Історія справи
Ухвала КГС ВП від 25.02.2018 року у справі №911/2682/13Постанова ВГСУ від 19.02.2014 року у справі №911/2682/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2014 року Справа № 911/2682/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючого),
Гончарука П.А. (доповідача),
Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 2 грудня 2013 року у справі № 911/2682/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" до товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп", приватного сільськогосподарського підприємства "Колос" про стягнення суми, -
Встановив:
У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп", приватного сільськогосподарського підприємства "Колос" про стягнення солідарно з відповідачів 8095,02 грн. інфляційних, та по 5000 грн. витрат на адвокатські послуги, судові витрати, а також стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства "Колос" 1581,46 грн. дооцінки вартості товару, 21649,10 грн. пені, 39221,91 грн. 30 % річних, посилаючись на умови договору поруки № 11-03-2013-4 від 11 березня 2013 року, угоди № 07/03-13 від 7 березня 2013 року про заміну кредитора у зобов'язанні, договору № 15-02-09П від 19 лютого 2009 року купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу, угоди про заміну кредитора у зобов'язанні № К-14-ТА від 26 січня 2011 року, договору № 25-8/03 від 25 березня 2013 року про надання адвокатських послуг.
Рішенням господарського суду Київської області від 17 вересня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з приватного сільськогосподарського підприємства "Колос" на користь позивача 1581,46 грн. основного боргу, 30732,98 грн. 30 % річних, 21486,25 грн. пені, 1312,75 грн. судового збору, 1312,75 грн. витрат на правову допомогу. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 6394,43 грн. інфляційних втрат, 156,03 грн. і 156,03 грн. витрат на правову допомогу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 2 грудня 2013 року рішення місцевого суду змінено. Позов задоволено частково. Стягнуто з приватного сільськогосподарського підприємства "Колос" на користь позивача 1581,46 грн. основного боргу, 30732,98 грн. 30 % річних, 4024,33 грн. пені, 1312,75 грн. судового збору, 1312,75 грн. витрат на правову допомогу. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 6394,43 грн. інфляційних втрат, 156,03 грн. та 156,03 грн. витрат на правову допомогу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову у справі скасувати, а рішення місцевого суду залишити без змін.
У відзиві на касаційну скаргу приватне сільськогосподарське підприємство "Колос" просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, вказуючи на безпідставність викладених в ній доводів.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, 19 лютого 2009 року товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" та приватним сільськогосподарським підприємством "Колос" укладено договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 15-02-09П, відповідно до п. 1.1 якого останній визначає умови купівлі-продажу засобів захисту рослин (надалі товар) на умовах відстрочення платежу.
Згідно п. 5.2 договору товар оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті, згідно цін вказаних у відповідних додатках до договору, скоригованих пропорційно зміні офіційного курсу долару США до гривні на дату оплати товару.
Крім того, 19 лютого 2009 року товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" та приватним сільськогосподарським підприємством "Колос" укладено додаток № 1 до договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу, в якому зазначено, що в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору, сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S(A1/A2) * B, де S - ціна на момент проплати, В - ціна на момент підписання, А2 - курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору, А1 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей.
Отже, з урахуванням курсової різниці, приватне сільськогосподарське підприємство "Колос" мало сплатити за поставлений товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" товар 43571,86 грн. заборгованості, проте, сплатило лише 41990,40 грн., в зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 1581,46 грн., яка складається з курсової різниці.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Полтавської області від 21 січня 2010 року у справі № 8/228, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного суду від 12 квітня 2010 року, у зв'язку з невиконанням приватним сільськогосподарським підприємством "Колос" покладених на нього умовами договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 15-02-09П обов'язків щодо оплати товару, поставленого продавцем, вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" задоволено частково. Стягнуто з приватного сільськогосподарського підприємства "Колос" 42166,28 грн., з яких 38990,40 грн. - сума основного боргу, 1152,60 грн. - пеня (за період з 2 вересня 2009 року по 20 жовтня 2009 року), 335,92 грн. - інфляційні нарахування (за період з 2 вересня 2009 року по 20 жовтня 2009 року), 1687,56 грн. - 30 % річних (за період з 2 вересня 2009 року по 20 жовтня 2009 року); 2000 грн. - адвокатські витрати, а також 421,66 грн. державного мита та 185,78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В описовій частині вказаного рішення господарського суду зазначено, що приватним сільськогосподарським підприємством "Колос", після подання позову, частково сплачено суму основного боргу, в розмірі 3000 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 131 від 13 листопада 2009 року.
Решта заборгованості сплачена приватним сільськогосподарським підприємством "Колос" платіжним дорученням № 119 від 25 лютого 2013 року.
26 січня 2011 року товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" та фізичною особою - підприємцем Грищенком Олександром Миколайовичем укладено угоду № К-14-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні, за умовами якої сторони дійшли згоди, що первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання приватним сільськогосподарським підприємством "Колос" зобов'язання щодо сплати розміру дооцінки вартості товару, пені, 30 % річних та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору № 15-02-09П купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 19 лютого 2009 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно вказаного договору купівлі-продажу щодо оплати вартості отриманого товару, а новий кредитор компенсує вартість переданого грошового зобов'язання відповідно до умов даної угоди.
7 березня 2013 року фізичною особою - підприємцем Грищенком Олександром Миколайовичем і товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" укладено угоду № 07/03-13 про заміну кредитора у зобов'язанні, за умовами якої сторони дійшли згоди, що первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання приватним сільськогосподарським підприємством "Колос" зобов'язання щодо сплати розміру дооцінки вартості товару, пені, 30 % річних та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору № 15-02-09П купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 19 лютого 2009 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно вказаного договору купівлі-продажу щодо оплати вартості отриманого товару, а новий кредитор компенсує вартість переданого грошового зобов'язання відповідно до умов даної угоди.
11 березня 2013 року товариством з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" і товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" укладено договір поруки № 11-03-2013-4, згідно якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку приватним сільськогосподарським підприємством "Колос" щодо виконання грошового зобов'язання. Обсяг відповідальності поручителя складає 8059,02 грн. інфляційних втрат.
В зв'язку з невиконанням боржником умов договору купівлі-продажу № 15-02-09П від 19 лютого 2009 року, на підставі укладених угод про заміну кредитора у зобов'язанні, договору поруки, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів зазначених вище сум.
Задовольняючи вказані вимоги в частині стягнення 1581,46 грн. основного боргу, господарський суд першої інстанції, керуючись нормами ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 692 Цивільного кодексу України, виходив з того, що наявність вказаного боргу на момент розгляду справи в суді підтверджена матеріалами справи.
Крім того, судом, на підставі ст.ст. 256, 267, 549, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 232 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", частково задоволено вимоги позивача стосовно стягнення пені, 30 % річних, стягнення солідарно інфляційних, з посиланням на умови п. 8.2, п. 8.4, п. 8.6 договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 15-02-09П від 19 лютого 2009 року, якими передбачена відповідальність за порушення виконання грошових зобов'язань, п. 3.1, п. 4.1 договору поруки, пропуск позивачем строку позовної давності щодо вимог про стягнення 30 % річних за період з 21 вересня 2009 року по 11 липня 2010 року та арифметичну помилку, допущену позивачем під час здійснення розрахунків пені та інфляційних втрат.
Вимоги стосовно стягнення витрат на послуги адвоката, з урахуванням положень Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", задоволені судом частково - в сумі 1312,75 грн., з посиланням на принципи розумності та співрозмірності.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, господарський суд другої інстанції рішення місцевого суду змінив в частині стягнення пені, дійшовши висновку про необхідність її зменшення на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, оскільки позивачем не понесено будь-яких збитків у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання.
Висновки попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для часткового задоволення позову в частині стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства "Колос" на користь позивача 1581,46 грн. основного боргу, 30732,98 грн. 30 % річних, 21486,25 грн. пені, 1312,75 грн. судового збору, 1312,75 грн. витрат на правову допомогу є законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, а тому зміні або скасуванню оскаржувані судові рішення в цій частині не підлягають.
Доводи касаційної скарги про безпідставне зменшення апеляційним господарським судом розміру пені, який підлягає стягненню на користь позивача, не приймається судом до уваги з огляду на вимоги ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, які апеляційним господарським судом застосовані правильно.
Проте, з висновком про необхідність стягнення з відповідачів солідарно 6394,43 грн. інфляційних втрат, 156,03 грн. і 156,03 грн. витрат на правову допомогу погодитись не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Аналіз ст. 625 Цивільного кодексу України свідчить про те, що внаслідок знецінення лише грошова одиниця України - гривня - підлягає індексації, а іноземна валюта не підлягає.
Індекс інфляції - це показник, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари і послуги, що купує населення для невиробничих цілей. Ціни в Україні встановлюються у національній валюті.
Тому, вимоги ст. 625 Цивільного кодексу України щодо інфляційних нарахувань можуть бути застосовані лише у випадку прострочення грошового зобов'язання у гривні і не можуть бути застосовані до ціни у гривні, визначеної з урахуванням курсу іноземної валюти на час укладення угоди та на день оплати товару.
З огляду на викладене, постановлені у справі судові рішення в частині стягнення з відповідачів солідарно суми інфляційних втрат, а також в частині стягнення по 156,03 грн. витрат на правову допомогу адвоката, підлягають скасуванню, і в задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Київської області від 17 вересня 2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 2 грудня 2013 року у справі № 911/2682/13 в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп", приватного сільськогосподарського підприємства "Колос" солідарно на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" інфляційних втрат в сумі 6394,43 грн. та по 156,03 грн. витрат на правову допомогу адвоката скасувати і в цій частині в позові відмовити.
В решті постанову у справі залишити без змін.
Головуючий Остапенко М.І.
Судді Гончарук П.А.
Стратієнко Л.В.