Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року Справа № 38/349 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на постановувід 28.05.2014 р. Донецького апеляційного господарського суду у справі№38/349 господарського суду Донецької областіза позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Макіївтепломережа"простягнення основного боргу за поставлений природний газ, пені та 3% річних та інфляційних нарахуваньза участю представників:

позивача: Подшебякіна О.М., дов. від 30.12.2013 №48/10;

відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.02.2012 стягнуто з КП "Макіївтепломережа" на користь ДК"Газ України" НАК "Нафтогаз України" основний борг за поставлений природний газ у сумі 50 548 674,98грн., пеню у розмірі 3 946 909,00грн., 3% річних у розмірі 793 988,08грн., інфляційні у розмірі 1203224,12грн., судовий збір у розмірі 56460,00грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.04.2014 (суддя Е. Зекунов) задоволено заяву відповідача та розстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області від 13.02.2012 у справі №38/349 в сумі 5 944 121,20 грн. строком на 60 місяців шляхом оплати за графіком: починаючі з травня 2014р. по квітень 2019р. щомісяця рівними платежами по 99068,68 грн., у квітні 2019р. - 99069,08 грн. У задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від28.05.2014 (судді Л. Чернота, О. Стойка, Т. Шевкова) ухвалу господарського суду Донецької області від 24.04.2014 у справі №38/349 - змінено. Заяву КП "Макіївтепломережа" про відстрочку виконання рішення господарського суду у справі №38/349 у сумі 5 944 121,20 грн. строком на 3 роки або розстрочення виконання рішення господарського суду строком на 5 років - задоволено частково, надано розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 13.02.2012 року у справі №38/349 строком на 12 місяців, до 01.06.2015р., зі сплатою щомісячними платежами починаючі з червня 2014 року по квітень 2015 року у розмірі 495 343,43 грн., у травні 2015 року - у розмірі 495 343,47 грн.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 24.04.2014 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.05.2014, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 13.02.2012 року у справі №38/349. Вважає, що суди попередніх інстанцій неповно з'ясували обставини справи, неправильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права, а саме: ч. 2 ст.218 ГК України, ч. 2 ст. 617 ЦК України. Ними недотримано вимог ст.ст. 42,43,43,121 ГПК України.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив КП "Макіївтепломережа", в якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін. Відповідач наголошує на тому, що ним сплачено суми основного боргу та судового збору, тобто на даний час ним виконано рішення суду на 89,5%. Разом з тим, на все рухоме та нерухоме майно боржника накладено арешт. КП "Макіївтепломережа" має значний борг як перед ДК"Газ України" НАК "Нафтогаз України", так і перед іншими стягувачами, ризикує виникненням заборгованості перед бюджетом та із заробітної плати. Саме тому, одночасне стягнення усієї суми боргу суттєво погіршить його фінансове становище та може призвести до банкрутства комунального підприємства.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Апеляційним судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.02.2012 року у справі №38/349 задоволені позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ до Комунального підприємства "Макіївтепломережа" м.Макіївка Донецької області. Стягнуто з Комунального підприємства "Макіївтепломережа" м.Макіївка Донецької області на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ 50 548 674,98 грн. - основного боргу, 3 946 909,00 грн. - пені, 1 203 224,12 грн. - інфляційні, 3 % річних 793 988,08 грн., 56 460,00 грн. - судовий збір.

Відповідач, КП "Макіївтепломережа" звернувся до господарського суду із заявою від 15.04.2014р. про відстрочку виконання рішення господарського суду у справі №38/349 у сумі 5 944 121,20 грн. строком на 3 роки або розстрочення виконання рішення господарського суду строком на 5 років. В обґрунтування заяви про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення відповідачем зазначено про скрутний фінансовий стан підприємства, а також про те, що підприємство за рішенням суду сплатило суму боргу, просить розстрочку лише тільки на штрафні санкції, а також зазначає, що ним сплачено суму судового збору.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач в основному поставляє пар та гарячу воду населенню, підприємствам, що надають комунальні послуги населенню та підприємствам, що фінансуються з державного бюджету. Згідно звіту за 2013 рік діяльність КП "Макіївтепломережа" є збитковою. Збитки складають 407055000 грн. Підприємство не має у своєму розпорядженні фінансових ресурсів та джерел для одночасної оплати залишку боргу у розмірі 5944121 грн.20 коп. За таких обставин, стягнення такої суми боргу може призвести до банкрутства відповідача та зупинення теплопостачання до житлових будинків, державних та комунальних закладів м. Макіїівка.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.04.2014р. задоволена заява відповідача та розстрочене виконання рішення господарського суду Донецької області у справі №38/349 строком на 60 місяців шляхом оплати за графіком: починаючі з травня 2014р. по квітень 2019р. щомісяця рівними платежами по 99068,68 грн., у квітні 2019р. - 99069,08 грн. У задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду відмовлено.

Задовольняючи заяву про розстрочку виконання рішення, місцевий господарський суд, керувався тим, що наявні на його думку об'єктивні обставини, які унеможливлюють виконання рішення суду, а саме: дефіцит обігових коштів, кредиторська заборгованість населення за надані послуги з постачання пару та гарячої води, можливе повне зупинення виробничої діяльності товариства та загроза безперебійного та безаварійного постачання споживачам міста пару та гарячої води у разі стягнення суми боргу.

Переглядаючи ухвалу місцевого суду, апеляційний суд зазначив, що господарський суд не врахував інтереси обох сторін, їх фінансового стану, ступені виконання рішення, економічних процесів в державі, спрямованих на стабілізацію економіки. Додатково, апеляційним судом встановлено, що ДК "Газ України" не є газовидобувною організацією, постачала природний газ отриманий за договорами з НАК "Нафтогаз України" за який у повному обсязі не розрахувалася. На даний час знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності, не поставляє природний газ споживачам. Згідно звіту про фінансові результати за 9 місяців 2013р. збитки позивача становлять 5594975 тис. грн.

Застосовуючи ст. 121 ГПК України, враховуючі матеріальні інтереси обох сторін, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 13.02.2012 року у справі №38/349. Оскаржуваною постановою розстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області від 13.02.2012 року у справі №38/349 на загальну суму 5944121,20 грн., строком на 12 місяців зі сплатою щомісячними платежами.

При цьому, апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду щодо відмови у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду у справі №38/349 у сумі 5 944 121,00 грн. строком на 3 роки.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення у касаційному порядку колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За змістом наведеної норми, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

В свою чергу, в силу приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України саме на Відповідача покладено обов'язок доведення існування відповідних підстав, тоді як Позивач, у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування.

Виходячи із змісту п. 7.2. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012р. №9 підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Переглядаючи заяву відповідача про розстрочку виконання рішення місцевого суду, апеляційний суд дійшов висновку про те, що баланс законних інтересів сторін в даному випадку забезпечується частковим задоволенням заяви та розстроченням виконання рішення суду у справі №38/349. При цьому, ним було розглянуто та взято до уваги документи Відповідача відносно його поточного фінансового становища та те, що основну суму боргу ним сплачено, а розстрочка надається лише на суму нарахованих позивачем штрафних санкцій. Ним також було враховано майновий стан позивача та розглянуто звіт про фінансові результати за 9 місяців 2013р.

У касаційній скарзі, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" не згодний з висновком апеляційного суду про часткове задоволення заяви про розстрочку виконання рішення, та просить суд надати іншу правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам, що виходить за межі компетенції Вищого господарського суду в силу вимог ст. 1117 ГПК України, якою встановлено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, доводи скаржника про порушення апеляційним судом ст. 121 ГПК України не знайшли свого підтвердження.

Щодо порушення апеляційним судом ч. 2 ст.218 ГК України, ч. 2 ст. 617 ЦК України колегія суддів зазначає наступне.

Так, ч. 2 ст.218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Приписами ст. 617 ЦК України врегульовано, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, вказаними нормами врегульовано підстави звільнення від відповідальності. Між тим, задовольняючи заяву про розстрочку виконання рішення апеляційний суд не звільнив відповідача від відповідальності, а, навпаки, забезпечив виконання рішення суду, як це передбачено ст. 121 ГПК України. Відтак, ч. 2 ст.218 ГК України, ч. 2 ст. 617 ЦК України не підлягають застосуванню так як не регулюють спірні правовідносини.

З огляду на викладене, колегія суддів констатує, що справа розглянута апеляційним судом відповідно встановленим обставинам справи, з дотриманням вимог ст.ст. 42,43,43, 121 ГПК України. Підстави для скасування постанови апеляційного суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України,? Вищий господарський суд України, ?

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.05.2014 у справі №38/349 - без змін.

Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун