Історія справи
Постанова ВГСУ від 22.04.2014 року у справі №5019/2862/11Ухвала КГС ВП від 17.01.2018 року у справі №5019/2862/11
Постанова ВГСУ від 11.01.2017 року у справі №5019/2862/11
Постанова ВГСУ від 17.02.2016 року у справі №5019/2862/11
Постанова ВГСУ від 07.10.2014 року у справі №5019/2862/11
Постанова ВГСУ від 17.02.2016 року у справі №5019/2862/11
Постанова ВГСУ від 22.07.2015 року у справі №5019/2862/11
Постанова ВГСУ від 18.11.2014 року у справі №5019/2862/11
Ухвала КГС ВП від 20.02.2018 року у справі №5019/2862/11
Постанова ВГСУ від 13.05.2015 року у справі №5019/2862/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2015 року Справа № 5019/2862/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційні скарги 1. публічного акціонерного товариства "Радикал Банк", с. Петропавлівська Борщагівка Київської області; 2. гр. ОСОБА_4, м. Київ 3. Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у Рівненської області на ухвалувід 04.03.2015 господарського суду Рівненської області (в частині розгляду грошових вимог ДПІ у Рівненському районі та оскарження результатів аукціону)та постановувід 15.04.2015 Рівненського апеляційного господарського судуу справі№ 5019/2862/11 господарського суду Рівненської областіпро банкрутство закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод", с. Городок Рівненської області ліквідаторСисун О.І., м. Харківголова комітету кредиторівтовариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток", м. Харків за участю1. товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво", м. Київ; 2. Рівненської міжрегіональної універсальної товарно-майнової біржі "Прайс" в судовому засіданні взяли участь представники:
ПАТ "Радикал Банк" ТОВ "Фірма "Восток" та ТОВ "КУА "Форвард" гр.ОСОБА_4 ТОВ "ПКБ "Українське машинобудівництво" Вовчук М.В., довір.; Губар В.Є., довір.; Лаврін О.В., довір.; Чернявський С.В., Федоренко О.П., довір.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 30.12.2011 порушено справу № 5019/2862/11 про банкрутство закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" (далі - боржник) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство).
Постановою господарського суду Рівненської області від 17.01.2013 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Мельник І.А.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 04.03.2015 (суддя Церковна Н.Ф.) зокрема: - відмовлено в задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у Рівненської області (далі - ДПІ у Рівненському районі, кредитор) про визнання кредитором боржника в сумі 626 958, 58 грн.;
- залучено до участі у справі про банкрутство ПАТ "Радикал Банк" та Рівненську міжрегіональну універсальну товарно-майнову біржу "Прайс" (далі - Біржа "Прайс");
- визнано недійсними результати аукціону у формі публічних торгів, проведених Біржею "Прайс" 29.01.2013 щодо продажу лоту №1 (обладнання боржника в кількості 404 найменувань) та 26.04.2013 щодо продажу лоту № 1 (обладнання боржника у кількості 510 найменувань); визнано недійсними спотовий біржовий договір від 19.03.2013 № 603/604с-13 та спотовий біржовий договір від 05.06.2013 № 649/638с-13, укладені між боржником та товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" (далі - ТОВ "ПКБ "УМБ"); зобов'язано ТОВ "ПКБ "УМБ" повернути боржнику рухоме майно, що було предметом вказаних спотових біржових договорів (пункти 8-15 ухвали).
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 (судді: Коломис В.В. - головуючий, Огороднік К.М., Тимошенко О.М.) ухвалу від 04.03.2015 в частині пунктів 8 - 15 залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ДПІ У Рівненському районі звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у визнанні її грошових вимог до боржника (пункт 8) та постанову суду апеляційної інстанції у відповідній частині і прийняти нове рішення, яким заяву з грошовими вимогами задовольнити.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 1, 23 Закону про банкрутство. Скаржник вказує на те, що його вимоги виникли після порушення справи про банкрутство, а отже є поточними.
Також не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "Радикал Банк" та гр. ОСОБА_4, як не залучена до участі у справі особа, права якої порушено внаслідок прийняття спірних рішень, звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна боржника (пункти 10-15) та постанову суду апеляційної інстанції у відповідній частині і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора про визнання недійсними результатів аукціонів.
Касаційна скарга ПАТ "Радикал Банк" мотивована порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 44, 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI, далі - Закон про банкрутство у новій редакції), ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга гр. ОСОБА_4, подана в порядку ст. 107 ГПК України особою, стосовно прав та інтересів якої прийняті оскаржувані рішення, обґрунтована порушенням та неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 23, 31, 55, 71 Закону про банкрутство у новій редакції, ст.ст. 203, 215, 601, 602 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 27, 33, 34, 65 ГПК України. При цьому скаржник вказує на те, що вона відповідно до договору купівлі - продажу від 20.03.2015 є власником майна, відчуженого на спірних аукціонах
В судовому засіданні ПАТ "Радикал Банк" заявлено усне клопотання про залучення до участі у справі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Радикал Банк" Шевченка О.В. у зв'язку з перебуванням ПАТ "Радикал Банк" з 09.07.2015 у процедурі тимчасової адміністрації. Вказане клопотання підлягає задоволенню.
ПАТ "Радикал Банк" також заявлено усне клопотання про залучення до участі у справі колишнього ліквідатора боржника арбітражного керуючого Мельник І.А., яка здійснювала реалізацію майна на спірних аукціонах.
Крім того, 22.07.2015 до суду надійшло клопотання від ТОВ "Альфа Коммерс Брендз ГМБХ" про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
У силу встановлених меж перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноважень останнього (ст. ст. 1115, 1117 ГПК України) суд касаційної інстанції не має процесуальних повноважень щодо дослідження обставин справи, що виключає залучення до участі у справі додаткових учасників на стадії касаційного провадження. У зв'язку з чим вказані клопотання задоволенню не підлягають.
Також судом касаційної інстанції було задоволено подане в судовому засіданні 22.07.2015 клопотання ПАТ "Радикал Банк" про ознайомлення з матеріалами справи, у зв'язку з чим оголошено перерву в судовому засіданні з 11.50 год. до 15.00 год. для надання представнику заявника можливості ознайомлення з матеріалами справи.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Стосовно грошових вимог ДПІ у Рівненському районі судами попередніх інстанцій встановлено, що останньою у серпні 2013 року в порядку ст. 23 Закону про банкрутство подано заяву про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 626 958 грн. податкових зобов'язань (у т.ч. штрафні санкції 80 928 грн.), що виникли під час процедур банкрутства. При цьому кредитор посилався на акти податкової перевірки від 30.01.2013 № 11/22-141/30606056, від 30.01.2013 № 12/22-141/30606056, від 24.05.2013 № 41/22-141/30606056, згідно з якими боржнику донараховано податкові зобов'язання зі сплати податку на прибуток у загальній сумі 538 651 грн. та податку на додану вартість в сумі 7 397 грн. за період з березня 2010 по жовтень 2012 років, а також податкові повідомлення-рішення від 18.02.2013 № 0000062251, №0000082251, №0000072251, від 03.06.2013 № 0000312251.
Відмовляючи у визнанні вказаних грошових вимог, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходячи з дати винесення кредитором відповідних податкових повідомлень-рішень, визначив, що спірні вимоги нараховані кредитором вже після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У зв'язку з чим, керуючись приписами ст. 23 Закону про банкрутство та правовою позицією Верховного Суду України (постанова від 06.04.2004 у справі №17/124), суд вказав, що після визнання боржника банкрутом у останнього не виникає ніяких податкових зобов'язань, тому спірні вимоги нараховані безпідставно.
У той же час суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків стосовно правового статусу заявлених грошових вимог.
Так, згідно з абз. 6 ст. 1 Закону про банкрутство конкурсними кредиторами визнаються кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство; до поточних кредиторів належать кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
При цьому за приписами ч. 15 ст. 11 Закону про банкрутство після офіційного оприлюднення ухвали про порушення справи про банкрутство всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно із статтею 14 цього Закону.
У даному випадку відповідні податкові зобов'язання виникли у боржника у період з березня 2010 по жовтень 2012 років, тобто ще до порушення провадження у справі про банкрутство, що узгоджується з нормами ст.ст. 134, 137, 187 Податкового кодексу України, які чітко визначають момент виникнення зобов'язань платника податків зі сплати податку на прибуток та податку на додану вартість.
Таким чином, згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство спірні вимоги є конкурсними, а тому не залежно від настання строку виконання відповідних зобов'язань боржника повинні були бути заявлені у строки, встановлені ст. 14 Закону про банкрутство.
Оскільки кредитор не звернувся у встановленому порядку з конкурсними грошовими вимогами до боржника, то в силу ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство ці вимоги є погашеними, тому не підлягають розгляду та визнанню у межах ліквідаційної процедури.
У даному випадку суди попередніх інстанцій помилково ототожнили момент виникнення податкового зобов'язання та момент виникнення у платника податків (боржника) обов'язку щодо сплати відповідного податкового зобов'язання (у т.ч. внаслідок узгодження суми податкового зобов'язання шляхом самостійного оформлення платником податків податкової декларації, отримання податкового повідомлення - рішення, набранням законної сили судовим рішенням тощо).
При цьому суди не врахували приписи ст. 1, ч. 15 ст. 11 та ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство, які пов'язують статус конкурсних грошових вимог виключно з моментом виникнення відповідного зобов'язання боржника, а не зі строком його виконання (у даному випадку - строком сплати узгодженого податкового зобов'язання). Отже, вимоги кредиторів (у т.ч. контролюючих органів), які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними не залежно від строку виконання відповідних зобов'язань боржника.
Таким чином, при встановленні періоду виникнення податкових зобов'язань боржника суди попередніх інстанцій помилково виходили з дат виявлення відповідної заборгованості боржника органом доходів і зборів за наслідками проведення податкової перевірки та безпідставно керувалися строками сплати (узгодження) податкових зобов'язань.
Відносно заяви ліквідатора боржника про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна боржника судами встановлено таке.
29.01.2013 Рівненською міжрегіональною універсальною товарно-майновою біржею "Прайс" (далі - Біржа "Прайс") проведені публічні торги з реалізації частини рухомого майна боржника - Лот № 1 обладнання у в кількості 404 найменувань початковою вартістю 5 500 000 грн. Відповідно до протоколу про хід публічних торгів № 13-с переможцем торгів визначено ТОВ "ПКБ "УМБ" з пропозицією 3 025 000 грн. За результатами торгів між боржником та ТОВ "ПКБ "УМБ" (покупець) укладено спотовий біржовий договір від 19.03.2013 № 603/604 с - 13, за яким покупець придбав вказане майно боржника за 3 025 000 грн.
24.06.2013 Біржею "Прайс" проведені публічні торги з реалізації частини рухомого майна боржника - Лот № 1 обладнання у в кількості 510 найменувань початковою вартістю 2 200 000 грн. Відповідно до протоколу про хід публічних торгів № 638-с переможцем торгів визначено ТОВ "ПКБ "УМБ" з пропозицією 1 100 000 грн. За результатами торгів між боржником та ТОВ "ПКБ "УМБ" (покупець) укладено спотовий біржовий договір від 05.06.2013 № 649/638с - 13, за яким покупець придбав вказане майно боржника за 1 100 000 грн.
Як вбачається, в оскаржуваній ухвалі від 04.03.2015 судом першої інстанції одночасно з прийняттям рішення про визнання недійсними результатів зазначених аукціонів та спотових договорів було залучено до участі у справі в порядку ст. 27 ГПК України осіб, на права та інтереси яких може вплинути прийняте судом рішення, а саме ПАТ "Радикал Банк" (заставодержатель майна) та Біржу "Прайс". Отже, у даному випадку судом застосовано окремі процесуальні положення позовного провадження з урахуванням ст. 41 ГПК України, тобто особливостей процедури банкрутства.
У той же час залучення судом вказаних осіб до участі у справі з одночасним прийняттям у цьому ж судовому засіданні рішення по суті заявлених ліквідатором вимог унеможливило реалізацію такими особами регламентованих статтею 22 ГПК України прав та обов'язків сторони у справі (зокрема ознайомлення з матеріалами справи, надання доказів, пояснень). Зазначене є грубим порушенням принципів рівності та змагальності сторін, закріпленого в статтях 42, 43 ГПК України.
Більше того, суд першої інстанцій в одному процесуальному документі та, відповідно, одному судовому засіданні, окрім розгляду питання про визнання недійсними аукціонів та договорів, залучення додаткових учасників справи, також розглянув по суті грошові вимоги восьми кредиторів. Отже, судом в одному судовому провадженні розглянуто та вирішено різні, не пов'язані між собою питання, які стосуються окремих судових процедур банкрутства. Такого роду питання (розгляд грошових вимог кредиторів, визнання недійсними правочинів, перехід до наступних судових процедур банкрутства тощо) підлягають розгляду в окремих судових провадженнях та повинні вирішуватись шляхом винесення судом окремих процесуальних документів. Недотримання судом першої інстанції цього принципу штучно ускладнило процес розгляду справи та призвело до грубого порушення норм процесуального права.
У свою чергу суд апеляційної інстанції звернув увагу на вищезазначені обставини, проте допущених судом першої інстанції порушень не усунув.
За таких обставин оскаржувані судові рішення в оскаржуваній частині підлягають скасуванню як такі, що прийняті з істотним порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, з передачею справи у згаданій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, створити умови для реалізації залученими до участі у справі особами їх процесуальних прав та розглянути справу з дотриманням вимог чинного законодавства. Крім того, суду слід з'ясувати належність майна боржника, відчуженого на спірних аукціонах, та залучити до участі у справі також і власника (набувача) майна.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 1, 11, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 41, 43, 22, 27, 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційні скарги публічного акціонерного товариства "Радикал Банк", гр. ОСОБА_4, Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у Рівненській області задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 04.03.2015 в частині розгляду грошових вимог ДПІ у Рівненському районі ГУ Державної фіскальної служби України у Рівненській області і заяви ліквідатора про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна боржника та договорів (пункти 8-15 ухвали) та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 у справі № 5019/2862/11 скасувати.
3. Справу № 5019/2862/11 у вказаній частині передати на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді В.М. Коваленко О.Є. Короткевич