Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2014 року Справа № 916/1668/13

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіПрокопанич Г.К.,суддівАлєєвої І.В., Євсікова О.О.,розглянувши касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 р. (головуючий суддя Воронюк О.Л., судді Єрмілов Г.А., Лашин В.В.)на рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2013 р. (суддя Меденцев П.А.)у справі№ 916/1668/13 Господарського суду Одеської областіза позовомДепартаменту комунальної власності Одеської міської радидо1. Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТАЛКА-ТРЕЙД", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднана торгівельна мережа"пророзірвання договору оренди та виселення,за участю представниківпозивачане з'явились,відповідача-1ОСОБА_5, ОСОБА_6,відповідача-2ОСОБА_7,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 916/1668/13 від 12.08.2013 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 р., відмовлено у задоволенні позовних вимог про розірвання укладеного між позивачем та відповідачем-2 договору оренди № 18 від 31.10.2012 р. та виселення відповдіача-1 зі спірного приміщення.

Не погоджуючись з даними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду і постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема положення ст.ст. 525, 651, 652, 773, 783 ЦК України, ст.ст. 43, 83, 101 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди дійшли хибного висновку, що укладений між відповідачами договір суборенди є неукладеним. На думку скаржника, відсутність акта прийому-передачі за договором суборенди, відсутність доказів сплати орендної плати за вказаним договором та відсутність на ньому печатки ТОВ "Об'єднана торгівельна мережа" не є доказом його фактичного невиконання, оскільки сам факт укладення такого договору підтверджує передачу майна у суборенду. Також скаржник зазначає, що судами залишено поза увагою те, що відповідачем-2 в порушення умов основного договору оренди було укладено з простроченням охоронний договір та допущено інші порушення п. 4.2 спірного договору.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники позивача не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників учасників судового процесу не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників позивача.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 31.10.2012 р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Об'єднана торгівельна мережа" (далі - орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 18 (далі - договір), згідно з умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху та підвалу, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Софіївська, 13, загальною площею 686,2 кв. м.

Пунктом 1.3 договору визначено, що строк дії договору оренди становить з 21.10.2012 р. до 30.09.2015 р., а відповідно до умов п. 4.1 договору вказані приміщення передаються орендарю виключно під розміщення магазину-складу.

Згідно з п. 2.4 договору орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Пунктом 4.7 договору встановлено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.

Пунктом 4.8 договору визначено, що орендар має право передавати частину орендованого приміщення в суборенду іншим особам чи організаціям лише за письмовим погодженням орендодавця.

Згідно з п. 4.9 договору орендар не має права без згоди орендодавця передавати приміщення у користування третім особам за цивільно-правовими правочинами, укладати щодо цього приміщення будь-які цивільно-правові правочини, в тому числі попередні договори та передавати будь-яким шляхом право оренди іншим особам.

Відповідно до п. 5.5 договору за невиконання або неналежне виконання орендарем обов'язків, передбачених п. 4.1, п. 4.2 абз. „а", „г", „е", „м", „л", п. 4.3, п. 4.8, п.4.9, п. 4.13 цього договору, орендодавець має право достроково вимагати розірвання договору оренди у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно з умовами п. 7.3. договору при тривалому, більше трьох місяців, невикористанні орендарем наданих йому приміщень за цим договором приміщення вважаються неосвоєними і договір підлягає розірванню відповідно до чинного законодавства.

Згідно з п. 7.6 договору він може бути розірваний на вимогу однієї з сторін за рішенням арбітражного суду у випадках, передбачених чинним законодавством. Усі зроблені орендарем у будівлі невід'ємні поліпшення передаються орендодавцю безоплатно.

Відповідно до п. 7.11 договору його дія припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його укладено; продажу об'єкта оренди за участю орендаря; загибелі об'єкта оренди; достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду; банкрутства або ліквідації орендаря; в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

На виконання умов договору оренди від 31.10.2012 р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради передав, а орендар прийняв приміщення, загальною площею 686,2 кв. м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Софіївська, 13, згідно зі ст. 13 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" за актом приймання-передачі приміщення. При цьому в акті зазначено про задовільний технічний стан приміщення, майна комунальної власності в якому немає.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Таким чином, лише істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Частиною 2 ст. 651 ЦК України визначено, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановлено судами, під час апеляційного провадження у справі №916/347/13-г ТОВ „НАТАЛКА-ТРЕЙД" було надано копію договору суборенди від 01.11.2012 р., укладеного між ТОВ „НАТАЛКА-ТРЕЙД" та ТОВ „Об'єднана торгівельна мережа", за умовами якого останнім було передано у тимчасове платне користування приміщення загальною площею 561 кв. м, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Софіївська, 13.

Як одну з підстав для розірвання укладеного між позивачем та ТОВ „Об'єднана торгівельна мережа" договору оренди позивачем визначено порушення ТОВ „Об'єднана торгівельна мережа" умов п. 4.8 та п. 4.9 договору оренди № 18 від 31.10.2012 р., а саме: неправомірну передачу (без згоди управителя майна) на користь ТОВ "НАТАЛКА-ТРЕЙД" за умовами договору суборенди від 01.11.2012 р. у суборендне користування приміщень, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Софіївська, 13, які є предметом договору оренди № 18 від 31.10.2012 р., що встановлено постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 р. у справі № 916/347/13-г.

Відповідно до ч. 1 ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Разом з тим, судами встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, котрі підтверджували б факт передачі ТОВ „Об'єднана торгівельна мережа" приміщення (його частини), що розташоване по вул. Софіївській, 13, в суборенду ТОВ „НАТАЛКА-ТРЕЙД". У зв'язку з цим суди з огляду на положення ч. 1 ст. 795 ЦК України дійшли вірного висновку, що перебіг строку суборенди не почався.

Крім того, в матеріалах справи також відсутні докази виконання ТОВ „НАТАЛКА-ТРЕЙД" договору суборенди від 01.11.2012 р. в частині сплати орендних та комунальних платежів, як то передбачено розділом 3 договору суборенди від 01.11.2012 р.

З урахуванням наведеного судами встановлено відсутність фактичного виконання договору суборенди від 01.11.2012 р., у зв'язку з чим договір суборенди від 01.11.2012 р. між ТОВ „Об'єднана торгівельна мережа" та ТОВ "НАТАЛКА-ТРЕЙД" є неукладеним та не породжує для сторін будь-яких прав та обов'язків.

Крім того судом апеляційної інстанції встановлено, що за результатами касаційного провадження у справі № 916/347/13-г в постанові Вищого господарського суду України від 10.07.2013 р. вказано на факт безпідставного знаходження ТОВ "НАТАЛКА-ТРЕЙД" у зазначеному приміщенні. При цьому за результатами розгляду справи № 916/347/13-г ТОВ "НАТАЛКА-ТРЕЙД" виселено з нежитлових приміщень першого поверху та підвалу загальною площею 686,2 кв. м за адресою: м. Одеса, вул. Софіївська, 13 на користь ТОВ „Об'єднана торгівельна мережа" як належного орендаря вказаних приміщень.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновком судів, що позивачем не доведено обставин наявності порушення умов договору оренди № 18 від 31.10.2012 р. з боку ТОВ „Об'єднана торгівельна мережа" в частині самовільного надання орендованого приміщення в суборенду.

В касаційній скарзі позивач також зазначає, що відповідачем-2 в порушення умов основного договору оренди було укладено з простроченням охоронний договір та допущено інші порушення п. 4.2 спірного договору, проте, які сам, не вказує.

Як зазначалось вище відповідно до п. 5.5 договору за невиконання або неналежне виконання орендарем обов'язків, передбачених п. 4.1, п. 4.2 абз. „а", „г", „е", „м", „л", п. 4.3, п. 4.8, п. 4.9, п. 4.13 цього договору, орендодавець має право достроково вимагати розірвання договору оренди у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Разом з тим, такі порушення в силу вимог законодавства мають бути істотними, чого судами не встановлено, а тому посилання скаржника на вказані обставини як на підставу розірвання договору, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок судів про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2013р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 р. у справі № 916/1668/13 - без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич судді І.В. Алєєва О.О. Євсіков