Історія справи

Постанова ВГСУ від 17.06.2014 року у справі №9/7

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року Справа № 9/7

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Міщенка П.К.

за участю : представника ТОВ "Промислово-комерційна фірма "Євростар" - Янчишина М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Промислово-комерційна фірма "Євростар"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 25.12.2013 по справі № 9/7 за заявою УПФ України в Дубенському районі до ВАТ "Семидубський пивзавод" про банкрутство,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.03.2010 порушено провадження по справі № 9/7 про банкрутство ВАТ "Семидубський пивзавод", на підставі ст.ст.11, 12, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"/ в редакції чинній до 19.01.2013/.

Постановою Господарського суду Рівненської області від 18.05.2010 по справі № 9/7 боржник - ВАТ "Семидубський пивзавод" визнаний банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Загребельного Б.М.

ТОВ "Промислово-комерційна фірма "Євростар" 11.07.2013 подано до суду заяву про визнання грошових кредиторських вимог до боржника в сумі 33 600,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.12.2013 /суддя Церковна Н.Ф./ відмовлено у визнанні кредиторських вимог ТОВ "Промислово-комерційна фірма "Євростар" до боржника в сумі 33 600,00 грн, затверджено звіт ліквідатора боржника Загребельного Б.М. та ліквідаційний баланс ТОВ "Промислово-комерційна фірма "Євростар", затверджено звіт ліквідатора про оплату і витрат в сумі 99 400, 00 грн, провадження по справі № 9/7 припинено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 по справі № 9/7 /судді : Тимошенко О.М., Огородник К.М., Коломис В.В./ ухвалу Господарського суду Рівненської області від 25.12.2013 залишено без змін.

В касаційній скарзі ТОВ "Промислово-комерційна фірма "Євростар" просить суд скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 25.12.2013 в повному обсязі, посилаючись на те, що вони постановлені судом першої інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права, постановити нове рішення по справі, яким визнати вимоги ТОВ "Промислово-комерційна фірма "Євростар" до боржника в сумі 33 600,00 грн, відмовити в задоволення клопотання ліквідатора боржника про затвердження звіту про оплату його послуг і витрат в сумі 99 400, 00 грн, звіту ліквідатора боржника та ліквідаційного балансу ТОВ "Промислово-комерційна фірма "Євростар" та припинення провадження по справі.

Ухвалою ВГСУ від 17.06.2014 відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ "Промислово-комерційна фірма "Євростар" про відмову від касаційної скарги на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 25.12.2013 по справі № 9/7.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ТОВ "Промислово-комерційна фірма "Євростар", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

ТОВ "Промислово-комерційна фірма "Євростар" 11.07.2013 подана до суду заява про визнання поточних кредиторських вимог до боржника в сумі 33 600,00 грн., вказана сума боргу обгрунтована невиконанням ВАТ "Семидубський пивзавод" вимог договору купівлі-продажу №29/06-10 брухту металів від 29.06.2010.

До Господарського суду Рівненської області 27.09.2013 поданий на затвердження звіт ліквідатора боржника Загребельного Б.М., ліквідаційний баланс ВАТ "Семидубський пивзавод" і звіт ліквідатора боржника про оплату послуг арбітражного керуючого в сумі 68 798,45 грн та витрат на ліквідаційну процедуру в сумі 30 601,55 грн (біржові послуги).

Звіт ліквідатора боржника Загребельного Б.М., ліквідаційний баланс ВАТ "Семидубський пивзавод", звіт ліквідатора боржника про оплату послуг арбітражного керуючого і витрат на ліквідаційну процедуру в та заява

заява ТОВ "Промислово-комерційна фірма "Євростар" про визнання поточних кредиторських вимог до боржника в сумі 33 600,00 грн. були призначені судом до розгляду та розглянуті судом в одному судовому засіданні 25.12.2013.

Як вбачається із матеріалів справи, ліквідатор боржника Загребельний Б.М., в поданому на затвердження звіті, посилається на те, що ним здійснені всі заходи по здійсненню ліквідаційної процедури у відповідності до вимог ст.ст.31,32,52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та просив затвердити звіт ліквідатора ліквідаційний баланс, звіт по оплаті послуг, ліквідувати банкрута - ВАТ "Семидубський пивзавод"та припинити провадження по справі.

Крім того, із звіту ліквідатора вбачається, що ліквідатором боржника під час здійснення ліквідаційної процедури було виявлено майно ВАТ "Семидубський пивзавод", яке було реалізовано на відкритих торгах на загальну суму 99 400,00 грн, вказані кошти направлені на покриття витрат, пов'язаних із оплатою праці ліквідатора боржника та провадженням по справі про банкрутство і на час завершення ліквідаційної процедури у боржника відсутні будь-які активи, а саме: рухоме та нерухоме майно, транспортні засоби та грошові кошти, за рахунок яких можна було б задовольнити вимоги кредиторів по справі.

Господарський суд Рівненської області, затверджуючи звіт ліквідатора боржника, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження по справі, ухвалою від 25.12.2013, виходив з того, що матеріали справи свідчать про те, що ліквідатором ВАТ "Семидубський пивзавод" здійснено у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку ліквідаційну процедуру банкрута, здійснені дії, спрямовані на пошук майна боржника, реалізація виявленого майна боржника проведена відповідно до вимог чинного законодавства, дії ліквідатора боржника під час проведення ліквідаційної процедури відповідають вимогам Закону, ліквідатором боржника складено ліквідаційний баланс ВАТ "Семидубський пивзавод" та звіт, які свідчать про те, що на час завершення ліквідаційної процедури, майно і грошові кошти у банкрута відсутні, у зв'язку з чим вимоги кредиторів по справі на загальну суму 32 667, 16 грн залишаються непогашеними, на підставі п.6 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Також, судом першої інстанції було затверджено поданий ліквідатором боржника звіт про оплату послуг арбітражного керуючого в сумі 68 798,45 грн та витрат на ліквідаційну процедуру в сумі 30 601,55 грн (біржові послуги), вказані кошти були погашені за рахунок реалізованого майна боржника.

Крім того, ухвалою суду першої інстанції від 25.12.2013 відмовлено ТОВ "Промислово-комерційна фірма "Євростар" у визнанні поточних кредиторських вимог в сумі 33 600,00 грн, як таких, що не підтверджуються належними доказами.

Рівненський апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив ухвалу Господарського суду Рівненської області від 25.12.2013 без змін.

Але з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.

Згідно із ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Провадження по даній справі про банкрутство ВАТ "Семидубський пивзавод" здійснюється за ст.52 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19 січня 2013 року.

Під час ліквідаційної процедури, до боржника ТОВ "Промислово-комерційна фірма "Євростар" заявлені поточні кредиторські вимоги до боржника в сумі 33 600,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, 29.06.2010 між ВАТ "Семидубський пивзавод" (продавець) та ТОВ "Промислово-комерційна фірма "Євростар" (покупець) укладений договір купівлі-продажу №29/06-10 брухту металів, відповідно до умов якого, продавець зобов'язаний передати, а покупець оплатити і прийняти Товар по цінам і в кількості, які зазначені в специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору (п.1.1 договору).

На виконання умов вказаного договору, ТОВ "Промислово-комерційна фірма "Євростар" перерахувало боржнику грошові кошти в сумі 33 600,00 грн, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Суд першої інстанції, дійшов до висновку про те, що посилання ТОВ "Промислово-комерційна фірма "Євростар" на невиконання боржником умов договору не підтверджується матеріалами справи, так як із постанови Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області від 28.08.2010 вбачається, що в серпні 2010 працівниками ТОВ "Промислово-комерційна фірма "Євростар" здійснювався демонтаж придбаних ємностей і це свідчить про фактичне виконання боржником умов договору від 29.06.2010.

Проте, із матеріалів справи, а саме, постанови Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області від 28.08.2010 про відмову в порушенні кримінальної справи, вбачається , що в серпні 2010 працівниками ТОВ "Промислово-комерційна фірма "Євростар" демонтаж придбаних ємностей не було закінчено (т.2, а.с.165-166) і цим обставинам судом не було дано ніякої оцінки.

Крім того, відповідно до п.2.4, п.2.5, п.2.6, п.2.7 договору купівлі-продажу №29/06-10 брухту металів від 29.06.2010 право власності від продавця до покупця переходить після підписання Приймально-здавального акту; датою поставки вважається дата оформлення приймально-здавального акту відповідної форми; Товар рахується зданим продавцем та прийнятим покупцем по кількості у відповідності за переліком, що вказаний у специфікації; продавець зобов'язаний надати покупцю наступні документи при відвантаженні товару : документ, що засвідчує походження і якість товару та видаткову накладну (т.2, а.с.97).

Вказані документи, визначені в п.2 договору купівлі-продажу №29/06-10 брухту металів від 29.06.2010, зокрема, акти приймання-здачі товару, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до вимог Закону, після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні вимоги можуть бути заявлені тільки в рамках ліквідаційної процедури в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з наступним визнанням їх судом та включенням до реєстру вимог кредиторів.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор банкрута заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими.

Враховуючи вищевикладене, з моменту відкриття ліквідаційної процедури, поточні кредитори заявляють кредиторські вимоги ліквідатору та до господарського суду протягом ліквідаційної процедури, вимоги, щодо яких не заявлено заперечень та вимоги, визнані судом включаються до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.

Провадження по справі про банкрутство ВАТ "Семидубський пивзавод" знаходиться на стадії ліквідації, грошові вимоги ТОВ "Промислово-комерційна фірма "Євростар", що виникли під час провадження по справі про банкрутство є поточними, а отже вказані вимоги підлягають розгляду саме в справі про банкрутство ВАТ "Семидубський пивзавод".

Згідно із ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, тощо.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для припинення провадження у справі є затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

Згідно із ч.2 ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Як вбачається із матеріалів справи, кредиторами боржника визнано : УПФ України у Дубенському районі з сумою грошових вимог 5 319,19 грн, Рівненське територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в сумі 4 420,00 грн та працівників ВАТ "Семидубський пивзавод" із загальною сумою боргу по заробітній платі в розмірі 22 927,97 грн (т.2, а.с.42).

Відповідно до поданого звіту ліквідатора боржника, незважаючи на наявність ліквідаційної маси боржника в розмірі 99 400,00 грн, заборгованість перед кредиторами на загальну суму 33 600,00 грн, залишилась непогашеною у повному обсязі, в тому числі і заборгованість ВАТ "Семидубський пивзавод" по заробітній платі в сумі 22 927,97 грн, що суперечить вимогам ст.ст.14, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до яких кредиторські вимоги по заробітній платі погашаються в першу чергу і вносяться до реєстру вимог кредиторів окремо.

Разом з тим, при непогашеній кредиторській заборгованості, в тому числі і заборгованості по заробітній платі, всі кошти від реалізації майна боржника на суму 99 400,00 грн, були спрямовані на оплату послуг арбітражного керуючого і витрат по ліквідаційній процедурі і на ці обставини суд не звернув ніякої уваги.

Затвердження звіту ліквідатора боржника, ліквідаційного балансу і припинення провадження по справі може бути лише після розгляду всіх кредиторських вимог, всіх скарг на дії учасників ліквідаційної процедури, тощо, оскільки зазначена стадія по справі є заключною і вона відбувається у окремому судовому засіданні із заслуховуванням думки всіх учасників по справі.

В порушення вимог Закону, господарський суд першої інстанції розглянув, звіт ліквідатора боржника, ліквідаційного балансу ВАТ "Семидубський пивзавод", звіт ліквідатора боржника про оплату послуг арбітражного керуючого і витрат на ліквідаційну процедуру та заяву ТОВ "Промислово-комерційна фірма "Євростар" про визнання поточних кредиторських вимог до боржника в сумі 33 600,00 грн , одному судовому засіданні - 25.12.2013.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, ініціюючий кредитор - УПФ України в Дубенському районі в березні 2010 року звернувся із заявою про порушення справи про банкрутство ВАТ "Семидубський пивзавод", на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як відсутнього боржника.

Проте, провадження по справі ВАТ "Семидубський пивзавод" порушено на підставі ст.11, 12 та ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тобто одночасно і за загальною процедурою і за спеціальною - як відсутнього боржника.

Відповідно до ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Разом з тим, всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі і вимоги щодо складу грошового зобов'язання, передбаченого ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", регулюються загальними нормами даного Закону.

Відповідно до п. 8 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви кредитор зобов'язаний додати рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копію неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Як вбачається із матеріалів справи і було встановлено судом, грошові вимоги УПФ України в Дубенському районі до боржника ґрунтуються на заборгованості в сумі 774,79 грн (т.1, а.с.4, 5, 9-11, 31, 32).

Але, як вбачається із матеріалів справи, зазначений борг ВАТ "Семидубський пивзавод" в сумі 774,79 грн перед УПФ України в Дубенському районі складається із штрафної санкції в сумі 105, 32 грн та пені в сумі 646,72 грн, нарахованих, відповідно до Рішення УПФ України в Дубенському районі №15 від 24.02.2010 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного Фонду (т.1, а.с.9, 10).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Відтак, заборгованість по штрафним санкціям та пені не входять до складу основного грошового зобов"язання і не може слугувати підставою для порушення провадження по справі про банкрутство.

В подальшому, на вимогу суду, 11.05.2010, тобто після порушення провадження по справі про банкурутство ВАТ "Семидубський пивзавод", ініціюючий кредитор - УПФ України в Дубенському районі уточнив свої вимоги до боржника та просив визнати кредиторські вимоги в сумі 5319,99 грн, що складається із заборгованості по виплатам заробітної плати в сумі 27900,86 грн та заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове держане пенсійне страхування в сумі 4545,20 грн, відповідно до декларації боржника, поданої станом на липень 2004 року (т.1, а.с.57, 58).

Разом з тим, в матеріалах справи міститься копія листа УПФ України в Дубенському районі від 11.11.2009 №8361/02, із якого вбачається, що станом на 01.11.2009 у боржника - ВАТ "Семидубський пивзавод" відсутня заборгованість по внескам до пенсійного Фонду (т.1, а.с.152).

Таким чином, звертаючись із заявою про порушення справи про банкрутство ВАТ "Семидубський пивзавод" ініціюючим кредитором не було надано суду належних доказів безспірних кредиторських вимог до боржника.

Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" документи на підтвердження заявлених безспірних кредиторських вимог та неплатоспроможності боржника не можуть бути надані суду після порушення справи, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, ініціюючий кредитор - УПФ України в Дубенському районі звертаючись з заявою до суду про порушення провадження по справі про банкрутство боржника, не надав суду належних доказів у відповідності до вимог ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які б свідчили про відсутність ВАТ "Семидубський пивзавод" за місцем його знаходження.

Відповідно до вимог чинного законодавства, єдиним належним доказом підтвердження факту відсутності боржника за його місцезнаходження є довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, до якого внесено запис про відсутність боржника за його місцезнаходженням.

Так, згідно ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", який набрав чинності з 01.07.2004 р., в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч. ч. 1,3 ст.18 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру , не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Даний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Виходячи з вимог ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається із матеріалів справи, при зверненні з заявою про порушення справи про банкрутство ВАТ "Семидубський пивзавод" ініціюючим кредитором надано суду лише акт УПФ України в Дубенському районі від 26.03.2010 про відсутність керівних органів та працівників боржника за місцезнаходженням (т.1. а.с.35).

Отже, в матеріалах справи відсутній відповідний витяг з Єдиного державного реєстру, станом на 22.03.2010 (час порушення провадження по справі про банкрутство) щодо відсутності ВАТ "Семидубський пивзавод" за місцезнаходженням, відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", а наданий УПФ України в Дубенському районі акт, не є належним та допустимим доказом, згідно ст.ст.33-36 ГПК України, який може свідчити про відсутність боржника за його місцезнаходженням.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, під час здійснення ліквідаційної процедури, ліквідатором боржника виявлено майно боржника- ВАТ "Семидубський пивзавод", складено відповідний інвентаризаційний опис станом на 01.06.2010 та укладено договори з Рівненською Товарною Біржею на проведення незалежної оцінки майна, на реалізацію активів боржника через прилюдні торги (т.1, а.с.134-137, т.2, а.с.59-65, т.2, а.с.100, 101).

З урахуванням грошових коштів, отриманих за рахунок реалізації майна боржника ліквідаційна маса ВАТ "Семидубський пивзавод" станом на червень 2013 склала 99 400,00 грн.

Як зазначено вище, провадження по справі про банкрутство ВАТ "Семидубський пивзавод" відбувалась на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п.6 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі виявлення майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд за клопотанням ліквідатора, виносить ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої даною статтею, і переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених цим Законом.

Разом з тим, за наявності майна відсутнього боржника, господарський суд не позбавлений можливості прийняти ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої ст.52 Закону, і переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених цим Законом і у разі відсутності такого клопотання ліквідатора.

Проте, в порушенні вищевказаних вимог Закону, провадження по справі про банкрутство ВАТ "Семидубський пивзавод", незважаючи на наявність майна боржника, здійснювалось за спрощеною процедурою на підставі ст.52 Закону, без переходу до загальних судових процедур.

Крім того, відповідно до уточненого реєстру вимог кредиторів ВАТ "Семидубський пивзавод" від 20.06.2013 (т.2, а.с.42) загальний розмір кредиторської заборгованості складає 32 667,16 грн, а розмір ліквідаційної маси ВАТ "Семидубський пивзавод" - 99 400,00 грн, тобто, суму, що значно перевищує визнані кредиторські вимоги по справі.

Відповідно до постанови Господарського суду Рівненської області про визнання ВАТ "Семидубський пивзавод" банкрутом від 18.05.2010 вимоги ініціюючого кредитора становили 5319,19 грн.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник - це суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

В матеріалах справи відсутні належні докази того, що ВАТ "Семидубський пивзавод", станом на час порушення провадження по справі про банкрутство, мав наявні ознаки неплатоспроможності, відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглядаючи справу про банкрутство ВАТ "Семидубський пивзавод" в апеляційному порядку Рівненський апеляційний господарський суд не звернув уваги на зазначені вище порушення судом першої інстанції вимог Закону та не дав їм ніякої оцінки, зокрема, не було належним чином перевірено : обгрунтованість порушення провадження по справі про банкрутство, на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", наявність безспірних кредиторських вимог до боржника, наявність доказів відсутності боржника за його місцезнаходженням, наявність доказів неплатоспроможності боржника , відповідність вимогам ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" здійсненої процедури банкрутства ВАТ "Семидубський пивзавод" , враховуючи наявність майна боржника, не досліджено належним чином звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс боржника, не з'ясовано чи вчинив ліквідатор боржника всі необхідні заходи по пошуку майна, яке належить банкруту, що підлягає включенню до ліквідаційної маси ВАТ "Семидубський пивзавод" та чи відповідають дії ліквідатора боржника по здійсненню реалізації майна боржника та ліквідаційної процедури вимогам Закону.

Крім того, всупереч вимог чинного законодавства, апеляційною інстанцією не розглянуті в повному обсязі доводи, які були викладені в апеляційній скарзі ТОВ "Промислово-комерційна фірма "Євростар" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 25.12.2013 та належним чином законодавчо не обгрунтовані висновки суду.

Таким чином, Рівненським апеляційним господарським судом не були виконані в повному обсязі вимоги ст. 101 ГПК України.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 по справі про банкрутство ВАТ "Семидубський пивзавод", не можна визнати як таку, що відповідає вимогам закону і вона підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд.

Під час нового апеляційного розгляду суду належить врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, зібрані по справі докази, доводи та заперечення сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 1119, 11110 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ТОВ "Промислово-комерційна фірма "Євростар" задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 по справі № 9/7 скасувати.

Справу № 9/7 направити на новий апеляційний розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

Міщенко П.К.