Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2015 року Справа № 910/17897/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Іванової Л.Б. - головуючого, Гольцової Л.А., Козир Т.П.,

за участю представників сторін: позивача - Гостищевої Н. В. дов. від 17.01.2015 р. № 01-22/6-105, відповідача - Дубініної Н. І. дов. від 30.04.2015 року № 30,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18 травня 2015 року у справі Господарського суду міста Києва за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до ПАТ "Родовід Банк" про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - позивач) звернулось до ПАТ "Родовід Банк" (далі - відповідач) з позовом про зобов'язання виконати умови договору № 1494.1 від 11 березня 2010 року та платіжне доручення № 6 від 29 липня 2014 року, а саме: здійснити списання грошових коштів у сумі 100000000, 00 гривень з рахунку позивача № 26003005001494 АТ "Родовід Банк" у м. Києві, МФО 321712, і виконати платіж на рахунок позивача, відкритий в АТ "Укрексімбанк" у м. Києві, МФО 38033, ЄДРПОУ 20572069, за призначенням: перерахування на поточний рахунок згідно договору банківського рахунка № 001173 від 20 червня 2006 року. Без ПДВ.

Позовні вимоги обгрунтовано порушенням відповідачем умов укладеного сторонами договору банківського мультивалютного рахунку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 2 квітня 2015 року у позові відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18 травня 2015 року апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на рішення Господарського суду міста Києва від 2 квітня 2015 року повернуто без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

У касаційній скарзі Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 16, 1066 Цивільного кодексу України, Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18 травня 2015 року, апеляційну скаргу направити на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвала апеляційного господарського суду про повернення апеляційної скарги без розгляду мотивована тим, що Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бриспіль" не було дотримано вимоги п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, оскільки доданим до матеріалів апеляційної скарги платіжним дорученням № 69 від 17 квітня 2015 року підтверджується сплата судового збору у розмірі 609 гривень, а за заявленою у даному спорі вимогою майнового характеру сума судового збору становить 36 540, 00 гривень.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено положеннями Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються в таких розмірах:

за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки суми позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної зарплати; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати:

за подання апеляційної скарги на рішення суду - 50 відсотків ставки, яка підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспореної суми.

Таким чином, ставка судового збору за подання позову майнового характеру залежить від суми (ціни) позову.

При цьому правила визначення ціни позову у господарських судах встановлені ст. 55 ГПК України, за якою ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей та про витребування майна - стягуваною сумою або оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення проводиться у безспірному порядку, або вартістю майна, що витребовується.

Як вбачається з матеріалів справи, у позові Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" просить суд зобов'язати відповідача виконати зобов'язання за договором банківського мультивалютного рахунку, а саме, здійснити списання грошових коштів та виконати платіж за платіжним дорученням клієнта, тобто, вчинити дії з перерахування коштів позивача з рахунку на інший рахунок.

Результатом розгляду даної вимоги у випадку задоволення позову та предметом примусового виконання може бути рішення про спонукання до вчинення певних дій, а не стягнення майна або коштів.

Отже, в розумінні приписів ст. 55 ГПК України у даній справі з метою стягнення судового збору не може бути визначена ціна (сума) позову.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду, неправильно застосував спеціальні норми, що регулюють стягнення судового збору, помилково відніс позовну вимогу до майнових з метою визначення судового збору, а тому невірно розрахував судовий збір, який підлягав сплаті при зверненні з апеляційною скаргою, та необгрунтовано повернув апеляційну скаргу.

Посилання апеляційного господарського суду на правові висновки, викладені у постанові Верховного суду України № 3-24гс15 від 25 березня 2015 року, за якими зобов'язання, що склалися між сторонами договору банківського рахунка, носять майново - грошовий характер, а тому позивач - клієнт банка виступає кредитором саме за майновою вимогою, при визначенні суми судового збору недоречні, оскільки визначення ціни позову та розміру судового збору регулюються спеціальними процесуальними нормами - Законом України "Про судовий збір" та ГПК України, а обов'язковий правовий висновок Верховного Суду України у зазначеній справі постановлено у зв'язку з визначенням правового статусу та вирішенням по суті матеріально - правової вимоги клієнта - кредитора неплатоспроможного банка в межах процедури виведення банка з ринку та ліквідації в розумінні та на підставі спеціальних норм матеріального права - Законів України "Про банки і банківську діяльність" та "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в системному тлумаченні з іншими нормами матеріального права.

Дана позовна заява в розумінні процесуальних норм права - Закону України "Про судовий збір" та ст.55 ГПК України - має оплачуватися за ставкою судового збору як для позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати; відповідно, за подання апеляційної скарги на рішення суду - 50 відсотків від одного розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1218 гривень.

За таких обставин сплата Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" судового збору у розмірі 609 гривень за розгляд апеляційної скарги на рішення суду за вимогою про зобов'язання виконати дії відповідно до умов договору відповідає положенням наведених норм закону.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд помилково повернув апеляційну скаргу на підставі п. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа з апеляційною скаргою - передачі на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7- 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18 травня 2015 року.

Справу передати на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий Л. Іванова

Судді Л. Гольцова

Т. Козир