Історія справи

Постанова ВГСУ від 01.04.2014 року у справі №908/3667/13
Постанова ВГСУ від 23.06.2015 року у справі №908/3667/13
Постанова ВГСУ від 24.02.2015 року у справі №908/3667/13
Постанова ВГСУ від 15.09.2015 року у справі №908/3667/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 року Справа № 908/3667/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю.,суддів -Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,за участю представників сторін:

НАК "Нафтогаз України" - Трегубова Д.В.,

Генеральної Прокуратури України - Попенка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.10.2014 у справі № 908/3667/13 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Азмол" про визнання банкрутом Публічного акціонерного товариства "Азовські мастила і оливи", -

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.10.2014 у справі №908/3667/13 (суддя Дьоміна А.В.) у задоволенні скарги РВ Фонду державного майна України по Запорізькій області на бездіяльність керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Азовські мастила і оливи" ОСОБА_6 відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 (колегія суддів: Пуль О.А. - головуючий, Білоусова Я.О., Лакіза В.В.) замінено апелянта у справі № 908/3667/13 з Головного управління юстиції у Запорізькій області на Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області у зв'язку з його перейменуванням, апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.10.2014 залишено без змін.

Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.10.2014 скасувати та прийняти нове рішення, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.08.2014 року до господарського суду Запорізької області звернулось Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області зі скаргою від 27.01.2015 року на бездіяльність керуючого санацією ПАТ "АЗМОЛ" - арбітражного керуючого ОСОБА_6.

Відмовляючи в задоволенні скарги РВ Фонду державного майна України по Запорізькій, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при виконанні арбітражним керуючим ОСОБА_6 обов'язків керуючого санацією ПАТ "АЗМОЛ" порушень вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не вбачається.

Відповідно до частини другої статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Права та обов'язки арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) визначені ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, відповідно до ч. 2 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися вимог законодавства, здійснювати заходи щодо захисту майна боржника тощо.

Згідно ч. 3 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.12.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Азовські мастила і оливи", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Персюка С.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.06.2014 року затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ "АЗМОЛ".

Ухвалою суду першої інстанції від 15.07.2014 року, зокрема, введено процедуру санації ПАТ "АЗМОЛ" строком на 6 місяців, керуючим санацією боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_6, зобов'язано керуючого санацією протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника подати суду розроблений у відповідності до статей 29,30 Закону про банкрутство та схвалений комітетом кредиторів план санації боржника.

04.08.2014 року до суду першої інстанції звернулося РВ ФДМУ по Запорізькій області зі скаргою на бездіяльність керуючого санацією ПАТ "АЗМОЛ", в якій просило визнати протиправною бездіяльність керуючого санацією ПАТ "АЗМОЛ" арбітражного керуючого ОСОБА_6 щодо незабезпечення схоронності та збереженню майна ПАТ "АЗМОЛ" і зобов'язати ОСОБА_6 відшкодувати товариству збитки, заподіяні такою бездіяльністю.

Свої вимоги скаржник обґрунтовував тим, що керуючим санацією ОСОБА_6 не забезпечується збереження майна ПАТ "АЗМОЛ" і майно боржника зменшується у своїй кількості. При цьому, заявник послався на інформацію від 29.07.2014 року з Інтернет сайту про те, що майже щоденно з підприємства ПАТ "АЗМОЛ" здійснюється демонтаж металевих конструкцій.

Крім цього, з 15.07.2014 року (арбітражний керуючий ОСОБА_6 почав виконувати повноваження керуючого санацією ПАТ "АЗМОЛ") по 30.07.2014 арбітражним керуючим ОСОБА_6 не здійснювались захист і збереження майна товариства, що призвело до крадіжки і матеріальної шкоди підприємству і лише 31.07.2014 року арбітражний керуючий звернувся із заявою № 1165 до Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області, в якій повідомив, що 29.07.2014 року на очисних спорудах підприємства відбулася вирізка металевих труб, демонтаж обладнання та їх крадіжка.

Відповідно до підпункту "г" пункту 3 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно - матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 року № 69, проведення інвентаризації є обов'язковим при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псувань цінностей (на день встановлення таких фактів). Проте, арбітражний керуючий відразу після встановлення факту крадіжки майна боржника не провів інвентаризацію майна ПАТ "АЗМОЛ", яке знаходилось на очисних спорудах підприємства, для встановлення факту нестачі майна боржника, найменування, кількості і вартості вкраденого майна, встановлення розміру матеріальної шкоди заподіяної боржнику та внесення змін до бухгалтерського обліку підприємства.

Отже, на думку заявника, заподіяння ПАТ "АЗМОЛ" матеріальної шкоди внаслідок не вжиття арбітражним керуючим заходів для захисту та збереження майна боржника підтверджується: відсутністю на території біологічних очисних спорудах ПАТ "АЗМОЛ" металевих труб, які були вирізані і обладнання, яке було демонтовано; розкраданням цього майна третіми особами; виведенням з ладу відповідного обладнання товариства і неможливістю його використання за призначенням; зменшенням активів товариства, які могли бути використані керуючим санацією у відновленні платоспроможності боржника та задоволенні вимог кредиторів за рахунок коштів, отриманих від його продажу тощо.

Частиною 4 статті 28 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, встановлено, що з моменту винесення ухвали про введення процедури санації керівник боржника звільняється з посади у порядку, визначеному законодавством, а управління боржником переходить до керуючого санацією.

Згідно частини 6 статті 28 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", керуючий санацією, між іншим, зобов'язаний прийняти до господарського відання майно боржника та організувати проведення його інвентаризації, здійснювати інші передбачені законодавством повноваження.

Дії (бездіяльність) керуючого санацією можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушені такими діями (бездіяльністю) (ч. 15 ст. 28 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, державна частка в статутному капталі ПАТ "АЗМОЛ" складає 100%. Наказом Фонду державного майна України від 23.03.2014 року № 848 "Про передачу до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області повноважень з управління корпоративними правами держави у господарських товариствах" передано до регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області повноваження з управління корпоративними правами держави у ПАТ "АЗМОЛ".

На виконання вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Персюком С.В. 01.04.2014 року було укладено трудові угоди № 3, № 5, № 6, № 8, № 10 з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, за змістом яких (п.1.1) виконавці ( перелічені фізичні особи), за дорученням замовника та платника ( розпорядника майна) взяли на себе зобов'язання зберігати в цілісності передане їм майно. 16.07.2014 року арбітражним керуючим ОСОБА_6, як керуючим санацією були підписані додаткові угоди до вищенаведених трудових угод, а з 31.07.2014 року керуючим санацією укладено договір про надання послуг з охорони майна ПАТ "АЗМОЛ" № 21У. Виконання ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 зобов'язань за вказаними трудовими угодами в період з 16.07.2014 року по 31.07.2014 року включно підтверджується підписаними сторонами актами приймання - передачі виконаних робіт від 31.07.2014 року.

Наказом № 53/02-03/14 від 17.07.2014 року ОСОБА_6 призначено проведення інвентаризації майна та майнових активів підприємства - боржника

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 30.07.2014 року із інформаційного порталу "Бердянськ 24" в мережі Інтернет та газети "Деловой Бердянск" керуючому санацією стало відомо, що 29.07.2014 року близько 12:00 години на очисних спорудах підприємства група невідомих осіб незаконно здійснювала порізку металевих труб та демонтаж обладнання, що там знаходилося, у зв'язку із чим, на виконання вимог статей 28,98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", того ж дня ОСОБА_6 подано до Бердянського міського відділу ГУ МВС України в Запорізькій області заяву № 1165 від 30.07.2014 року про скоєне кримінальне правопорушення.

Відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та слідчим Бердянського міського відділу ГУ МВС України в Запорізькій області проводилося досудове розслідування за вказаним фактом.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний, між іншим, здійснювати заходи щодо захисту майна боржника.

При цьому, як зазначив суд апеляційної інстанції, вказаний Закон не містить положень, що конкретизують, яким саме чином керуючий санацією повинен здійснювати заходи щодо захисту майна боржника і в чому вони повинні полягати, як і не містить конкретного переліку таких заходів.

Виходячи із місту частини 5 статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заходи щодо захисту майна боржника мають вживатися керуючим санацією за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Відповідно до ч.6 статті 115 вказаного Закону, кредитори можуть створювати фонд для авансування відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Як встановили суди попередніх інстанцій, комітетом кредиторів ПАТ "АЗМОЛ" не приймалося рішення про створення фонду для авансування відшкодування витрат керуючого санацією, в тому числі і витрат на збереження майна боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду скарги РВ ФДМУ по Запорізькій області на бездіяльність арбітражного керуючого ОСОБА_6 на підставі наказу Головного управління юстиції у Запорізькій області від 15.08.2014 року № 527/06 за зверненням РФ ФДМУ по Запорізькій області у строк з 22.08.2014 року по 09.09.2014 року було проведено позапланову виїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_6, за результати якої встановлено грубе порушення арбітражним керуючим ОСОБА_6, під час виконання повноважень керуючого санацією ПАТ "АЗМОЛ", пунктів 1,2 частини 2, частини 3 статті 98 Закону про банкрутство, а саме - арбітражним керуючим не забезпечено захист і збереження майна ПАТ "АЗМОЛ", яке знаходилось на очисних спорудах підприємства, про що складено відповідний акт.

В подальшому, оспоривши акт позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого № 95/14 від 18.09.2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2015 року у справі № 804/18364/14, яка набрала законної сили 24.02.2015 року, позов ОСОБА_6 до Головного управління юстиції у Запорізькій області, Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволений частково, зокрема визнані протиправними дії Головного управління юстиції в Запорізькій області з внесення до довідки про результати позапланової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 44-д від 09.09.2014 року та акту позапланової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 95/14 від 18.09.2014 року відомостей про грубе порушення арбітражним керуючим ОСОБА_6, під час виконання повноважень керуючого санацією ПАТ "АЗМОЛ", пунктів 1,2 частини 2, частини 3 статті 98 Закону про банкрутство, а саме, - арбітражним керуючим не забезпечено захист і збереження майна ПАТ "АЗМОЛ", яке знаходилося на очисних спорудах підприємства внаслідок чого державному підприємству ПАТ "АЗМОЛ" була заподіяна матеріальна шкода.

За таких обставин, дослідивши надані докази та надавши їм відповідну правову оцінку, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що в діях керуючого санацією ПАТ "АЗМОЛ" при виконанні ним своїх обов'язків відсутні порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а матеріали справи не містять доказів на підтвердження того факту, що в дійсності демонтаж металевих конструкцій на біологічних очисних спорудах ПАТ "АЗМОЛ" мав місце під час виконання останнім функцій керуючого санацією боржника.

Відповідно до статті 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або в постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням вищезазначеного, виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів прийшла до висновку, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили всі обставини, що мають значення для справи, надали їм належну правову оцінку, тому постанова Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 та ухвала господарського суду Запорізької області від 23.10.2014 прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства і підстави для їх скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваних рішеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.10.2014 у справі № 908/3667/13 залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю.Судді:Білошкап О.В. Погребняк В.Я.