Історія справи
Постанова ВГСУ від 20.05.2014 року у справі №915/1106/13
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2014 року Справа № 915/1106/13
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю. (доповідач),
розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", м. Миколаїв,
на рішення господарського суду Миколаївської області від 25.12.2013
та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2014
зі справи № 915/1106/13
за позовом публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (далі - Товариство)
до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення), м. Миколаїв,
про визнання рішення недійсним,
за участю представників сторін:
позивача - Авраменко О.Ю., Волика В.М.,
відповідача - Іванковської Ю.В.,
ВСТАНОВИВ:
Товариство звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Відділення від 28.12.2012 № 157-ріш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.12.2013 (суддя Коваль С.М.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 (колегія суддів у складі: Пироговський В.Т. - головуючий суддя, судді Лавриненко Л.В., Філінюк І.Г.), у задоволенні позову відмовлено.
Прийняті зі справи судові рішення з посиланням, зокрема, на приписи статей 17, 48 Закону України від 11.01.2001 № 2210 "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) мотивовано відсутністю передбачених законом підстав для визнання недійсним Рішення АМК.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Відділення подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, Рішенням АМК:
- визнано, що Товариство в 2010 та 2011 роках займало монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом на території Миколаївської області в межах належних Товариству електричних мереж з часткою 100 відсотків (пункт 1);
- визнано, що Товариство, відмовивши товариству з обмеженою відповідальністю "Микдорсервіс" здійснити коригування договірних величин споживання електричної енергії в лютому і в квітні 2010 року, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктом 2 статті 50, пунктом 5 частини другої статті 13 Закону № 2210, у вигляді зловживання монопольним становищем шляхом часткової відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання (пункти 2, 3);
- зобов'язано Товариство за наявності можливості збільшити обсяг постачання електричної енергії не відмовляти споживачам електричної енергії за регульованим тарифом в коригуванні (збільшенні) договірних величин споживання електричної енергії з підстав, що не передбачені чинним законодавством України, а саме пунктом 4.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 № 910) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, де визначено єдину правову підставу для такої відмови: невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії (пункт 4);
- зобов'язано Товариство оприлюднити за власні кошти резолютивну частину Рішення АМК у газеті "Рідне Прибужжя" в місячний строк з дня набуття Рішенням АМК законної сили, про що повідомити Відділення (пункт 5);
- зобов'язано Товариство протягом двох місяців з дня набрання Рішенням АМК законної сили проінформувати відповідних керівників та персонал Товариства, а також усіх його філій про прийняття Рішення АМК шляхом їх ознайомлення з текстом цього рішення, про що повідомити Відділення (пункт 6);
- за вчинення кожного з двох названих порушень на Товариство накладено по 68 000 грн. штрафу (пункт 7).
Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 2210 підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Попередні судові інстанції, беручи до уваги підстави заявленого позову, з наведенням у оскаржуваних судових рішеннях необхідного мотивування, давши ретельну оцінку доводам сторін і наявним доказам, дослідивши зміст Рішення АМК та перевіривши обставини вчинення Товариством згаданих дій, дійшли обґрунтованих висновків щодо прийняття відповідачем Рішення АМК у межах наданих йому повноважень та без порушення приписів чинного законодавства, а тому за відсутності передбачених статтею 59 Закону № 2210 підстав для визнання оспорюваного Рішення АМК недійсним правомірно відмовили Товариству в задоволенні даного позову.
Доводи касаційної скарги не спростовують викладеного в оскаржуваних судових рішеннях.
Отже, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 1117 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 25.12.2013 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 зі справи № 915/1106/13 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" - без задоволення.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І.Бенедисюк
Суддя Б.Львов