Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року Справа № 30/5005/10398/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Борденюк Є.М. - головуючого, Кривди Д.С. (доповідача), Могил С.К.,за участю представників:позивачаСмакота Н.І., представник, відповідачаКонцева М.В., представник, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.10.2015за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб"пророзстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2014у справі№ 30/5005/10398/2012 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб"простягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (з урахуванням заяви, поданої відповідно до статті 22 ГПК України) основного боргу в розмірі 63111767,08 грн, інфляційних втрат в розмірі 104119,68 грн, пені у розмірі 5653253,21 грн, 3% річних в розмірі 1495032,81 грн, 7% штрафу в розмірі 6554904,75 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2014 провадження у справі про стягнення 63111767,08 грн основного боргу припинено; в решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.2014, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2014, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2014 змінено і викладено в новій редакції; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 5653253,21 грн пені, 6554904,75 грн штрафу 7%, 1495032,81 грн 3% річних, 104119,68 грн інфляційних втрат, 73080 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 36540 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги; провадження у справі про стягнення 63111767,08 грн основного боргу припинено.

09.09.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" звернулося до господарського суду із заявою про розстрочку виконання зазначеної постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 щодо стягнення на загальну суму 13807310,45 грн строком на 36 місяців.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2015 (суддя Ніколенко М.О.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 (судді Джихур О.В. - головуючий, Виноградник О.М., Лисенко О.М.), заяву задоволено частково; розстрочено виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2014 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 строком на 24 місяці наступним чином: розстрочено сплату боргу в розмірі 4142193,14 грн на один календарний рік починаючи з 1 жовтня 2015 року, шляхом сплати 345182,76 грн щомісяця до 30 числа звітного місяця протягом одинадцяти місяців та сплати 345182,78 грн до 30-го вересня 2016; розстрочено сплату боргу в розмірі 9665117,31 грн на один календарний рік починаючи з 1 жовтня 2016 року, шляхом сплати 805426,44 грн щомісяця до 30 числа звітного місяця протягом одинадцяти місяців та сплати 805426,47 грн до 30-го вересня 2017 року.

Не погоджуючись з ухвалою та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу та постанову скасувати, а в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду відмовити в повному обсязі. Скаргу мотивовано доводами про порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права і неповне дослідження істотних обставин справи.

У запереченні на касаційну скаргу відповідач спростовує її доводи і просить скаргу залишити без задоволення, а постанову - без змін.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Отже, норма статті 121 ГПК України надає право суду розстрочити виконання прийнятого ним рішення навіть за власною ініціативою і без згоди сторін на вчинення цієї процесуальної дії.

Задовольняючи частково заяву відповідача про розстрочку виконання рішення у справі, попередніми судовими інстанціями враховано наступні доводи в обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення: на сьогоднішній день сплата штрафних санкцій є неможливою, оскільки, стягнення такої значної суми або звернення стягнення на майно підприємства призведе до повної його зупинки; одноразове стягнення всієї суми боргу ще більше ускладнить фінансовий стан заводу, і, як наслідок, призведе не лише до неможливості виплат заробітної плати, сплати податків і зборів до бюджету, але й відстрочить термін погашення боргу; Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" є одним з містоутворюючих підприємств м.Нікополя, яке забезпечує роботою 3848 осіб; значну частку серед працюючих на підприємстві займають незахищені верстви населення (інваліди, одинокі матері, молоді спеціалісти); підприємство за другий квартал 2015 року понесло збитки у розмірі 50521000 грн; станом на 31.06.2015 дебіторська заборгованість складає 1798869034,01 грн; в Міжнародному комерційному арбітражному суді знаходяться справи з позовами підприємства до боржників про стягнення грошових коштів в загальному розмірі 84434375 доларів США. Також суди врахували, що основний борг в розмірі 63111767,08 грн відповідачем сплачено; до стягнення присуджена сума, яка складається із неустойки, інфляційних витрат, 3% річних в загальному розмірі 13807310,45 грн; відповідачем проводиться робота зі зменшення дебіторської заборгованості.

На підставі оцінки вищевказаних доводів відповідача та поданих на їх обґрунтування доказів, приймаючи до уваги встановлені обставини, що ускладнюють виконання рішення, з урахуванням інтересів обох сторін, їх фінансового стану, ступеня виконання рішення, наявність кризових процесів в економіці держави, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про можливість часткового задоволення поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" заяви та розстрочив виконання рішення суду у даній справі строком на 24 місяці.

Посилання скаржника на те, що судами не взято до уваги інтересів позивача, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки саме внаслідок врахування цих інтересів термін розстрочки зменшено судами з 36 місяців, які вимагались відповідачем, до 24 місяців.

При цьому, судом апеляційної інстанції враховано, що відповідач сплатив частину боргу в сумі 345182,76 грн, що підтверджується платіжним дорученням №12287 від 26.10.2015.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновок судів попередніх інстанцій щодо часткової обґрунтованості заяви про розстрочку виконання рішення ґрунтується на встановлених обставинах і оцінених доказах та повністю узгоджується з приписами чинного законодавства, а доводи касаційної скарги фактично зводяться до необхідності переоцінки цих доказів та обставин, що відповідно до приписів статей 1115, 1117 ГПК України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 у справі №30/5005/10398/2012 залишити без змін.

Головуючий Є. Борденюк

Судді Д. Кривда

С. Могил