Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року Справа № 905/2586/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В., (доповідач) Глос О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Одеська залізниця"на постановувід 22.01.2014 року Донецького апеляційного господарського судуу справі№ 905/2586/13господарського суду Донецької областіза позовомДержавного підприємства "Одеська залізниця"доФізичної особи - підприємця ОСОБА_4простягнення 35 895,00 грн.в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: Пашко С.Г. (довіреність № 209 від 02.01.2014р.)від відповідача:не з'явилисьВ С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Донецької області (суддя Матюхін В.І.) від 23.04.2013 року у справі № 905/2586/13 позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 35 895,00 грн. штрафу, 1 720,50 грн. судового збору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду (головуючий суддя Татенко В.М., судді - Зубченко І.В., Радіонова О.О.) від 22.01.2014 року рішення Господарського суду Донецької області від 23.04.2013 року у справі №905/2586/13 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Державного підприємства Одеська залізниця штраф у розмірі 5 000,00 грн., 1 720,50 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.01.2014 року, а рішення Господарського суду Донецької області від 23.04.2013 року у справі №905/2586/13 залишити в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.122 Статуту залізниць України, ст.47 ЦК України, ст.ст.173, 193, 233 ГК України, ст.83 ГПК України.

У відзиві на касаційну скаргу представник відповідача повністю заперечує викладені в ній доводи.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державне підприємство "Одеська залізниця" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 35 895,00 грн. штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній №50038959 масу вантажу за відправкою Бункерна Донецької залізниці - Гуменці Південно-західної залізниці, вагон №60678976, вантаж - вугілля кам'яне марки Т (вологе).

Частково задовольняючи позовні вимоги, апеляційний господарський суд правомірно виходив із такого.

05.12.2012 року зі станції Бункерна Донецької залізниці фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (вантажовідправник) на адресу вантажоотримувача - ПАТ "Подільський цемент" (вантажоодержувач), на станцію призначення - Гуменці Південно-західної залізниці, у напіввагоні №60678976 за залізничною накладною на групу вагонів №50038959 відвантажено вантаж: вугілля кам'яне марки Т (вологе).

При оформленні залізничної накладної відповідачем зазначено масу вантажу у вагоні нетто - 69 800 кг, 24 000 кг, брутто - не зазначено.

При контрольному переважуванні вагонів на 150-тоних вагонних вагах у вагоні №60678976 виявилось: брутто 90 000 кг, вага тари (з документу) 24 000 кг, вага нетто 66 000 кг, що менше проти даних залізничної накладної на 3 800 кг; вантаж навантажений рівномірно, нижче бортів на 200 мм, промаркірований вапном.

По даному факту складено комерційний акт АА №023063/978 від 08.12.2012 року (а.с.18), який підписаний належними особами, зокрема: начальником станції, бригадиром ПКО, працівником станції, у розділі "Є" якого мається відмітка: "Під час перевірки вантажу різниці проти даного акту не виявлено".

На підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивачем відповідачеві нарахований штраф у сумі 35 895,00 грн., із розрахунку: 7 179,00 грн. (тариф) х 5.

Відповідно до ст.908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них; умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч.3 ст.909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст.307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту). На підставі Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст.5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року за №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №863/5084 (далі - Правила оформлення), а також ст.23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил оформлення, а саме п.2.1 та п.2.2 графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст.37 Статуту та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст.122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст.129 Статуту.

Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст.122 Статуту залізниць України.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №862/5083, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. Норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для даного виду вантажу становить 2% маси, що складає 1 396 кг.

За зазначеним перевезенням провізна плата у накладній вказана 7 179,00 грн., у зв'язку з чим сума штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу складає 35 895,00 грн.

Скориставшись правом, наданим п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, врахувавши приписи ч.2 ст.233 ГК України, ст.551 ЦК України, апеляційний суд зменшив штрафні санкції до 5 000,00 грн. з урахуванням відсутності реальних збитків для залізниці та інших осіб, нестворення небезпеки на залізничному транспорті.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Одеська залізниця" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.01.2014 року у справі № 905/2586/13 залишити без змін.

Головуючий-суддя К.Грейц

Судді С.Бакуліна

О.Глос