ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 року Справа № 916/2242/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Погребняка В.Я.,суддів:Панової І.Ю., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргуКомпанії "Велгевос Ентерпрайзес Лімітед" (Velgevos Enterprises Limited)на ухвалугосподарського суду Одеської області від 08.09.2016 рокута постановуОдеського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 рокуу справі№ 916/2242/13 господарського суду Одеської областіза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Наталка-Трейд"пробанкрутствоза участю представників сторін:

- від Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" - Юрченко В.Я., дов. № 33-21/27318 від 03.08.2015 року, Карпів О.Я., дов. № 3742 від 13.12.2015 року;

- від Компанії "Велгевос Ентерпрайзес Лімітед" (Velgevos Enterprises Limited) - Досковська В.Г., дов. № 46287 від 31.06.2016 року;

- від Товариства з обмеженою відповідальністю "Наталка-Торгцентр" - Бондар Д.В., дов. б/н від 16.01.2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.2016 року у справі № 916/2242/13 (суддя -Найфлейш В.Д.) в задоволені заяви Компанії "Велгевос Ентерпрайзіс Лімітед" (Velgevos Enterprises Limited) (з урахуванням уточнень від 18.08.2015 року та від 08.09.2016 року) про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень магазину, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, будинок 12-А від 16.08.2013 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Наталка-Трейд" (далі - ТОВ "Наталка-Трейд") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Наталка-Торгцентр" (далі - ТОВ "Наталка-Торгцентр") - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 року у справі № 916/2242/13 (головуючий суддя - Жеков В. І., суддя - Будішевська Л. О., суддя - Туренко В.Б.) ухвалу господарського суду Одеської області від 08.09.2016 року у справі № 916/2242/13 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.2016 року та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 року у справі № 916/2242/13, Компанія "Велгевос Ентерпрайзіс Лімітед" (Velgevos Enterprises Limited) звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 08.09.2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 року у справі № 916/2242/13 і прийняти нове рішення, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 16.08.2013 року, укладений між ТОВ "Наталка-Трейд" та ТОВ "Наталка-Торгцентр", посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенко О.В., зареєстрований за р/н 2055, зазначивши, що це рішення (ухвала) суду є підставою для скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення магазину, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 12-А за ТОВ "Наталка - Трейд". Зобов'язати ТОВ "Наталка-Торгцентр" повернути нежитлові приміщення магазину, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, будинок 12-А та в цілому складаються із приміщень літ."А", загальною площею 5186,6 кв. м., в ліквідаційну масу ТОВ "Наталка-Трейд"

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 20, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року) (далі - Закон про банкрутство), ст. 591 Цивільного кодексу України, ст. ст. 36-38 Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 42, 43, 82, 11128 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Публічне акціонерне товариство "Марфін Банк" (далі - ПАТ "Марфін Банк") подало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Компанії "Велгевос Ентерпрайзіс Лімітед" (Velgevos Enterprises Limited), в якому просить відмовити в її задоволенні, ухвалу господарського суду Одеської області від 08.09.2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 року у справі № 916/2242/13 залишити без змін.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/2242/13 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жукова Л.В., суддя - Короткевич О.Є. (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.11.2016 року в матеріалах справи).

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України у зв'язку з перебуванням судді Жукової Л.В. на лікарняному, відповідно до п. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій № 916/2242/13 (розпорядження від 05.12.2016 року № 08.03-04/6008 в матеріалах справи).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/2242/13 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Короткевич О.Є., суддя - Коваленко В.М. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.12.2016 року в матеріалах справи).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.12.2016 року прийнято касаційну скаргу Компанії "Велгевос Ентерпрайзіс Лімітед" (Velgevos Enterprises Limited) на ухвалу господарського суду Одеської області від 08.09.2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 року у справі № 916/2242/13 до провадження. Призначено розгляд касаційної скарги у засіданні колегії суддів Вищого господарського суду України на 20.12.2016 року.

В судовому засіданні 20.12.2016 року від представника Компанії "Велгевос Ентерпрайзес Лімітед" (Velgevos Enterprises Limited) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.12.2016 року у справі № 916/2242/13 продовжено строк розгляду касаційної скарги Компанії "Велгевос Ентерпрайзес Лімітед" (Velgevos Enterprises Limited).

Відкладено розгляд касаційної скарги Компанії "Велгевос Ентерпрайзес Лімітед" (Velgevos Enterprises Limited) на 17.01.2017 року.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України у зв'язку з відпусткою судді Коваленка В.М., відповідно до п. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій № 916/2242/13 (розпорядження від 16.01.2016 року № 08.03-04/135 в матеріалах справи).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/2242/13 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Панова І.Ю., суддя - Короткевич О.Є. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.01.2016 року в матеріалах справи).

В судове засідання 14.06.2016 року з'явилися уповноважені представники Компанії "Велгевос Ентерпрайзіс Лімітед" (Velgevos Enterprises Limited), ПАТ "УкрСиббанк", ТОВ "Наталка-Торгцентр", які надали пояснення у справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України у вказаному вище складі, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Провадження у справі про банкрутство ТОВ "Наталка-Трейд" порушено ухвалою господарського суду Одеської області від 10.09.2013 року; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а також процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна ТОВ "Наталка-Трейд" призначено арбітражного керуючого Афоніна Д.О.

Постановою господарського суду Одеської області від 11.03.2014 року у справі № 916/2242/13 ТОВ "Наталка-Трейд" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ТОВ "Наталка-Трейд" призначено розпорядника майна арбітражного керуючого Афоніна Д.О., якого зобов'язано виконувати повноваження ліквідатора у відповідності до вимог Закону про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.08.2014 року до господарського суду Одеської області від Компанії "Велгевос Ентерпрайзіс Лімітед" (Velgevos Enterprises Limited) надійшла заява, в якій заявник просив (з урахуванням додаткових пояснень до заяви від 18.08.2015 року) визнати недійсним договір купівлі - продажу нежитлових приміщень магазину, які в цілому складаються з приміщень літ."А", загальною площею 5186,6 кв. м., які знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Середньофонтанська, будинок 12-А, укладений між ТОВ "Наталка-Трейд" та ТОВ "Наталка - Торгцентр" та визнати право власності на нежитлові приміщення магазину, які в цілому складаються з приміщень літ."А" загальною площею 5186,6 кв. м., які знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 12-А за ТОВ "Наталка - Трейд" та повернути ТОВ "Наталка - Трейд" з чужого незаконного володіння нежитлові приміщення магазину, які в цілому складаються із приміщень літ."А" загальною площею 5186,6 кв. м., які знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 12-А.

В обґрунтування заяви, "Велгевос Ентерпрайзіс Лімітед" (Velgevos Enterprises Limited), посилалось зокрема на те, що в результаті вчинення оскаржуваного правочину від 16.08.2013 року та розірвання договору іпотеки від 12.06.2008 року в межах своєї господарської діяльності боржник взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним. Крім того, заявник посилався на те, що за місяць до укладання договору купівлі-продажу директором банкрута був ОСОБА_1., який одночасно був та є єдиним засновником ТОВ "Наталка-Торгцентр", та, який, в свою чергу, підписував договір купівлі-продажу нерухомого майна з боку ТОВ "Наталка-Торгцентр".

Розглянувши вказану заяву, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмови в її задоволенні, мотивуючи своє рішення тим, що Компанією "Велгевос Ентерпрайзіс Лімітед" (Velgevos Enterprises Limited) не надано доказів, які б свідчили, що ТОВ "Наталка - Трейд" при виконанні оспорюваного договору було безоплатно відчужено належне йому майно або вартість майна була занижена та взято на себе зобов'язання без необхідних дій майнового характеру іншої сторони, а також не доведено, що в результаті виконання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, будинок 12А., ТОВ "Наталка - Трейд" стало неплатоспроможним.

Суд першої інстанції вказав на те, що умови договору, укладеного 16.08.2013 року між ТОВ "Наталка-Трейд" та ТОВ "Наталка-Торгцентр" щодо оплати за придбане майно на користь третьої особи, яка встановлена у договорі та обізнаність сторін щодо перебування майна під забороною відчуження, відповідають вимогам встановленим законодавством України, що регулюють правовідносини, які виникають при вчиненні правочинів.

Переглянувши ухвалу господарського суду Одеської області від 27.08.2015 року у справі № 916/2242/13 в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками суду першої інстанції та залишив її без змін, вказавши на те, що доводи апеляційної скарги Компанії "Велгевос Ентерпрайзіс Лімітед" (Velgevos Enterprises Limited) не спростовують правильних висновків господарського суду, що підтверджується матеріалами оскарження ухвали.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2016 року у справі № 916/2242/13 скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 року у справі № 916/2242/13, справу № 916/2242/13 передано на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

За результатами нового апеляційного розгляду справи, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 року у справі № 916/2242/13 ухвалу господарського суду Одеської області від 27.08.2015 року у справі № 916/2242/13 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2016 року у справі № 916/2242/13 ухвалу господарського суду Одеської області від 27.08.2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 року у справі № 916/2242/13 скасовано. Справу № 916/2242/13 в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень магазину, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, будинок 12-А від 16.08.2013 року, укладеного між ТОВ "Наталка-Трейд" та ТОВ "Наталка-Торгцентр" передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області в іншому складі суду.

При цьому, суд касаційної інстанції вказав на те, що відмовляючи Компанії "Велгевос Ентерпрайзіс Лімітед" (Velgevos Enterprises Limited) в задоволенні заяви та апеляційної скарг, через нібито необґрунтованість та недоведеність викладених заявником (скаржником) вимог, судами попередніх інстанцій не зазначено жодних правових обґрунтувань такої відмови та не зазначено чому вказані доводи заявника (скаржника) не взято до уваги.

Відповідно до ч. 1 ст. 11113 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

За результатами нового розгляду справи господарським судом Одеської області винесено оскаржувану ухвалу від 08.09.2016 року у справі № 916/2242/13, якою в задоволені заяви Компанії "Велгевос Ентерпрайзіс Лімітед" (Velgevos Enterprises Limited) (з урахуванням уточнень від 18.08.2015 року та від 08.09.2016 року) про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень магазину, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, будинок 12-А від 16.08.2013 року, укладеного між ТОВ "Наталка-Трейд" та ТОВ "Наталка-Торгцентр" відмовлено.

Вказана ухвала суду першої інстанції мотивована відсутністю фактичних обставин, з якими цивільне законодавство та законодавство про банкрутство пов'язує визнання правочину недійсним.

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Ст. 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Переглянувши ухвалу господарського суду Одеської області від 08.09.2016 року у справі № 916/2242/13 в апеляційному порядку, Одеський апеляційний господарський суд в постанові від 10.10.2016 року дійшов висновку про залишення її без змін.

При цьому, суди попередніх інстанцій виходили з такого.

30.05.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Морський транспортний банк" (далі - ВАТ "Морський транспортний банк"), правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях якого виступає ПАТ "Марфін Банк" та ТОВ "Наталка-Трейд" був укладений кредитний договір № 2741/OF з додатковими угодами, про надання позичальнику на поповнення обігових коштів, придбання нерухомості, на купівлю іноземної валюти (а також витрати, пов'язані з купівлею валюти) з подальшим погашенням заборгованості позичальника за кредитним договором у іноземній валюті, кредиту у вигляді поновлюваної мультивалютної кредитної лінії з лімітом заборгованості 11 300 000,00 доларів США з 30.05.2008 року і терміном погашення по 29.05.2018 року включно. Позичальник зобов'язався на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в кредитному договорі, повернути банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, а також сплатити комісії, пені та штрафи та інші платежі, які передбачені кредитним договором. Кредит видавався з можливістю подальшої повної або часткової зміни валюти виконання зобов'язання у національну валюту України, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов кредитного договору.

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору № 2741/OF видача коштів за кредитом відбувається траншами (частинами) на підставі письмових повідомлень (заявок), отриманих від позичальника, що є невід'ємними частинами цього договору.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до наявних у матеріалах справи письмових повідомлень (заявок) позичальника на отримання траншів, на виконання умов кредитного договору на підставі письмових повідомлень (заявок) (відповідно до пункту 1.3. кредитного договору) позичальнику було надано 10 800 000,00 доларів США за валютними траншами та 3722 547,92 гривень за траншами в національній валюті, що підтверджується виписками за особовими рахунками, що знаходяться у матеріалах справи.

Відповідно до п. 3.2.2 кредитного договору № 2741/OF позичальник зобов'язується сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до п.5.5 цього договору.

Згідно з підпунктом а) пункту 3.3.2 кредитного договору № 2741/OF банк, за своїм розсудом, має право змінити умови даного договору - вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за даним договором у повному обсязі шляхом направлення повідомлення.

Пунктом 6.1 кредитного договору №2741/OF передбачено, що при порушенні позичальником термінів та строків повернення кредиту, несвоєчасної сплати відсотків та комісій за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми несплаченого платежу.

Керуючись пунктом 3.3.2. кредитного договору, ПАТ "Марфін Банк" вимагало дострокового повернення банку суми кредиту у повному обсязі, сплати відсотків за фактичний термін його користування, що підтверджується копією вимоги банку за вих. №2505/01 від 12.06.2013 року, на якій міститься відмітка про вручення ТОВ "Наталка-Трейд", з якої вбачається, що станом на 11.06.2013 року заборгованість позичальника за кредитним договором склала 13 747 860,04 доларів США та 3 748 392,98 гривень.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 12.06.2008 року між ВАТ "Морський транспортний банк", правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях якого виступає ПАТ "Марфін Банк" та ТОВ "Наталка-Трейд" укладено договір іпотеки, з подальшими договорами про зміни, відповідно до умов якого ТОВ "Наталка-Трейд" в забезпечення умов кредитного договору № 2741/OF, зі всіма додатковими угодами, надає в іпотеку ВАТ "Морський транспортний банк" нерухоме майно, нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Середньофонтанська, будинок 12-А.

Відповідно до договору про зміни №5 від 23.04.2012 року до вказаного іпотечного договору, крім іншого, встановлено, що за взаємною згодою сторін були внесені зміни у п.1.6. договору іпотеки та викладено його в наступній редакції "1.6. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, Іпотекодавець надав Іпотекодержателю в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення магазину які в цілому складається з приміщень літ. "А", загальною площею 5186,6 кв. м. які знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Середньофонтанська, будинок 12-А.

16.08.2013 року між ТОВ "Наталка-Трейд" та ТОВ "Наталка-Торгцентр" було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого продавець передає у власність, а покупець приймає у власність нежитлові приміщення магазину, що знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Середньофонтанська, будинок 12-А, та сплачує за них ціну, визначену договором.

16.08.2013 року договір іпотеки за взаємною згодою сторін було розірвано.

Відповідно до п. 4 ст. 10 Закону про банкрутство суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Ст. 20 Закону про банкрутство встановлено, що правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Законодавцем встановлено вичерпний перелік підстав для визнання правочинів здійснених боржником недійсними або спростованими у процедурі банкрутства.

Як вбачається з матеріалів справи, судами попередніх інстанцій встановлено, що твердження скаржника щодо того, що боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим є необґрунтованими та такими, що не доводяться матеріалами справи.

Зокрема, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до умов спірного договору ТОВ "Наталка-Трейд" передає у власність, а ТОВ "Наталка-Торгцентр" приймає у власність нежитлові приміщення магазину, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, будинок 12-А, що належать ТОВ "Наталка-Трейд" на праві власності, і сплачує за них ціну, визначену договором.

Відповідно до п. 1.2. договору купівлі-продажу нерухомого майна визначено, що нерухоме майно належить продавцю на підставі свідоцтва на право власності на нежитлові приміщення магазину (серія САЕ №572802), виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 01.03.2012 року. Право власності продавця на нерухоме майно зареєстроване КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 12.03.2012 року, реєстраційний номер 23525463, номер запису:692 в книзі: 110неж-72.

П.1.3. визначено, що на момент укладення цього договору нерухоме майно обтяжене забороною відчуження та іпотекою, відповідно до Договору іпотеки, укладеного продавцем з ПАТ "Марфін Банк" 12.06.2008 року. Згода ПАТ "Марфін Банк" на відчуження нерухомого майна надана згідно листа за вх. № 3499/01 від 15.08.2013 року.

Пунктами п.п. 2.1 та 2.2. договору купівлі-продажу нерухомого майна визначено, що згідно балансової довідки за вих. №166 від 15.08.2013 року балансова вартість нерухомого майна становить 38 118 472, 61 грн., а сторони домовились, що ціна відчужуваного нерухомого майна становить 61 827 600, 00 грн. Ціна встановлена за згодою сторін з урахуванням звіту про оцінку майна - нежитлових приміщень магазину, загальною площею 5186,6кв.м, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, будинок 12-А, який здійснено незалежним суб'єктом оціночної діяльності ДП "Піккард єнд ко ЛТД".

Пунктом 2.3. договору купівлі-продажу нерухомого майна визначено, що сторони домовились, що обов'язок щодо сплати ціни відчужуваного нерухомого майна ТОВ "Наталка-Торгцентр" (покупець) повинен виконати на користь третьої особи ПАТ "Марфін Банк" іпотекодержателя за іпотечним договором, який вказаний у п. 1.3. договору.

Відповідно до п.2.4. договору купівлі-продажу нерухомого майна передбачено, що грошові кошти у сумі 61 827 600 грн. ТОВ "Наталка-Торгцентр" (покупець) сплачує у день укладання цього договору у безготівковому вигляді, єдиним платежем.

П. 3.1. визначено, що цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та нотаріального посвідчення.

У відповідності до положень п.4.1. договору передбачено, що право власності на нерухоме майно виникає у покупця з моменту державної реєстрації цього права у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Розділом 5 договору встановлено, що продавець зобов'язаний попередити покупця про права третіх осіб на нерухоме майно та про наявність недоліків речі, що відчужується, які йому відомі, передати покупцю у власність нерухоме майно, відповідно до умов цього договору. Покупець зобов'язаний здійснити оплату нерухомого майна в строки та в порядку встановлені цим договором, прийняти нерухоме майно на умовах встановлених цим договором.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що після укладення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень магазину, ТОВ "Наталка-Торгцентр", на підставі пункту 2.3. договору купівлі-продажу нерухомого майна, 16.08.2013 року перерахувало на користь ПАТ "Марфін Банк" 61 827 600 грн., що підтверджується платіжним дорученням №996 від 16.08.2013 року, а також випискою по особовому рахунку ПАТ "Марфін Банк" №290992087822 за 16.08.2013 року. Ціна нерухомого майна за договором купівлі-продажу встановлена за згодою сторін з урахуванням звіту про оцінку майна - нежитлових приміщень магазину, загальною площею 5186,6 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, будинок 12-А, який здійснено незалежним суб'єктом оціночної діяльності ДП "Піккард єнд ко ЛТД" від 26.02.2013 року та який наявний у матеріалах справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що боржником ТОВ "Наталка - Трейд" до початку процедури позасудового врегулювання вчинено правочин щодо відчуження належного йому майна, яке є предметом іпотеки, за попередньої згоди іпотекодержателя ПАТ "Марфін Банк", згідно листа за вх. № 3499/01 від 15.08.2013 року, що є їх правом і узгоджується з приписами ст. 12 Закону України "Про іпотеку", а також застереженнями п. 2.3.6. договору іпотеки від 20.06.2008 року.

Суди попередніх інстанцій вказали на те, що процедура позасудового врегулювання шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки не була ініційована іпотекодержателем ПАТ "Марфін Банк", у зв'язку з чим положення п. 4 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" щодо недійсності будь-яких наступних вимог іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання після завершення позасудового врегулювання не застосовуються, що дає підстави вважати обґрунтованим пред'явлення ПАТ "Марфін Банк" грошових вимог до боржника ТОВ "Наталка - Трейд", яке, в свою чергу, не являється наслідком відчуження ним майна за договором купівлі-продажу.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно реєстру вимог кредиторів ТОВ "Наталка-Трейд", який затверджений ухвалою суду від 26.11.2013 року, крім кредитора ПАТ "Марфін Банк" з грошовими вимогами до боржника на суму 39 773 987,11 грн. судом визнані ще 33 кредитора з грошовими вимогами до боржника на суму 85 180 674,17 грн., постановою суду від 11.03.2014 року про визнання боржника банкрутом встановлено неспроможність боржника відновити свою платоспроможність і погасити вимоги кредиторів, і з матеріалів справи вбачається відсутність будь-яких активів для погашення кредиторської заборгованості, тому доводи Велгевос Ентерпрайзес Лімітед про те, що зобов'язання перед ПАТ "Марфін Банк" на суму 39 773 987,11 грн. стали результатом неплатоспроможності боржника є необґрунтованими і не відповідають обставинам справи, оскільки наявність зобов'язань перед рештою кредиторів є достатньою підставою неплатоспроможності боржника.

Що ж до неможливості виконання зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково, суди попередніх інстанцій вказали на те, що протягом ліквідаційної процедури вимоги інших кредиторів взагалі не погашались з причин відсутності активів у банкрута, що не пов'язано з пред'явленням грошових вимог з боку ПАТ "Марфін Банк".

Також, судами попередніх інстанцій спростовано доводи скаржника про те, що боржник, укладаючи спірний договір купівлі-продажу, взяв на себе додаткові зобов'язання, оскільки встановлено, що з вказаного правочину вбачаються тільки зобов'язання боржника з передачі у власність майна іншій особі, що не є обставиною, з якою законодавство про банкрутство пов'язує недійсність правочину, укладеного боржником.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що зобов'язання боржника перед ПАТ "Марфін Банк" виникли не в результаті укладення договору купівлі-продажу від 16.08.2013 року, а безпосередньо в результаті укладення кредитного договору від 30.05.2008 року, у зв'язку з чим підстави визнання недійсним договору купівлі-продажу з вказаних обставин відсутні.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, інші підстави визнання недійсним правочину відносно відчуження майна, передбачені ст. 20 Закону про банкрутство, зокрема щодо безоплатного відчуження, або відчуження за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, не підтверджуються матеріалами справи.

Крім того, судами попередніх інстанцій було надано оцінку договору купівлі-продажу від 16.08.2013 року на предмет дотримання положень ЦК України та встановлено, що заявником не доведено обставин, на яких ґрунтується позов.

Зокрема, встановивши, що ОСОБА_1. на момент укладення договору був директором покупця ТОВ "Наталка-Торгцентр" і не був одночасно представником продавця ТОВ "Наталка-Трейд", суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що договір підписаний представниками в межах повноважень, у зв'язку з чим відсутні підстави визнання його недійсним.

Таким чином, за результатами нового розгляду справи, судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичні обставини, з якими цивільне законодавство та законодавство про банкрутство пов'язує визнання правочину недійсним відсутні, а отже правомірно відмовили в задоволенні заяви Компанії "Велгевос Ентерпрайзес Лімітед" (Velgevos Enterprises Limited) про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень магазину, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, будинок 12А від 16.08.2013 року, укладеного між ТОВ "Наталка-Трейд" та ТОВ "Наталка-Торгцентр".

Викладені в касаційній скарзі доводи скаржника вказаних висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Згідно зі ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Компанії "Велгевос Ентерпрайзес Лімітед" (Velgevos Enterprises Limited) залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 08.09.2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 року у справі № 916/2242/13 залишити без змін.

Головуючий: Погребняк В.Я. Судді: Панова І.Ю. Короткевич О.Є.