Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 року Справа № 14/5005/13067/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П. (доповідач)розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2012р.у справігосподарського суду Дніпропетровської областіза позовомпрокурора м. Павлограда Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Павлоградської міської ради дофізичної особи-підприємця ОСОБА_4прозобов'язання привести земельну ділянку у придатний для використання стан, повернути її державі та зобов'язання демонтувати торгівельний павільйон за участю представників сторін:

прокуратури: Бондарчук В.М. (прокурор Генеральної прокуратури України, посв. від 22.11.2013р. №023013),

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Павлограда Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Павлоградської міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ФОП ОСОБА_4 про зобов'язання останнього повернути державі в особі Павлоградської міської ради тимчасово зайняту земельну ділянку площею 0,0101, вартістю 60187 грн. 94 коп., привести тимчасово зайняту земельну ділянку у придатний для використання стан, демонтувати торгівельний павільйон, який знаходиться на земельній ділянці площею 0,0101 на АДРЕСА_1, в строк до 20 днів після набрання рішенням законної сили.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2011р. у справі № 14/5005/13067/2011, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2012р., в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ФОП ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

25.04.2014р. до Вищого господарського суду України від ФОП ОСОБА_4 надійшла телеграма з проханням відкласти розгляд справи в зв'язку з хворобою, однак доказів хвороби останнім надано не було, в зв'язку з чим, а також враховуючи те, що явка сторін до суду касаційної інстанції не є обов'язково, колегія суддів відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до положень ст. 116, 125 ЗК України, правовою підставою для укладання договору оренди земельної ділянки і отримання права на оренду земельної ділянки є рішення органу місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Павлоградської міської ради від 02.08.2005р. №618 приватному підприємцю ОСОБА_4 була надана земельна ділянка площею 0,0101 га, яка розташована на АДРЕСА_1 для обслуговування торговельного павільйону, в короткострокову оренду строком на 1 (один) рік.

На підставі цього рішення між Павлоградською міською радою (орендодавець) і приватним підприємцем ОСОБА_4 (орендар) 21.09.2005р. укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 0,0101 га, у тому числі: 0,0101 га - інші; кадастровий номер - 1212400000:02:026:0072 для обслуговування торговельного павільйону - УКЦВЗ - 1.11.6 (інша комерційна діяльність), яка знаходиться: АДРЕСА_1.

Згідно п. 7 договору останній було укладено на один рік з правом орендаря поновлення його на новий строк після закінчення строку за умови дотримання вимог договору.

Згідно п. 30 договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

З додаткової угоди, укладеної сторонами 01.11.2006р., вбачається, що рішенням Павлоградської міської ради від 26.09.2006р. №115 було продовжено строк оренди вищезазначеної земельної ділянки на один рік.

На підставі рішення Павлоградської міської ради від 30.10.2007р. №448-25/У сторони додатковою угодою від 27.12.2007р. внесли зміни до договору, зокрема п. 7 було викладено в наступній редакції: "п. 7. Договір продовжено на 3 (три) роки. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк за умови дотримання вимог даного договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію".

Строк дії договору закінчився 27.12.2010р.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції від 30.10.2010р., яка діяла на момент спірних відносин, передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право перед іншими особами на поновлення договору.

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

08.11.2010р. відповідач звернувся до Павлоградської міської ради із заявою про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки від 21.09.2005р.

Рішенням Павлоградської міської ради від 21.12.2010р. №21-3/VI "Про продовження строку дії договорів оренди земельних ділянок" у зв'язку з підготовкою земельної ділянки по АДРЕСА_1 для продажу з аукціону, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 було відмовлено у продовженні строку дії договору та зазначено вважати укладений договір таким, що втратив чинність. Про це рішення та необхідність здійснити заходи щодо демонтажу торговельного павільйону до 01.04.2011р. відповідача було повідомлено листами від 06.01.2011р. №23/0082 та від 18.03.2011р. №23/1604.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2011р. у справі № 10/5005/6175/2011, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2011р., ФОП ОСОБА_4 у задоволенні позову про визнання недійсним рішення Павлоградської міської ради від 21.12.2010р. № 21-3/VI відмовлено.

В силу ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 15.07.2011р. після припинення дії договору оренди ФОП ОСОБА_4 земельну ділянку у придатному для подальшого використання стані не повернув та користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Перевіркою додержання вимог земельного законодавства, проведеною Головним управлінням Держкомзему у Дніпропетровській області 26.09.2011р., встановлено, що земельна ділянка площею 0,0101 га за адресою: АДРЕСА_2 використовується ФОП ОСОБА_4 для обслуговування торгівельного павільйону (інша комерційна діяльність) без державної реєстрації права власності або користування земельною ділянкою. Крім того, землекористувачем не повернуто земельну ділянку орендодавцеві у встановлений строк та порушено строки повернення тимчасово зайнятої земельної ділянки.

Пунктом 16 договору оренди від 21.09.2005р. передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" визначено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Як встановлено господарським судом першої та апеляційної інстанції, відповідач не виконав рішення міської ради та у порушення зазначених норм права і умов договору оренди земельну ділянку Павлоградській міській раді у відповідному стані не повернув, з огляду на що висновки господарського суду попередніх інстанцій про задоволення позову, колегія визнає обґрунтованими.

При цьому судом апеляційної інстанції в ході апеляційного перегляду справи дана оцінка правомірності складання акту обстеження земельної ділянки від 15.07.2011р. та акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 26.09.2011р., за результатами якої суд дійшов висновку щодо безпідставності доводів відповідача з приводу фальсифікації цих актів.

Доводи відповідача щодо неправомірності подання позову прокурором в інтересах Павлоградської міської ради судом апеляційної інстанції при перегляді справи також були обґрунтовано спростовані.

Отже, апеляційним господарським судом під час перегляду справи встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередній суд дав належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не наділена. Апеляційний господарський суд, повторно розглядаючи справу відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, з достатньою повнотою з'ясував обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, постанова та рішення місцевого господарського суду відповідають чинному законодавству України та обставинам справи, з урахуванням чого підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119- 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2013р. у справі № 14/5005/13067/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко

Судді: Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко