Історія справи
Постанова ВГСУ від 17.08.2015 року у справі №910/25058/14
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2015 року Справа № 910/25058/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. - головуючого, Васищака І.М., Селіваненка В.П., розглянувши матеріали касаційноїскаргиприватного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Конті" наухвалу Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015у справі№910/25058/14 господарського суду міста Києваза позовомприватного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Конті"допублічного акціонерного товариства "Фідобанк"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група Атлант" про стягнення 9 912 042,51грн.,
за участі представників сторін:
від позивача - Черемісова О.А.,
від відповідача - Греньо М.М.,
від третьої особи - не з'явилися,
.
У С Т А Н О В И В:
18.02.2015 рішенням господарського суду міста Києва (судді Чебикіна С.О., Грєхова О.А., Стасюк С.В.) позов задоволено, присуджено до стягнення з публічного акціонерного товариства "Фідобанк" на користь приватного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Конті" 9 900 649,98грн. основного боргу, 11 392,53грн. 3% річних та 73 080,00грн. судового збору.
09.06.2015 ухвалою Київського апеляційного господарського суду (судді Чорногуз М.Г., Рудченко С.Г., Мальченко А.О.) апеляційне провадження у справі №910/25058/14 зупинено до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №910/14329/15 господарського суду міста Києва за позовом публічного акціонерного товариства "Фідобанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група Атлант", третя особа - приватне акціонерне товариство "Виробниче об'єднання "Конті" про визнання договору та банківської гарантії №IGR140331/87 від 31.03.2015 недійсними, та набрання у цій справі рішенням законної сили.
У касаційній скарзі приватне акціонерне товариство "Виробниче об'єднання "Конті" посилалися на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, тому просили скасувати ухвалу апеляційного суду про зупинення провадження у справі. В обґрунтування своїх вимог заявник зазначав, що виходячи з презумпції правомірності правочину, вирішення спору в іншій справі про визнання недійсним договору та банківської гарантії, не перешкоджає розгляду цієї справи апеляційним судом.
ПАТ "Фідобанк" заперечуючи проти касаційної скарги, стверджували, що факти, встановлені у пов'язаній справі можуть мати преюдиціальне значення для вирішення спору у цій справі. Зазначали, що оскільки позовні вимоги позивача ґрунтуються саме на документах, дійсність яких є предметом розгляду справи №910/14329/15, судовий розгляд у справі №910/25058/14 правомірно підлягав зупиненню до завершення розгляду попередньо вказаної справи. Крім того, зазначали, що у разі скасування зупинення провадження та задоволення позовних вимог позивача у цій справі, а у подальшому визнання договорів та банківської гарантії недійсними у іншій справі, ПАТ "Фідобанк" змушений буде звертатися до суду з вимогами щодо застосування повороту виконання рішення, який буде неможливо реалізувати в результаті знаходження майна позивача в зоні проведення антитерористичної операції, що унеможливить повернення банку грошових коштів. Також стверджували, що у суді першої та апеляційної інстанції вони заявляли, що на їх думку, торгові операції за якими стягується з відповідача борг третьої особи не відбувалися, а позивач та третя особа, скориставшись ситуацією в країні, створили можливості для безпідставного та безпрецедентного стягнення з банку грошових коштів.
Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Як убачається із матеріалів справи, 14.05.2012 між ТОВ "Торгова група "Атлант" (дистриб'ютор) та ПАТ "Виробниче об'єднання "Конті" (продавець) було укладено договір поставки №0370/8/12, згідно якого останні продають, а перші купують продукцію з метою її подальшого просування, розповсюдження та продажу (ефективної реалізації) на умовах цього договору (п.2.1. договору).
31.03.2014 ПАТ "Фідобанк" (гарантом) на користь ПАТ "Виробниче об'єднання "Конті" (бенефіціара) була надана гарантія платежу №IGR140331/87 на виконання зобов'язань ТОВ "Торгова група "Атлант" (принципала) за договором поставки №0370/8/12 від 14.05.2012.
Умовами вказаної гарантії сторони передбачили, що за заявою ТОВ "Торгова група "Атлант" (принципала) ПАТ "Фідобанк" (гарант) бере на себе безвідкличні зобов'язання сплатити на користь ПАТ "Виробниче об'єднання "Конті" (бенефіціара) суму, що не перевищує 12 000 000,00грн., протягом п'яти банківських днів з дня отримання від бенефіціара оригіналу належно оформленої письмової вимоги з посиланням на номер цієї гарантії, за умови зазначення у цій вимозі, що бенефіціар здійснив поставку товару, а принципал не виконав своїх платіжних зобов'язань.
З матеріалів справи убачається, що у червні 2015 року ПАТ "Фідобанк" звернулися до господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання договору та банківської гарантії №ІGR140331/87 від 31.03.2015 недійсними, яка була прийнята судом до провадження.
Задовольняючи клопотання банку від 09.06.2015 про зупинення провадження у справі на підставі ч.1 ст.79 ГПК України, апеляційний господарський суд виходив з того, що обставини у справі №910/14329/15 господарського суду міста Києва за позовом ПАТ "Фідобанк" до ТОВ "Торгова група Атлант", третя особа - ПАТ "Виробниче об'єднання "Конті" про визнання договору та банківської гарантії №ІGR140331/87 від 31.03.2015 недійсними, не можуть бути встановлені самостійно господарським судом у цій справі.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на збирання і оцінку доказів у цій справі, включаючи факти, які мають преюдиціальне значення.
Крім того, вирішуючи питання про пов'язаність цієї справи зі справою №910/14329/15 про визнання договору та банківської гарантії №IGR140331/87 від 31.03.2015 недійсними, апеляційний господарський суд правомірно виходив з того, що якщо спір про визнання недійсним правочину (господарського договору) вирішується одночасно з розглядом іншим судом іншої справи, позовні вимоги в якій ґрунтуються на цьому ж правочині (зокрема, про стягнення коштів, витребування майна тощо), то наведене згідно з частиною першою статті 79 ГПК з урахуванням обставин конкретної справи є підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним.
З урахуванням конкретних обставин справи, беручи до уваги, що договірні відносини учасників судового процесу формувалися в зоні проведення антитерористичної операції (місцезнаходження позивача - м. Донецьк, місцезнаходження третьої особи - м. Луганськ), апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку, що неможливість розгляду цієї справи до вирішення пов'язаної з нею справи №910/14329/15 обумовлена тим, що задоволення або незадоволення позовних вимог у останній справі може суттєво вплинути на результати розгляду апеляційним господарським судом цієї справи, позовні вимоги у якій ґрунтуються на підставах, що ставляться під сумнів у пов'язаній справі.
Таким чином, процесуально вірними є мотиви, покладені в підґрунтя оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, в силу того, що обставини, які будуть досліджуватись, та факти, які на підставі них будуть встановлюватись судом у справі №910/14329/15, можуть безпосередньо вплинути на результати розгляду спору у цій справі.
Належних обґрунтувань, з посиланням на норми права, які б спростовували висновки суду апеляційної інстанції, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду, при ухваленні якої здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми процесуального права.
Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст.1117 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Конті" залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015р. у справі господарського суду міста Києва №910/25058/14 - без змін.
Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяІ.М. Васищак СуддяВ.П. Селіваненко