Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2014 року Справа № 16/5027/723/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Губенко Н.М.,суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І.,перевіривши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційної компанії "ІФГ Капітал"на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.2014та на ухвалу господарського суду Чернівецької області від 24.02.2014у справі№ 16/5027/723/2011 господарського суду Чернівецької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Полістар"простягнення 1 883 061,15 грн.в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача повідомлений, але не з'явився,

- відповідача повідомлений, але не з'явився,

- ТОВ "Інвестиційної компанії "ІФГ Капітал" Дешко В.О.,

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 22.07.2014 №02-05/301 змінено склад колегії суддів, в провадженні якої знаходилась дана справа та сформовано наступний склад суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя - Губенко Н.М., судді: Барицька Т.Л (доповідач), Картере В.І.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 24.02.2014 у справі №16/5027/723/2011 (суддя Бутирський А.А.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.2014, відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційної компанії "ІФГ Капітал" (надалі ТОВ "ІФГ Капітал"/скаржник) у задоволенні заяви про залучення вказаного товариства до участі у справі в якості правонаступника ТОВ "Укрпромбанк".

ТОВ "ІФГ Капітал", не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу та постанову скасувати, клопотання товариства про залучення його до участі у справі як правонаступника позивача задовольнити.

Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду даної справи, проте, ні позивач, ні відповідач не скористалися своїм правом бути присутніми у судовому засіданні.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

В лютому 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" звернулось до суду першої інстанції із клопотанням про заміну кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал".

В обґрунтування клопотання заявник посилався на укладення Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" та Національним банком України договору про передавання в управління непроданих активів №31-Л від 05.09.2013, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" передало в управління Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" активи, наявні на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", станом на момент укладення даного договору.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про заміну кредитора у даній справі, суд першої інстанції, із висновком якого погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що до поданого клопотання не надано доказів заміни кредитора у зобов'язаннях ані у зв'язку з відступленням права вимоги, ані у зв'язку з правонаступництвом; до того ж, заявником не подано доказів припинення діяльності ТОВ "Український промисловий банк" шляхом реорганізації (злиття, поділу, приєднання, тощо.).

Вищий господарський суд України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість поданого ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" клопотання, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Згідно із ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями та вбачається із п. 1.1 договору про передавання в управління непроданих активів № 31-Л від 05.09.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (Установник управління) передає в управління Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" (Управитель) активи, наявні на балансі Установника управління на дату укладення даного договору, а Управитель приймає в управління активи та зобов'язується вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів Установника управління за рахунок активів.

Пунктом 1.2 даного договору визначено, що Управитель є довірчим власником отриманих в управління активів. До Управителя не переходить право власності на активи. Обмеження права довірчої власності Управителя встановлюється даним договором і законодавством України.

Частиною 2 ст. 316 ЦК України передбачений особливий вид права власності - право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.

Відповідно до ст. 1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Отже, із положень наведених норм вбачається, що Управитель за договором управління діє виключно в інтересах Установника управління. Наявність такого інтересу виключає заміну сторони у зобов'язанні.

Частинами 1, 2 ст. 512 ЦК України унормовано, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Судами установлено, що подане суду першої інстанції клопотання не містило доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" ліквідоване. Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" не припинило свою діяльність, клопотання не містило доказів настання будь-яких інших обставин, з якими законодавець пов'язує зміну кредитора у зобов'язанні іншою особою (виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою тощо).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого та апеляційного господарських судів про відсутність обставин із якими Закон пов'язує зміну кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", оскільки із договору про передавання в управління непроданих активів № 31-Л від 05.09.2013 не вбачається, що ТОВ "Український промисловий банк" відступило на користь ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" права вимоги за кредитним договором №1/КВ-06, на підставі якого у кредитора (ТОВ "Український промисловий банк") виникли вимоги до боржника ТОВ "Полістар"). Договір не містить відповідних умов, тоді як чинне законодавство передбачає відмінності інституту довірчої власності від відступлення права вимоги, що, зокрема, виключає визнання ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" правонаступником ТОВ "Український промисловий банк".

З урахуванням встановлених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи апеляційним та місцевим господарськими судами її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів попередніх інстанцій відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 ,11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТА Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 та ухвалу господарського суду Чернівецької області від 24.02.2014 у справі №16/5027/723/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. Губенко

Судді Т.Л. Барицька

В.І. Картере