Постанова ВГСУ від 19.10.2016 року у справі №909/850/14

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Справа № 909/850/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 13.07.2016у справі№909/850/14 Господарського суду Івано-Франківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія"простягнення 14 468 464,45 грн. - основної заборгованості, 1 715 347, 09 грн. - інфляційних, 340 279,01 грн. - три відсотки річних, 1 402 017, 62 грн. - пені, 73 080 грн. - судового зборуза участю представників:

позивача: Громицького Ю.П. (представник за дов. №14-132 від 13.05.2014)

відповідача: Кот Т.Г. (представник за дов. №10 від 23.03.2016)

Вацовський В.М. (представник за дов. №2/1 від 11.03.2016)

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" про стягнення 14 468 464,45 грн. - основної заборгованості, 1 715 347, 09 грн. - інфляційних, 340 279,01 грн. - три відсотки річних, 1 402 017, 62 грн. - пені, 73 080 грн. - судового збору.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2014 у справі № 909/850/14 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 14 468 464,45 грн. - основної заборгованості, 1 715 347, 09 грн. - інфляційних процентів, 340 279,01 грн. - три відсотки річних, 140201,76 грн. - пені, 73 080 грн. - судового збору, в решті позову відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2016 з даної справи, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.07.2016, задоволено заяву ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" про відстрочку виконання судового рішення та відстрочено виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2014 у даній справі про стягнення 14468464,45 грн. - основного боргу, 1715347,09 грн. - інфляційних процесів, 340279,01 грн. - три відсотки річних, 140201,76 грн. - пені, 73080 грн. судового збору до 30 квітня 2017 року.

Судові рішення мотивовані наявністю виключних підстав для застосування відстрочки виконання судового рішення, оскільки, насамперед, в матеріалах справи відсутні докази вини відповідача у невиконанні рішення суду, так і відсутні докази можливості його виконання на час звернення відповідача з даною заявою.

Не погоджуючись з прийнятими у справі ухвалою та постановою, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" про відстрочку виконання судового рішення відмовити, мотивуючи касаційну скаргу тим, що оскаржувані судові акти є безпідставними, прийнятими з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без дослідження усіх істотних обставин справи, а також не відповідають нормам які визначені ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, як зазначається скаржником:

- відповідачем не було надано доказів наявності тих виключних обставин, які є підставою для відстрочення виконання рішення суду згідно ст. 121 ГПК України а саме: доказів загрози банкрутства, доказів відсутності коштів на банківських рахунках, доказів відсутності майна, на яке можливо було б звернути стягнення;

- питання відсутності/наявності у боржника активів (коштів та майна), на яке можливо звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості, судом не досліджено;

- судами при надані відстрочки виконання рішення не враховано ступінь вини відповідача у виникненні спору;

- судами обох інстанцій не надано оцінки фінансовому стану позивача;

- судами порушені приписи ст.32-34, 43 ГПК України, оскільки надано пріоритет саме доказам та доводам відповідача, не надавши при цьому належної оцінки доказам та доводам позивача.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" просить залишити касаційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що негайне виконання рішення у даній справі може призвести до катастрофічних для господарської діяльності відповідача наслідків, як соціально - важливого об'єкта міста Івано - Франківська, який забезпечує тепловою енергією населення, підприємства, установи та бюджетні організації.

Крім цього, відповідач зазначає, що прострочення з оплати поставленого природного газу виникло з незалежних від Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" обставин.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" вказує на те, що надана первісно відстрочка з врахуванням особливих виключних обставин, які носять тривалий характер, є недостатньою для відновлення платоспроможності боржника, а відстрочення погашення боргу буде в інтересах обох сторін, оскільки забезпечить господарську діяльність відповідача, отримання останнім прибутку та можливості погашення боргу.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ТОВ "СТЕК" 05.05.2016 подало до суду заяву про відстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2014 у даній справі, яке набрало законної сили, пославшись при цьому на наявність обставин, які утруднюють або роблять неможливим його виконання з об'єктивних причин, долучивши до заяви та в ході судового розгляду її відповідні докази згідно із ст.121 ГПК України.

Згідно ч.1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. (п.7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 (зі змінами) "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Як вбачається зі справи, позивач заперечує проти застосування відстрочки, стверджуючи, зокрема, що його господарська діяльність також заподіює йому збитки та він має станом на 31.12.15р. дебіторську заборгованість в розмірі 33999240 тис грн.., що загальна сума за виконавчими документами (290 виконавчих документів), що підлягає стягненню, складає більш 11 мільярда грн. з боржників, розташованих на території Луганської, Донецької областей та АР Крим тощо. Також позивач зазначив, що останній платіж відповідач здійснив 31.08.15 року. Надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення, на думку позивача, призведе до істотного порушення його майнових інтересів.

Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Судом встановлено, що відповідач вживав заходи до виконання рішення, про відстрочку виконання якого заявив, однак його намагання знайти кошти та механізм погашення боргу, не досягли позитивного результату як для нього, так і для позивача, який не отримав те, що йому присуджено за судовим рішенням, що набрало законної сили. Зі справи вбачається, що ТОВ "СТЕК" звертався до уряду країни та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, до Міністерства енергетики та вугільної промисловості з метою віднайти механізм погашення заборгованості перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за попередні опалювальні сезони, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України як головного розпорядника та відповідального виконавця бюджетної програми, про що свідчать наявні у справі фіскальні чеки поштових відділень зв'язку. В справі також містяться докази відсутності коштів на рахунках відповідача, відсутності у нього нерухомого майна, на яке би можна було звернути стягнення; беззаперечним та загальновідомим є факт існування Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу на якого покладено спеціальні обов'язки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 18.12.2014 № 217 (зі змінами від 18.12.2015), яким визначено алгоритм розрахунків розподілу коштів для позивача та газорозподільної системи, і на що (алгоритм) відповідач жодним чином не може впливати, що і ця обставина не заперечується позивачем. В свою чергу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не подало доказів існування в певний період часу обігових коштів на рахунках ТОВ "СТЕК", які би він зміг спрямувати на виконання зобов'язань, однак не спрямував.

За таких обставин, оскільки досліджені господарським судом докази та обставини виникнення спору між сторонами справи свідчать про наявність виключних підстав для застосування відстрочки виконання судового рішення, оскільки, насамперед, в матеріалах справи відсутні докази вини відповідача у невиконанні рішення суду, так і відсутні докази можливості його виконання на час звернення відповідача з даною заявою, висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду, колегія суддів визнає правомірним.

Згідно з п.1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення коли визнає, що вони прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги, не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних ухвалі та постанові, і не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування, оскільки вони відповідають чинному законодавству України і обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України