Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2015 року Справа № 911/417/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П. - головуючого (доповідач), Мачульського Г.М., Шаргала В.І.розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.06.2015у справігосподарського суду Київської областіза позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі Криворізької дирекції залізничних перевезеньдоТовариства з обмежено відповідальністю "Укр-Транс-Інвест"простягнення 46 063, 00 грн. за участю представників сторін:

позивача: Григоріва О.Ю. (представник за дов. від 02.07.2015 № 776),

відповідача: Осташевський В.С. (представник за дов. від 02.03.2015 №б/н)

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Транс-Інвест" про стягнення 43 063,00 грн., з яких 38 335 грн. - штраф, а 7 728 грн. - додаткові збори, за невірно зазначену в перевізних документах масу вантажу, на підставі ст.ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України.

Рішенням господарського суду Київської області від 16.04.2015 у справі №911/417/15 позовні вимоги задоволено повністю. Судове рішення мотивовано обгрунтованістю позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 рішення господарського суду Київської області від 16.04.2015 з даної справи скасовано, з прийняттям нового рішення про відмову в позові повністю. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції зокрема зазначено, що суд першої інстанції зробив висновки на підставі неналежних доказів, неправомірно встановив, що позовні вимоги є обгрунтованими.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ДП "Придніпровська залізниця" в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції з даної справи, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 129 Статуту залізниць України, п.п. 3, 10, 12, 16 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2011 №344 (далі - "Правила"), ст. 4-3, розділу V Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві ТОВ "Укр-Транс-Інвест" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Укр-Транс-Інвест" на підставі накладної №41003260 від 30.07.2014 відправило зі станції Золотоноша 1 на станцію Кривий Ріг Придніпровської залізниці вантаж - брухт чорних металів.

Згідно п. 24 накладної маса вантажу, визначена відправником становить 68 950 кг.

03.08.2014 позивачем було складено комерційний акт серії АА №018397, згідно якого маса вантажу не відповідає даним зазначеним у накладній, а саме при контрольному зважуванні вагону №67854901, який навантажувався згідно накладної №41003260 від 30.07.2014 замість 68950 кг фактично містилося 72580 кг, вантажопідйомність по документу 69 000 кг, тому фактично вага вантажу перевищює вантажопідйомність на 3 580 кг.

Зазначений акт був підписаний виконуючим обов'язки начальника станції ОСОБА_6, заступником начальника станції з вантажної роботи ОСОБА_7, приймальником поїздів ОСОБА_8.

Крім того, факт невірного визначення маси вантажу зафіксовано у Книзі обліку перевірок правильності визначення маси вантажу та перевірки кількості вантажу у вагонах станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, виписку із якої долучено до матеріалів справи.

08.08.2014 позивачем було складено акт загальної форми №21117 на підставі накладної №41003260, згідно якого нараховані додаткові збори у зв'язку з перевищенням зазначеної маси вантажу у розмірі 7 728,00 грн.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно з ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 за № 457, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ст. 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

Відповідно до ст. 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Згідно ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2011 за № 334.

Пунктом 10 Правил складання актів передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На виконання вимог зазначених норм матеріального і процесуального права та враховуючи встановлене, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позову.

В свою чергу твердження суду апеляційної інстанції в обґрунтування скасування рішення місцевого господарського суду та відмови в позові про те, що у спірному акті в порушення п. 12 Правил складання актів зазначено декілька розмірів виявленого перевищення вантажопідйомності; - на самому акті в порушення п. 8 Правил мають місце виправлення синіми чорнилами (які були зроблені невстановленою особою); - відсутні докази повноважень осіб, якими було складено та підписано вказаний документ; - відсутні докази присутності одержувача вантажу або уповноваженого представника відповідача під час виявлення порушень та складанні комерційного акту, - а розмір додаткових витрат на суму 7728,00 грн. не підтверджено належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43 ГПК України, колегія вважає такими, що суперечать законодавству, яке регулює спірні правовідносини сторін у справі, зокрема приписам пунктів 3, 8, 10, 12, 16 Правил складання актів та ст. 129 Статуту залізниць України.

Враховуючи наведене, колегія вважає, що апеляційним господарським судом при вирішенні даного спору були неправильно застосовані норми матеріального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови із залишенням рішення місцевого господарського суду в силі, оскільки воно відповідає чинному законодавству України та обставинам справи.

Відповідно до ст.ст. 49, 11111 ГПК України судові витрати підлягають перерозподілу.

Керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі №911/417/15 скасувати.

Рішення господарського суду Київської області від 16.04.2015 у справі №911/417/15 залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю "Укр-Транс-Інвест" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень судові витрати в розмірі 913, 50 грн. за подачу касаційної скарги.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.М. Мачульський

В.І. Шаргало