Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2014 року Справа № 901/2930/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.за участю представників: від прокуратури: Кузнецова Ю.В., пос. № 023135 від 26.11.2013р.;від ТОВ "СГС ПЛЮС": Дегтярьов Ю.В., дов. №03 від 03.01.2014р.;від РВФДМУ в АРК та м. Севастополі: не з'явився; від ДП "Кримські генеруючи системи": не з'явився;від Міністерства енергетики та вугільної промисловості України: Собашенко М.В., дов. №01/17-1587 від 26.12.2013р.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПершого заступника прокурора міста Севастополяна постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.12.2013р.у справі господарського суду№901/2930/13 Автономної Республіки Кримза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СГС ПЛЮС"до 1.Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономної Республіці Крим та м. Севастополі; 2.Державного підприємства "Кримські генеруючи системи"третя особаМіністерство енергетики та вугільної промисловості Українипроспонукання до виконання певних дійза зустрічним позовомДержавного підприємства "Кримські генеруючи системи"до1.Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономної Республіці Крим та м. Севастополі; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "СГС ПЛЮС"за участюПрокурора міста Севастополяпророзірвання договору орендиВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2013р. (складене 13.12.2013р.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.12.2013р. у справі №901/2930/13, первісний позов задоволений частково. Внесені зміни до договору оренди №121 цілісного майнового комплексу структурного підрозділу ДП "КГС" "Севастопольська ТЕЦ" від 01.01.2004р., між ТОВ "СГС ПЛЮС" та ДП "КГС ", які викладені в резолютивній частині судового рішення. В задоволенні зустрічного позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Перший заступник прокурора міста Севастополя з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісних позовних вимог - відмовити, а зустрічну позовну заяву -задовольнити.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.02.2014р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "СГС ПЛЮС" заперечувало проти задоволення касаційної скарги.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 17.03.2014р. прокурор та представник Міністерства енергетики та вугільної промисловості України підтримали вимоги касаційної скарги, представник Товариство з обмеженою відповідальністю "СГС ПЛЮС" заперечував проти задоволення касаційної скарги. Відповідачі за первісним позовом уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Від Державного підприємства "Кримські генеруючи системи" надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги.

Зазначене клопотання відхиляється судовою колегією касаційної інстанції в зв'язку із скороченими строками розгляду касаційних скарг, встановлених ст. 1118 ГПК України.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Першого заступника прокурора міста Севастополя.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 01.01.2004р. між ТОВ "СГС ПЛЮС" (орендар) та ДП "КГС" (орендодавець) укладений договір оренди №121 цілісного майнового комплексу структурного підрозділу ДП "КГС" "Севастопольська ТЕЦ" строком на десять років та він діє з 01.01.2004р. до 01.01.2014р. включно.

Передача в оренду майна за спірним договором відбувалась відповідно до плану санації орендодавця, затвердженого ухвалою господарського суду АРК від 14.07.2003р. (справа №2-6/2623-2003), при наявності згоди на це Фонду державного майна України, Міністерства палива та енергетики України (лист від 02.09.2003р. №05/12-1928), за рішенням Антимонопольного комітету України від 28.11.2003р. №104-р.

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "СГС ПЛЮС" 08.07.2013р. та 07.08.2013р. зверталось до відповідачів з листами з пропозицією внести зміни до договору оренди в частині, що стосується заміни орендодавця - ДП "КГС" на РВ ФДМУ в АРК та м. Севастополі, проте останні залишились без відповіді.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном необхідне орендареві для здійснення підприємницької діяльності та іншої діяльності.

Згідно ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 287 ГК України орендодавцями, зокрема, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.

Господарські суди першої та апеляційної інстанцій вірно визначились, що Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономної Республіці Крим та м. Севастополі повинно виступати орендодавцем цілісного майнового комплексу та дійшли обґрунтованого висновку щодо Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, яке виконує функції власника майна та наділене правом управляти вищезазначеним майном.

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.11.2004р., залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.04.2005р. у справі №2-6/11129-2004, відмовлено у задоволенні позовних вимог Фонду державного майна України про визнання Договору оренди недійсним.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2005р. у справі №2-6/11129-2004, вищезазначені судові акти скасовані та прийнято нове рішення, яким визнано недійсним договір з 05.07.2005р. та зобов'язано TOB "СГС ПЛЮС" повернути цілісний майновий комплекс на користь ДП "Кримські генеруючі системи".

Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2007р. у справі №2-6/11129-2004, задоволено заяву TOB "СГС ПЛЮС" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 05.07.2005р. у цій же справі та скасував останню, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.11.2004р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.04.2005р. у справі №2-6/11129-2004 залишив без змін.

Беручи до уваги вищевикладене, господарські суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що на підставі вищевказаних судових рішень з 01.08.2005р. по 31.12.2007р. дія договору оренди переривалась з незалежних від TOB "СГС ПЛЮС" обставин, що є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні вищезазначеного договору.

Отже, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, вірно визначився, що договір оренди підлягає продовженню до 01.06.2016р. шляхом внесення до нього відповідних змін з дня набрання чинності рішення суду.

Крім того, господарськими судами попередніх інстанцій вірно застосовані приписи ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Також місцевим господарським судом вірно застосовані приписи ст. 22 ГПК України, яка визначає право позивача змінити предмет або підставу позову до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Щодо відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог, судова колегія Вищого господарського суду України погоджується з мотивами відхилення останніх з огляду на недоведеність обставин, з якими чинне законодавство пов'язує розірвання договорів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають наданим доказам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, оскільки господарські суди попередніх інстанцій в порядку ст.ст. 43, 47, 33, 34, 35, 43, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, вірно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.12.2013р. у справі №901/2930/13 відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.12.2013р. у справі №901/2930/13 - залишити без змін, а касаційну скаргу Першого заступника прокурора міста Севастополя - без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя О.О. Євсіков