Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року Справа № 904/2625/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Дунаєвської Н.Г.,суддів:Владимиренко С.В. - доповідача, Мележик Н.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2015р.у справі№904/2625/15 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" 3. Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз"простягнення 166 148 790,68 грн.

за участю представників:

позивача: Вабіщевич Т.В., дов. б/н від 03.11.2015р.;

відповідача: не з'явились;

третіх осіб: 1. не з'явились;

2. не з'явились;

3. не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз" про стягнення 166148790,68 грн. заборгованості на підставі договору поруки №SR11-184/300 від 05.07.2011р. (із змінами та доповненнями, внесеними договорами про зміну №1 від 23.11.2011р., №2 від 14.09.2012р., №3 від 03.07.2014р., №4 від 01.09.2014р.) за умовами якого відповідач поручився перед позивачем за виконання боржниками (ТОВ "Компанія "Агро-Союз", ТОВ "Виробниче підприємство "Агро-Союз", ПАТ "Агро-Союз") зобов'язань за договором про надання банківських послуг №CR 11-171/300-11 від 05.07.2011р. (зі змінами та доповненнями).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2015р. у справі №904/2625/15 (суддя Новікова Р.Г.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2015р. (у складі колегії суддів: головуючого судді О.М. Виноградник, суддів О.В.Джихур, О.М.Лисенко), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.09.2015р. (у складі колегії суддів: головуючого судді Владимиренко С.В., суддів Мележик Н.І., Самусенко С.С.) частково задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" м.Київ про вжиття заходів по забезпеченню позову; накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз" смт.Ювілейне, відкритих в ПАТ "КБ "Земельний капітал", МФО305880, №2600400100994, №2604800100994; в ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767, №26000020038097; в ПАТ "Універсал Банк" №26000001300179, №26002001300218, №26001001300219, №26000001300221; в Центральній філії ПАТ "Кредо банк", МФО 325365, №26000980588083, №2600101588083; в Філії Дніпропетровського регіонального управління АТ "Банк "Фінанси та Кредит" м.Дніпропетровськ, МФО 307231, №260025597401, №26000055974001; та в інших банківських установах в межах суми позовних вимог 159453593,54 грн.

18.05.2015р. у справі № 904/2625/15 господарський суд Дніпропетровської області прийняв рішення за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз" про стягнення 166148790,68 грн. заборгованості за договором про надання банківських послуг від 05.07.2011р. №CR11-171/300-1 (із змінами та доповненнями), укладеним між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз", Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз", Приватним акціонерним товариством "Агро-Союз", яким задовольнив позовні вимоги позивача частково, з відповідача по справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз", як поручителя за виконання зобов'язань за вказаним договором на підставі укладеного з позивачем договору поруки №SR11-184/300 від 05.07.2011р. (із змінами та доповненнями, внесеними договорами про зміну №1 від 23.11.2011р., №2 від 14.09.2012р., №3 від 03.07.2014р., №4 від 01.09.2014р.), стягнуто на користь позивача 136650000 грн. суму боргу з кредиту, 10337896,83 грн. процентів, 12312309,58 грн. пені по кредиту, 153387,13 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 73080 грн. судового збору за подання позовної заяви та 1827грн. судового збору за подання заяви про вжиття заходів із забезпечення позову; в частині стягнення 37259,72 грн. суми процентів - провадження у справі припинено у зв'язку з відсутністю предмету спору; відмовлено в задоволенні вимог про стягнення суми пені в розмірі 110472,64 грн., нарахованої за порушення строків сплати кредиту.

У процесі розгляду справи в апеляційному провадженні відповідачем було заявлено клопотання про призначення судової економічної експертизи та зупинення провадження у справі внаслідок завишення розміру відсоткових ставок за кредитом, що збільшило фактичну суму боргу, а відповідно і суму позову, що суперечить умовам кредитного договору і кредитним заявкам.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2015р. у справі №904/2625/15 (колегія суддів у складі головуючого судді Виноградник О.М., суддів Джихур О.В., Вечірко І.О.) призначено у справі судову економічну експертизу (експертизу документів фінансово-кредитних операцій) проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, задовольнив клопотання відповідача. На вирішення судової експертизи поставлено наступні питання: чи підтверджується первинними та іншими бухгалтерськими документами позивача та третіх осіб: ТОВ"Компанія "Агро-Союз", смт.Ювілейне Дніпропетровської області, ТОВ"Виробниче підприємство "Агро-Союз", смт.Ювілейне Дніпропетровської області, ПрАТ "Агро-Союз", с.Майське Синельниківського району Дніпропетровської області факт заборгованості "позичальників" (третіх осіб у справі) за договором від 05.07.2011р. №CR 11-171/300-1 перед позивачем на суму 136650000грн. по кредиту, 10375156,55грн. заборгованості по відсоткам, 12422782,22грн. пені за порушення строків сплати кредиту, 153387,13грн. пені за порушення строків сплати відсотків; яка сума заборгованості по кредиту, по відсоткам, пені за порушення строків повернення кредиту, пені за порушення строків сплати відсотків підтверджується первинними та іншими бухгалтерськими документами позивача та третіх осіб у справі (ТОВ "Компанія "Агро-Союз", смт.Ювілейне Дніпропетровської області, ТОВ "Виробниче підприємство "Агро-Союз", смт.Ювілейне Дніпропетровської області, ПрАТ"Агро-Союз", с.Майське Синельниківського району Дніпропетровської області) по кожному із "позичальників" за кредитним договором №CR11-171/300-1 від 05.07.2011р.; який саме період прострочення по оплаті заборгованості по кредиту та відсоткам; чи відповідають наявні у матеріалах справи розрахунки заборгованості "позичальників" - ТОВ "Компанія "Агро-Союз", смт.Ювілейне Дніпропетровської області, ТОВ "Виробниче підприємство "Агро-Союз", смт.Ювілейне Дніпропетровської області, ПрАТ "Агро-Союз", с.Майське Синельниківського району Дніпропетровської області по відсоткам за кредит та погашення основної суми боргу перед банком (позивачем) умовам укладеного між сторонами кредитного договору та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за кредитним договором від 05.-07.2011р. № CR 11-171/300-1; чи відповідає метод нарахування банком (позивачем) процентів за кредитним договором від 05.07.2011р. № CR 11-171/300-1 вимогам цього договору (в редакції 18 додаткових угод). Обов'язок щодо оплати (передоплати) вартості робіт по проведенню судової експертизи покладено на ТОВ "Корпорація "Агро-Союз". Провадження у справі зупинено.

Не погоджуючись з прийнятою у справі ухвалою апеляційного господарського суду, Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2015р. у справі №904/2625/15, справу передати на розгляд Дніпропетровського апеляційного господарського суду. Крім того, скаржником подано до суду касаційної інстанції додаткові пояснення до касаційної скарги з аналогічними касаційними вимогами.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, додаткові пояснення до неї, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом про стягнення 166148790,68 грн. заборгованості на підставі договору поруки №SR11-184/300 від 05.07.2011р. (із змінами та доповненнями, внесеними договорами про зміну №1 від 23.11.2011р., №2 від 14.09.2012р., №3 від 03.07.2014р., №4 від 01.09.2014р.) за умовами якого відповідач поручився перед позивачем за виконання боржниками (ТОВ "Компанія "Агро-Союз", ТОВ "Виробниче підприємство "Агро-Союз", ПАТ "Агро-Союз") зобов'язань за договором про надання банківських послуг №CR 11-171/300-11 від 05.07.2011р. (зі змінами та доповненнями).

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, в апеляційному провадженні подав до суду клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи та зупинення провадження у справі, мотивуючи клопотання тим, що розрахунок позовних вимог позивача є хибним щодо визначення першого дня нарахування процентів та пені, періодів для нарахування процентів та пені, розрахунків заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, вказав про невідповідність розрахунків заборгованості, вказаних у повідомленні про порушення за кредитним договором, розрахункам, викладеним у актах звірки розрахунків.

Задовольняючи клопотання про призначення судової економічної експертизи та зупиняючи провадження у справі, апеляційний господарський суд виходив з того, що суд не зможе встановити належне дотримання позивачем порядку (методики) визначення розміру відсоткової ставки за кредитом по кожному траншу та кожному "позичальнику" в розрахунках позовних вимог та не зможе встановити остаточну суму боргу за кредитним договором, зокрема, по відсоткам. При цьому, апеляційний господарський суд послався на п.п.28.1.8, 28.1.9, 28.1.10 кредитного договору від 05.07.2011р., якими передбачено, що стандартний розмір процентної ставки в гривнях встановлюється сторонами в заявці по наданню банківських послуг по відношенню до кожного траншу, а саме, сума стандартного розміру процентної ставки в гривнях - 1% річних є розміром підвищеної процентної ставки в гривнях, підставою її застосування є порушення "клієнтами" будь-якого з зобов'язань, передбачених п.п.12 та (або) п.п.33.-1-33.14 договору, вказав, що до кредитного договору від 05.07.2011р. № CR 11-171/300-1 сторонами було укладено 18 додаткових угод, зокрема, додатковими угодами №№ 4, 5 визначено, що кредитні кошти надаються окремими траншами та по кожному встановлено окремі строки повернення та відсоткова ставка річних (21,75% або 22,85%); додатковою угодою №6 до кредитної угоди визначено, що розмір відсоткової ставки залишено в редакції п.п.28.1.8, 28.1.9, 28.1.10, проте, згідно з даними розмірів відсоткових ставок по певним сумам траншів в розрахунках позову є невідповідність з розмірами відсоткових ставок в кредитних заявках "позичальників", зокрема, згідно з кредитною заявкою № 53 від 05.05.2014р. ТОВ "Компанія "Агро-Союз" кредитна ставка визначена на рівні 22%, тоді як в розрахунку боргу по відсоткам станом на 26.05.2014р. процентна ставка по кредиту визначається на рівні 28% ; по кредитній заявці № 73 від 20.05.2014р. ТОВ "Компанія "Агро-Союз" відсоткова ставка визначена 21% річних, тоді як в розрахунку боргу по відсоткам по цьому підприємству позивачем зазначено 28% річних або 24,75% тощо. З огляду на вказане вище, пославшись на ст.ст. 41 79 86 99 Господарського процесуального кодексу України, непроведення звірки взаєморозрахунків позивачем та третіми особами у справі, наявні розбіжності між умовами кредитного договору від 05.07.2011р., кредитними заявками "позичальників" та ставками відсотків, визначених в розрахунках позивача щодо ціни позову в частині заборгованості по відсоткам та пені, неможливість встановлення належного дотримання позивачем порядку (методики) визначення розміру відсоткової ставки за кредитом по кожному траншу та кожному "позичальнику" в розрахунках позовних вимог, а відповідно неможливість остаточного встановлення суми боргу за кредитним договором, зокрема, по відсоткам, апеляційний господарський суд задовольнив клопотання про призначення судової економічної експертизи та зупинив провадження у справі.

Проте, Вищий господарський суд України не може погодитись з зупиненням провадження у справі апеляційним господарським судом з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Призначення і проведення судової експертизи врегульовано ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, згідно з ч. 1 якої для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Поняття судової експертизи визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням господарським судом судової експертизи є правом суду, а не його обов'язком. При цьому судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування або наявні у справі докази є суперечливими. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України ухвала про зупинення провадження у справі має містити, зокрема, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання.

Відповідно до роз'яснень наведених в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Судова колегія зазначає, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Натомість, апеляційний господарський суд при винесенні оскаржуваної ухвали про призначення судової економічної експертизи та зупинення провадження у справі не навів обґрунтування необхідності спеціальних знань для оцінки правильності поданих позивачем розрахунків заборгованості, не зазначив, у чому полягала потреба у спеціальних знаннях та неможливість вирішення справи по суті позовних вимог. Поставлені судом перед експертами питання не вимагають спеціальних досліджень, їх вирішення віднесено до компетенції суду.

В даному випадку призначення експертизи та порушення перед судовим експертом питань, вирішення яких знаходяться в компетенції суду, призводить до затягування розгляду справи.

Пунктом 12 вищезазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України роз'яснено, що господарським судам необхідно також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Водночас, Господарським процесуальним кодексомУкраїни не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи, але ухвалу про зупинення провадження у справі згідно з ч. 5 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено. У зв'язку з цим якщо в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження (п. 19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 за №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи"). Разом з тим, при оцінці правомірності зупинення провадження у справі дослідженню підлягають підстави зупинення провадження. Суд має встановити наявність чи відсутність належного обґрунтування зупинення провадження у справі з певних підстав, дотримання при цьому положень чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням повноважень і меж перегляду справи в касаційній інстанції, визначених ст.ст.1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню в частині зупинення провадження у справі з направленням справи на розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2015р. у справі №904/2625/15 в частині зупинення провадження у справі скасувати.

Справу №904/2625/15 передати на розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: С. В. Владимиренко

Н. І. Мележик