Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 року Справа № 912/1302/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу ТОВ "Айсберг"на постановувід 30.01.2014 Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№912/1302/13 господарського суду Кіровоградської областіза позовомТОВ "Айсберг"доОлександрійської міської радипровизнання недійсним рішення за участю представників:

позивача: Бандурка П.В., дов. від 09.12.13, б/н;

відповідача: Купченка О.П., дов. від 25.02.2014 №15/12/06/1;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.11.2013 (суддя С. Колодій) позов задоволено, скасовано пункт 2 рішення Олександрійської міської ради № 1130 від 09.08.2013 р., яким скасовано пункт 29 рішення Олександрійської міської ради від 10.09.2010 р. № 1573 "Про поновлення дії договорів оренди земельних ділянок". Стягнуто з Олександрійської міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг" - 1147,00 грн. судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 (судді Р. Бахмат, О. Євстигнеєв, І. Кощеєв) рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.11.2013 скасовано, прийнято нове, яким у позові відмовлено. Стягнуто з ТОВ "Айсберг" на користь Олександрійської міської ради 573 грн. 50 коп. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою, товариство з обмеженою відповідальністю "Айсберг" - позивач у справі, - звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2014, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.11.2013 залишити без змін. Вважає, що апеляційним судом неправильно застосовано ст.33 ЗУ "Про оренду землі", ст. 123 ЗК України. Неправомірним на думку скаржника є висновок апеляційного суду щодо можливості ради скасовувати раніше прийняті нею рішення, оскільки оскаржуване позивачем рішення ради носить ненормативний характер, є актом індивідуальної дії, який стосується виключно прав ТОВ "Айсберг". В даному випадку рада позбавлена права скасовувати своє раніше прийняте рішення. Вважає, що висновок апеляційного суду про те, що при прийнятті рішення міської ради №1573 від 10.09.2010 про поновлення договорів оренди земельних ділянок спірної земельної ділянки в розумінні ЗК України не існувало, отже не можна було поновлювати оренду земельної ділянки, якої не існує, не ґрунтується на нормах чинного земельного законодавства. Апеляційний суд безпідставно застосував норми Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, так як зазначена інструкція набрала чинності тільки 01.01.2011, в той час як рішення "Про поновлення договорів оренди землі" було прийняте 10.09.2010.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Рішенням Олександрійської міської ради №436 від 14.12.2000 р. "Про розгляд клопотань підприємств, організацій, установ та приватних підприємців міста та внесення змін до рішення міської ради" вирішено надати ТОВ "Айсберг" в тимчасове користування на умовах оренди терміном на п"ять років земельну ділянку площею 2 685,0 кв. м по вул. Червоного Козацтва для обслуговування продовольчого ринку (а.с.11).

02.02.2001 року між Олександрійською міською радою, як Орендодавцем та ТОВ "Айсберг", як Орендарем укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого на підставі рішення міської ради №436 від 14.12.2000 р. Олександрійська міська рада передала, а ТОВ "Айсберг" набув право на оренду земельної ділянки площею 2 685,0 кв. м, яка знаходиться по вул. Червоного Козацтва, строком на п"ять років, починаючи з дати реєстрації договору (а.с.12-14).

Договір оренди земельної ділянки від 02.02.2001 р. посвідчений приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований у виконкомі Олександрійської міської ради, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 05.02.2001 р. № 153.

05.02.2001 р. складено акт прийому-передачі земельної ділянки (а.с.15).

Умовами п.2.2 договору передбачено, що по закінченні терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена особа повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше одного місяця до його закінчення.

17.02.2006 року між сторонами укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 02.02.2001 року, яким на підставі рішення №822 від 12.01.2006 року "Про продовження терміну оренди земельних ділянок" продовжено строк оренди земельної ділянки площею 2 685,0 кв.м. строком на п"ять років (а.с.16). Договір не пройшов державну реєстрацію.

10.09.2010р. на дев'яносто сьомій сесії п'ятого скликання Олександрійською міською радою прийнято рішення №1573 "Про поновлення дії договорів оренди земельних ділянок" (надалі - рішення №1573 від 10.09.2010р.) (а.с.27).

Пунктом 29 цього рішення ТОВ "Айсберг" в черговий раз поновлено термін оренди земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови по вул. Червоного Козацтва площею 2 685,0 кв.м., наданої для обслуговування продовольчого ринку.

Пунктом 31 рішення №1573 від 10.09.2010р. визначено, що заходи щодо укладення поновлених договорів оренди земельних ділянок необхідно здійснити протягом двох місяців.

Пунктом 32 цього рішення зазначено визначити розмір орендної плати за оренду вищевказаних земельних ділянок згідно з орендними ставками, затвердженими міською радою.

09.08.2013 року Олександрійською міською радою прийнято рішення №1130 "Про вилучення земельної ділянки під ринком "Айсберг" до земель запасу", в якому посилаючись на те, що ТОВ "Айсберг" тривалий час зволікає з укладенням договору оренди земельної ділянки, звернулося до суду з позовом про укладення договору оренди на умовах, що суперечать рішенню міської ради від 30.04.2012 №1454, попередній договір від 17.02.2006 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки не пройшов державної реєстрації у відділі Держкомзему в м. Олександрії і по своїй природі є нікчемним правочином, а також посилаючись на рішення виконавчого комітету міської ради від 08.08.2013 №579 та висновки постійних комісій міської ради вирішено вилучити до земель запасу Олександрійської міської ради земельну ділянку загальною площею 0,2685 га (кадастровий номер 3510300000:10:437:0027) під ринком "Айсберг" для обслуговування продовольчого ринку; вважати таким, що втратив чинність пункт 29 рішення міської ради від 10.09.2010 №1573 (а.с.27). За твердженням позивача, рішення міської ради №1130 від 09.08.2013 р. є незаконним та таким, що порушує права та охоронювані законом інтереси підприємства, що стало підставою для звернення ТОВ "Айсберг" з даним позовом до господарського суду.

Місцевий господарський суд, застосовуючи до встановлених обставин справи норми ст.ст. 123,124,134 ЗК України, ст.ст. 18,33 ЗУ "Про оренду землі", ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування" дійшов висновку про те, що рішення Олександрійської міської ради №1573 від 10.09.2010р. є ненормативним правовим актом органу місцевого самоврядування, тобто актом одноразового застосування, який вичерпує свою дію фактом його виконання, а тому відповідно до законодавства не може бути скасований органом, який його прийняв, оскільки це порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Судом зауважено про безпідставність та необґрунтованість висновків міської ради щодо зволікання ТОВ "Айсберг" з укладенням договору оренди, нікчемність попереднього договору від 17.02.2006 та наявність судового спору щодо укладення договору оренди земельної ділянки площею 2 685,00 кв.м саме на підставі пункту 29 рішення міської ради від 10.09.2010 року №1573. Такі висновки суду ґрунтуються на тому, що протягом 2010 - 2012 року позивачем та відповідачем не було укладено договору оренди земельної ділянки площею 2 685,00 кв.м, що знаходиться по вул. Червоного Козацтва в місті Олександрія. При цьому, позивачем було здійснено ряд заходів, направлених на укладення договору: розроблення документації із землеустрою, звернення до ради із проханням повернути на адресу підприємства належним чином оформлений примірник договору оренди земельної ділянки площею 2 685,00 кв. м для обслуговування ринку (т. 1 а.с. 128,140). Натомість, рада необґрунтовано вимагала від ТОВ "Айсберг" підписати договір та встановити орендну плату на рівні 12% від нормативної оцінки земельної ділянки. Такі дії ради критично оцінені Кіровоградським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України рішенням якого від 14.11.2013 №189 по справі №74-юр.с/08-13 визнано дії Олександрійської міської ради Кіровоградської області щодо встановлення ТОВ "Айсберг" орендної плати за земельну ділянку у розмірі, вищому ніж для інших суб'єктів господарювання, які орендують земельні ділянки для обслуговування продовольчого ринку, порушенням, передбаченим п.3 ст. 50, ч. 2 ст. 15 ЗУ "Про захист економічної конкуренції"(а.с. 205-210).

Натомість, апеляційний суд, застосовуючи приписи ст.18 ЗУ "Про оренду землі", ст. 216 ЦК України встановив, що договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладений 17.02.2006 р. щодо поновлення терміну оренди, не пройшов державної реєстрації в управлінні Держземагенства в м. Олександрія Кіровоградської обл., відтак, правочин є нікчемним та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що рада цілком обґрунтовано вилучила спірну земельну ділянку у позивача, при цьому, не порушивши жодних земельних прав ТОВ "Айсберг".

Колегія суддів не погоджується з таким висновком апеляційного суду з огляду на таке.

Так, як було встановлено судами сторони уклали договір оренди землі 02.02.2001, термін дії якого сплинув 02.02.2006.

Статтею 33 ЗУ "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент закінчення строку дії договору) було врегульовано, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Судами встановлено, а сторонами не заперечувався той факт, що станом на винесення радою оскаржуваного рішення позивач користувався спірною земельною ділянкою. Будь-яких листів-заперечень про те, що рада не бажає більше надавати цю земельну ділянку в оренду ТОВ "Айсберг" останньому не надходило. В матеріалах справи такі листи відсутні.

Місцевий суд, розглядаючи справу обґрунтовано зауважив, що позивач має право на продовження договору оренди землі. Таке право має бути оформлено в порядку, визначеному законом, тобто шляхом прийняття радою відповідного рішення (ст. 123 ЗК України).

Натомість, апеляційний суд, дублюючи апеляційну скаргу Олександрійської міської ради в оскарженій постанові зазначив, що місцевий суд не надав належної оцінки тому факту, що після закінчення терміну 5 років з 02.02.2001р., тобто 02.02.2006р., ТОВ "Айсберг" протягом місяця, до 02.03.2006р. повинен був поновити договір оренди земельної ділянки, скласти відповідний документ та провести державну реєстрацію такого поновлення, чого зроблено не було. При цьому, апеляційний суд не вказує якою нормою встановлений такий місячний строк (у ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" такий строк відсутній). Ним не досліджено переписку сторін, пов'язану з укладенням договору оренди, не з'ясовано, чи заперечувала рада проти того, що саме ТОВ "Айсберг" орендувало спірну земельну ділянку.

За викладеного вище, колегія суддів вважає, висновки апеляційного суду такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не спростовують висновків місцевого суду. Скаржником слушно зазначено про те, що апеляційний суд безпідставно не застосував до спірних правовідносин ст. 33 ЗУ "Про оренду землі".

Колегія суддів також критично оцінює посилання апеляційного суду на те, що при прийнятті радою п.29 рішення від 10.09.2010 р. № 1573 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок" остання не була проінформована, що поновлює нікчемний правочин, так як депутат Олександрійської міської ради 5-го скликання, він же директор ТОВ "Айсберг" Сібірцев А.В. приховав цей факт. В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження вказаного факту.

Колегія суддів також не погоджується з висновком апеляційного суду про те, що міська рада в даному випадку мала право скасовувати своє рішення.

Так, Конституційним судом у рішенні від 16.04.2009 №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Відтак, приймаючи 09.08.2013 рішення №1130 "Про вилучення земельної ділянки під ринком "Айсберг" до земель запасу", яким скасовано рішення ради від 10.09.2010 №1573 "Про поновлення дії договорів оренди земельних ділянок", Олександрійська міська рада фактично скасувала акт ненормативного характеру.\, який стосувався виключно земельних прав позивача.

Апеляційний суд, дублюючи апеляційну скаргу міської ради зазначив про те, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

При цьому, колегія суддів вважає за доцільне наголосити на тому, що у своєму рішенні Конституційний суд наводить приклади законів, якими таке право рад передбачено. Наприклад, ЗУ "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" органу місцевого самоврядування надано право за його ж ініціативою переглянути, зупинити дію та скасувати власний регуляторний акт (частини перша, друга статті 11). Зі змісту Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" випливає, що органи місцевого самоврядування у місячний строк повинні усунути виявлені Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини порушення прав і свобод людини і громадянина (пункт 11 статті 13, частина третя статті 15)‚ тобто скасувати або змінити свої рішення. У Законі України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено право органів місцевого самоврядування привести у відповідність із законодавством прийняті ними рішення з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель (абзац другий пункту "б" статті 6)‚ тобто змінити власні акти. Згідно із Законом України "Про основи містобудування" сільські, селищні, міські ради уповноважені затверджувати місцеві правила забудови окремих частин населених пунктів та вносити в них зміни за поданням спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури (частина друга статті 12, частина п'ята статті 17). За Законом України "Про планування і забудову територій" місцева рада затверджує містобудівну документацію та після погодження зі спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури вносить до неї зміни своїм же рішенням (частини третя, четверта статті 10).

Колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що висновки апеляційного суду щодо правомірності скасування радою рішення від 10.09.2010 №1573 "Про поновлення дії договорів оренди земельних ділянок" не ґрунтуються на нормах матеріального права, оскільки апеляційний суд не наводить конкретної норми матеріального права, яка надавала раді право скасовувати раніше прийняті нею ж рішення щодо поновлення договорів оренди землі.

Слушним є також зауваження скаржника про те, що апеляційним судом безпідставно застосовано норми Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, так як зазначена інструкція набрала чинності тільки 01.01.2011, в той час як рішення "Про поновлення договорів оренди землі" було прийняте 10.09.2010.

З огляду на викладене, колегія суддів констатує, що місцевий суд дійшов цілком обґрунтованого висновку про задоволення позову з посиланням на те, що рішення Олександрійської міської ради №1573 від 10.09.2010р. є ненормативним правовим актом органу місцевого самоврядування, тобто актом одноразового застосування, який вичерпує свою дію фактом його виконання, а тому відповідно до законодавства не може бути скасований органом, який його прийняв, оскільки це порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Натомість, апеляційним судом не спростовано, з посиланням на норми права та докази наявні в матеріалах справи, висновки місцевого суду, не вказано доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції, а тому, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційним судом порушено приписи ст. 105 ГПК України. Юридична оцінка обставин справи апеляційним судом не відповідає дійсним обставинам справи. Апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, ним неправильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, зокрема ст.ст. 123,124,134 ЗК України, ст. 33 ЗУ "Про оренду землі".

Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням вимог процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, в той час як місцевий суд повно та всебічно дослідив обставини справи, застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, виніс обґрунтоване та законне рішення суду.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 у справі №912/1302/13 -скасувати.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.11.2013 у справі №912/1302/13 -залишити без змін.

Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун