ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Справа № 904/4692/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М. (доповідач),суддівАлєєвої І.В., Кравчука Г.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського судувід26.07.2016у справі№904/4692/13Господарського судуДніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПриватного акціонерного товариства "Теплогенерація"простягнення сумиза заявоюПриватного акціонерного товариства "Теплогенерація"пропро розстрочку виконання рішення суду

за участю

- позивача:Громніцький Ю.П. (довіреність від 13.05.2016)- відповідача:Кравцов О.В. (довіреність від 26.05.2016),

В С Т А Н О В И В:

Від Приватного акціонерного товариства "Теплогенерація" (далі - відповідач) надійшла заява про розстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2016 строком на три роки рівними платежами, яку воно обґрунтовувало тим, що підприємство є збитковим, оскільки відбувалося неодноразове підвищення цін на природний газ; несвоєчасно здійснювалося коригування цін на теплову енергію, що виробляє відповідач; відсутність грошових коштів у бюджеті, що спричинило несвоєчасний розрахунок населення та бюджетних організацій за поставлене відповідачем тепло та електроенергію та існуванням інших обставин, що ускладнюють виконання рішення суду у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2016 (суддя Дубінін І.Ю.) заяву відповідача про розстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області задоволено частково, розстрочено виконання рішення від 17.02.2016 на два роки рівними частинами з дати винесення ухвали.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2016 роз'яснено наведену ухвалу шляхом роз'яснення відповідачу, що платежі відбуваються п'ятого числа кожного місяця рівними частинами, починаючи з 05.05.2016 до повного погашення боргу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.07.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Чус О.В., судді Березкіна О.В., Дармін М.О.) вказану ухвалу змінено, викладено резолютивну частину ухвали у наступній редакції: "Заяву Приватного акціонерного товариства "Теплогенерація" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2016 у справі № 904/4692/13 задовольнити частково. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2016 у справі № 904/4692/13 строком на 24 місяці зі сплатою заборгованості рівними частинами щомісячно по 132904,72 грн., з моменту винесення ухвали Господарським судом Дніпропетровської області від 05.05.2016".

У касаційній скарзі позивач просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити відповідачу у задоволенні заяви про надання розстрочки, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У відзиві відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, вказуючи, що розстрочення виконання рішення суду є обґрунтованим.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржене судове рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що справа розглядалася судами неодноразово. Останнім рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2016, залишеним без змін постановами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.04.2016 та Вищого господарського суду України від 09.06.2016, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 171 776,62 грн. пені, 1 111 041,59 грн. 7% штрафу, 33 883,80 грн. інфляційних втрат, 800 403,31 грн. три відсотки річних, 72 607,76 грн. витрат по сплаті судового збору, в іншій частині позову відмовлено.

Заява відповідача про розстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2016 мотивована тим, зокрема, що обставинами, що ускладнюють виконання рішення суду у даній справі, як головною причиною є несвоєчасне проведення розрахунків, пов'язаних із низкою платоспроможністю населення і недостатністю виділених коштів для фінансування бюджетних установ, які мають заборгованість перед ним. Також заявник посилається на те, що ціна на газ постійно підвищувалася, коригування тарифу з відома НКРЕ відбувалося із запізненням, що призвело до зростання збитків, та у разі зупинки діяльності відповідача без тепла залишаться мікрорайони міста, а без опалення та гарячої води лікарні, школи, професійно-технічні заклади. При цьому відповідач зазначає, що він є єдиною у місті Нікополі організацією, що надає послуги населенню, підприємствам та організаціям усіх форм власності у сфері теплопостачання та є постачальником електричної енергії по фідеру ГРУ-15 для підтримки Головної насосної станції Комунального підприємства "Нікопольського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради і у разі зупинки відповідача та неотримання електричної енергії у місті Нікополі відбудеться техногенна катастрофа і місто залишиться без питної води.

На підтвердження обставин, які утруднюють виконання рішення суду відповідачем були подані відповідні документи.

Апеляційний господарський суд, змінюючи вищевказану ухвалу, свою постанову мотивував наявністю правових підстав для часткового задоволення заяви про розстрочку.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, стосуються відсутності обставин у відповідача, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду згідно статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

Підстави для задоволення касаційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у п.7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 N9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

Апеляційним судом встановлено, що згідно платіжних доручень від 27.05.2016 №2108, від 29.06.2016 № 2239, від 12.07.2016 № 2315 відповідач здійснював оплату грошових коштів на виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2016 у справі №904/4692/13.

Відтак доводи заявника касаційної скарги про те, що довготривале невиконання рішення суду відповідачем порушить права позивача, з посиланням на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, підписаної у Римі 4 листопада 1950 року та ратифікованою Україною 17.07.1997, що набула чинності 11.09.1997, безпідставні, оскільки встановлені апеляційним судом обставини свідчать про сумлінне та своєчасне виконання відповідачем рішення суду.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

Враховуючи викладене суд касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду вирішено господарським судом із дотриманням балансу інтересів всіх сторін, які приймають участь у справі та враховані матеріальні інтереси позивача, у зв'язку з чим заява відповідача про розстрочку задоволена лише частково терміном на два роки.

За вказаних обставин підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, ч.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.07.2016 у справі Господарського суду Дніпропетровської області №904/4692/13, залишити без змін.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді І.В. Алєєва

Г.А. Кравчук