Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 року Справа № 914/3155/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.суддівБондар С.В. (доповідач), Палія В.В.розглянувши матеріали касаційних скарг за участю представників : Приватного акціонерного товариства Агрофірми "Зоря ім. Плютинського" та Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк "Аваль" від позивача: Гіндрюк Т.С. від відповідача: не з'явилисьна ухвалу Господарського суду Рівненської області від 30.10.2013 рокута постановуРівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 рокуу справі№ 914/3155/13за позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен банк "Аваль"доПриватного акціонерного товариства Агрофірма "Зоря ім. Плютинського"простягнення заборгованості за Генеральним договором на здійснення кредитних операцій в сумі 1 132 429 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк "Аваль" (далі позивач) звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" (далі відповідач) про стягнення заборгованості за Генеральним договором на здійснення кредитних операцій №028 від 09.12.2011 року та укладеним в його рамках кредитним договором № 010/42-0-1/148 від 09.12.2011 року у сумі 1 132 429 грн.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.10.2013 року було зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 918/1660/13 за позовом голови Наглядової Ради Приватного акціонерного товариства Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" до Приватного акціонерного товариства Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" та Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк "Аваль" про визнання недійсним Генерального договору на здійснення кредитних операцій від 09.12.2011 року та кредитного договору від 09.12.2011 року укладених між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен банк "Аваль" та Приватним акціонерним товариством Агрофірма "Зоря ім. Плютинського".

В ухвалі від 30.10.2013 року зазначено, що дана справа та справа № 918/1660/13 взаємопов'язані між собою і під час розгляду останньої, судом можуть бути встановлені обставини, які мають істотний вплив на подання і оцінку доказів у даній справі, у тому числі можуть бути встановлені факти, які мають преюдиціальне значення.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 року апеляційна скарга позивача на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 30.10.2013 року залишена без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін.

Не погоджуючись з ухвалою та постановою прийнятими у даній справі позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 року та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 30.10.2013 року про зупинення провадження у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити в клопотанні відповідача про зупинення провадження у даній справі. Обґрунтовуючи свою касаційну скаргу, позивач вважає, що при прийнятті оскаржуваних судових актів судами було порушено норми процесуального законодавства.

Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 року та залишити в силі ухвалу Господарського суду Рівненської області від 30.10.2013 року (не зважаючи на те, що постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 року залишено в силі ухвалу суду першої інстанції).

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги позивача та відповідача підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Отже, враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду до прийняття рішення у іншій справі.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК України). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, підставою для зупинення провадження у даній справі стала неможливість суду самостійно вирішити питання щодо дійсності (недійсності) Генерального договору на здійснення кредитних операцій від 09.12.2011 року та визнання недійсним кредитного договору від 09.12.2011 року укладених між сторонами у справі.

Частиною 1 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Отже, встановивши, що зміст договорів суперечить чинному законодавству, господарський суд, керуючись ч. 1 ст. 83 ГПК України, може за власною ініціативою визнати ці договори недійсними повністю або частково.

З огляду на наведене, розгляд Господарським судом Рівненської області справи № 918/1660/13 не міг бути перешкодою для встановлення відповідно до ст. 43 ГПК України істотних обставин у даній справі при її розгляді господарським судом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про неможливість розгляду даної справи та зупинення у ній провадження до вирішення справи № 918/1660/13, що є підставою для скасування ухвали господарського суду Рівненської області від 30.10.2013 року та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 року, з передачею справи №914/3155/13 на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Агрофірми "Зоря ім. Плютинського" задовольнити частково.

2. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк "Аваль" задовольнити частково.

3. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 30.10.2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 року прийняті у справі № 914/3155/13 скасувати.

4. Справу № 914/3155/13 направити до Господарського суду Рівненської області для розгляду по суті.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

В.В.Палій