Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року Справа № 905/1578/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Глос О.І., Полянського А.Г.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Придніпровська залізниця"на постановувід 27.11.2013 року Донецького апеляційного господарського судуу справі№ 905/1578/13-ггосподарського суду Донецької областіза позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс"простягнення 58 344,00 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: Хлабистін Д.М. (довіреність № 26 від 01.01.2014р.)від відповідача:не з'явилисьВ С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Донецької області (суддя Матюхін В.І.) від 21.10.2013 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Татенко В.М., судді - Зубченко І.В., Марченко О.А.) від 27.11.2013 року, у справі № 905/1578/13-г в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.43 Статуту залізниць України.

Відзиву на касаційну скаргу відповідач не надіслав.

Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" про стягнення 58 344,00 грн. штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній № 51314375 адреси та коду одержувача.

02.09.2012 року зі станції Кривий Торець Донецької залізниці на станцію призначення - Баглій Придніпровської залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" відправило вантаж - вугілля кам'яне марки Г, за залізничною накладною на групу вагонів № 51314375. У накладній на перевезення вантажу вантажовідправником у графі "Одержувач" було вказано: ТОВ "Стройэкспорт" ЗКПО 32561079, Україна, 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, у графі 5 накладної код - 3155.

При прибутті вантажу на станцію призначення був складений акт загальної форми від 04.09.2012 року за № 735, у якому було зазначено, що відправником у накладній № 51314375 отримувачем по станції Баглій вказаний ТОВ "Стройэкспорт" (3155), поштовий адрес якого: м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; даний отримувач на станції відсутній.

Зважаючи на цей факт зі станції Баглій на станцію Кривий Торець була дана телеграма щодо уточнення одержувача вагонів.

05.09.2012 року зі станції Кривий Торець надійшла телеграма - відповідь на станцію Баглій, з якої вбачається, що на підставі листа відповідача від 05.09.2012 року правильним отримувачем слід вважати ПАТ "Євразбаглійкокс" код 3236, адреса: м. Дніпродзержинськ, вул. Щербицька, 1.

З посиланням на приписи ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у залізничній накладній коду та адреси одержувача вантажу позивачем на відповідача нарахований штраф у сумі 58 344,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди правомірно виходили із такого.

Відповідно до ст.908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них; умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст.307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

В ст.6 глави 1 Статуту залізниць України ( далі Статут) зазначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтрансом затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст.5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084 (Правила № 863/5084 від 24.11.2000 року), а також ст.23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1 та п.2.2, графи "Одержувач" і "Його поштова адреса" заповнюються вантажовідправником у порядку передбаченому для графи "Відправник", тобто зазначаються відправником.

Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст.122 Статуту залізниць України.

Первісно зазначений у накладній одержувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройэкспорт" має адресу місця перебування: м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; його залізничний код відправника/одержувача - 3155, тобто на час заповнення перевізних документів адреса та код одержувача вантажу, Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройэкспорт", були зазначені вірно.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст.122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про код та адресу одержувача є акт загальної форми, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту.

Станцією призначення - Баглій, акт загальної форми саме про неправильне зазначення у накладній за спірною відправкою коду і адреси вантажоодержувача не складався: в акті загальної форми № 735 від 04.09.2012 року, на який посилається залізниця, зазначається тільки про відсутність зазначеного у накладній вантажоодержувача на станції призначення.

Відповідно до ст.43 Статуту залізниць України вантажовідправник має право змінити зазначеного у накладній вантажоодержувача без зміни станції призначення.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оцінка діям відправника має даватись на момент заповнення перевізних документів, а передбачене нормами ст.43 Статуту залізниць України право відправника вантажу на зміну вантажоодержувача тягне за собою, як зміну адреси одержувача, так і його коду.

Враховуючи, що в даному випадку мала місце зміна вантажоодержувача з ТОВ "Стройекспорт" на ПАТ "Євразбаглійкокс" без зміни станції призначення, при цьому код та адреса обох товариств внесені у накладну без помилок, відсутні підстави для притягнення відповідача до відповідальності на підставі ст.122 Статуту.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятих у справі рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2013 року у справі № 905/1578/13-г залишити без змін.

Головуючий-суддя С.Бакуліна

Судді О.Глос

А.Полянський