Історія справи
Постанова ВГСУ від 24.06.2014 року у справі №923/1808/13
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2014 року Справа № 923/1808/13
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "Стройкранінвест", м. Херсон (далі - Підприємство),
на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 09.04.2014
зі справи № 923/1808/13
за позовом публічного акціонерного товариства "Сан Інбев Україна", м. Київ (далі - Товариство),
до Підприємства
про стягнення 23 054,22 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - Куценко А.О.,
відповідача - Коростельова М.В.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про стягнення 23 054,22 грн. - 3% річних.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.03.2014: позов задоволено; з Підприємства стягнуто на користь Товариства 23 054,22 грн. - 3% річних і 1 720,50 грн. судового збору.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 (колегія суддів у складі: Разюк Г.П. - головуючий, Гладишева Т.Я. і Колоколов С.І.): апеляційну скаргу Підприємства на зазначене судове рішення повернуто без розгляду; Підприємству повернуто судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 861 грн.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційної інстанції, справу передати до Одеського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги, стягнути з Товариства на користь Підприємства судові витрати, пов'язані з розглядом справи у Вищому господарському суді України. Скаргу з посиланням на норми Закону України "Про судовий збір", Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України) мотивовано порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх безпідставність та про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, та просить останню залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
За результатами цього розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Суд апеляційної інстанції у винесенні оскаржуваної ухвали виходив з таких обставин і висновків.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", який є чинним з 01.11.2011 і застосовується до апеляційних скарг, "що надійшли після набрання ним законної сили", ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 218х1,5=1 827 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати (1 218х60=73 080 грн.). Отже, скаржник повинен був сплатити судовий збір за розгляд апеляційної скарги в розмірі 913,50 грн. (50% від 1 827 грн.), а фактично сплатив 861 грн. Тому апеляційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини першої статті 97 ГПК України.
Скаржник, зі свого боку, вважає, що він мав сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 50% від суми судового збору - 1 720,50 грн., сплаченого позивачем (Товариством) при поданні позовної заяви, тобто 860,25 грн. (1 720,50:2).
Відповідно до приписів Закону України "Про судовий збір":
- судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4);
- ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (підпункт 1 пункту 2 частини другої статті 4);
- ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення господарського суду становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (підпункт 4 пункту 2 частини другої статті 4).
З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга подавалася скаржником у 2014 році, в якому мінімальний розмір заробітної плати становив 1 218 грн. Відтак з огляду на наведені законодавчі приписи апеляційний господарський суд у винесенні оскаржуваної ухвали дійшов правильного висновку про необхідність оплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 913,50 грн., а не 861 грн.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Суд апеляційної інстанції правильно застосував відповідну норму процесуального права, в зв'язку з чим підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні. Водночас апеляційним господарським судом у тій же ухвалі повідомлено скаржника, що згідно з частиною четвертою статті 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пункті 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.
Керуючись статтями 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 зі справи № 923/1808/13 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємства "Стройкранінвест" - без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Харченко