Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року Справа № 910/2104/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С.,суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю. (доповідач),розглянувшикасаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4,на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 9 квітня 2014 року,та ухвалуГосподарського суду міста Києва від 13 лютого 2014 року,у справі № 910/2104/14,за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (м. Київ),провизнання банкрутом,за участю представників:від ФОП ОСОБА_4: ОСОБА_5 - представник (довіреність від 22.10.2013 року);від гр. ОСОБА_6: ОСОБА_7 - представник (довіреність від 12.12.2013 року);від гр. ОСОБА_8: особисто;представники інших учасників судового провадження не з'явились;в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2014 року (суддя - Баранов Д.О.) Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_4) про порушення провадження у справі про банкрутство з доданими до неї документами повернуто без розгляду, на підставі п. 3) ч. 1 ст. 63 ГПК України та ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки заявником до вказаної Заявою про порушення справи про банкрутство не надано доказів на підтвердження наявності у нього саме грошових зобов'язань перед кредиторами.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року у справі № 910/2104/14 (головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Гарник Л.Л., Пантелієнко В.О.) апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2014 року залишено без змін. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що спірна ухвала прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для її зміни або скасування відсутні.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвалою та постановою, ФОП ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2014 року у справі № 910/2104/14, направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду для вирішення питання щодо прийняття заяви про порушення справи про банкрутство. При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, ст. 54 ГПК України, ст. ст. 11, 15, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.06.2014 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

В судовому засіданні касаційної інстанції представник ФОП ОСОБА_4 подану касаційну скаргу підтримав за наведених у ній підстав, просив її задовольнити, скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2014 року у справі № 910/2104/14, направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду для вирішення питання щодо прийняття заяви про порушення справи про банкрутство.

Гр. ОСОБА_8 та представник гр. ОСОБА_6 проти поданої ФОП ОСОБА_4 касаційної скарги заперечили, вважають прийняті місцевим та апеляційним господарськими судами ухвалу та постанову законними та обґрунтованими, просили залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Рішенням Конституційного Суду України від 11.03.2011 року № 2рп/2011 (абз. 11 пп. 3.3 п. 3 мотивувальної частини) та Рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2010 року № 3-рп (абз. 6 п. 3 мотивувальної частини), відповідно до ст. ст. 8, 64, 129 Конституції України, Конституційний суд України дійшов висновку, що положення ст. ст. 106, 11113 ГПК України не містять заборони стосовно касаційного оскарження ухвал, постанов господарського суду; право на судовий захист, право на рівність у судовому процесі, право на касаційне оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, не можуть бути обмежені. Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути забезпечене, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Аналогічно, положення ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не містять заборони щодо оскарження постанов апеляційного суду, прийнятих за наслідком перегляду ухвали суду першої інстанції про повернення без розгляду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство. При цьому, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що ч. 1 ст. 8 названого Закону регулюються правовідносини у вже порушених справах про банкрутство, в той час як у цьому випадку скаржником оспорюються підстави повернення без розгляду поданої ним заяви про порушення справи про банкрутство, що не потягнуло наслідків порушення справи про банкрутство.

За таких підстав, подана ФОП ОСОБА_4 касаційна скарга підлягає розгляду по суті, відповідно до ст. ст. 8, 64, 129 Конституції України та наведених рішень Конституційного Суду України, якими розтлумачено пряму дію положень Конституції України в аналогічних випадках.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступні обставини.

У лютому 2014 року ФОП ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду міста Києва із Заявою про порушення справи про банкрутство, в порядку ст. 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В обґрунтування поданої заяви ФОП ОСОБА_4 вказав на виявлену ним під час ліквідації (не у зв'язку з процедурою банкрутства) неможливість задовольнити у повному обсязі пред'явлені йому вимоги кредиторів на суму 189 884 грн. 80 коп., з яких ним визнано вимоги у сумі 134 080 грн. 00 коп., у зв'язку з чим, на підставі ч. 5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зобов'язаний звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

При цьому, як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, на підтвердження зазначених обставин, ФОП ОСОБА_4 надав із Заявою про порушення справи про банкрутство перелік кредиторів, вимоги яких, у сумі 134 080 грн. 00 коп., визнаються боржником; перелік майна боржника; відомості про рахунки боржника, відкриті в банках; квитанцію про сплату судового збору; описи вкладення в цінний лист, а також копії Свідоцтва про державну реєстрацію; Свідоцтва платника єдиного податку; Ліквідаційного балансу станом на 08.01.2014 року; Звіту про фінансові результати за період з 01.01.2012 року по 08.01.2014 року; опису документів від 23.10.2013 року; викопіювання з газети Голос України від 08.11.2013 року № 210 (5710); ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 09.12.2013 року у справі № 760/26812/13-ц; позовної заяви ОСОБА_8 про захист прав споживачів від 05.12.2013 року; Заяви-претензії від 10.12.2013 року; Претензії про повернення грошових коштів від 25.12.2013 року № 1; ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 11.11.2013 року у справі № 752/19772/13-ц; позовної заяви ОСОБА_9; Листа від 20.12.2013 року; Претензії від 12.11.2013 року; Договору від 20.06.2013 року № 358с; Претензії від 11.10.2013 року; Акту прийому-передачі виконаних робіт від 01.11.2013 року; Акт від 20.01.2013 року; Акт від 15.06.2013 року; Акту технічного огляду обладнання від 18.09.2013 року; Довідки-рахунку від 07.02.2014 року серії ВІА № 335054.

Встановивши наведені вище обставини, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку про повернення поданої ФОП ОСОБА_4 Заяви про порушення справи про банкрутство з підстав, встановлених ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 3) ст. 63 ГПК України, оскільки заявником у поданій Заяві не дотримано встановлених ст. 11 цього Закону, вимог щодо викладу обставин, що є підставою для звернення до суду, зокрема, щодо виникнення у кредиторів грошових вимог до боржника, з наданням відповідних доказів на підтвердження обставин їх виникнення та розміру.

Не погоджуючись з такими висновками господарських судів першої та апеляційної інстанцій, ФОП ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення місцевим та апеляційним господарськими судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, ст. 54 ГПК України, ст. ст. 11, 15, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2014 року у справі № 910/2104/14, направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду для вирішення питання щодо прийняття заяви про порушення справи про банкрутство.

Відмовляючи у задоволенні поданої ФОП ОСОБА_4 касаційної скарги, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом ГПК України, іншими законодавчими актами України.

У відповідності зі ст. 53 ЦК України, фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Загальні положення про банкрутство фізичної особи - підприємця встановлено ст. 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням фізичної особи - підприємця банкрутом. Підставою для визнання фізичної особи - підприємця банкрутом є його нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та/або виконати обов'язок із сплати обов'язкових платежів. Заява про порушення справи про банкрутство фізичної особи - підприємця може бути подана в господарський суд фізичною особою - підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

Статтею 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави). До заяви боржника додаються також: установчі документи боржника - юридичної особи; бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення), на яких обраний представник працівників боржника для участі у справі про банкрутство, якщо такі збори (конференція) відбулися до подачі заяви боржника до господарського суду; копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, а в разі закінчення терміну дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, їхніх дослідних зразків тощо); рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника. Боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом. Боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності); під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом. За подання заяви про порушення справи про банкрутство справляється судовий збір у порядку, передбаченому законом.

Статтею 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що, господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не зазначено; заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному ч. 3 ст. 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; з інших підстав, передбачених ст. 63 ГПК України, з урахуванням вимог цього Закону. Про повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство без розгляду суд виносить ухвалу.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком господарських судів першої та апеляційної інстанцій про повернення поданої ФОП ОСОБА_4 Заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, з підстав, передбачених ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки ця заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, в частині викладу обставин, що є підставою для звернення до господарського суду, а саме - щодо виникнення у кредиторів (згідно з переліком, доданим до поданої заяви) грошових вимог до боржника (окремо щодо кожного з кредиторів), з посиланням на відповідні докази на підтвердження таких обставин з їх (доказів) наданням; а також обставини щодо визнання грошових вимог на загальну суму 134 080 грн. 00 коп., в той час як кредиторами (як вказує сам заявник у поданій заяві) сукупно було заявлено до нього вимоги на суму 189 884 грн. 80 коп.

Щодо доводів касаційної скарги про оцінку господарськими судами доказів під час вирішення питання про прийняття до розгляду заяви про порушення справи про банкрутство, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що підставою для повернення позовної заяви наразі є відсутність викладу обставин (в цьому випадку - щодо грошових вимог кожного конкретного кредитора, зокрема, щодо їх виникнення, розміру тощо), на яких ґрунтується позовна вимога (в цьому випадку - заява про порушення справи про банкрутство), та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Господарський суд повертає позовну заяву (в цьому випадку - заяву про порушення справи про банкрутство), що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми (в цьому випадку - розрахунку грошових вимог кожного з кредиторів), або такий розрахунок (саме розрахунок, а не поіменний список кредиторів та їх вимог без зазначення їх складу) не додано до заяви (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року).

Колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що, у оскаржуваних процесуальних документах, господарські суди першої та апеляційної інстанцій не здійснювали перевірку обґрунтованості вимог ФОП ОСОБА_4 та наявності підстав для порушення справи про банкрутство заявника (як про це вказує заявник у поданій касаційній скарзі) оскільки, з огляду на відсутність у поданій Заяві обставин (з посиланням на відповідні докази, які мають бути долучені до цієї Заяви) щодо виникнення у кредиторів грошових вимог до боржника, здійснення таких процесуальних діє вбачається за неможливе, а вирішували питання щодо відповідності поданої ФОП ОСОБА_4 Заяви вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника" та ГПК України, зокрема, щодо змісту такої Заяви.

З урахуванням встановлених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 9 квітня 2014 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13 лютого 2014 року у справі № 910/2014/14 залишити без змін.

Головуючий суддя О.С. Удовиченко

судді: П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук