Історія справи

Постанова ВГСУ від 28.07.2015 року у справі №5023/10186/11
Постанова ВГСУ від 22.11.2016 року у справі №5023/10186/11
Ухвала ККС ВП від 15.01.2018 року у справі №5023/10186/11
Постанова ВГСУ від 16.12.2014 року у справі №5023/10186/11
Постанова ВГСУ від 01.04.2014 року у справі №5023/10186/11
Постанова ВГСУ від 21.03.2017 року у справі №5023/10186/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2016 року Справа № 5023/10186/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Куровського С.В., Ткаченко Н.Г.розглянувши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постанову та ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 року Господарського суду Харківської області від 15.06.2016 рокуу справі Господарського суду № 5023/10186/11 Харківської областіза заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_5до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5про визнання банкрутомліквідаторЖулінський В.Б.в судовому засіданні взяли участь представники:

фізичної особи-підприємця ОСОБА_4: ОСОБА_7 (довіреність від 18.11.2016 року),фізичної особи-підприємця ОСОБА_5:не з'явилися,ТОВ "Компанія "Львівінвестбуд":Ашурова А.Р. (довіреність від 15.02.2016 року).В С Т А Н О В И В :

у провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа №5023/10186/11 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі - боржника), порушена ухвалою суду від 09.12.2011 року за заявою боржника за спеціальною процедурою, передбаченою статтями 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство).

Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду Харківської області від 06.02.2012 року, з врахуванням ухвали про виправлення описки від 13.02.2012 року, (залишена без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій), ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Жулінського В.Б.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.12.2012 року визнано вимоги кредиторів банкрута, в тому числі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 22 026 603, 70 грн. з яких 3 809 993, 24 грн. неустойки, які забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника.

11.05.2016 року ТОВ "Компанія "Львівінвестбуд" звернулося до місцевого господарського суду з клопотанням про заміну кредитора (з урахуванням доповнення за вих. №17-05/1 від 17.05.2016 року та уточнення за вих. №14-06/1 від 14.06.2016 року), в якому просило замінити заставного кредитора боржника - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" його правонаступником - ТОВ "Компанія "Львівінвестбуд"; внести до реєстру вимог кредиторів вимоги ТОВ "Компанія "Львівінвестбуд", які забезпечені заставою майна боржника на загальну суму 21 396 603, 70 грн., в тому числі 3 809 993, 24 грн. неустойки, замість ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"; визнати ТОВ "Компанія "Львівінвестбуд" правонаступником ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в частині забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, укладеними з боржником, відповідно до договору іпотеки №011/02/3-1161/1-06 від 29.06.2006 року, договору наступної іпотеки №010-2/07/1-422/1-07 від 10.04.2007 року, договору наступної іпотеки №715/1-07 від 24.10.2007 року, договору іпотеки №715/2-07 від 24.10.2007 року, з урахуванням додаткових договорів, а саме: нерухоме майно, загальною площею 3059,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху №№1-41, загальною площею 27,8 кв.м., №1-1, 1-2, 1-8, 1-16-:-1:21, 1-24, 1-29, загальною площею 201,2 кв.м.; 2-го поверху № 2-14а, 2-14б, площею 5,4 кв.м.; 3-го поверху №3-11а, 3-11б площею 5,4 кв.м.; 4-го поверху №4-5, 4-9:-:4-16, 4-11а, 4-11б площею 317,7 кв.м.; 5-го поверху №5-1:-:5-16, 5-11а, 5-11б, площею 576,0 кв.м.; 6-го поверху №6- 1:-:6-16, 6-11а, 6-11б площею 576,0 кв.м.; 7-го поверху №7-1:-:7-16, 7-11а, 7- 11б, площею 576,0 кв.м.; 8-го поверху №8-1:-:8-16, 8-10а, 8-10б, площею 572,5 кв.м.; технічного поверху №І-ІХ загальною площею 201,9 кв.м.; визнати ТОВ "Компанія "Львівінвестбуд" правонаступником ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в частині забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, укладеними з боржником, відповідно до договору іпотеки №011/02/3-1161/2-06 від 04.12.2008 року, договору наступної іпотеки №010-2/07/1-422/3-08 від 04.12.2008 року, договору наступної іпотеки №715/4-08 від 04.12.2008 року, а саме: нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, - виробничий корпус №1 літ. "Г-2", загальною площею 4 051,8 кв.м.; зобов'язати ліквідатора врахувати заміну кредитора згідно з положеннями Закону про банкрутство. Заявник зазначив про укладення договору про відступлення права вимоги від 28.04.2016 року з ПАТ "Артем-Банк", яке набуло у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" права вимоги до боржника на підставі договору факторингу від 28.04.2016 року (вх. №15316 від 11.05.2016 року, №16041 від 17.05.2016 року та №19838 від 14.06.2016 року) (том 18, а.с. 3 - 26, 30, 63 - 67).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.06.2016 року (суддя Міньковський С.В.) клопотання ТОВ "Компанія "Львівінвестбуд" задоволено; здійснено заміну кредитора боржника - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на кредитора - ТОВ "Компанія "Львівінвестбуд" на загальну суму вимог 21 396 603, 70 грн., в тому числі 3 809 993, 24 грн. неустойки, що забезпечені заставою майна боржника і підлягають включенню до третьої черги реєстру вимог кредиторів; визнано ТОВ "Компанія "Львівінвестбуд" правонаступником ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в частині забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, укладеними з боржником, відповідно до договору іпотеки №011/02/3-1161/1-06 від 29.06.2006 року, договору наступної іпотеки №010-2/07/1-422/1-07 від 10.04.2007 року, договору наступної іпотеки №715/1-07 від 24.10.2007 року, договору іпотеки №715/2-07 від 24.10.2007 року, з урахуванням додаткових договорів, а саме: нерухоме майно, загальною площею 3059,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху №№1-41, загальною площею 27,8 кв.м., №1-1, 1-2, 1-8, 1-16-:-1:21, 1-24, 1-29, загальною площею 201,2 кв.м.; 2-го поверху №2-14а, 2-14б, площею 5,4 кв.м.; 3-го поверху №3-11а, 3-11б площею 5,4 кв.м.; 4-го поверху №4-5, 4-9:-:4-16, 4-11а, 4-11б, площею 317,7 кв.м.; 5-го поверху №5-1:-:5-16, 5-11а, 5-11б, площею 576,0 кв.м.; 6-го поверху №6-1:-:6-16, 6-11а, 6-11б, площею 576,0 кв. м.; 7-го поверху № 7-1:-:7-16, 7-11а, 7-11б, площею 576,0 кв.м.; 8-го поверху №8-1:-:8-16, 8-10а, 8-10б, площею 572,5 кв.м.; технічного поверху №І-ІХ, загальною площею 201,9 кв.м. в літ. "Ж-8"; визнано ТОВ "Компанія "Львівінвестбуд" правонаступником ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в частині забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, укладеними з боржником, відповідно до договору іпотеки №011/02/3-1161/2-06 від 04.12.2008 року, договору наступної іпотеки №010-2/07/1-422/3-08 від 04.12.2008 року, договору наступної іпотеки №715/4-08 від 04.12.2008 року, а саме: 7/10 частки нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, - виробничий корпус №1 літ. "Г-2", загальною площею 4051,8 кв.м.; зобов'язано ліквідатора врахувати відповідну заміну кредитора згідно з положеннями Закону про банкрутство; зобов'язано ліквідатора окремо внести до реєстру вимог кредиторів відомості про майно, що є предметом забезпечення, а саме: офісне приміщення, загальною площею 3059,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та 7/10 частки нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, - виробничий корпус №1 літ. "Г-2", загальною площею 4051,8 кв.м. (том 18, а.с. 71 - 76).

15.08.2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - скаржниця), вважаючи, що ухвала місцевого господарського суду про заміну заставного кредитора боржника правонаступником стосується її прав, як покупця частини нежитлових приміщень банкрута у АДРЕСА_1 (4-го поверху №4-5, 4-9:-:4-16, площею 312,3 кв.м.; 5-го поверху №5-1:-:5-16, площею 570,6 кв.м.; 6-го поверху №6-1:-:6-16, площею 570,6 кв.м. в літ. "Ж-8") на підставі договору купівлі-продажу від 29.04.2015 року, звернулася до Харківського апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції від 15.06.2016 року як таку, що винесена з порушенням положень цивільного законодавства про факторинг, та відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "Компанія "Львівінвестбуд" в повному обсязі (том 18, а.с. 98 - 116).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Шутенко І.А., судді: Бородіна Л.І., Здоровко Л.М.) апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.06.2016 року у даній справі - без змін (том 18, а.с. 178 - 186).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, скаржниця звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову апеляційного суду від 05.09.2016 року та ухвалу суду першої інстанції від 15.06.2016 року, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "Компанія "Львівінвестбуд" про заміну заставного кредитора боржника правонаступником, обґрунтовуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статей 203, 215, 1079, 1083 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статей 4, 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Скаржниця зазначила про неповноту дослідження судами обставин справи на предмет додержання сторонами спірного договору відступлення права вимоги (ПАТ "Артем-Банк", як первісним кредитором, та ТОВ "Компанія "Львівінвестбуд", як новим кредитором) вимог частини 2 статті 203 ЦК України щодо наявності в особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності, зважаючи на обставини набуття новим кредитором права вимоги грошових коштів у боржника від первісного кредитора, як фактора, за відсутності у нового кредитора права на здійснення факторингових операцій.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 05.09.2016 року та ухвалу суду першої інстанції від 15.06.2016 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - ОСОБА_7 та ТОВ "Компанія "Львівінвестбуд" - Ашурову А.Р., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 1 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 року передбачено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Виходячи з положень пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) є підставою для заміни кредитора у зобов'язанні.

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов'язанні. Так, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України "Про іпотеку", відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Пунктом 51 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" №15 від 18.12.2009 року роз'яснено проте, що статтею 512 ЦК України встановлено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, в тому числі й грошовому. Законом не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу 22 статті 1 Закону. Заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на права та обов'язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом.

Положеннями статті 25 ГПК України передбачено, що у разі заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії судового процесу, про що виносить ухвалу.

Відповідно до 1 статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою суду від 09.12.2011 за заявою боржника порушено справу №5023/10186/11 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 за спеціальною процедурою, передбаченою статтями 47 - 49 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 року; постановою суду від 06.02.2012 року, з врахуванням ухвали про виправлення описки від 13.02.2012 року, (залишена без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій), боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Жулінського В.Б.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, ухвалою місцевого господарського суду від 10.12.2012 року визнано вимоги кредиторів банкрута, в тому числі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 22 026 603, 70 грн., з яких 3 809 993, 24 грн. неустойки, які забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника.

Матеріалами справи підтверджуються та судами встановлено обставини надходження 11.05.2016 року до місцевого господарського суду клопотання ТОВ "Компанія "Львівінвестбуд" про заміну заставного кредитора - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" його правонаступником - ТОВ "Компанія "Львівінвестбуд", обґрунтованого укладенням договору про відступлення права вимоги від 28.04.2016 року між ТОВ "Компанія "Львівінвестбуд" (новим кредитором) та ПАТ "Артем-Банк" (первісним кредитором), яке набуло у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" права вимоги до боржника грошових коштів, що забезпечені іпотекою нерухомого майна, на підставі договору факторингу від 28.04.2016 року (том 18, а.с. 5 - 26).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, в межах ліквідаційної процедури банкрута ліквідатором реалізовано 3/10 частин нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 1773,3 кв.м. із загальної площі нерухомого майна в 5825,1 кв.м., що були предметом забезпечення вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відповідно до договору іпотеки №011/02/3-1161/2-06 від 04.12.2008 року, договору наступної іпотеки №010-2/07/1-422/3-08 від 04.12.2008 року, договору наступної іпотеки №715/4-08 від 04.12.2008 року, та перераховано банку грошові кошти на суму 630 000 грн. в рахунок часткового погашення кредиторських вимог, визнаних господарським судом та включених до реєстру вимог кредиторів боржника.

Отже, загальна сума кредиторської заборгованості боржника перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" становить 21 396 603, 70 грн., в тому числі 3 809 993, 24 грн. неустойки, що забезпечена заставою майна боржника, а саме іпотекою офісного приміщення, загальною площею 3059,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та іпотекою 7/10 частки нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, - виробничий корпус №1 літ. "Г-2", загальною площею 4051,8 кв.м.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 28.04.2016 року заставний кредитор ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (клієнт) та ПАТ "Артем-Банк" (фактор) уклали договір факторингу, за умовами якого клієнт відступив фактору права вимоги грошових зобов'язань позичальника - ОСОБА_5, як фізичної особи та фізичної особи-підприємця, за кредитними договорами №011/02/3-1161-06 від 29.06.2006 року, №010-2/07/1-422-07 від 10.04.2007 року, №010-1/07/1-1139-07 від 24.10.2007 року, №010-2/07-01-0263-08 від 25.03.2008 року, №010-2/07-01-0617-08 від 18.07.2008 року, укладених в рамках генеральної кредитної угоди №715 від 24.10.2007 року, між банком та боржником, в тому числі за договорами іпотеки (том 18, а.с. 14 - 26, 46 - 60).

Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" листом за вих. №140-0-0-00/8/1493 від 05.05.2016 року повідомив суд про те, що фактор ПАТ "Артем-Банк" повністю розрахувався з банком-клієнтом за договором факторингу від 28.04.2016 року, а також надав суду нотаріально посвідчені договори відступлення прав за договорами іпотеки, укладені між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Артем-Банк" за №№ 741, 737, 733, 745, 749, 753, 757 від 28.04.2016 року (том 18, а.с. 27).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 28.04.2016 року ПАТ "Артем-Банк" (первісний кредитор) та ТОВ "Компанія "Львівінвестбуд" (новий кредитор) уклали договір про відступлення права вимоги, згідно з яким новий кредитор отримав всі права вимоги до боржника ОСОБА_5, як фізичної особи та фізичної особи-підприємця, за кредитними договорами №011/02/3-1161-06 від 29.06.2006 року, №010-2/07/1-422-07 від 10.04.2007 року, №010-1/07/1-1139-07 від 24.10.2007 року, №010-2/07-01-0263-08 від 25.03.2008 року, №010-2/07-01-0617-08 від 18.07.2008 року, укладених в рамках генеральної кредитної угоди №715 від 24.10.2007 року зі змінами та доповненнями; також первісний та новий кредитори уклали нотаріально посвідчені договори відступлення прав за договорами іпотеки №761 та №762 від 28.04.2016 року (том 18, а.с. 5 - 13).

Також, судами встановлено обставини виконання новим кредитором вимог статті 516 ЦК України щодо повідомлення боржника-іпотекодавця про заміну кредитора у кредитному зобов'язані та зобов'язанні за договорами іпотеки на підставі договорів факторингу та відступлення права вимоги від 28.04.2016 року (том 18, а.с. 39).

З огляду на встановлене та виходячи з положень статей 512, 514 ЦК України, суди дійшли висновку про набуття ТОВ "Компанія "Львівінвестбуд" права вимоги до боржника кредиторських вимог на суму 21 396 603, 70 грн., що забезпечені заставою майна банкрута, переданого в іпотеку ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за договорами іпотеки (за винятком 3/10 частин нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 1773,3 кв.м. та були реалізовані ліквідатором в ліквідаційній процедурі банкрута), що є підставою для заміни заставного кредитора - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" його правонаступником - ТОВ "Компанія "Львівінвестбуд" на суму кредиторських вимог в розмірі 21 396 603, 70 грн., які визнано та включено до реєстру вимог кредиторів боржника ухвалою місцевого господарського суду від 10.12.2012 року.

Апеляційним судом спростовано доводи апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про неправомірність дій банку-заставного кредитора з відступлення права вимоги до боржника за спірними договорами іпотеки на користь третьої особи з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 є власником частини відчуженого банкрутом в ліквідаційній процедурі нерухомого майна - нежитлових приміщень у АДРЕСА_1, 4-го поверху №4-5, 4-9:-:4-16, площею 312,3 кв.м.; 5-го поверху №5-1:-:5-16, площею 570,6 кв.м.; 6-го поверху №6-1:-:6-16, площею 570,6 кв.м. в літ. "Ж-8", на підставі договору купівлі-продажу від 29.04.2015 року (том 18, а.с. 116). При цьому, докази припинення іпотеки на зазначену частину нерухомого майна банкрута в матеріалах справи відсутні, у зв'язку з чим банк-іпотекодержатель законно відступив права вимоги до боржника за спірними договорами іпотеки на користь третьої особи - ПАТ "Артем-Банк", яке в подальшому відступило права іпотекодержателя майна боржника на користь ТОВ "Компанія "Львівінвестбуд".

Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій за змістом оскаржуваних рішень, а доводи скаржниці про неналежну оцінку судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи на предмет відсутності правових підстав для здійснення процесуального правонаступництва заставного кредитора боржника з посиланням на докази, прийняті до уваги та спростовані судами, зводяться до намагання переконати касаційний суд здійснити переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статті 1117 ГПК України, а отже, такі доводи є необґрунтованими.

Доводи скаржниці про укладення договору про відступлення права вимоги від 28.04.2016 року між первісним та новим кредитором з порушенням положень статті 1083 ЦК України колегія суддів касаційного суду відхиляє, як необґрунтовані, з огляду на погодження сторонами договору факторингу від 28.04.2016 року (пункт 4.5. договору) права фактора (первісний кредитор за договором цесії) розпоряджатися правами вимоги, які він набув від клієнта (банку-заставного кредитора боржника), на власний розсуд, в тому числі здійснювати наступне відступлення прав вимоги на користь третіх осіб, що узгоджується з принципом свободи цивільно-правового договору відповідно до статті 627 ЦК України та приписами частини 1 статті 1083 ЦК України про право сторін договору факторингу встановити в договорі інший порядок здійснення фактором наступного відступлення права грошової вимоги на користь третіх осіб, ніж визначений положеннями ЦК України про факторинг (том 18, а.с. 17).

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 року та ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.06.2016 року у даній справі такими, що прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права та не вбачає правових підстав для їх зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 року та ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.06.2016 року у справі №5023/10186/11 залишити без змін.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Куровський

Н.Г. Ткаченко