Постанова ВГСУ від 18.02.2015 року у справі №922/2526/14

Друк

Пошук

302

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Історія справи

Постанова ВГСУ від 15.07.2015 року у справі №922/2526/14
Постанова ВГСУ від 18.02.2015 року у справі №922/2526/14

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року Справа № 922/2526/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скарги Харківської міської радина постановуХарківського апеляційного господарського суду від 19.11.2014р. у справі господарського суду№922/2526/14 Харківської областіза позовом фірми "ІКАР-БІЗНЕС" у формі товариства з обмеженою відповідальністюдоХарківської міської радипро за участю представників сторін: позивача - відповідача -визнання частково недійсним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, керівник Савченко С.В. - довідка ЄДРПОУ №АА848105 від 03.06.13р. пр. Багліков В.С. - дов. №08-11/4678/2-14 від 24.12.14р.

В С Т А Н О В И В:

У червні 2014 року фірма "ІКАР-БІЗНЕС" у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради про визнання частково недійсним рішення від 19.12.2012р. №949/12 в частині визнання втратившим чинність п. 5 додатку 1 до рішення 5-ї сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.02.2011 р. №165/11 про поновлення права оренди земельної ділянки та зобов'язання оформити договір оренди земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.09.2014р. (суддя Жиляєв В.М.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.11.2014р. (головуючий суддя Черленяк М.І., судді Хачатрян В.С., Ільїн О.В.) апеляційну скаргу позивача задоволено частково; скасовано рішення господарського суду Харківської області від 29 серпня 2014 року у справі №922/2526/14; прийнято нове рішення; позов задоволено частково; визнано частково недійсним рішення Харківської міської ради від 19.12.2012 року №949/12 в частині визнання втратившим чинність п. 5 додатку №1 до рішення 5-ї сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.02.2011 року №165/11 про поновлення права оренди земельної ділянки фірмі "ІКАР-БІЗНЕС" ТОВ по пр. 50 - річчя ВЛКСМ, 48, м. Харків; в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Харківська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою. У касаційній скарзі Харківська міська рада просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.11.2014р. у справі №922/2526/14 в частині часткового задоволення позову ТОВ фірми "ІКАР-БІЗНЕС" до Харківської міської ради про визнання частково недійсним рішення, зобов'язання вчинити певні дії та залишити в силі рішення господарського суду Харківської області від 29.08.2014р. у справі №922/2526/14, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема п. 1 ч. 1 ст .12 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір, що виник між позивачем та відповідачем, є публічно - правовим за своєю правовою природою та не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 20 вересня 2000 року на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 26.05.1999 року № 599 між сторонами був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець (відповідач по справі) передав орендареві (позивач по справі) в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0126 га, що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. 50-річчя ВЛКСМ, 48. Договір нотаріально посвідчений та зареєстрований в установленому законом порядку. 22.09.2000 року складений акт приймання-передачі земельної ділянки. Термін дії договору встановлений до 31.05.2004 року.

В подальшому на підставі рішення Харківської міської ради від 06.10.2004 року № 154/04 позивачеві поновлено право оренди спірної земельної ділянки. На виконання вказаного рішення укладено договір оренди землі від 14.02.2005 року із строком його дії до 31.05.2009 року. Договір зареєстровано в установленому законом порядку.

Після закінчення строку дії договору оренди 31.05.2009 року позивач продовжував користуватися спірною земельною ділянкою для обслуговування нежитлових приміщень, що належать йому на праві власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.02.2014 року. Право власності зареєстровано 19.08.2008 року.

З матеріалів справи також вбачається, що 11 січня 2011 року позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив продовжити право користування спірною земельною ділянкою.

Відповідач рішенням від 23.02.2011 року № 165/11 поновив право позивача на оренду спірної земельної ділянки. Цим рішенням встановлений термін для укладення договору оренди землі 4 місяці.

Листом від 16.05.2014 року ввідповідач повідомив позивача про припинення оформлення договірних орендних відносин на спірну земельну ділянку, оскільки рішенням від 19.12.2012 року № 949/12 "Про визнання рішень Харківської міської ради такими, що втратили чинність" (спірне рішення) визнано таким, що втратив чинність пункт 5 додатку № 1 рішення 5 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.02.2011 року № 165/11 про поновлення фірмі "Ікар-Бізнес" - ТОВ право оренди земельної ділянки загальною площею 0,0126 га по пр. 50-річчя ВЛКСМ, 48.

Позивач не погодився з таким рішенням відповідача звернувся до господарського суду з позовною заявою.

Касаційна скарга відповідача обґрунтована порушенням господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема п. 1 ч. 1 ст .12 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір, що виник між позивачем та відповідачем, є публічно - правовим за своєю правовою природою та не підлягає вирішенню в господарських судах України.

З даними посиланнями касатора на непідвідомчість даного спору господарському суду колегія суду не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення фірми "ІКАР-БІЗНЕС" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до суду з позовом), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

З аналізу ст.ст.3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України виходить, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Статтею 80 Земельного кодексу України установлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

За змістом статей 2 та 5 Земельного кодексу України Рада при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин.

Оспорюване рішення Харківської міської ради не є рішенням суб'єкта владних повноважень у сфері реалізації управлінських функцій, перегляд яких віднесено до компетенції адміністративних судів. Прийняття Харківською міською радою зазначеного рішення не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий. У відносинах, які склалися між сторонами, відповідач як власник землі вільний у виборі суб'єкта щодо надання йому права оренди земельної ділянки в порядку, встановленому законом, при цьому він не здійснював владних управлінських функцій.

Колегія суддів дійшла висновку, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Таким чином, враховуючи вищевикладене колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що спір про визнання частково недійсним рішення від 19.12.2012р. №949/12 в частині визнання втратившим чинність п. 5 додатку №1 до рішення 5-ї сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.02.2011 р. №165/11 та зобов'язання оформити договір оренди земельної ділянки не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і повинен розглядатися господарським судом за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України (постанова ВСУ від 11.11.2014 у справі №21-493а14).

Однак, колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що за приписами статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, зокрема, якщо справу розглянуто судом у незаконному складі колегії суддів.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно розпорядження Голови Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2014 року у зв'язку з хворобою судді Хачатряна В.С. та згідно із ст. ст. 29,115 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", п. 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010 року (з наступними змінами та доповненнями), на виконання рішень зборів суддів Харківського апеляційного господарського суду №12 від 12.06.2014 року та рішення зборів суддів судової палати №1 Харківського апеляційного господарського суду №3 від 15.09.2014 року, для розгляду справи №922/2526/14 сформованого колегію суддів у складі: головуючий суддя: Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Пелипенко Н.М. (том 2 а. с.12).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2014р. прийнято апеляційну скаргу позивача до провадження та призначено її розгляд на 03 листопада 2014 року о 10 год. 30 х. Дану ухвалу прийнято та підписано колегією у складі трьох суддів - Черленяк М.І., Ільїн О.В., Пелипенко Н.М. (том 2 а.с.2-3).

Відповідно до протоколу судового засідання від 03.11.2014 року у справі №922/2526/14 оголошено перерву у судовому засіданні до 19 листопада 2014 року о 12 год. 00 хв. Перерву ухвалено колегією у складі трьох суддів - Черленяк М.І., Ільїн О.В., Пелипенко Н.М. (том 2 а.с.20-21).

Відповідно до протоколу судового засідання від 19.11.2014 року після перерви в судовому засіданні після виходу колегії судів (Черленяк М.І., Бондаренко В.П., Ільїн О.В.) з нарадчої кімнати головуючий оголосив присутнім у залі вступну та резолютивну частину постанови (том 2 а.с.25-26).

Вступна та резолютивна частини та повний текст оскаржуваної постанова суду апеляційної інстанції від 19.11.2014р. прийнята та підписана колегією у складі трьох судів: головуючий суддя - Черленяк М.І., судді Ільїн О.В., Хачатрян В.С. (том 2 а.с.27, 28-32).

Отже, склади суддів, зазначені в протоколі судового засідання від 19.11.2014р. та оскаржуваній постанові, не відповідають розпорядженню Голови Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2014р., інших розпоряджень щодо подальшої зміни колегії суддів у даній справі матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, Вищий господарський суд України приходить до висновку про необхідність скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 року по справі №922/2526/14, як такої що прийнята з порушенням норм процесуального права, і направленню до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-