Історія справи

Постанова ВГСУ від 15.11.2016 року у справі №904/3374/15
Постанова ВГСУ від 22.03.2016 року у справі №904/3374/15
Ухвала КГС ВП від 24.05.2018 року у справі №904/3374/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року Справа № 904/3374/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Жукової Л.В., Погребняка В.Я.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 у справі № 904/3374/15 господарського суду Дніпропетровської областіза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Профіль України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Профіль України"провизнання банкрутомза участю представників сторін: представник Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" - Смірнова Є.В., представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіль України" - Локотков Б.О., представник TANSEY HOLDINGS LIMITED - Сіцькова О.В.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2015 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Профіль України" порушено провадження у справі № 904/3374/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіль України" (далі - ТОВ "Профіль України", боржник, поручитель).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.04.2015 на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет господарським судом Дніпропетровської області здійснено офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Профіль України".

27.05.2015 до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява TANSEY HOLDINGS LIMITED із грошовими вимогами до боржника на суму 87 582 544,02 грн.

17.06.2015 до суду від розпорядника майна арбітражного керуючого Гальченка Є.А. надійшли відомості № б/н від 17.06.2015 про результати розгляду грошових вимог кредиторів ТОВ "Профіль України" до якого додано реєстр вимог кредиторів по справі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області за результатами попереднього засідання від 09.12.2015 у справі № 904/3374/15 (суддя Владимиренко І.В.), зокрема, відхилено грошові вимоги TANSEY HOLDINGS LIMITED в розмірі 87 582 544,02 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 у справі № 904/3374/15 (головуючий суддя Білецька Л.М., суддя Верхогляд Т.А., суддя Парусніков Ю.Б.), зокрема, задоволено апеляційну скаргу TANSEY HOLDINGS LIMITED, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2015 у справі № 904/3374/15 скасовано частково. Грошові вимоги TANSEY HOLDINGS LIMITED у розмірі 87 582 544,02 грн включено їх до 4 черги реєстру вимог кредиторів ТОВ "Профіль України", до першої черги включено вимоги TANSEY HOLDINGS LIMITED в сумі 1 218,00 грн як витрати, пов'язані з провадження у справі про банкрутство.

Не погоджуючись із прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" (далі - ПАТ "Банк Кредит Дніпро") звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 у справі № 904/3374/15, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2015 у справі № 904/3374/15 залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції, в частині розгляду грошових вимог TANSEY HOLDINGS LIMITED, норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 23, 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 1 ст. 559 ЦК України, ст. 33 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Розглянувши заяву TANSEY HOLDINGS LIMITED з грошовими вимогами до боржника - ТОВ "Профіль України" на суму 87 582 544,02 грн, суд першої інстанції встановив, що 12.12.2008 між TANSEY HOLDINGS LIMITED (далі - Кредитор) та Ristipo LTD (далі - Позичальник) укладено договір позики № 12/08 (далі - Договір позики).

Відповідно до пункту 1.1 Договору позики Кредитор зобов'язується надати Позичальнику безпроцентну позику на цілі інвестиційного проекту на суму 4 200 000,00 доларів США. Позичальник зобов'язується прийняти Позику і повернути Кредитору всю суму Позики у строки, встановлені цим Договором.

Згідно з пунктом 2.1. вказаного Договору, позика, зазначена в пункті 1.1 цього Договору, буде надаватись окремими траншами, розмір та строки надання яких будуть визначатись Позичальником.

Пунктом 2.2. Договору позики обумовлено, що кожен транш перераховується платіжними дорученнями в доларах США чи євро.

Відповідно до пункту 2.4 вказаного Договору, позика, отримана Позичальником за цим Договором, повинна бути повернена Кредитору до 01.10.2014.

Згідно з пунктом 2.5 Договору позики належне виконання Позичальником його зобов'язань по поверненню Позики, отриманої за цим Договором, на вимогу Кредитора може забезпечуватись договорами поруки або банківською гарантією.

В забезпечення договору позики 12.12.2008, між ТОВ "Профіль України" (далі - Поручитель), TANSEY HOLDINGS LIMITED та Ristipo LTD (далі - Боржник) укладено договір поруки (далі - Договір поруки).

Відповідно до умов цього Договору, Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником грошового зобов'язання за договором LOAN AGREEMENT № 12/08 від " 12" грудня 2008 року (далі - Основний договір), що укладений між Кредитором і Боржником, по поверненню позики в розмірі 4 200 000,00 доларів США, а також штрафних санкцій, передбачених Основним договором.

Згідно з пунктом 1.2. Договору поруки Кредитор після виконання Поручителем умов п.п.1.1 цього Договору здійснює погашення заборгованості Боржника за Основним договором на суму виконаних зобов'язань.

В пункті 2.1. вказаного Договору зазначено, що у разі невиконання Боржником зобов'язань за Основним договором, Поручитель зобов'язується, протягом 3-х календарних днів з дня отримання вимоги (претензії) від Кредитора, виконати ці зобов'язання.

Згідно з пунктом 2.2. Договору поруки грошові зобов'язання визнаються виконаними з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок Кредитора.

Відповідно до пункту 3.1. Договору поруки, у разі порушення Боржником зобов'язань за Основним договором, Поручитель зобов'язується самостійно виконати зобов'язання Боржника перед Кредитором шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Кредитора.

Пунктом 4.8. вказаного Договору встановлено, що договір поруки набуває чинності з моменту підписання Сторонами. Цим Договором встановлюється строк дії поруки 3 роки з моменту порушення Боржником зобов'язання за Основним договором.

На підтвердження переказу грошових коштів за договором позики № 12/08 представником TANSEY HOLDINGS LIMITED надано господарському суду копії виписок банку щодо перерахування Ristipo LTD позики відповідно до умов договору № 12/08.

Дослідивши надані представником TANSEY HOLDINGS LIMITED виписки банку, господарський суд прийняв до уваги лише одну виписку банку № 00468314 щодо оплати за договором позики № 12/08 від 12.12.2008 на суму 20 700,00 доларів США, оскільки інші надані представником TANSEY HOLDINGS LIMITED банківські виписки надані господарському суду без перекладу на мову господарського судочинства відповідно до вимог ст. 3 ГПК України, тобто без додержання вимог діючого законодавства України щодо форми подання доказів до суду.

Також господарським судом в ухвалі зазначено, що в своїй заяві TANSEY HOLDINGS LIMITED посилається на те, що він звертався до ТОВ "Профіль України" з вимогою виконати протягом 3-х календарних днів з дня отримання вимоги (претензії) від Кредитора зобов'язання відповідно до п. 2.1. Договору поруки та, що TANSEY HOLDINGS LIMITED отримано відповідь від ТОВ "Профіль України" на вимогу (претензію).

Проте, судом першої інстанції в оскаржуваної ухвалі встановлено, що в матеріалах справи відсутні та в судовому засіданні представником TANSEY HOLDINGS LIMITED не надано доказів на підтвердження викладеної в заяві обставини.

Ухвалою від 25.11.2015 суд першої інстанції зобов'язав TANSEY HOLDINGS LIMITED надати суду всі документи, підтверджуючі заявлені грошові вимоги до боржника та попередив всіх учасників провадження у справі про банкрутство, що у разі не надання всіх витребуваних документів, господарський суд буде розглядати справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в справі документами.

Крім того, господарським судом встановлено, що до заяви TANSEY HOLDINGS LIMITED з грошовими вимогами до боржника надано заяву від 26.05.2015 про підтвердження заборгованості Ristipo LTD перед TANSEY HOLDINGS LIMITED за договором позики № 12/08 від 12.12.2008, в якій зазначено, що станом на 01.05.2015 заборгованість Ristipo LTD перед TANSEY HOLDINGS LIMITED за договором позики № 12/08 від 12.12.2008 становить 4 088 172 USD (доларів США).

Враховуючи заяву від 26.05.2015 про підтвердження заборгованості Ristipo LTD перед TANSEY HOLDINGS LIMITED, але за відсутністю в матеріалах справи вимоги кредитора до поручителя, суд першої інстанції дійшов висновку, що грошові вимоги TANSEY HOLDINGS LIMITED є поточними.

Таким чином, керуючись вимогами ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд відхилив грошові вимоги TANSEY HOLDINGS LIMITED у розмірі 87 582 544,02 грн.

Згідно з вимогами ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції від 09.12.2015, в частині відхилення грошових вимог TANSEY HOLDINGS LIMITED до боржника - ТОВ "Профіль України", керуючись вимогами ст.ст. 553, 554, 548 ЦК України та враховуючи пункт 3.1 Договору поруки зазначив, що право вимоги кредитора за Договором поруки носить забезпечувальний характер і виникає саме з моменту порушення боржником зобов'язання за основним договором. Оскільки таким моментом стала дата 1 жовтня 2014 року, коли грошові кошти не були повернуті позичальнику в строк встановлений Договором позики, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що саме з цього моменту починається строк дії укладеного між кредитором і поручителем Договору поруки, а відтак, і відповідальність поручителя, та в цілому з цього моменту виникає право вимоги кредитора до поручителя-банкрута в розумінні вимог ст. 23 Закону України "Про поновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Оскільки провадження у справі про банкрутство порушено тільки у квітні 2015 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що такі вимоги цього кредитора є саме конкурсними за своїм характером, а не поточними, як вважав суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 09.12.2015.

Щодо тверджень ПАТ "Банк Кредит Дніпро", що відлік строку початку порушення права пов'язується з направленням вимоги, як це передбачено п. 2.1 Договору поруки, за змістом якого поручитель зобов'язався виконати цю вимогу протягом 3 днів з дня отримання претензії (вимоги), колегія суддів апеляційної інстанції в оскаржуваної постанові зазначила, що цей пункт Договору поруки не встановлює момент (строк) виникнення власне обов'язку поручителя, який виникає в силу вимог договору і закону з моменту порушення основного зобов'язання, а встановлює порядок задоволення вимог кредитора.

Також судом апеляційної інстанції зазначено, що підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії ( ч.1 ст. 6 ГПК України). Про правильність такого тлумачення, на думку суду другої інстанції, свідчить і редакція п. 3.1 Договору поруки (порядок розрахунків) - у разі порушення Боржником зобов'язань за основним договором, Поручитель зобов'язується самостійно виконати зобов'язання Боржника перед кредитором шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок кредитора.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції в постанові дійшла висновку, що обов'язок поручителя відповідати за укладеним договором у цій справі виник з моменту порушення основного зобов'язання позичальником.

Суд апеляційної інстанції не погодився в оскаржуваній постанові із висновками суду першої інстанції, що надані представником TANSEY HOLDINGS LIMITED виписки банку, є неналежними доказами, оскільки відповідно до вимог ст. 3 ГПК України мова господарського судочинства визначається статтею 14 Закону України "Про засади державної мовної політики", тобто вони подані без додержання вимог діючого законодавства України щодо форми подання доказів до суду, оскільки, як встановлено колегією суддів суду апеляційної інстанції, кредитором надано до суду у перекладі на українську мову банківську виписку від 10 квітня 2015 року (а.с.94 Грошових вимог), яка містить назву документа "Переказ клієнтам компанії "БОК" (ВОС), номер трансакції, статус, реквізити рахунку, номер рахунку, назва рахунку відправника та отримувача, реквізити для оплати: а саме - сума, яка знята з поточного рахунку, описання витрат, дата виконання, витрати, деталі виконання. Дніпропетровський апеляційний господарський суд надавши оцінку всім іншім банківськім випискам, що надані кредитором, встановив в оскаржуваної постанові, що вони є ідентичними за змістом з тими ж реквізитами і їх розміщенням у документах. Переклад здійснено перекладачем ОСОБА_11 і справжність його підпису засвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шауловою М.О.

Таким чином, суд другої інстанції дійшов висновку, що надані виписки банку, що підтверджують перерахування грошей за Договором позики, повністю відповідають за формою і змістом виписці банку від 10 квітня 2015 року, переклад якої здійснено, і є належними письмовими доказами у розумінні ст. 36 ГПК України.

Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розпорядником майна було обґрунтовано розглянуто заяву кредитора TANSEY HOLDINGS LIMITED з грошовими вимогами до боржника, правомірно їх визнано та внесено до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги TANSEY HOLDINGS LIMITED у розмірі 87 582 544,02 грн, оскільки із доданої кредитором до заяви з грошовими вимогами до боржника заяви про підтвердження заборгованості основного боржника станом на травень 2015 року, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що дійсно Позичальник перед Кредитором має заборгованість за Договором позики №12/08 від 12.12.2008 у розмірі 4 088 172 доларів США. Термін виникнення заборгованості - це період з 29.10.2009 по 23.04.2013, тобто до порушення провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що грошові вимоги TANSEY HOLDINGS LIMITED у розмірі 87 582 544,02 грн слід включити до 4 черги реєстру вимог кредиторів ТОВ "Профіль України" та до першої черги включити вимоги у сумі 1 218 грн як витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції в постанові залишено без задоволення клопотання TANSEY HOLDINGS LIMITED б/н від 18.01.2016 про залучення апеляційним судом у справі претензій №11/02-3 від 11.02.2015 та №25/03-3 від 25.03.2015 кредитора до поручителя - ТОВ "Профіль України", оскільки кредитором не обґрунтовано неможливість подання їх до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, як цього вимагає ст. 101 ГПК України.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції не прийняла до уваги заперечення ПАТ "Банк Кредит Дніпро" щодо припинення дії договору поруки через збільшення відповідальності поручителя. Постанова суду другої інстанції в цій частині мотивована тим, що такого збільшення не відбулось, а кредитором помилково надано до заяви з грошовими вимогами банківські виписки, що стосуються інших договорів, і їх до уваги не прийнято та не враховано при визначенні розміру кредиторських вимог.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про наявність в даному випадку правових підстав для включення грошових вимог TANSEY HOLDINGS LIMITED до реєстру вимог конкурсних кредиторів боржника, за результатами попереднього засідання, враховуючи наступне.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до вимог ст. 1 вказаного Закону, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Виходячи із вимог ч. 10 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з метою виявлення усіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 зазначеного Закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до заяви кредитора в обов'язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2015 за заявою ТОВ "Торговий дім Профіль України" порушено провадження у справі № 904/3374/15 про банкрутство ТОВ "Профіль України".

28.04.2015 на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет господарським судом Дніпропетровської області здійснено офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Профіль України".

27.05.2015 до господарського суду надійшла заява TANSEY HOLDINGS LIMITED із грошовими вимогами до боржника на суму 87 582 544,02 грн.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що виходячи з спеціальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на господарський суд покладено обов'язок надавати правовий аналіз поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.

Відповідно до абзаців 2 та 3 ч. 6 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Рішення з господарського спору, в тому числі і у справі про банкрутство, повинно бути мотивованим, прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Розглянувши заяву TANSEY HOLDINGS LIMITED з грошовими вимогами до боржника - ТОВ "Профіль України" на суму 87 582 544,02 грн, суд першої інстанції встановив, що 12.12.2008 між TANSEY HOLDINGS LIMITED та Ristipo LTD укладено договір позики № 12/08.

В забезпечення договору позики, 12.12.2008 між ТОВ "Профіль України", TANSEY HOLDINGS LIMITED та Ristipo LTD укладено договір поруки.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 555 ЦК України, поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Суд касаційної інстанції зазначає, що оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов'язань і при цьому водночас сама має зобов'язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов'язання та про договори.

Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 12.12.2008 між ТОВ "Профіль України", TANSEY HOLDINGS LIMITED та Ristipo LTD укладено трьохсторонній договір поруки, у розділі 2 "Зобов'язання сторін" якого, а саме - у пункті 2.1., сторони узгодили, що у разі невиконання боржником зобов'язань за Основним договором, поручитель зобов'язується протягом 3-х календарних днів з дня отримання вимоги (претензії) від кредитора виконати ці зобов'язання.

Так, статтями 251, 252, 253 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Тобто юридичне значення має саме сплив визначеного проміжку часу, внаслідок якого виникають, змінюються або припиняються цивільні правовідносини.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати, настання події чи вчинення дії, з якою пов'язано його початок.

Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи норми, якими врегульовано правовідносини з приводу поруки, та умови договору поруки, відносно яких сторонами досягнуто згоди, - право пред'явити вимогу до поручителя про виконання порушеного боржником зобов'язання щодо повернення позики кредитор отримає лише після спливу триденного терміну від часу отримання поручителем вимоги (претензії), і тільки після настання цієї обставини у останнього виникне обов'язок виконати взяті на себе зобов'язання за договором поруки.

У зв'язку з чим, висновок суду апеляційної інстанції про те, що право вимоги кредитора до поручителя виникло з моменту порушення боржником зобов'язання за основним договором позики, суперечить умовам пункту 2.1. договору поруки, які є істотними у розумінні статі 638 ЦК України та відповідно до статті 629 ЦК України - обов'язковими для виконання сторонами договору поруки.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що Поручитель є таким, що прострочив виконання взятого на себе зобов'язання, коли протягом 3-х календарних днів з дня отримання вимоги (претензії) від кредитора не приступить до його виконання.

Судом першої інстанції встановлено, що в своїй заяві з грошовими вимогами до боржника TANSEY HOLDINGS LIMITED посилається на те, що TANSEY HOLDINGS LIMITED звернулось до ТОВ "Профіль України" з вимогою виконати протягом 3-х календарних днів з дня отримання вимоги (претензії) від Кредитора зобов'язання відповідно до п. 2.1. Договору поруки та, що TANSEY HOLDINGS LIMITED отримано відповідь від ТОВ "Профіль України" на вимогу (претензію).

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ухвалою від 25.11.2015 суд першої інстанції зобов'язав TANSEY HOLDINGS LIMITED надати суду всі документи, підтверджуючі заявлені грошові вимоги до боржника та попередив всіх учасників провадження у справі про банкрутство, що у разі не надання всіх витребуваних документів, господарський суд буде розглядати справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в справі документами.

Проте, господарським судом встановлено, що матеріали справи не містять, а представником TANSEY HOLDINGS LIMITED не надано належних та допустимих доказів в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, а саме надісланої згідно з вимогами пункту 2.1 Договору поруки поручителю-боржнику вимоги (претензії), на підтвердження викладеної в заяві з грошовими вимогами до боржника обставини.

Крім того, суд касаційної інстанції зазначає, що надсилання вимоги (претензії) поручителю має суттєве значення також з огляду на те, що таким чином поручитель повідомляється не лише про порушення боржником зобов'язання щодо повернення кредиту, а і про обсяги його відповідальності в зв'язку з таким порушенням, адже, не виключається можливість повного чи часткового виконання зобов'язання самим боржником, крім того, при отриманні, у встановленому договором поруки порядку вимоги кредитора, поручитель, зокрема, має право висувати проти такої вимоги всі заперечення, які міг би висунути сам боржник, що кореспондується з вимогами ч. 2 ст. 555 ЦК України.

Враховуючи встановлений судом першої інстанції в межах своїх процесуальних повноважень факт недоведеності TANSEY HOLDINGS LIMITED виконання останнім умов п.2.1. договору поруки, а саме надіслання боржнику вимоги (претензії) щодо повернення кредиту, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що грошові вимоги TANSEY HOLDINGS LIMITED у розмірі 87 582 544,02 грн є поточними та підлягають, в даному випадку, за результатами попереднього засідання відхиленню, оскільки на момент звернення до господарського суду TANSEY HOLDINGS LIMITED із грошовими вимогами після офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство боржника - поручителя та на момент їх розгляду судом першої інстанції, у ТОВ "Профіль України" ще не виник обов'язок виконати взяте на себе зобов'язання за договором поруки.

Згідно з вимогами ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Отже, висновки суду апеляційної інстанції, про те, що вимоги TANSEY HOLDINGS LIMITED до боржника - поручителя є саме конкурсними за своїм характером і підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання на стадії розпорядження майном боржника, на думку суду касаційної інстанції, є такими, що не відповідають вимогам ст.ст. 1, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції правомірно залишено без задоволення клопотання TANSEY HOLDINGS LIMITED б/н від 18.01.2016 про залучення апеляційним судом у справі претензій №11/02-3 від 11.02.2015 та №25/03-3 від 25.03.2015 кредитора до поручителя - ТОВ "Профіль України", оскільки TANSEY HOLDINGS LIMITED не обґрунтовано неможливість подання їх до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, як цього вимагає ст. 101 ГПК України.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Враховуючи викладене, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції від 26.01.2016 у справі № 904/3374/15 в частині скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2015 за результатами попереднього засідання, в частині відхилення грошових вимог TANSEY HOLDINGS LIMITED у сумі 87 582 544, 02 грн. - підлягає скасуванню.

Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.01.2016, в частині включення судом апеляційної інстанції грошових вимог TANSEY HOLDINGS LIMITED в розмірі 87 582 544,02 грн до боржника до 4 черги реєстру вимог кредиторів, а також включення до першої черги вимог TANSEY HOLDINGS LIMITED у сумі 1 218 грн як витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство також підлягає скасуванню, в зв'язку з неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2015 у справі № 904/3374/15, в частині відхилення грошових вимог TANSEY HOLDINGS LIMITED в сумі 87 582 544,02 грн підлягає залишенню в силі.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 у справі № 904/3374/15 в частині скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2015 за результатами попереднього засідання, в частині відхилення грошових вимог TANSEY HOLDINGS LIMITED у розмірі 87 582 544,02 грн до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіль України" - скасувати.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 у справі № 904/3374/15, в частині включення грошових вимог TANSEY HOLDINGS LIMITED в розмірі 87 582 544,02 грн до 4 черги реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіль України" та включення до першої черги вимог його ж у сумі 1 218 грн, як витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство - скасувати.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2015 у справі № 904/3374/15 за результатами попереднього засідання, в частині відхилення грошових вимог TANSEY HOLDINGS LIMITED в сумі 87 582 544,02 грн - залишити в силі.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді Л.В. Жукова

В.Я. Погребняк