Історія справи

Постанова ВГСУ від 22.11.2016 року у справі №5008/1483/2011
Постанова ВГСУ від 22.03.2016 року у справі №5008/1483/2011
Постанова ВГСУ від 21.10.2014 року у справі №5008/1483/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року Справа № 5008/1483/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Куровського С.В., Ткаченко Н.Г.розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття"на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 рокуу справі господарського суду№ 5008/1483/2011 Закарпатської областіза заявою1. Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгород"; 2. фізичної особи-підприємця ОСОБА_5; 3. Спільного малого будівельно-монтажного підприємства "Енергомонтаж"; 4. фізичної особи-підприємця ОСОБА_6до Публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття"про визнання банкрутом в судовому засіданні взяли участь представники:

Публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття": Машика В.В. (довіреність від 26.01.2016 року),фізичної особи-підприємця ОСОБА_8: ОСОБА_9 (довіреність від 18.01.2016 року),фізичної особи-підприємця ОСОБА_10: ОСОБА_9 (довіреність від 18.01.2016 року),ТОВ "Транскарпатбуд":ОСОБА_9 (довіреність від 14.03.2016 року),Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз": Богдан С.В. (довіреність №07/22д від 04.01.2016 року),Адвокатського об'єднання "Скляренко, Сидоренко та партнери":Скляренко О.П., керуючий партнер (керівник), Стусова Ю.М. (довіреність від 21.12.2015 року).

В С Т А Н О В И В :

у провадженні Господарського суду Закарпатської області знаходиться справа №5008/1483/2011 про визнання банкрутом Публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" (далі - боржника), порушена ухвалою суду від 26.10.2011 року за спільною заявою Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгород" (далі - ініціюючого кредитора-1), фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі - ініціюючого кредитора-2), Спільного малого будівельно-монтажного підприємства "Енергомонтаж" (далі - ініціюючого кредитора-3) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (далі - ініціюючого кредитора-4) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Ракущинця А.А. (том 1, а.с. 1).

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.11.2011 року залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 року, за результатами розгляду справи у підготовчому засіданні визнано безспірними вимоги ініціюючих кредиторів до боржника на суму 323 775, 67 грн., призначено у справі попереднє засідання (том 1, а.с. 112 - 118, том 10, а.с. 90 - 96). Однак, Постановою Вищого господарського суду України від 17.04.2012 року зазначені судові рішення скасовано з переданням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду на стадію підготовчого засідання з огляду на передчасність висновків судів про неплатоспроможність боржника у зв'язку з недослідженням його фактичного фінансового стану та ненаданням оцінки доказам наявності (відсутності) у боржника активів, а також обставинам вжиття органами державної виконавчої служби заходів щодо звернення стягнення на майно боржника (том 10, а.с. 208 - 212).

24.05.2012 року до місцевого господарського суду надійшло клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 про заміну ініціюючого кредитора-1 правонаступником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 на підставі договору про відступлення права вимоги від 09.11.2011 року (вх. №05/1167118/2012 від 24.05.2012 року) (том 11, а.с. 9 - 23).

24.05.2012 року до місцевого господарського суду звернулося ТОВ "Транскарпатбуд" з клопотанням про заміну ініціюючого кредитора-3 правонаступником - ТОВ "Транскарпатбуд" за договором відступлення права вимоги від 03.11.2011 року (вх. №05/1164122/2012 від 24.05.2012 року) (том 11, а.с. 24 - 32).

За результатами нового розгляду справи у підготовчому засіданні ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.06.2012 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2013 року, відмовлено у задоволенні клопотань фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 та ТОВ "Транскарпатбуд" про заміну ініціюючих кредиторів; припинено провадження у справі з огляду на встановлення обставин перерахування боржником до дати проведення підготовчого засідання у справі на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби грошових коштів в обсязі, достатньому для погашення вимог ініціюючих кредиторів як стягувачів у виконавчих провадженнях щодо боржника; припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна Ракущинця А.А.; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів (том 12, а.с. 68 - 75, 76, том 17, а.с. 201 - 210).

Постановою Вищого господарського суду України від 21.10.2014 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій про припинення провадження у справі скасовано, справу направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду на стадію розпорядження майном в підготовчому засіданні з підстав недослідження судами обставин фактичного виконання боржником зобов'язань перед ініціюючими кредиторами в ході зведеного виконавчого провадження, що може підтверджуватися постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, а не фактом перерахування боржником грошових коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби (том 19, а.с. 118 - 128).

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.12.2014 року справа №5008/1483/2011 за наслідком повторного автоматичного розподілу прийнята до провадження суддею Йосипчуком О.С., розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 12.12.2014 року (том 20, а.с. 1 - 2).

12.12.2014 року до початку підготовчого засідання у справі до місцевого господарського суду надійшло клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 про заміну ініціюючих кредиторів 2, 4 їх правонаступником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10, в підтвердження чого надано копії ухвал суду від 24.01.2014 року у господарських справах №5008/258/2011 та №5008/256/2011 про заміну кредиторів - фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 їх правонаступником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 (вх. №02.5.1-14/15929/14 від 12.12.2014 року) (том 20, а.с. 18 - 30).

12.12.2014 року арбітражним керуючим Дідичем М.А. подано до господарського суду клопотання про скасування арештів та інших обмежень щодо розпорядження майном боржника, в якому він просив зупинити виконавчі провадження, які знаходяться на виконанні ВДВС міста Ужгорода Ужгородського МУЮ щодо боржника, та зобов'язати орган державної виконавчої служби зняти (скасувати) арешти на поточні банківські рахунки та касу боржника (вх. №02.5.1-14/15932/14 від 12.12.2014 року) (том 20, а.с. 34-35).

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.12.2014 року (суддя Йосипчук О.С.) визначено вимоги ініціюючих кредиторів в розмірі 333 617, 12 грн., в тому числі Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгород" на суму 159 362, 12 грн., фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на суму 85 866 грн., Спільного малого будівельно-монтажного підприємства "Енергомонтаж" на суму 84 127 грн. та фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на суму 4 262 грн. (пункт 1 резолютивної частини ухвали); ухвалено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" (м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, 5, код ЄДРПОУ 02574001) банкрутом, текст якого додається (пункт 2 резолютивної частини ухвали); достроково припинено повноваження арбітражного керуючого Ракущинця А.А., що був призначений розпорядником майна боржника відповідно до ухвали господарського суду від 26.10.2011 року у даній справі (пункт 3 резолютивної частини ухвали); розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дідича М.А., якого зобов'язано вжити заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника (пункт 3 резолютивної частини ухвали); на період розгляду справи зупинено виконавчі провадження, які знаходяться на виконанні ВДВС Ужгородського МУЮ щодо боржника - ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" (пункт 4 резолютивної частини ухвали); скасовано арешти, накладені на поточні рахунки боржника в банківських установах згідно переліку та касу боржника (пункт 5 резолютивної частини ухвали); замінено ініціюючих кредиторів фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 та фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 їх правонаступником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 (пункт 6 резолютивної частини ухвали); замінено ініціюючого кредитора Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгород" його правонаступником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 (пункт 7 резолютивної частини ухвали); замінено ініціюючого кредитора Спільне мале будівельно-монтажне підприємство "Енергомонтаж" його правонаступником - ТОВ "Транскарпатбуд" (пункт 8 резолютивної частини ухвали); зобов'язано розпорядника майна Дідича М.А. провести повний аналіз фінансового та майнового стану боржника та вжити заходів щодо складення реєстру вимог кредиторів, який подати до суду до 24.02.2014 року (пункт 9 резолютивної частини ухвали); призначено у справі попереднє засідання на 12.03.2015 року (пункт 10 резолютивної частини ухвали); дату скликання загальних зборів кредиторів призначено на 23.03.2015 року (пункт 11 резолютивної частини ухвали); вирішення питання щодо подальшого провадження у справі про банкрутство призначено на 12.06.2016 року (пункт 12 резолютивної частини ухвали) (том 20, а.с. 40 - 46).

Не погоджуючись з ухвалою підготовчого засідання в частині пунктів 5, 6 її резолютивної частини, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз", яке заявило у дану справу про банкрутство грошові вимоги на суму 225 533, 77 грн. заборгованості боржника за спожитий природний газ та витрат зі сплати судового збору, що підтверджені рішення суду у господарській справі, звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 12.12.2014 року в оскаржуваній частині та відмовити у задоволенні клопотання розпорядника майна про зупинення виконавчих проваджень, які перебувають на виконанні в органі державної виконавчої служби, та скасування арештів, накладених на поточні рахунки та касу боржника, мотивуючи безпідставним зупиненням місцевим господарським судом виконання виконавчих проваджень щодо боржника, в тому числі й тих, стягувачем у яких є скаржник, так як дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги, які виникли після порушення щодо боржника даної справи про банкрутство ухвалою суду від 26.10.2011 року та є поточними (том 20 (1), а.с. 63 - 84).

Також, з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції від 12.12.2014 року звернулося Адвокатське об'єднання "Скляренко, Сидоренко та партнери", перед яким боржник має 302 567, 81 грн. заборгованості з оплати послуг щодо надання правової допомоги та нарахованих на її суму інфляційних втрат, 3% річних та пені, які заявлено як кредиторські вимоги у дану справу про банкрутство. Скаржник просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні клопотання розпорядника майна про зупинення виконавчих проваджень, які перебувають на виконанні в органі державної виконавчої служби, та скасування арештів, накладених на поточні рахунки та касу боржника, скасувати оскаржувану ухвалу підготовчого засідання та припинити провадження у справі, як безпідставно порушене, з огляду на відсутність в матеріалах справи належних доказів безспірності вимог ініціюючих кредиторів до боржника в розумінні частини 3 статті 6 Закону про банкрутство (том 20 (1), а.с. 96 - 123).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Гриців В.М., судді: Галушко Н.А., Кордюк Г.Т.) апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" та Адвокатського об'єднання "Скляренко, Сидоренко та партнери" задоволено, ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 12.12.2014 року у даній справі скасовано, прийнято нове судове рішення про припинення провадження у справі №5008/1483/2011 про банкрутство ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" (том 20, а.с. 201 - 210).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, боржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 28.09.2015 року, а справу передати до суду першої інстанції для подальшого провадження, аргументуючи порушенням апеляційним судом положень статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 1, 13 - 15 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, та статей 21, 25, 80, 91, 11112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що полягало у невиконанні апеляційним судом вказівок Вищого господарського суду України відповідно до Постанови від 21.10.2014 року щодо здійснення подальшого провадження у даній справі про банкрутство зі стадії розпорядження майном та помилковості його висновків про припинення провадження у справі в цілому з огляду на правомірність відступлення первісними ініціюючими кредиторами своїх безспірних вимог до боржника новим кредиторам, проведення судом першої інстанції заміни кредиторів їх правонаступниками, що означає можливість подальшого провадження у справі про банкрутство та узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України про можливість заміни конкурсного кредитора боржника в ході провадження у справі про банкрутство без жодних винятків щодо заміни ініціюючих кредиторів. Також, боржник зазначав про неправомірність припинення провадження у справі про банкрутство на стадії попереднього судового засідання та про відсутність прав у поточних кредиторів (заявників апеляційних скарг) на оскарження ухвали підготовчого засідання, оскільки на стадії розпорядження майном такі кредитори не набувають статусу учасників провадження у справі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.02.2016 року боржнику відновлено строк для подання касаційної скарги, прийнято касаційну скаргу до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 23.02.2016 року о 10 год. 30 хв.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.02.2016 року продовжено строк розгляду касаційної скарги та відкладено її розгляд у судовому засіданні на 15.03.2016 року о 10 год. 30 хв., в якому оголошено перерву до 22.03.2016 року 10 год. 10 хв.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представників боржника - ОСОБА_7, фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 та ТОВ "Транскарпатбуд" - ОСОБА_9, Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" - ОСОБА_11, керуючого партнера Адвокатського об'єднання "Скляренко, Сидоренко та партнери" Скляренка О.П. та представника Адвокатського об'єднання "Скляренко, Сидоренко та партнери" - Стусову Ю.М., дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з частиною 3 статті 6 Закону про банкрутство (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року, яка застосовується до провадження у даній справі про банкрутство на стадії розпорядження майном) передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Абзацом 8 частини 1 статті 1 Закону про банкрутство (в зазначеній редакції) передбачено, що безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відтак, безспірність грошових вимог кредитора у справі про банкрутство законодавець пов'язує з встановленням розміру таких вимог згідно судового рішення та доведенням ініціюючим кредитором обставин порушення виконавчого провадження органами державної виконавчої служби за такими грошовими вимогами та обставин здійснення виконавчого провадження упродовж трьох місяців, внаслідок чого не вдалось задовольнити вимоги ініціюючого кредитора на зазначену суму.

Згідно з частиною 9 статті 7 Закону про банкрутство (в зазначеній редакції), кредитори мають право об'єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією заявою. Така заява підписується всіма кредиторами, які об'єднали свої вимоги.

Положеннями статі 12 Закону про банкрутство (в зазначеній редакції) передбачено, що господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 37 Закону "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.

Отже, у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство не підлягає зупиненню виконавче провадження, яке здійснюється щодо боржника за виконавчими документами, що знаходяться на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, та за виконавчими документами про стягнення грошових коштів по поточних грошових вимогах. Разом з тим, звернення стягнення на майно боржника (зокрема, по поточних грошових вимогах) може здійснюватися тільки за ухвалою суду у справі про банкрутство.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України відповідно до пункту 41 Постанови Пленуму "Про судову практику в справах про банкрутство" №15 від 18.12.2009 року.

Згідно з частиною 1 статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 11112 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, провадження у справі №5008/1483/2011 про банкрутство ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" порушено ухвалою місцевого господарського суду від 26.10.2011 року за загальною процедурою в редакції Закону про банкрутство, чинній до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року, який діє з 19.01.2013 року; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника з призначенням розпорядником майна арбітражного керуючого Ракущинця А.А. (том 1, а.с. 1). Відтак при розгляді даної справи слід керуватися нормами Закону про банкрутство в редакції, чинній до внесення змін 19.01.2013 року.

Справа неодноразово розглядалася у підготовчому засіданні із подальшим скасуванням прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій рішень касаційним судом та переданням справи для розгляду до місцевого господарського суду (том 1, а.с. 112 - 118, том 10, а.с. 90 - 96, 208 - 212, том 12, а.с. 68 - 75, 76, том 17, а.с. 201 - 210).

Так, Постановою Вищого господарського суду України від 21.10.2014 року рішення судів попередніх інстанцій про припинення провадження у справі скасовано, справу направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду на стадію розпорядження майном в підготовчому засіданні з огляду на передчасність висновків судів про підтвердження належними доказами обставин фактичного виконання боржником зобов'язань перед ініціюючими кредиторами під час здійснення виконавчих проваджень органом державної виконавчої служби (том 12, а.с. 68 - 75, 76, том 17, а.с. 201 - 210, том 19, а.с. 118 - 128).

Розглядаючи справу у підготовчому засіданні від 12.12.2014 року, місцевий господарський суд встановив обставини наявності у боржника безспірної заборгованості перед ініціюючими кредиторами 1, 2, 3, 4 на загальну суму 323 775, 67 грн., яку обґрунтовано судовими рішеннями у господарських справах про стягнення з боржника на користь ініціюючих кредиторів грошових коштів, цивільно-правовими договорами, укладеними між боржником та ініціюючими кредиторами, вимогами про сплату боргу та виконавчими документами, стягувачами за якими є ініціюючі кредитори, що перебували на виконанні в органах державної виконавчої служби протягом більш як трьох місяців з моменту відкриття виконавчих проваджень.

Також, судом першої інстанції встановлено, що бухгалтерською довідкою №193 від 12.12.2014 року підтверджується наявність у боржника заборгованості за цивільно-правовими договорами, заборгованість за якими було стягнено з боржника на користь ініціюючих кредиторів 1, 2, 3, 4 в судовому порядку (том 20, а.с. 32).

З огляду на таке, суд першої інстанції дійшов висновку про підтвердження належними та достатніми доказами безспірності вимог ініціюючих кредиторів до боржника на загальну суму 323 775, 67 грн., в тому числі ініціюючого кредитора-1 на суму 159 362, 12 грн., ініціюючого кредитора-2 на суму 85 866 грн., ініціюючого кредитора-3 на суму 84 127 грн. та ініціюючого кредитора-4 на суму 4 262 грн., та неспроможності боржника їх задовольнити за недостатністю майна.

Місцевим господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджуються обставини надходження до господарського суду клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 про визнання її правонаступником ініціюючих кредиторів 2, 4, обґрунтованого набуттям нею права вимоги безспірної заборгованості боржника на підставі договорів відступлення права вимоги від 01.03.2013 року відповідно на суму грошових коштів, стягнених з боржника на користь ініціюючого кредитора-2 за рішення суду у господарській справі №5008/256/2011 від 27.04.2011 року та на суму грошових коштів, стягнених з боржника на користь ініціюючого кредитора-4 за рішенням суду у господарській справі №5008/258/2011 від 27.04.2011 року; ухвалами Господарського суду Закарпатської області від 24.01.2014 року у справі №5008/256/2011 та №5008/258/2011 здійснено заміну первісних кредиторів - ініціюючого кредитора-2 та ініціюючого кредитора-4 їх правонаступником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 (том 20, а.с. 18 - 30).

Судом першої інстанції встановлено, що клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 та ТОВ "Транскарпатбуд" про визнання їх правонаступниками відповідно ініціюючого кредитора-1 та ініціюючого кредитора-3 мотивовані укладенням договорів відступлення права вимоги від 09.11.2011 року та від 03.11.2011 року, за якими нові кредитори набули права вимоги до боржника за зобов'язаннями перед первісними кредиторами (ініціюючими кредиторами 1, 3) (том 11, а.с. 9 - 23, 24 - 32).

З огляду на встановлене, місцевий господарський суд дійшов висновку про можливість правонаступництва безспірної заборгованості боржника перед ініціюючими кредиторами 1, 2, 3, 4, на підставі якої було порушено провадження у даній справі про банкрутство, третіми особами в обсязі, визначеному договорами відступлення права вимоги (цесії), та здійснення подальшого провадження у справі на стадії розпорядження майном із визначенням правового статусу фізичної особи-підприємця ОСОБА_10, фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 та ТОВ "Транскарпатбуд", як ініціюючих кредиторів у справі №5008/1483/2011 про банкрутство ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття".

При цьому, взявши до уваги обставини подання розпорядником майна Ракущинцем А.А. клопотання про дострокове припинення його повноважень, місцевий господарський суд визнав за можливе призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Дідича М.А., кандидатура якого відповідає вимогам Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, та який надав згоду на участь у даній справі про банкрутство (том 20, а.с. 9 - 10).

Зважаючи на обставини введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ухвалою суду першої інстанції від 26.10.2011 року про порушення даної справи про банкрутство та наявність у боржника непогашеної заборгованості перед декількома кредиторами, місцевий господарський суд задовольнив клопотання розпорядника майна про зупинення виконавчих проваджень, відкритих відносно боржника органом державної виконавчої служби та зазначив, що вжиті ним заходи для захисту майна боржника забезпечать додержання балансу інтересів кредиторів та боржника у даній справі. Також, суд першої інстанції скасував арешти, накладені державним виконавцем на поточні рахунки та касу боржника в ході здійснення виконавчих проваджень, які перешкоджали веденню господарської діяльності боржника.

Апеляційний суд, переглядаючи справу в повному обсязі, не погодився з такими висновками суду першої інстанції, скасував оскаржувану ухвалу в цілому та припинив провадження у справі, зазначивши про безпідставність здійснення подальшого провадження у даній справі про банкрутство у зв'язку з відступленням ініціюючими кредиторами 1, 2, 3, 4 безспірних вимог до боржника на користь третіх осіб станом на дату проведення місцевим господарським судом підготовчого засідання від 12.12.2014 року. Також, апеляційний суд зазначив про відсутність в господарського суду права на стадії процедури розпорядження майном боржника зупиняти виконавчі провадження, скасовувати арешти рахунків і каси боржника, накладені органом державної виконавчої служби в ході здійснення виконавчих проваджень.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій за змістом оскаржуваних судових рішень та вважає їх передчасними з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції про припинення провадження у даній справі про банкрутство, Вищий господарський суд України у Постанові від 21.10.2014 року зазначив про невстановлення судами обставин належного (фактичного) виконання боржником зобов'язань перед ініціюючими кредиторами як в добровільному порядку, так в ході здійснення зведеного виконавчого провадження; неврахування пояснень органу державної виконавчої служби у листі №9596/07-54 від 05.06.2012 року щодо умов перерахування стягувачам (ініціюючим кредиторам) грошових коштів, внесених боржником на депозитний рахунок ДВС, та їх достатності для задоволення вимог ініціюючих кредиторів із врахуванням суми судового збору, сплаченого за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржника (том 12, а.с. 1 - 2, том 19, а.с. 118 - 128).

В ході розгляду справи у підготовчому засіданні від 12.12.2014 року місцевий господарський суд, в порушення положень статей 43, 11112 ГПК України, не перевірив стану здійснення зведеного виконавчого провадження №33637832, яке на момент поновлення провадження у даній справі про банкрутство відповідно до постанови суду касаційної інстанції від 21.10.2014 року, перебувало на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, не дослідив обставин можливого повного (часткового) погашення боржником заборгованості перед ініціюючими кредиторами-стягувачами (їх правонаступниками у виконавчому провадженні) станом на день проведення у справі підготовчого засідання, у зв'язку з чим дійшов передчасних висновків про визнання безспірними вимог ініціюючих кредиторів до боржника на загальну суму 323 775, 67 грн., їх заміну правонаступниками за договорами відступлення прав вимоги та здійснення подальшого провадження у справі про банкрутство на стадії розпорядження майном боржника.

Як вбачається з довідки органу державної виконавчої служби за вих. №0254/13285 від 23.06.2015 року, станом на 12.12.2014 року при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №33637832 про стягнення суми боргу з ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" частково погашено заборгованість перед стягувачами, в тому числі перед ОСОБА_8 на суму 47 918, 55 грн. та ТОВ "Транскарпатбуд" на суму 250 776, 88 грн., які є правонаступниками відповідно ініціюючих кредиторів 1, 3 за договорами відступлення права вимоги від 09.11.2011 року та від 03.11.2011 року (том 11, а.с. 9 - 23, 24 - 32, том 20 (2), а.с. 2).

Апеляційний суд, переглядаючи справу в повному обсязі у судовому засіданні від 28.09.2015 року, на зазначені обставини здійснення зведеного виконавчого провадження №33637832 увагу не звернув, не дослідив розміру конкурсної заборгованості ініціюючих кредиторів (їх правонаступників) на момент прийняття рішення у підготовчому засіданні суду та дійшов передчасного висновку про припинення провадження у справі про банкрутство.

Колегія суддів касаційного суду вважає передчасними висновки суду апеляційної інстанції про безпідставність здійснення подальшого провадження у даній справі про банкрутство з огляду на відступлення ініціюючими кредиторами 1, 2, 3, 4 безспірних вимог до боржника на користь третіх осіб після порушення провадження у справі про банкрутство ухвалою суду 26.10.2011року та до моменту проведення підготовчого засідання від 12.12.2014 року та зазначає про таке.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

Згідно зі статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, при укладенні договору відступлення права вимоги (цесії), до нового кредитора переходить лише право вимоги первісного кредитора до боржника в тому обсязі, який передбачений договором, тобто має місце сингулярне правонаступництво.

Отже, при зверненні ініціюючого кредитора з безспірними вимогами до боржника з подальшим їх відступленням третій особі за договором цесії, господарському суду у підготовчому засіданні належить розглянути їх відповідність критеріям безспірності у справі про банкрутство та вирішити питання про можливість їх правонаступництва третьою особою внаслідок відступлення одним з ініціюючих кредиторів своїх прав після порушення провадження у справі про банкрутство.

Також, колегія суддів касаційного суду зазначає про невідповідність висновків суду першої інстанції відповідно до пункту 2 резолютивної частини ухвали від 12.12.2014 року про оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання банкрутом ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" положенням частин 1, 5 статті 11 Закону про банкрутство, в той час як боржник банкрутом не визнавався, офіційно оприлюдненою мала бути інформація про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про зупинення виконавчих проваджень та скасування арештів на поточні рахунки та касу боржника, суду першої інстанції належить вжити співрозмірних заходів відповідно до статей 11, 12 Закону про банкрутство (в редакції, чинній до 19.01.2013 року), які б з одного боку не перешкоджали веденню господарської діяльності боржника на стадії розпорядження майном та надавали можливість задоволення грошових вимог поточних кредиторів за судовими рішеннями, які перебувають на виконанні в органах ДВС.

Відтак, висновки суду першої інстанції про можливість скасування в цілому зупинення виконавчих проваджень та про скасування арештів грошових коштів на рахунках боржника, не дослідивши на виконання яких вимог (поточних чи конкурсних) вчинено такі дії органом ДВС, є необґрунтованими.

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанову апеляційного суду від 28.09.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 12.12.2014 року у даній справі необхідно скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справу передати до суду першої інстанції для розгляду у підготовчому засіданні.

Колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими доводи заявника касаційної скарги про відсутність у заявників апеляційних скарг права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 12.12.2014 року, оскільки пункти 4, 5 зазначеної ухвали безпосередньо стосуються можливості стягнення органами ДВС за виконавчими документами усіх кредиторів (як поточних, так конкурсних), що надає їм право оскаржувати зазначене судове рішення.

Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що при подальшому розгляді справи судам належить із врахуванням зазначених положень цивільного законодавства, законодавства про банкрутство та законодавства про виконавче провадження дослідити обставини існування безспірних вимог ініціюючих кредиторів до боржника на момент проведення підготовчого судового засідання у справі, обставини їх можливого погашення боржником в ході зведеного виконавчого провадження №33637832, перевірити достатність заявлених ініціюючими кредиторами вимог до боржника для визнання такими, що відповідають вимогам частини 3 статті 6 Закону про банкрутство, та з огляду на встановлене дійти висновку про можливість їх визнання у підготовчому засіданні, як безспірних та достатніх для здійснення подальшого провадження у даній справі про банкрутство, можливість сингулярного правонаступництва вимог ініціюючих кредиторів фізичних осіб-підприємців ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з належним виконання публікації про порушення справи про банкрутство, можливість зупинення виконавчих проваджень та скасування накладення арештів на грошові кошти боржника відповідно до законодавства про банкрутство з врахуванням правового статусу грошових вимог кредиторів як конкурсних чи поточних.

Положеннями частини 1 статті 122 ГПК України до компетенції судів касаційної (апеляційної або першої інстанції) віднесено вжиття заходів до повороту виконання скасованого судового рішення.

Відтак, суд касаційної інстанції вважає необхідним зобов'язати державного реєстратора за адресою місцезнаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про скасування державної реєстрації припинення провадження у справі №5008/1483/2011 про банкрутство юридичної особи - Публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Кирила і Мефодія, будинок 5, код ЄДРПОУ 02574001) у зв'язку з прийняттям зазначеної Постанови Вищого господарського суду України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 року та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 12.12.2014 року у справі №5008/1483/2011 скасувати.

Справу №5008/1483/2011 передати до Господарського суду Закарпатської області для розгляду у підготовчому засіданні.

3. Державному реєстратору за адресою місцезнаходження боржника Публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про прийняття Постанови Вищого господарського суду України від 22.03.2016 року та скасування державної реєстрації припинення провадження у справі №5008/1483/2011 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Кирила і Мефодія, будинок 5, код ЄДРПОУ 02574001).

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Куровський

Н.Г. Ткаченко