Постанова ВГСУ від 16.10.2014 року у справі №5004/407/12

Друк

Пошук

239

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Історія справи

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 року Справа № 5004/407/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С.,суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю. (доповідач),розглянувшикасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельрембуд",на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13 березня 2014 року,на ухвалуГосподарського суду Волинської області від 10 лютого 2014 року,у справі № 5004/407/12,за заявоюУправління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі (м. Ковель),доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ковельрембуд" (м. Ковель),про визнання банкрутом,-представники учасників судового провадження не з'явились;в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 04.04.2012 року за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області (далі за текстом - УПФ України в м. Ковелі) порушено провадження у справі № 5004/407/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельрембуд" (далі за текстом - ТзОВ "Ковельрембуд"), інше.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 10.05.2012 року у справі № 5004/407/12 визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника в загальному розмірі 515 465 грн. 68 коп.; введено процедуру розпорядження майном ТзОВ "Ковельрембуд"; розпорядником майна ТзОВ "Ковельрембуд" призначено арбітражного керуючого Василюка І.М.; зобов'язано ініціюючого кредитора у десятиденний термін подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство ТзОВ "Ковельрембуд"; крім того, зобов'язано розпорядника майна за результатами розгляду грошових вимог кредиторів подати місцевому господарському суду належним чином оформлений Реєстр вимог кредиторів. Заяви арбітражних керуючих Рабана М.Т. та Люлько С.П. місцевим господарським судом відхилені.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 05.08.2013 року у справі № 5004/407/12 визнано та включено до Реєстру вимог кредиторів ТзОВ "Ковельрембуд" кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" (далі за текстом - ПАТ "Кредитпромбанк" ) на суму 15 706 763 грн. 57 коп. - перша черга, 1 113 грн. 00 коп. - друга черга, 5 096 950 грн. 98 коп. - четверта черга, 734 253 грн. 31 коп. - шоста черга; в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 про визнання грошових вимог до боржника відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 10.02.2014 року у справі № 5004/407/12 (суддя - Войціховський В.А.) Клопотання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі за текстом - ПАТ "Дельта Банк") задоволено частково; заміну кредитора у справі № 5004/407/12 з ПАТ "Кредитпромбанк" на ПАТ "Дельта Банк" здійснено в межах зобов'язань, котрі виникли у боржника перед кредитором, згідно Кредитного договору № 08/01/07КЛТ від 04.01.2007 року з додатковими угодами до нього та згідно Кредитного договору № 08/05/08КЛТ від 23.04.2008 року з додатковими угодами до нього; в задоволенні заяви ПАТ "Дельта Банк" стосовно решти вимог відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 року у справі № 5004/407/12 (головуючий суддя - Бригинець Л.М., судді: Демидюк О.О., Огороднік К.М.) апеляційну скаргу ТзОВ "Ковельрембуд" залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Волинської області від 10.02.2014 року у справі № 5004/407/12 залишено без змін. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що спірна ухвала прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її зміни або скасування відсутні.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвалою та постановою, усунувши недоліки, на які було вказано в ухвалі Вищого господарського суду України (касаційну скаргу було повернуто на підставі п. 3) ч. 1 ст. 1113 ГПК України), ТзОВ "Ковельрембуд" повторно звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 10.02.2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 року у справі № 5004/407/12 в частині задоволення Клопотання ПАТ "Дельта Банк" та заміни кредитора у справі про банкрутство ТзОВ "Ковельрембуд" з ПАТ "Кредитпромбанк" на ПАТ "Дельта Банк" в межах зобов'язань, котрі виникли у боржника перед кредитором, згідно Кредитного договору № 08/01/07КЛТ від 04.01.2007 року з додатковими угодами до нього та згідно Кредитного договору № 08/05/08КЛТ від 23.04.2008 року з додатковими угодами до нього. При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема, ст. ст. 33, 34 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.09.2014 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ТзОВ "Ковельрембуд" прийнято до провадження та призначено її до розгляду судовому засіданні за участю уповноважених представників у часників судового провадження.

16.10.2014 року, до початку судового засідання, від ПАТ "Дельта Банк" надійшло Клопотання про відкладення розгляду справи, в обґрунтування якого заявник послався на ту обставину, що його представник перебуває у відрядженні.

Розглянувши подане ПАТ "Дельта Банк" Клопотання, враховуючи ст. 77 ГПК України та ту обставину, що явка представників сторін у судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для його (Клопотання) задоволення.

Учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 04.04.2012 року за заявою УПФ України в м. Ковелі порушено провадження у справі № 5004/407/12 про банкрутство ТзОВ "Ковельрембуд", інше.

Ухвалою суду від 21.02.2013 року у справі № 5004/407/12, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 року, затверджено Реєстр вимог кредиторів ТзОВ "Ковельрембуд", в тому числі, визнано кредиторські вимоги ПАТ "Кредитпромбанк" до ТзОВ "Ковельрембуд" на суму 20 803 714 грн. 55 коп. - перша черга, 1 113 грн. 00 коп. - перша черга, 2 637 138 грн. 07 коп. - шоста черга.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2013 року у справі

№ 5004/407/12 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 року та ухвалу Господарського суду Волинської області від 21.02.2013 року скасовано в частині кредиторських вимог фізичної особи ОСОБА_8 та ПАТ "Кредитпромбанк", з направленням справи в цих частинах на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 05.08.2013 року (залишеною без змін постановами Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2013 року та Вищого господарського суду України від 31.10.2013 року) визнано та включено до Реєстру вимог кредиторів ТзОВ "Ковельрембуд" кредиторські вимоги ПАТ "Кредитпромбанк" на суму 15 706 763 грн. 57 коп. - першої черги, 1 113 грн. 00 коп. - першої черги, 5 096 950 грн. 98 коп. - четвертої черги, 734 253 грн. 31 коп. - шостої черги, у зв'язку з невиконанням ТзОВ "Ковельрембуд" умов укладених з ПАТ "Кредитпромбанк": Кредитного договору № 08/01/07КЛТ від 04.01.2007 року з додатковими угодами до нього (зобов'язання за яким забезпечено Іпотечним договором № 08/01/і01/07-КЛТ від 04.01.2007 року та Іпотечним договором № 08/01/і02/07-КЛТ від 04.01.2007 року, Договором застави № 08/01/З01/07-КЛТ від 04.01.2007 року), Кредитного договору № 08/05/08-КЛТ від 23.04.2008 року з додатковими угодами до нього (зобов'язання за яким забезпечено Іпотечним договором № 08/05/і03/08-КЛТ від 23.04.2008 року) та Генерального договору на забудову № ФБ11.0202/08 від 23.04.2008 року (зобов'язання за яким забезпечено Іпотечним договором № ІП11.0202/08 від 23.04.2008 року).

13.11.2013 року до Господарського суду Волинської області від ПАТ "Дельта Банк" надійшла Заява (за вих. № 18.5/454) від 08.11.2013 року про заміну кредитора, у якій ПАТ "Дельта Банк" просило замінити ПАТ "Кредитпромбанк" його правонаступником - ПАТ "Дельта Банк". В обґрунтування поданої Заяви ПАТ "Дельта Банк" послалось на укладений 27.09.2013 року між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" Договір купівлі-продажу прав вимоги, за умов якого до ПАТ "Дельта Банк" перейшли активи ПАТ "Кредитпромбанк", права вимог до позичальників ПАТ "Кредитпромбанк", які виникають з Кредитних договорів № 08/01/07-КЛТ від 04.01.2007 року та № 08/05/08-КЛТ від 23.04.2008 року (з усіма змінами та доповненнями до них), укладеними між ПАТ "Кредитпромбанк" та ТзОВ "Ковельрембуд".

У січні 2014 року до Господарського суду Волинської області від ПАТ "Дельта Банк" надійшло Уточнення до первісно поданої Заяви про заміну кредитора, у якому ПАТ "Дельта Банк", з посиланням на умови Договору від 27.09.2013 року купівлі-продажу прав вимоги, укладеного між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк", навело додаткове обґрунтування щодо заміни кредитора у справі про банкрутство ТзОВ "Ковельрембуд" - ПАТ "Кредитромбанк" на ПАТ "Дельта Банк".

Розглядаючи подану ПАТ "Дельта Банк" Заяву та Уточнення до неї господарські суди першої та апеляційної інстанцій встановили наступне.

27.09.2013 року ПАТ "Кредитпромбанк" (як продавець) та ПАТ "Дельта Банк" (як покупець) уклали Договір купівлі-продажу прав вимоги, за умов п. п. 2.1, 2.3, 5.1.b, 5.2.b, 7.1 якого ПАТ "Кредитпромбанк" погодилось продати (відступити) права вимоги (що означає всі права вимоги (як існуючі, так і майбутні, як наявні, так і умовні) продавця у якості кредитора до позичальників за Кредитними договорами, а також всі права вимоги продавця до осіб, які надали забезпечення, за Договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні продавцю, щодо виконання позичальниками та/або особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов'язків за Кредитними договорами та Договорами забезпечення) та передати їх ПАТ "Дельта Банк", а ПАТ "Дельта-Банк", в свою чергу, цим погодилось купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну. Права вимоги переходять від ПАТ "Кредитпромбанк" до ПАТ "Дельта Банк", та обов'язки ПАТ "Кредитпромбанк" передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання ПАТ "Дельта-Банк" та ПАТ "Кредитпромбанк" акту приймання-передачі прав вимоги. ПАТ "Кредитпромбанк" запевняє та гарантує ПАТ "Дельта Банк" станом на дату підписання, зокрема, що він має всі повноваження та права укласти цей Договір і отримав всі внутрішні корпоративні погодження та погодження державних органів, які вимагаються українським законодавство для надання йому повноважень на укладення та виконання своїх зобов'язань за цим договором та правочинів, що ним передбачені. ПАТ "Дельта Банк" запевняє та гарантує ПАТ "Кредитпромбанк" станом на дату підписання, зокрема, що він має всі повноваження та права укласти цей Договір і отримав всі внутрішні корпоративні погодження та інші погодження, які вимагаються українським законодавством для надання йому повноважень на укладення та виконання своїх зобов'язань за цим Договором та правочинів, що ним передбачені, включаючи, без обмежень, обслуговування прав вимоги після відступлення. Цей Договір набуває чинності у момент його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і залишатиметься чинним до моменту виконання сторонами своїх обов'язків за ним у повному обсязі.

Згідно з Додатком № 1 до Договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 року (Перелік договорів та Купівельна ціна за Права вимоги), а також у відповідності з Актом приймання-передачі прав вимоги до Договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 року з Додатком, ПАТ "Дельта Банк" отримало право вимоги щодо декількох кредитних договорів, укладених між ПАТ "Кредитпромбанк" та ТзОВ "Ковельрембуд", в тому числі, щодо Кредитного договору № 08/01/07КЛТ від 04.01.2007 року (з Додатковими угодами до нього) та Кредитного договору № 08/05/08-КЛТ від 23.04.2008 року (з Додатковими угодами до нього), укладених між ПАТ "Кредитпромбанк" та ТзОВ "Ковельрембуд" (на підставі яких, серед іншого, ПАТ "Кредитпромбанк" було визнано кредитором у справі про банкрутство ТзОВ "Ковельрембуд").

27.09.2013 року, на виконання умов Договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 року, згідно з Меморіальним ордером № 66818687 від 27.09.2013 року, ПАТ "Дельта Банк" сплатило на користь ПАТ "Кредитпромбанк" 2 868 115 813 грн. 48 коп.

Встановивши наведені вище обставини, місцевий господарський суд, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що, в частині вимог до ТзОВ "Ковельрембуд", які виникли на підставі Кредитних договорів № 08/01/07КЛТ від 04.01.2007 року та № 08/05/08-КЛТ від 23.04.2008 року, кредитор - ПАТ "Кредитпромбанк" передав всі свої права та обов'язки третій особі - ПАТ "Дельта Банк", у зв'язку з чим Заява ПАТ "Дельта Банк" в цій частині підлягає задоволенню, із заміною кредитора у справі про банкрутство ТзОВ "Ковельрембуд" - ПАТ "Кредитпромбанк" на ПАТ "Дельта Банк ", в межах забов'язань, які виникли у боржника перед кредитором згідно з цими Кредитними договорами (№ 08/01/07КЛТ від 04.01.2007 року та № 08/05/08-КЛТ від 23.04.2008 року).

Поряд з цим, господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що, за умов Договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 року з Додатком № 1 та Акту приймання-передачі прав вимоги з Додатком, право вимоги за Генеральним договором на забудову № ФБ11.0202/08 від 23.04.2008 року від ПАТ "Кредитпромбанк" до ПАТ "Дельта Банк" не переходило, а тому, в цій частині, Заява ПАТ "Дельта Банк" про визнання його правонаступником ПАТ "Кредитпромбанк" та, відповідно, визнання його кредитором у справі про банкрутство ТзОВ "Ковельрембуд", задоволенню не підлягає.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвалою та постановою, ТзОВ "Ковельрембуд" звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення місцевим та апеляційним господарськими судами ст. ст. 33 34 ГПК України, просить скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 10.02.2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 року у справі № 5004/407/12 в частині задоволення Клопотання ПАТ "Дельта Банк" та заміни кредитора у справі про банкрутство ТзОВ "Ковельрембуд" з ПАТ "Кредитпромбанк" на ПАТ "Дельта Банк" в межах зобов'язань, котрі виникли у боржника перед кредитором, згідно Кредитного договору № 08/01/07КЛТ від 04.01.2007 року з додатковими угодами до нього та згідно Кредитного договору № 08/05/08КЛТ від 23.04.2008 року з додатковими угодами до нього.

Задовольняючи подану ТзОВ "Ковельрембуд" касаційну скаргу частково колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Статтею 516 ЦК України унормовано, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник лише письмово повідомляється про заміну кредитора після укладення договору уступки. Після отримання такого повідомлення боржник повинен виконувати свої зобов'язання вже на користь нового кредитора, і тільки таке виконання буде вважатися належним.

Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року, з метою правильного та однакового застосування законодавства про банкрутство роз'яснено, що ст. 512 ЦК України встановлено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, в тому числі й грошовому. Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Тому арбітражні керуючі мають вносити до реєстру відомості про заміну кредиторів за грошовими зобов'язаннями у разі переходу їх права вимоги відповідно до правил ЦК України, а господарські суди - зобов'язувати арбітражних керуючих вносити відповідні зміни до реєстру в разі оскарження необґрунтованої відмови арбітражних керуючих у внесенні відомостей про заміну кредитора. Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абз. 22 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на права та обов'язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом.

В силу приписів ст. 25 ГПК України, у разі припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Зазначеною статтею ГПК України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (ст. ст. відповідно 512 і 520 ЦК України). У разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав якщо інше не встановлено договором або за законом (ст. 514 ЦК України); при цьому якщо правонаступником заявляються відповідні вимоги, то вважається, що позов подано кількома позивачами (ст. 23 ГПК України). Процесуальне правонаступництво в розумінні ст. 25 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої ст. 22 ГПК України стосовно прав сторін у судовому процесі (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що, встановивши, що ПАТ "Дельта Банк" є правонаступником ПАТ "Кредитпромбанк" не в повному обсязі, а лише в частині вимог за Кредитними договорами № 08/01/07КЛТ від 04.01.2007 року та № 08/05/08-КЛТ від 23.04.2008 року (в той час як ПАТ "Кредитпромбанк" було визнано кредитором ТзОВ "Ковельрембуд" у цій справі за Кредитними договорами № 08/01/07КЛТ від 04.01.2007 року та № 08/05/08-КЛТ від 23.04.2008 року та Генеральним договором на забудову № ФБ11.0202/08 від 23.04.2008 року), господарські суди першої та апеляційної інстанцій мали встановити обсяг вимог, що перейшли від ПАТ "Кредитпромбанк" до ПАТ "Дельта Банк", у грошовому еквіваленті та здійснити правонаступництво саме в такому обсязі, з внесенням відповідних вимог ПАТ "Дельта Банк" до ТзОВ "Ковельрембуд" до Реєстру вимог кредиторів боржника.

Згідно із ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 ГПК України, судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч. 1 ст. 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, також є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (п. 3) ч. 1 ст. 1119 ГПК України), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому питання про те, до якого саме господарського суду - місцевого або апеляційного - передати справу на повторний розгляд необхідно вирішувати з урахуванням того, ким із них допущено зазначене порушення, а також і визначені ст. 106 ГПК України межі перегляду справи в апеляційній інстанції (у тому числі в частині обмеження можливості прийняття нею додаткових доказів) та інші процесуальні обмеження щодо застосування судом апеляційної інстанції певних норм ГПК України, про які зазначено, зокрема, в абз. 4 п. 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 року (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII -1 Господарського процесуального кодексу України" № 11 від 24.10.2011 року).

За таких підстав, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що прийняті Господарським судом Волинської області ухвала від 10.02.2014 року та Рівненським апеляційним господарським судом постанова від 13.03.2014 року у цій справі мають бути скасовані, а справа (у відповідній частині) - направлена на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи, місцевому господарському суду необхідно врахувати наведене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельрембуд" задовольнити частково.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13 березня 2014 року та ухвалу Господарського суду Волинської області від 10 лютого 2014 року у справі № 5004/407/12 скасувати.

3. Справу № 5004/407/12 передати до Господарського суду Волинської області на новий розгляд (в оскаржуваній частині).

Головуючий суддяО.С. Удовиченко судді:П.К. Міщенко В.Ю. Поліщук

Популярні новини