Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 року Справа № 918/1018/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГончарука П.А.,суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіСтратієнко Л.В.,за участю представників сторін від позивачаМанжаюк Д.Л.;від відповідача Прокопчук розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 рокуу справі № 918/1018/13 Господарського суду Рівненської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"доСвято-Параскевської парафії Сарненської єпархії Української православної церкви села Лозки Володимирецького районупростягнення 35155,03 грнВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" (надалі - ПАТ "Рівнеобленерго", позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом, у якому посилаючись на неналежне виконання Свято-Параскевською парафією Сарненської єпархії Української православної церкви села Лозки Володимирецького району (надалі - Свято-Параскевська церква, відповідач) своїх договірних зобов'язань за договором № 214 від 08.12.2003 року щодо оплати вартості спожитої електроенергії, просило суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 35155,03 грн.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 10.09.2013 року (суддя Войтюк Р.В.) позов задоволено повністю.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року (судді: Коломис В.В., Олексюк Г.Є., Огороднік К.М.) апеляційну скаргу було задоволено, рішення господарського суду першої інстанції - скасовано; прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права (ст.ст. 42, 43, 77 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК України)) та норм матеріального права (ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", ст. 275 Господарського кодексу України).

Вищий господарський суд України, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги та скасування постанови апеляційного суду з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач зобов'язаний сплатити вартість спожитої електроенергії, обсяг якої визначений відповідно до поданих споживачем показів приладу обліку, який не пройшов повірку, оскільки згідно з Правилами користування електричною енергією користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 р. N 910), власник розрахункових засобів обліку несе відповідальність за їх технічний стан, і саме за його рахунок має здійснюватись планова повірка цих засобів обліку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд поклав в основу свого рішення про відмову в позові висновок судової електротехнічної експертизи № 12907/13-07 від 14.07.2014 року, проведеної на підставі ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 року, яким "встановлено неспроможність приладом обліку (лічильником спожитої електроенергії, зав. № 122704. тип приладу СА 4 - 195) подати (пропустити) до споживачів її кількість обсягом 98584 кВт.год., вартість якої і є предметом спору у даній справі".

За змістом ст. 101 ГПК апеляційний господарський суд, яким приймаються додаткові докази і перевіряється законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, вправі призначити судову експертизу на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку.

Між тим, відповідно до ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 цього Кодексу.

Стаття 43 ГПК України передбачає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, висновок експерта не має переваг перед іншими засобами доказування, він також підлягає дослідженню й перевірці, а фактичні дані, що містяться в ньому, оцінюються судом за загальними правилами.

Крім того, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом, оскільки викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, свідчить про порушення судом вимог ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом.

Однак, в порушення вищенаведених норм процесуального законодавства в постанові апеляційного суду відсутня оцінка висновку експерта в сукупності з іншими доказами за правилами ст. 43 ГПК України. Зокрема, апеляційний суд не обґрунтував, чому період, за який досліджувалася спроможність електромережі (електропроводки) Свято-Параскевської церкви пропустити до споживачів кількість електроенергії обсягом 98584 кВт.год, визначений з 17.10.2012 року по 15.03.2013 року та з 15.02.2013 року по 15.03.2013 року. Крім того, суд безпідставно не брав до уваги те, що експертне дослідження проводилось без урахування електричного котлу, який використовувався для обігріву, та не з'ясував причини відсутності цього котлу та чи існує ймовірність того, що встановлення котла могло призвести до споживання електроенергії обсягом 98584 кВт.год. Суд узагалі не перевірив доводи позивача та наведених ним обставин щодо 1) споживання відповідачем електроенергії обсягом 98584 кВт.год за більший період, ніж який визначив суд в ухвалі про призначення експертизи; 2) неправильності визначення відповідачем протягом трьох років покази розрахункового приладу обсягу спожитої електричної енергії, так як подав позивачу у звітах лише 5 значущих цифр на приладі обліку, замість 6, що призвело до нарощування заборгованості, а також не спростував тверджень позивача щодо справності електролічильника та правильності обрахунку ним обсягів електроенергії, про що зазначено у висновку експерта, та відсутності недопустимої похибки показів розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Ці обставини мають значення для правильного вирішення справи, а тому ухвалене судове рішення без їх з'ясування та належної оцінки не можна визнати законним і обґрунтованим.

Таким чином, судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи і, відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України, є підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції і направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, оскільки такі порушення допущені тільки цим судом.

При новому розгляді Рівненському апеляційному господарському суду необхідно взяти до уваги викладене в цій постанові, у відповідності до статей 43, 99, 101 ГПК України повторно розглянути справу, перевірити законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, вжити всіх передбачених законом засобів для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого прийняти постанову з дотриманням повноважень, визначених ст. 103 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя Гончарук П.А.Суддя Кондратова І.Д.СуддяСтратієнко Л.В.