Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року Справа № 910/2617/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Козир Т.П., Губенко Н.М., Іванової Л.Б. (доповідач),розглянувши касаційну скаргу Науково-виробничого колективного підприємства "МІТІС"на рішення та постанову Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013у справі№ 910/2617/13 Господарського суду міста Києваза позовомОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політех"доНауково-виробничого колективного підприємства "МІТІС"проспонукання до укладання договоруза участю представників сторін:

позивача: Кириченко А.Є., дов. від 19.08.2013 б/н

відповідача: Маліков С.В., дов. від 01.01.2014 №1

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політех" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 15.07.2013) до Науково-виробничого колективного підприємства "МІТІС", в якому просило вважати договір від 15.10.2012 відносин власника приміщення НВКП "МІТІС" та ОСББ "Політех" як управителя укладеним в редакції договору, запропонованій останнім.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 у справі № 910/2617/13 (колегія суддів у складі: головуючого судді Івченка А.М., суддів Кирилюк Т.Ю., Спичака О.М) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю; стягнуто з Науково-виробничого колективного підприємства "Мітіс" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політех" 1147,00 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 у справі № 910/2617/13 (колегія суддів у складі: головуючого судді Суліма В.В., суддів Рєпіної Л.О., Тищенко А.І.) рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 у цій справі залишено без змін.

Не погоджуючись із рішення суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Науково-виробниче колективне підприємство "МІТІС" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 у цій справі скасувати та залишити позов без розгляду.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політех" на касаційну скаргу, в якому позивач просить рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 у справі № 910/2617/13 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, та скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політех" зареєстровано Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією 30.03.2005. Діє позивач відповідно до статуту ОСББ "Політех", затвердженого установчими зборами 18.02.2005 (протокол № 1).

Відповідно до п. 1.1. Статуту об'єднання створено власниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку № 145 по вул. Борщагівській в м. Києві відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Як визначено п. 2. Статуту метою створення об'єднання є забезпечення захисту прав його членів та дотримання ними обов'язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Згідно із п. 2.2 Статуту завданням та предметом діяльності об'єднання є:

- належне утримання будинку та прибудинкової території;

- забезпечення реалізації прав власників приміщень будинку на володіння та користування спільним майном членів об'єднання;

- забезпечення сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання;

- здійснення господарської діяльності для забезпечення власних потреб.

Судами з'ясовано, що 15.08.2005 відповідно до акту приймання-передачі з балансу на баланс відповідач передав, а позивач прийняв на баланс житловий будинок № 145 по вулиці Борщагівській в місті Києві.

Місцевим та апеляційним господарськими судами також встановлено, що позивач листами № 15/10/12 від 15.10.2012, № 12/11/12 від 12.11.2012, від № 17-06-2013 від 17.06.2013 звертався до відповідача з пропозицією укласти договір відносин власників житлових і нежитлових приміщень на основі Типового договору.

Відповідач в свою чергу, запропонований проект договору не підписав, направивши свої заперечення листами № 184 від 02.11.2012, № 204 від 29.11.2012, № 92 від 08.07.2013.

Відмова відповідача від укладення договору від 15.10.2012 "відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя" зумовила звернення позивача із вказаним позовом до суду.

В ході розгляду справи у суді першої інстанцій, 15.07.2013 позивач подав заяву про зміну предмету позову, яка була прийнята місцевим господарським судом, відповідно до якої позивач просив вважати договір від 15.10.2012 відносин власника приміщення НВКП "МІТІС" та ОСББ "Політех", як управителя, укладеним в редакції договору, запропонованій позивачем.

Також судом першої інстанції з'ясовано, що 09.08.2013 відповідач уклав з фізичною особою Юрчуком Володимиром Петровичем договір купівлі-продажу, квартири № 11, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 145. Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. 09.08.2013 та зареєстровано в реєстрі за № 7814.

Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що зміст спірного договору відносин власника житлового приміщення та ОСББ "Політех" від 15.10.2012 відповідає вимогам Типового договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27.08.2003 № 141, обов'язок відповідача укласти з позивачем спірний договір передбачений законом, однак на день розгляду справи відповідач не є власником квартири № 11, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 145.

Апеляційний господарський суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що оскільки відповідач здійснив відчуження квартири №11 на підставі договору купівлі-продажу укладеного із Юрчуком Володимиром Петровичем від 09.08.2013, відбулась заміна сторони договору, яка на даний момент ще не допустила порушення прав позивача.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частин 1, 5 ст. 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні.

Загальний порядок укладання господарських договорів передбачений статтею 181 Господарського кодексу України, відповідно до частин 4, 5 якої, за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Відповідно до ч. 2 ст. 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій, встановивши, що зміст спірного договору відносин власника житлового приміщення та ОСББ "Політех" від 15.10.2012 відповідає вимогам Типового договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27.08.2003р. № 141, врахувавши, що обов'язок відповідача укласти з позивачем спірний договір передбачений як положеннями статуту ОСББ "Політех" так і Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", з'ясувавши, що на день розгляду справи відповідач не є власником квартири № 11, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 145, дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

При цьому, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, враховуючи, що на момент подачі позову до суду першої інстанції відповідач був власником квартири у будинку, позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозиціями до укладання договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень, а також звертався до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за фактичне користування житлово-комунальними послугами, дійшов висновку про те, що спір у справі виник внаслідок неправильних дій відповідача та на підставі ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України поклав витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів, які відповідають встановленим фактичним обставинам справи, з огляду на те, що передбачена ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

Пунктом 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що у застосуванні ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи, що змусило останню звернутися за судовим захистом.

Колегією суддів також відхиляються твердження скаржника щодо підписання позову головою правління позивача з перевищенням повноважень і щодо залишення позову без розгляду, з огляду на наступне.

Як передбачено статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно із статтею 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Пунктом 4.7. Статуту позивача передбачено, що правління об'єднання зі свого складу обирає голову правління і його заступника та секретаря. Голова правління забезпечує виконання рішень загальних зборів членів об'єднання та рішень правління, діє без доручення від імені об'єднання, укладає в межах своєї компетенції угоди, розпоряджається коштами об'єднання відповідно до затвердженого кошторису.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що голова правління має право діяти без окремого доручення від імені об'єднання, в тому числі і подавати позовні заяви.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарськими судами розглянуто всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі істотні обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізовано правовідносини, що виникли між сторонами, а їх висновки за наслідками розгляду спору є законними та обґрунтованими.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм законодавства при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Науково-виробничого колективного підприємства "МІТІС" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 у справі № 910/2617/13 залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Козир

судді: Н. Губенко

Л. Іванова