Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 року Справа № 904/2114/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю., суддів -Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,за участю представників сторін:

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Омельченка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2014 по справі № 904/2114/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Приватного підприємства "Тоджима" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: дочірнє підприємство "Швейна фабрика "Отава" Приватного підприємства "Тоджима" про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2014 (суддя Татарчук В.О.) припинено провадження у справі № 904/2114/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Приватного підприємства "Тоджима" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дочірнє підприємство "Швейна фабрика "Отава" Приватного підприємства "Тоджима" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 (судді: Сизько І.А. - головуючий, Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2014 залишено без змін.

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2014 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 1, ч. 6 ст. 17, ч. 3 ст. 19, ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 02.04.2014 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до суду першої інстанції з позовом до ПП "Тоджима" (з урахуванням доповнень) про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №012/02-40/1585 від 26.09.2007, укладеним між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПП "Тоджима", а саме, на будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 74.

За рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №012/02-40/1585 від 26.09.2007, укладеним між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПП "Тоджима" банк просив задовольнити грошові вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" визначені станом на 14.03.2014:

- за кредитним договором №012/02-40/600 від 21.09.2007, укладеним між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПП "Тоджима", у розмірі 7 227 455, 80 грн., яка складається з основної заборгованості у розмірі 5 519 245, 07 грн.,

- за кредитним договором №012/02-40/601 від 21.09.2007, укладеним між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ДП "Швейна фабрика "Отава" ПП "Тоджима", у розмірі 2 596 202, 91 грн.,

та встановити процедуру реалізації предмету іпотеки за договором іпотеки №012/02-40/1585 від 26.09.2007, укладеним між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПП "Тоджима", шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій тощо.

Позовні вимоги банку обґрунтовані неналежним виконанням зобов'язань ПП "Тоджима" щодо своєчасного і повного повернення кредиту за кредитним договором №012/02-40/600 від 21.09.2007 та ДП "Швейна фабрика "Отава" ПП "Тоджима" за кредитним договором №012/02-40/601 від 21.09.2007, що призвело до утворення заборгованості станом на 14.03.2014 в розмірі 9 819 508,13 грн.; а з урахуванням договору іпотеки №012/02-40/1585 від 26.09.2007, що був укладений в забезпечення зобов'язань за вказаними кредитними договорами між позивачем та відповідачем, вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 7.04.2014 прийнято позовну заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до розгляду та порушено провадження у даній справі.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2014 порушено провадження у справі №904/2604/14 про визнання банкрутом ПП "Тоджима", введено процедуру розпорядження майном і мораторій на задоволення вимог кредиторів.

27.05.2014 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі інтернет господарським судом Дніпропетровської області здійснено офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство ПП "Тоджима".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2014 по справі №904/2604/14 затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого, зокрема, включені грошові вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у розмірі 10 109 936, 51 грн. (633 607,90 грн. - VІ черга, 9 476 328,61 грн. - окремо внесені, як забезпечені заставою).

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Припиняючи провадження по справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, суд першої інстанції послався на те, що відносно вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", які є предметом розгляду у даному позовному провадженні, вже є рішення суду у справі №904/2604/14 про банкрутство ПП "Тоджима".

Суд апеляційної інстанції погодився з таким висновком суду першої інстанції і зазначив про те, що після визнання господарським судом кредиторських вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у справі про банкрутство ПП "Тоджима", позовне провадження у даній справі підлягає припиненню, оскільки у разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (ч.4 статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Однак, з таким висновком судів попередніх інстанцій повністю погодитися не можна з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка регулює розгляд позовних вимог конкурсних кредиторів до боржника, у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.

Отже, вимоги ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" застосовуються до конкурсних кредиторів боржника.

За цим порядком до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство суди мають приймати та розглядати заяви конкурсних кредиторів на загальних підставах, а у разі офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство настають наслідки, передбачені частинами другою - п'ятою цієї статті Закону.

Припиняючи провадження по даній справі, суди послались на ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При цьому, суди не перевірили доводи банку про те, що він є забезпеченим кредитором в справі про банкрутство і до нього не застосовуються вимоги ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, суди не встановили статус ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" як кредитора в справі про банкрутство, тобто, не дослідили чи є банк конкурсним кредитором чи забезпеченим в справі про банкрутство ПП "Тоджима".

Також, суди попередніх інстанцій пославшись на те, що відносно вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", які є предметом розгляду у даному позовному провадженні, вже є рішення суду у справі №904/2604/14 про банкрутство ПП "Тоджима", не проаналізували чи є вимоги, заявлені в даній справі про звернення стягнення на предмет іпотеки тотожними з вимогами, які були заявлені банком в провадженні у справі про банкрутство, чи ґрунтуються ці вимоги на одних і тих же самих кредитних договорах.

При цьому, судам слід врахувати, що відповідно до п.6 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Крім того, суди попередніх інстанцій послались на постанову Пленуму Верховного Суду "Про судову практику в справах про банкрутство" №15 від 18.12.2009, яка надає роз'яснення щодо розгляду справ про банкрутство з посиланням на Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, яка була чинна до 19.01.2013.

Провадження у справі про банкрутство ПП "Тоджима" здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що набула чинності з 19.01.2013.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій в порушення вимог ст. ст. 43, 84, 99, 101 і 105 ГПК України належним чином не перевірили та не дослідили в повному обсязі всі суттєві обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до прийняття передчасних та необґрунтованих рішень.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до статті 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або в постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене та враховуючи вимоги ст. 111-9 ГПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що суди попередніх інстанцій припустились порушень норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тому постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 та ухвала господарського суду Дніпропетровської області підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області .

При новому розгляді справи суду належить врахувати вищевикладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2014 у справі № 904/2114/14 скасувати.

Справу № 904/2114/14 передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Погребняк В.Я.