнання договору іпотеки припиненим
ВСТАНОВИВ:
У червні 2013 року ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Центральне регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Агні" про стягнення 1 491 372,72 грн. заборгованості по процентах за користування кредитними коштами та 124 419,35 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) на підставі договору про відновлювальну кредитну лінію №18-01-07 від 30.03.2007.
ТОВ "Агні" звернулося із зустрічними позовними вимогами до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та просило визнати припиненим іпотечний договір № 515І/0307 від 30.03.2007, який був укладений сторонами в забезпечення виконання зобов'язань за названим вище кредитним договором.
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.10.2014 (суддя Стасюк С.В.) первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Агні" на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами в розмірі 745 686,36 грн., пеню в розмірі 124 577,54 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 17 405,28 грн. У задоволенні інших первісних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 (колегія суддів у складі: суддя Шевченко Е.О. - головуючий, судді Синиця О.Ф., Ткаченко Б.О.) вказане рішення господарського суду змінено та викладено резолютивну частину в наступній редакції: "Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Агні" на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами в розмірі 1 491 372,72 грн.; пеню в розмірі 124 419,34 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 32 315,84 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено".
У касаційній скарзі ТОВ "Агні" просить скасувати постанову апеляційного суду від 21.01.2015, рішення господарського суду першої інстанції від 23.10.2014 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити. На думку скаржника господарськими судами попередніх інстанцій порушено вимоги ст. 43 ГПК України, ст.ст. 593, 599, 626, 628 ЦК України, ст.ст. 180, 202 ГК України, ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" Зокрема, скаржник стверджує, що господарськими судами попередніх інстанцій неправильно визначено зміст правовідносин, що виникли між сторонами спору внаслідок підписання протоколу про наміри погашення заборгованості за договором про відновлювальну кредитну лінію № 18-01-07 від 30.03.2007. За твердженням ТОВ "Агні" вказаний протокол про наміри є угодою про реструктуризацію боргу, яка внесла зміни до кредитного договору щодо умов погашення заборгованості.
У запереченнях на касаційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.
Господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:
- 30.03.2007 Банком "Фінанси та Кредит", ТОВ, правонаступником якого відповідно до Статуту є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (кредитор), та ТОВ "Агні" (позичальник), укладений договір про відновлювальну кредитну лінію № 18-01-07, згідно з умовами якого кредитор відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 1 279 670,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти згідно з графіком зниження ліміту (додаток № 1 до даного договору) з кінцевим терміном погашення до 29.03.2010 та сплатити кредитору проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту за процентними ставками: 17% (в розмірі, вказаному в п. 1.1. даного договору) за період з дня видачі до терміну повернення кредиту, вказаного в п. 2.4. даного договору; в разі порушення позичальником термінів погашення згідно графіку (додаток № 1 до даного договору) 34% річних від суми невиконаного своєчасно зобов'язання по кредиту згідно графіка за період часу з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї суми заборгованості, але не більше кінцевого терміну погашення кредиту, встановленого в п 1.1. договору; 34% річних за період з 30.03.2010 до дня фактичного погашення суми заборгованості;
- п. 3.3. кредитного договору встановлено, що розрахунок процентів здійснюється за період користування кредитними коштами з моменту списання кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту повернення коштів на позичковий рахунок позичальника;
- в пункті 3.4. кредитного договору вказано, що нарахування та сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує проценти в термін з 26 числа кожного місяця, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця. В зазначений термін сплачуються проценти, нараховані за користування кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця (включно);
- згідно з п. 7.1. кредитного договору за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів позичальник сплачує кредитору пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується в разі порушення позичальником термінів платежів, передбачених п.п. 2.4., 2.5., 2.6., 3.4., 3.6., 4.5., 6.1., 8.3., а також інших термінів платежів, передбачених даним договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами;
- відповідно до п. 8.6. кредитного договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань;
- додатком № 1 до кредитного договору сторонами визначений графік зниження ліміту по відновлювальній кредитній лінії;
- сторонами у справі неодноразово укладалися додаткові угоди до кредитного договору, якими сторони викладали деякі пункти кредитного договору в новій редакції;
- відповідно до пунктів 1.1. та 3.1. кредитного договору в редакції додаткової угоди № 4 від 01.10.2008 кредитор відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 1 500 000,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти згідно графіка зниження ліміту (додаток № 1 до даного договору) з кінцевим терміном погашення до 29.03.2010 та сплатити за користування кредитними коштами проценти в розмірі 23% річних (а за користування кредитними коштами з моменту, вказаному в підпункті "б", "в" п. 3.1. даного договору, сплатити проценти в підвищеному розмірі). Позичальник сплачує кредитору проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту за процентними ставками: 23% (в розмірі, вказаному в п. 1.1. даного договору) за період з дня укладення даної додаткової угоди до терміну повернення кредиту, вказаному в п. 2.4. даного договору; в разі порушення позичальником термінів погашення згідно графіку (додаток № 1 до даного договору) 46% річних від суми невиконаного своєчасно зобов'язання по кредиту згідно графіка за період часу з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї суми заборгованості, але не більше кінцевого терміну погашення кредиту, встановленого в п. 1.1. договору; 46% річних за період з 30.03.2010 до дня фактичного погашення суми заборгованості;
- також банком як іпотекодержателем та ТОВ "Агні" як іпотекодавцем був укладений іпотечний договір № 5151/0307 від 30.03.2007, згідно з умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю належне йому майно: нежиле приміщення № 56 (в літ. А), загальною площею 144,8 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Героїв Оборони, 3, літера А;
- згідно з п. 3 іпотечного договору з урахуванням внесених до нього змін відповідно до договору № 1 про внесення змін від 27.03.2008 предмет іпотеки переданий в іпотеку як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих позичальнику за договором про відновлювальну кредитну лінію № 18-01-07 від 30.03.2007 на загальну суму 1 500 000,00 грн. строком до 29.03.2010, а також сплати процентів за користування кредитом, виходячи з п. 3.1. основного зобов'язання;
- господарським судом міста Києва розглянуто справу № 25/88 за позовом ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ТОВ "Агні" про стягнення 1 523 640,97 грн. боргу за договором про відновлювану кредитну лінію № 18-01-07 від 30.03.2007, за результатами розгляду якої 22.04.2010 прийнято рішення про задоволення позовних вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та стягнуто з ТОВ "Агні" 1 523 640,97 грн., з яких 1 342 415,21 грн. заборгованість за кредитом, 144 025,51 грн. заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, 3 700,25 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, а також стягнуто судові витрати в розмірі 15 472,41 грн.;
- вказаним рішенням № 25/88 від 22.04.2010 стягнута заборгованість визначена станом на 18.11.2009;
- на виконання рішення суду від 22.04.2010 № 25/88 був виданий наказ від 10.05.2010;
- 06.08.2010 Відділом державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 20983843 з виконання наказу господарського суду міста Києва від 10.05.2010 № 25/88, про що винесено відповідну постанову.
Звертаючись з позовом у даній справі ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" просило стягнути з ТОВ "Агні" 1 491 372,72 грн. заборгованості по процентам за користування кредитними коштами (період нарахування з 18.11.2009 по 14.04.2013), 124 577,54 грн. пені, з якої 14 330,42 грн. - пеня за прострочення погашення кредиту, нарахована за період з 07.11.2012 по 14.04.2013, 110 247,11 грн. - пеня за прострочення погашення відсотків по кредиту, нарахована за період з 07.11.2012 по 07.05.2013.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, нарахування процентів ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" здійснено за період користування ТОВ "Агні" кредитними коштами з 18.11.2009 по 14.04.2013, що відповідає умовам п. 3.3 кредитного договору. Розмір процентів склав 1 491 372,72 грн.
Вказаний розмір заборгованості по процентам, встановлений апеляційним господарським судом, відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на приписах ст. 11, 1054, 1056 ЦК України, ст. 345 ГК України та відповідає наведеним вище умовам кредитного договору.
ТОВ "Агні", не погоджуючись з нарахуванням процентів за користування кредитними коштами, стверджувало про те, що сторонами у справі було здійснено реструктуризацію боргу внаслідок підписання протоколу про наміри погашення заборгованості за кредитним договором від 07.12.2010.
Господарські суди попередніх інстанцій цілком правомірно відхилили такий довід ТОВ "Агні" з огляду на наступне:
Так, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.12.2010 ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "Агні" підписали протокол про наміри погашення заборгованості за договором про відновлювальну кредитну лінію № 18-01-07 від 30.03.2007, згідно з умовами якого сторонами узгоджено, що ТОВ "Агні", починаючи з 02.12.2010 повинно щомісячно проводити погашення заборгованості за договором про відновлювальну кредитну лінію № 18-01-07 від 30.03.2007 за рішенням господарського суду міста Києва від 22.04.2010 у справі № 25/88 в розмірі 1 523 640,97 грн. та судові витрати в сумі 15 472,41 грн. відповідно до вказаного в цьому протоколі графіка (період здійснення платежу починаючи з грудня 2010 року по 25.04.2013).
У п. 2 протоколу передбачено, що у випадку невиконання умов, передбачених цим протоколом, банк залишає за собою право продовжити дії по примусовому стягненню заборгованості за договором про відновлювальну кредитну лінію № 18-01-07 від 30.03.2007 та заборгованості по пені та штрафних санкціях з позичальника шляхом пред'явлення виконавчого документа до відповідного відділу державної виконавчої служби
Надаючи оцінку вказаним обставинам справи господарський суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив про те, що вказаний протокол про наміри за своєю правовою природою є угодою сторін про розстрочення виконання рішення суду від 22.04.2010 у справі № 25/88 і не містить жодних положень, які змінюють умови договору про відновлювальну кредитну лінію № 18-01-07 від 30.03.2007
Вищий господарський суд України погоджується з таким висновком господарського суду апеляційної інстанції з огляду на наступне:
За загальним правилом, закріпленим ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з приписами ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту
Господарськими судами попередніх інстанцій не встановлено будь-яких фактичних обставин, що свідчили б про виконання сторонами вимог ст. 188 ГК України та ст.ст. 651, 654 ЦК України для зміни умов кредитного договору.
Загальні посилання скаржника на приписи ч.1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України та ч. 1 ст. 180 ГК України в даному випадку жодним чином не спростовують висновку господарських судів попередніх інстанцій про відсутність у протоколі про наміри погашення заборгованості за договором про відновлювальну кредитну лінію № 18-01-07 від 30.03.2007 за рішенням господарського суду міста Києва від 22.04.2010 у справі № 25/88 положень щодо зміни умов кредитного договору, а відтак відхиляються Вищим господарським судом України.
Обґрунтовано встановивши, що у ТОВ "Агні" перед банком існує заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 1 491 372,72 грн. господарський суд апеляційної інстанції цілком правомірно стягнув вказану суму з відповідача.
Також, апеляційний господарський суд ґрунтуючись на фактичних обставинах справи, згідно з приписами ст.ст. 546, 549, 611 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, ст.ст. 230 та 231 ГК України, ст.ст. 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та відповідно до наведених вище умов п. 7.1. кредитного договору правомірно встановив наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені за порушення строків повернення кредиту в розмірі 14 172,33 грн. та за несвоєчасне погашення нарахованих процентів у сумі 110 247,11 грн.
Вищий господарський суд України також погоджується з правильністю висновків господарських судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання іпотечного договору № 5151/0307 від 30.03.2007 припиненим з огляду на наступне:
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.
Господарські суди попередніх інстанцій врахували вказані вимоги закону та дійшли обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні зустрічного позову у зв'язку з тим, що судами не встановлено факту припинення основного зобов'язання за кредитним договором, а навпаки, під час розгляду первісного позову встановлено наявність заборгованості у ТОВ "Агні" перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" по сплаті процентів за користування кредитом та заборгованість по пені.
Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанова господарського суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги спростовуються матеріалами справи та не відповідають вимогам закону.
Відтак, правові підстави для зміни або скасування оскаржуваної постанови апеляційної інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агні" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 у справі № 910/11702/13залишити без змін.
Головуючий суддя:Н. Губенко Судді: В. Картере О. Попікова