Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року Справа № 5011-65/10361-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "Велмед"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 рокуу справі за позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго" доАкціонерного товариства закритого типу "Велмед" простягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

у липні 2012 року публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з акціонерного товариства закритого типу "Велмед" 34 949,70 грн. боргу за теплову енергію поставлену у період з 01.02.2012 року по 01.07.2012 року, 1 331,92 грн. пені та 350,45 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду м. Києва від 10.09.2012 року позов задоволено та постановлено про стягнення з відповідача 34 949,70 грн. боргу, 1 331,92 грн. пені та 350,45 грн. 3% річних.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2013 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.08.2013 року рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд.

Під час повторного розгляду справи, рішенням господарського суду м. Києва від 14.10.2013 року позов задоволено у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 12.02.2014 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судами матеріальних та процесуальних норм, і просить судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення, яким у позові відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, що взаємовідносини сторін врегульовані договором № 910388 від 01.11.1998 року, за умовами якого публічне акціонерне товариство "Київенерго" зобов'язувався постачати теплову енергію у гарячій воді, а акціонерне товариство закритого типу "Велмед" своєчасно та у повному обсязі розраховуватись за надані йому послуги.

За п.2.1 зазначеного договору, при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київсьої міською державною адміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористувуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Пунктами 2.2.1 та 2.3.1 встановлено, що позивач зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком №1 до цього договору, абонент зобов'язується додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Порядок розрахунків за теплову енергію визначався додатком № 4 до цього договору № 910388 від 01.11.1998 року за яким кінцевий розрахунок відповідач здійснює не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

За п. 7 договору, з урахуванням додатку № 4 до нього, абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду, нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до додатку № 1 до договору № 910388 від 01.11.1998 року, до вартості спожитої теплової енергії також нараховуються втрати понесені в мережі у розмірі 0,0026 Гкал (п.1.3) та додаткові втрати тепла по трасі загального користування, оскільки від одного теплового пункту здійснюється теплопостачання до трьох абонентів і які діляться між цими абонентами пропорційно тепловим навантаженням кожного (зазначено у технічних проектах абонентів та протоколі підписаного між ними).

Перевіряючи дотримання кожною із сторін своїх зобов'язань судами обох інстанцій встановлено, що за поставлену позивачем у спірний період з лютого 2012 року по липень 2012 року теплову енергію відповідач розрахувався не у повному обсязі і на час розгляду справи судом його борг складає 34 949,70 грн., який правильно обраховано з урахуванням додаткових втрат по трасі загального користування у відсотковому співвідношенні теплових навантажень відповідача до навантажень інших абонентів, що підтверджується належними та допустимими доказами, а тому за таких обставин суд першої інстанції та апеляційний господарський суд прийшли до правильного висновку щодо права позивача вимагати сплати заборгованості, з урахуванням відповідальності відповідача за порушення грошових зобов'язань, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та умовами договору, правомірно задовольнили позов, стягнувши з відповідача на користь позивача борг у сумі 34 949,70 грн., 1 331,92 грн. пені та 350,45 грн. 3 % річних, і підстав для скасування чи зміни судових рішень за мотивів, наведених у касаційній скарзі, судова колегія Вищого господарського суду України не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 85, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 року - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко