Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2014 року Справа № 910/15413/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П. - головуючого (доповідач), Полянського А.Г., Шаргала В.І.розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Кривий Ріг Дніпропетровської областіна постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.05.2014р.у справігосподарського суду Дніпропетровської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю Багатогалузева асоціація "Ізумруд", м. Київдо фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення 88 377, 80 грн., - за участю представників:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Багатогалузева асоціація "Ізумруд" звернулось до господарського суду м. Києва з уточненим позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_4 74 300, 00 грн. основного боргу, 7253,53, грн. 3% річних та 3926,2 грн. втрат від інфляції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення умов договору оренди нежитлового приміщення не виконані зобов'язання щодо сплати орендних платежів.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.09.2013р. справу №910/15413/13 передано за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2013 р. у справі №910/15413/13 припинено провадження в частині позовних вимог щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 10657, 46 грн.; в іншій частині позовні вимоги задоволено; стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ТОВ Багатогалузева асоціація "Ізумруд" основний борг у сумі 74 300 грн., втрати від інфляції у сумі 3 926, 20 грн., 3% річних у сумі 7 253, 53 грн. та 1 767, 56 грн. судового збору.

Вказана судове рішення в частині задоволення позовних вимог мотивоване невиконанням відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення від 31.12.2008р. №45/5 та Додаткової угоди до нього №1, укладених між позивачем та відповідачем у даній справі, в частині сплати орендних платежів за період з січня 2009р. по жовтень 2010р. з посиланням на норми чинного законодавства. В частині припинення провадження у справі рішення суду мотивоване відмовою позивача від позовних вимог в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань 10 657 грн. 46 коп., з посиланням на п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.05.2014р. апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 на рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2013р. у справі №910/15413/13 задоволено частково, рішення суду першої інстанції змінено та викладено його резолютивну частину в іншій редакції, згідно якої припинено провадження в частині позовних вимог щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 10 657 грн. 46 коп.; в іншій частині позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ТОВ Багатогалузева асоціація "Ізумруд" основний борг - 74 300 грн. 00 коп., втрати від інфляції у розмірі 3 926 грн. 20 коп., 3% річних у розмірі 6 888 грн. 53 коп. та 1702 грн. 29 коп. - судовий збір, в решті позовних вимог відмовлено.

Вказана постанова суду апеляційної інстанції мотивована невиконанням відповідачем умов зазначеного договору оренди нежитлового приміщення та враховуючи положення ст. 625 ЦК України здійсненим судом апеляційної інстанції перерахунком розміру 3% річних, відповідно до якого сума 3% річних нарахованих позивачем за період прострочення сплати боргу з орендної плати з 01.11.2010р. по 03.12.2013р. складає 6 888 грн. 53 коп.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ФОП ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та залишити позов без розгляду, мотивуючи скаргу тим, що судами першої та апеляційної інстанції порушено норми процесуального законодавства, а саме ст. 21, 28 ГПК України допустивши до розгляду справи неповноважного представника та задовольнивши його вимоги без правових підстав, та порушенням ст. 36, п.2 ст. 63 ГПК України. Зокрема, як зазначається скаржником: судами першої та другої інстанції порушено принципи процесуального представництва передбачені ГПК України; в матеріалах справи містяться документи, які належно не посвідчено; в позовній заяві зазначена неповна назва позивача, що суперечить нормам ст. 54 та п.2 ст. 63 ГПК України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2008р. між ТОВ Багатогалузевою асоціацією "Ізумруд" орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 ( орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення (площі) № 45/5 ( Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування нежиле приміщення (площі) 41,0кв.м. в торгівельному центрі по АДРЕСА_1, для використання: здійснення торгівельної діяльності.

Відповідно до п. 3.6 Договору, орендар має право при бажанні достроково звільнити приміщення, попередивши про це орендодавця не пізніше ніж за один місяць. При достроковому припиненні Договору з ініціативи орендаря внесені авансові платежі за оренду не повертаються.

Відповідно до п. 4.1 Договору, розмір орендної плати складає - 4 920 грн. 00 коп. на місяць, в т.ч. ПДВ.

Орендна плата сплачується щомісячно в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця, або в касу підприємства, не пізніше 5 числа кожного поточного місяця. Допускається авансове внесення платежів (п. 4.2 Договору).

Орендар зобов'язаний з моменту прийняття об'єкта перерахувати орендну плату за поточний та останній місяці (п. 4.3 Договору).

Компенсація за комунальні послуги та вивезення сміття включена до складу орендної плати. Розрахунки з організаціями, що надають ці послуги, здійснює орендодавець (п. 4.4 Договору).

Орендна плата нараховується та сплачується починаючи з 01.01.2009р. (п. 4.7 Договору).

Договір вступає в силу з 01.01.2009р. і діє до 31.12.2011р. (п. 5.1 Договору).

Відповідно до акту прийому - передачі нежитлового приміщення від 31.12.2008р. за Договором № 45 від 31.12.2008р., позивач передав відповідачу у платне користування частину нежилого приміщення (площі) 41,0 кв.м. в торгівельному центрі, на строк дії Договору, за адресою: АДРЕСА_1, для використання в цілях, визначених обов'язками Орендаря. Також, в зазначеному акті міститься інформація, що стан приміщення на момент передачі задовільний.

30.07.2010р. сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 45 від 31.12.2008 р., якою сторони домовились викласти пункти Договору у наступній редакції:

п. 1.1 Договору - орендодавець передає, а орендар додатково приймає в орендне користування нежиле приміщення (площі) 20,0 кв.м. в торгівельному центрі по АДРЕСА_1, для використання: здійснення торгівельної діяльності.

Загальна площа оренди становить 61,0 кв.м.

п. 4.1 Договору - розмір орендної плати складає - 15 000 грн. 00 коп. на місяць, в т.ч. ПДВ.

п. 4.7 Договору - орендна плата нараховується та сплачується починаючи з 01.08.2010 року.

п. 5.1 Договору - Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2011 року.

Відповідно до акту прийому - передачі нежитлового приміщення від 01.08.2010 р. за Договором № 45 від 31.12.2008р., позивач передав відповідачу у платне користування частину нежилого приміщення (площі) 20,0 кв.м. в торгівельному центрі, на строк дії Договору, за адресою: АДРЕСА_1, для використання в цілях, визначених обов'язками орендаря. Також, в зазначеному акті міститься інформація, що стан приміщення на момент передачі задовільний.

В подальшому відповідач направив позивачу заяву, в якій відповідач просить позивача припинити дію Договору з 01.11.2010р. та останнім днем оренди вважати 31.10.2010р.

Відповідно до акту передачі - приймання нежитлового приміщення за Договором № 45 від 31.10.2010р. відповідач повернув позивачу орендоване приміщення.

Отже, сторонами за взаємною згодою було достроково припинено дію Договору.

При цьому, як встановлено господарським судом, у період з січня 2009р. по жовтень 2010р. відповідачем не сплачувалася орендна плата позивачу, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 74 300, 00 грн.

За таких обставин, а також враховуючи положення ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625, 759, 762 ЦК України, висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 74 300,00 грн. та інфляційних у сумі 3 926,20 грн., колегія суддів визнає обґрунтованим.

Також, колегія суддів погоджується з висновком судів про припинення провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 10 657 грн. 46 коп., в зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Враховуючи положення ч.2 ст. 625 ЦК України погоджується колегія і з висновком суду апеляційної інстанції про нарахування відповідачу 3% річних в результаті перерахунку в розмірі 6 888, 53 грн.

Відповідно до вимог ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній справі судом апеляційної інстанції. Згідно з приписами частини 2 цієї норми до юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та встановлення обставин, відхилених господарським судом при розгляді спору. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно з п.1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення коли визнає, що вони прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Посилання відповідача у касаційній скарзі на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права не приймаються до уваги з тих підстав, що процесуальні порушення не в будь-якому випадку є підставою для скасування судового рішення, а лише у випадках, передбачених ч.2 ст.11110 ГПК України, та в разі, якщо такі порушення призвели до прийняття неправильного рішення, чого в даному випадку не відбулось.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних рішенні та постанові, і не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування, оскільки вони відповідають чинному законодавству України і обставинам справи.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.05.2014р. у справі № 910/15413/13 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: А.Г. Полянський

В.І. Шаргало