ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року Справа № 911/3993/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М..- головуючого (доповідач у справі), Жукової Л.В., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства "Бета-Консалтинг"на постановувід 18.05.2016 Київського апеляційного господарського судуу справі№ 911/3993/13 господарського суду Київської областіза заявами 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Капітал", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр"до товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком"про за заявою про ухваливизнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" перегляд за нововиявленими обставинами господарського суду Київської області від 01.12.2014

в судовому засіданні взяли участь представники:

- ПП "Бета-Консалтинг" - Виговська Є.С., довір.,

- ТОВ "Арсенал-Центр" - Перунов В.В., довір.,

- ТОВ "Агроком" - Солдаткін О.С., довір.,

- ФОП ОСОБА_7, ОСОБА_8 - ОСОБА_9, довір., договір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.11.2013 у відповідності до ст. 16 Закону про банкрутство приєднано матеріали справи № 911/4153/13 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" (далі - ТОВ "Арсенал-Центр") про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" (далі - ТОВ "Агроком", Боржник) до матеріалів справи № 911/3993/13 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Капітал" (далі - ТОВ "Бастіон-Капітал") про банкрутство ТОВ "Агроком" для одночасного розгляду у підготовчому засіданні грошових вимог ТОВ "Арсенал-Центр" та ТОВ "Бастіон-Капітал" до ТОВ "Агроком" та вирішення питання щодо порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агроком".

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Київської області від 20.11.2013 порушено провадження у даній справі № 911/3993/13, визнано ТОВ "Бастіон-Капітал" кредитором ТОВ "Агроком" з безспірними грошовими вимогами у розмірі 390 516,78 грн., визнано ТОВ "Арсенал-Центр" кредитором ТОВ "Агроком" з безспірними грошовими вимогами у розмірі 1 447 888,59 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Агроком" та призначено у справі розпорядником майна Боржника - арбітражного керуючого Долича О.В., призначено розгляд справи у попередньому засіданні тощо.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.02.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Агроком" в сумі 8727978,06 грн., зокрема, визнано грошові вимоги приватного підприємства "Бета-Консалтинг" (далі - ПП "Бета-Консалтинг") до ТОВ "Агроком" на загальну суму 784 935, 53 грн., з яких 1 147, 00 грн. (1 черга), 715 788, 53 грн. (4 черга).

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.12.2014 у задоволенні заяви ТОВ "Арсенал-Центр" про перегляд ухвали господарського суду Київської області від 05.02.2014 за нововиявленими обставинами відмовлено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.08.2015 заяву ТОВ "Арсенал-Центр" про перегляд ухвали господарського суду Київської області від 01.12.2014 за нововиявленими обставинами задоволено; ухвалу господарського суду Київської області від 01.12.2014 про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Київської області від 05.02.2014 скасовано; заяву ТОВ "Арсенал-Центр" від 29.10.2014 № 729 про перегляд ухвали господарського суду Київської області від 05.02.2014 за нововиявленими обставинами задоволено; змінено ухвалу господарського суду Київської області від 05.02.2014 у справі № 911/3993/13 в частині визнання кредиторських вимог ПП "Бета-Консалтинг", шляхом виключення з реєстру вимог кредиторів Боржника грошових вимог ПП "Бета-Консалтинг" на загальну суму 784 935,53 грн., з яких: 1147,00 грн. (1 черга) та 783 788,53 грн. (4 черга); зобов'язано розпорядника майна - арбітражного керуючого Долича О.В. внести зміни до реєстру вимог кредиторів боржника, що затверджений ухвалою господарського суду Київської області від 05.02.2014, шляхом виключення з реєстру грошових вимог кредиторів ТОВ "Агроком" вимог кредитора - ПП "Бета-Консалтинг" на загальну суму 784 935,53 грн., з яких: 1147,00 грн. (1 черга) та 783 788,53 грн. (4 черга).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Київської області від 27.08.2015 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2015 постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 та ухвалу господарського суду Київської області від 27.08.2015 у справі №911/3993/13 скасовано, справу щодо розгляду заяви ТОВ "Арсенал-Центр" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Київської області від 01.12.2014 передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

При новому розгляді справи в зазначеній частині, ухвалою господарського суду Київської області від 17.02.2016 (суддя - Мальована Л.Я.) заяву ТОВ "Арсенал Центр" про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування ухвали господарського суду Київської області від 01.12.2014 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Київської області від 05.02.2014 в частині визнання кредиторських вимог ПП "Бета-Консалтинг" на суму 784 935,53 грн. залишено без змін.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ТОВ "Арсенал Центр" звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій (враховуючи уточнення до апеляційної скарги) просило скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 17.02.2016 та задовольнити заяву ТОВ "Арсенал Центр" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Київської області від 05.02.2014 в частині визнання кредиторських вимог ПП "Бета-Консалтинг" на суму 784 935,53 грн. шляхом виключення з реєстру вимог кредиторів Боржника.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 (головуючий суддя - Верховець А.А., судді: Синиця О.Ф., Станік С.Р.) апеляційну скаргу задоволено, ухвалу господарського суду Київської області від 17.02.2016 скасовано та прийнято у відповідній частині нове рішення, яким ухвалу господарського суду Київської області від 01.12.2014 про відмову у задоволенні заяви від 29.10.2014 №729 ТОВ "Арсенал-Центр" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Київської області від 05.02.2014 скасовано; заяву від 17.07.2015 №650 ТОВ "Арсенал-Центр" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Київської області від 05.02.2014 у справі №911/3993/13 в частині визнання вимог ПП "Бета-Консалтинг" до ТОВ "Агроком" на загальну суму 784 935,53 грн. (з яких 1 147 грн. - вимоги І черги, 715 788,53 грн. - вимоги ІV черги) задоволено; ухвалу господарського суду Київської області від 05.02.2014 у справі №911/3993/13 змінено в частині вимог ПП "Бета-Консалтинг", виключивши з реєстру визнаних вимог кредиторів ТОВ "Агроком" вимоги ПП "Бета-Консалтинг" на загальну суму 784 935,53 грн. (з яких 1 147 грн. - вимоги І черги, 715 788,53 грн. - вимоги ІV черги), зобов'язано розпорядника майна (ліквідатора, керуючого санацією) боржника внести відповідні зміни до реєстру визнаних вимог кредиторів ТОВ "Агроком".

Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, ПП "Бета-Консалтинг" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2016, ухвалу господарського суду Київської області від 17.02.2016 залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників ПП "Бета-Консалтинг", ТОВ "Арсенал-Центр", ФОП ОСОБА_7, ОСОБА_8, ТОВ "Агроком", обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про залишення без задоволення заяви ТОВ "Арсенал Центр" про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування ухвали господарського суду Київської області від 01.12.2014, а також про залишення без змін ухвали господарського суду від 05.02.2014 в частині визнання кредиторських вимог ПП "Бета-Консалтинг" на суму 784 935,53 грн., суд першої інстанції виходив з того, що ПП "Бета-Консалтинг" і ТОВ "Агроком" було вчинено фактичні дії щодо виконання договорів оренди та відповідального зберігання, існування цивільно-правових відносин сторін підтверджено документально (акти здачі-приймання робіт, акти звірки взаєморозрахунків тощо), відтак, доведено існування заборгованості боржника перед кредитором. При цьому місцевий суд керувався приписами норм ч. 3 ст. 207 ГК України, якими передбачена можливість визнання недійсним і припинення господарського зобов'язання на майбутнє у разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції від 17.02.2016 та приймаючи нове рішення про задоволення заяви ТОВ "Арсенал-Центр" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Київської області від 01.12.2014 та про зміну ухвали суду від 05.02.2014 в частині вимог ПП "Бета-Консалтинг" шляхом виключення з реєстру визнаних вимог кредиторів ТОВ "Агроком" вимог ПП "Бета-Консалтинг" на загальну суму 784 935,53 грн., зазначив, що зміст мотивувальної частини ухвали господарського суду Київської області від 17.02.2016 не містить в собі повного правового аналізу вказаних кредиторських вимог з огляду на недійсність договорів оренди та відповідального зберігання, правової природи позадоговірних відносин між ПП "Бета Консалтинг" та ТОВ "Агроком", а також інших, окрім договорів, підстав виникнення грошових вимог даного підприємства до боржника, на необхідності з'ясування яких наголошено у постанові Вищого господарського суду України від 09.12.2015.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що договори оренди та зберігання є недійсними (нікчемними) саме з моменту укладення(ч. 1 ст. 236 ЦК України), а первинні документи (акти виконаних робіт, наданих послуг, передачі майна тощо) не були спрямовані на реальне набуття, зміну чи припинення прав та обов'язків і не створювали правових наслідків, відтак, ніяких реальних дій на виконання цих фіктивних правочинів сторонами не вчинено. До того ж, апеляційний суд вказав, що із правової природи зобов'язання вбачається, що фактичне користування майном ТОВ "Агроком" здійснювалось не на підставі договору оренди (зберігання) і господарсько-правових відносин, які виникли та існували між ТОВ "Агроком" та ПП "Бета-Консалтинг", "позадоговірних відносин" між сторонами, а в результаті наявного в ТОВ "Агроком", дійсного і ніким не оскарженого права приватної власності на передане за недійсними договорами майно. Разом з цим, апеляційний суд зазначив, що відносини між ТОВ "Агроком" і ПП "Бета-Консалтинг" виникли на підставі договору управління майном, який в установленому порядку визнаний судом недійсним, а недійсний договір не встановлює ані прав, ані обов'язків, юридичних наслідків, окрім наслідків, безпосередньо пов'язаних з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки вони зроблені всупереч встановленим обставинам справи та з невірним застосуванням норм законодавства.

Так, як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами, в обґрунтування заяви ПП "Бета-Консалтинг" про визнання його конкурсним кредитором з грошовими вимогами до Боржника у розмірі 783 788,53 грн. були додані договори оренди нежитлового приміщення від 15.05.2012 № ДО-01, від 01.03.2013 № ДО-04, договори відповідального зберігання від 01.03.2013, акти взаємозвірок, акти здачі-приймання робіт, які були підписані представником заявника, Боржником та скріплені печатками сторін.

Розглянувши кредиторські вимоги ПП "Бета-Консалтинг" з урахуванням нововиявленої обставини (постанови Верховного Суду України від 01.07.2015 у справі №911/2435/14, якою залишено в силі рішення господарського суду Київської області від 12.08.2014 про визнання недійсними зазначених вище договорів оренди та відповідального зберігання), суд першої інстанції встановив, що зобов'язання ПП "Бета-Консалтинг" та ТОВ "Агроком" є дійсними, підтверджені документально, а саме: копіями актів здачі-приймання робіт №0-00000005 від 29.03.2013, №0-00000012 від 30.04.2013, №0-00000017 від 31.05.2013, №0-00000020 від 27.06.2013, №0-00000028 від 31.07.2013, №0-00000031 від 30.08.2013, №0-00000036 від 30.09.2013, №0-00000038 від 22.10.2013, №0-00000040 від 31.10.2013, копіями актів здачі-приймання робіт №0-00000009 від 29.03.2013, №0-00000011 від 30.04.2013, №0-00000016 від 31.05.2013, №0-00000022 від 27.06.2013, №0-00000025 від 19.07.2013, копії актів №0-00000008 від 29.03.2013, №0-00000010 від 30.04.2013, №0-00000015 від 31.05.2013, №0-00000021 від 27.06.2013, №0-00000027 від 31.07.2013, №0-00000032 від 30.08.2013, №0-00000001 від 31.01.2013, №0-00000002 від 31.01.2013, №0-00000003 від 28.02.2013, №0-00000004 від 28.02.2013, №0-00000007 від 29.03.2013, №0-00000006 від 29.03.2013, №0-00000014 від 30.04.2013, №0-00000013 від 30.04.2013, №0-00000019 від 31.05.2013, №0-00000018 від 31.05.2013, №0-00000023 від 27.06.2013, №0-00000024 від 27.06.2013, №0-00000026 від 31.07.2013, №0-00000029 від 31.07.2013, №0-00000030 від 30.08.2013, №0-00000033 від 30.08.2013, №0-00000035 від 30.09.2013, №0-00000037 від 22.10.2013, №0-00000037 від 22.10.2013, копією акту звірки взаєморозрахунків від 01.11.2013 до договору №ДО-О1 від 15.05.2012, копією акту звірки взаєморозрахунків від 01.11.2013 до договору відповідального зберігання б/н від 01.03.2013, копією акту звірки взаєморозрахунків від 01.11.2013 до договору №01/03 від 01.03.2013, копією акту звірки взаєморозрахунків від 01.11.2013 до договору №ДО-04 від 01.03.2013.

Встановивши обставини цивільно-правових відносин сторін, вчинення ПП "Бета-Консалтинг" і ТОВ "Агроком" фактичних дій щодо виконання договорів оренди та відповідального зберігання, місцевий господарський суд з посиланням на ч. 3 ст. 207 ГК України дійшов висновку, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане за зобов'язаннями, відтак, відсутні підстави для виключення вимог ПП "Бета-Консалтинг" з реєстру вимог кредиторів Боржника.

Відповідно ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення.

За приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 3 ст. 216 ЦК України встановлено, що правові наслідки, передбачені, зокрема, ч. 1 вказаної статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Разом з цим, ч. 3 ст. 207 ГК України (яка кореспондується зі ст. 236 ЦК України) передбачена можливість визнання недійсним і припинення господарського зобов'язання на майбутнє у разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє.

Пунктом 2.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" також визначено, що якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє. При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.

До того ж, згідно п. 2.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" з урахуванням змісту ст. 236 ЦК України і ч.3 ст. 207 ГК України зобов'язання за визнаним недійсним договором оренди припиняються на майбутнє.

Аналогічної правової позиції дотримується також Верховний Суд України, зазначивши, що: із правової природи зобов'язання вбачається, що фактичне користування майном на підставі договору оренди в разі визнання його недійсним унеможливлює застосування загальних наслідків недійсності правочину відповідно до ст. 216 ЦК України, оскільки використання майна, оренда, надання послуг - "річ" безповоротна, і відновити первісне положення сторін практично неможливо. Тому такий договір повинен визнаватися недійсним і припинятися на майбутнє (постанова від 13.01.2004 у справі №7/85/4/68-81, постанова від 23.12.2015 у справі №3-1143гс15).

Виходячи з аналізу наведених норм та встановлених судом першої інстанції обставин справи, керуючись положеннями ст. 11128 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком та рішенням господарського суду Київської області про відсутність підстав для виключення вимог ПП "Бета-Консалтинг" з реєстру вимог кредиторів Боржника, оскільки обставина, на яку заявник посилався як на нововиявлену, не спростовує існування цивільно-правових відносин, які виникли та існували між ТОВ "Агроком" та ПП "Бета-Консалтинг" і були підставою виникнення та визнання грошових вимог кредитора до Боржника.

Разом з цим, ухвалюючи рішення про скасування ухвали місцевого господарського суду, апеляційний суд не спростував встановлених судом першої інстанції обставин існування господарсько-правових відносин сторін в період дії договорів оренди та відповідального зберігання, а також вчинення ПП "Бета-Консалтинг" і ТОВ "Агроком" фактичних дій щодо виконання правочинів, визнаних в подальшому недійсними.

Висновки ж суду апеляційної інстанції про те, що спірні договори оренди та відповідального зберігання є фіктивними, а їх метою є формування удаваною кредиторської заборгованості ТОВ "Агроком" перед ПП "Бета-Консалтинг" не ґрунтуються на встановлених обставинах справи та не відповідають правовим нормам, які підлягають застосуванню при перегляді ухвали суду за нововиявленими обставинами.

У зв'язку з цим, висновок апеляційного суду про наявність підстав для виключення з реєстру визнаних вимог кредиторів ТОВ "Агроком" вимог ПП "Бета-Консалтинг" на загальну суму 784 935,53 грн. не є таким, що ґрунтується на обставинах справи та нормах законодавства.

Враховуючи викладене, постанову апеляційного господарського суду з зазначених вище підстав не можна визнати законною та обґрунтованою.

Місцевий же суд, при новому розгляді справи, виконавши відповідно до ч. 1 ст. 11112 ГПК України вказівки постанови суду касаційної інстанції від 09.12.2015, належним чином з'ясував обставини справи стосовно спірних кредиторських вимог. Зокрема, суд першої інстанції здійснив належний правовий аналіз вказаних кредиторських вимог з огляду на недійсність спірних договорів оренди та відповідального зберігання, дослідив правову природу позадоговірних відносин між ПП "Бета Консалтинг" та ТОВ "Агроком", а також інших, окрім договорів, підстав виникнення грошових вимог даного підприємства до Боржника.

Судом першої інстанції було враховано вказівки касаційного суду, що заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися, окрім угод, й іншими первинними документами (накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором.

При цьому, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, вбачається з матеріалів справи, ухвалюючи 05.02.2014 рішення про визнання грошових вимог ПП "Бета-Консалтинг" на суму 783 788,53 грн., місцевий суд вказав, зокрема, про те, що сторонами було вчинено фактичні дії щодо виконання договорів оренди: складено та підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, відповідно до якого заявник передав Боржнику у користування орендоване приміщення.

У зв'язку з наведеним та виходячи з повноважень касаційного суду, передбачених нормами п. 6 ст. 1119 ГПК України, оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, як незаконна, а ухвала місцевого суду - залишенню в силі, як така, що відповідає обставинам справи та нормам законодавства.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного підприємства "Бета-Консалтинг" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 у справі № 911/3993/13 скасувати.

3. Ухвалу господарського суду Київської області від 17.02.2016 у справі № 911/3993/13 залишити в силі.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді Л.В. Жукова

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 23.09.2016