Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 року Справа № 914/4607/13

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Кузьменка М.В.,суддів:Васищака І.М., Студенця В.І. (доповідач),за участю представників сторін позивача - Ретерук Н.О.; відповідача - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Львівського комунального підприємства "Снопківське"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від29.04.2014у справі № 914/4607/13за позовомПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"доЛьвівського комунального підприємства "Снопківське"простягнення 10 761, 44 грн.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Унівесальна" (далі - ПАТ "СК "Універсальна") звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівського комунального підприємства "Снопківське" (далі - ЛКП "Снопківське") про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 10 761, 44 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.12.2013 порушено провадження у справі № 914/4607/13 за позовом ПАТ "СК "Універсальна" до ЛКП "Снопківське" про стягнення 10 761, 44 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області (суддя Долінська О.З.) від 20.02.2014 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Кравчук Н.М., судді Гнатюк Г.М., Мирутенко О.Л.) від 29.04.2014 рішення Господарського суду Львівської області від 20.02.2014 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, стягнуто з ЛКП "Снопківське" на користь ПАТ "СК "Універсальна" 10 761, 44 грн.

Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2014 ЛКП "Снопківське" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Львівської області від 20.02.2014.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції не враховано всі фактичні обставини справи, не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, в повному обсязі не з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, не надано належної оцінки всім доказам.

ЛКП "Снопківське" посилається зокрема на те, що позивач невідкладно не повідомив підприємство, яке є балансоутримувачем будинку, про те, що його діяннями спричинено шкоду; окрім того, позивачем не надано належного доказу, який підтверджує вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу, а саме звіту або висновку експерта; а також в матеріалах справи відсутні письмові, належні та допустимі докази, які вказують на наявність протиправної поведінки працівників ЛКП, що спричинило пошкодження автомобіля гр. ОСОБА_5

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.06.2014 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено на 16.07.2014.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між ПАТ СК "Універсальна" (страховик) та ОСОБА_5 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №3014/215/001595 від 22.03.2012, за яким застраховано автомобіль KIA RIO (державний номерний знак НОМЕР_1). Строк дії зазначеного договору визначено з 27.03.2012 до 26.03.2013. Відповідно до п.1.7. договору франшиза по ризиках А1-А5 складає 225, 00 грн.

Страховими ризиками за цим договором є події зазначені в п.1.2. договору, як застраховані, зокрема пп.А4 попадання предметів - падіння або попадання сторонніх предметів (у тому числі, каміння, снігу, льоду, дерев, предметів з-під коліс) на поверхню Т3.

Відповідно до п.2.4. договору страховик в межах страхової суми відшкодовує збитки, які були спричинені страховими випадками.

На подвір'ї біля будинку №36 у м. Львові по вул. Стрийській 19.03.2013 відбулося пошкодження капоту та фари автомобіля марки KIA RIO (державний номерний знак НОМЕР_1), власником якого є ОСОБА_5 Пошкодження було завдано внаслідок природних умов (падіння брили снігу з даху будинку №36), що підтверджується листом Галицького РВ ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області від 28.03.2013 за № 67/4106, адресованим ОСОБА_5 у відповідь на його письмову заяву по факту пошкодження вказаного автомобіля, що мало місце 19.03.2013 (матеріали ЖЄО №2108 від 19.03.2013)

Власник автомобіля KIA RIO (державний номерний знак НОМЕР_1) 21.03.2013, звернувся до позивача із заявою про сплату страхового відшкодування.

Розмір заподіяної шкоди було визначено на підставі калькуляції №КА-3002343 від 21.03.2013 та розрахунку суми страхового відшкодування.

Вказана вище подія визнана страховим випадком, а загальна сума страхового відшкодування визначена в розмірі 10 761, 44 грн. з врахуванням зменшення на суму 225, 00 грн. франшизи.

На виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту №3014/215/001595 від 22.03.2012, згідно платіжного доручення № 33135 від 16.04.2013 позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 10 761, 44 грн.

Згідно довідки ЛКП "Снопківське" від 03.02.2014 № 43 будинки №36 та №38 по вул. Стрийській у м. Львові перебувають на балансі та обслуговуванні ЛКП "Снопківське".

ПАТ СК "Універсальна" 25.04.2014, у зв'язку з неналежним виконанням ЛКП "Снопківське" своїх обов'язків, передбачених п.п. 3.5.12, 4.5.17 "Правил утримання житлових будинків та прибудинкової території", звернулось до відповідача з письмовою вимогою про відшкодування шкоди в розмірі 10 761, 44 грн. Однак дана претензія була залишена без відповіді та задоволення, що стало підставою звернення до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив із того, що позивачем не було повідомлено відповідача, як балансоутримувача будинку, про пошкодження автомобіля внаслідок падіння снігу з даху будинку № 36 на вул. Стрийській у місті Львові для прибуття на місце представника балансоутримувача та складання відповідного акту безпосередньо на місці події, окрім того, страхове відшкодування ОСОБА_5 виплачено лише на підставі довідки Галицького РВ ЛМУ МВСУ у Львівській області, однак зазначена довідка не містить жодної конкретної інформації. Крім того, в матеріалах справи відсутні письмові, належні та допустимі докази, які вказують на наявність протиправної поведінки в діяльності чи бездіяльності відповідача.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення про задоволення позову, виходив із того, що саме на ЛКП "Снопківське" як балансоутримувача покладено обов'язок по відшкодуванню шкоди, завданої через неналежне виконання останнім своїх обов'язків. Окрім того, розрахунок страхового відшкодування відповідає умовам, укладеного між сторонами договору.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ст. 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (постанова Верховного Суду України від 22 січня 2013 у справі № 3-72 гс 12).

Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Згідно з п. 3.5.12 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 сніг, що накопичується на дахах, повинен скидатися на землю і переміщатися в прилоткову смугу, а на широких тротуарах формуватися у вали.

Дах з зовнішнім водовідводом необхідно періодично очищати від снігу, не допускаючи нагромадження його до товщини 30 см. При заледенінні звисаючих і водовідвідних пристроїв у відлигу сніг скидають і при меншій товщині. На покрівлях з ухилом більше 45° (черепичних, ґонтових, дранкових), а також на шиферних сніг очищають тільки в тих місцях, де він затримується (у розжолобках над карнизами та ін.) (п. 4.5.17 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій).

Згідно із ст. 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що визначення розміру страхового відшкодування сторони передбачили в розділі 10 договору, згідно з п. 10.1.3 якого такий розрахунок здійснюється на підставі калькуляції СТО, яка підтримує гарантійні зобов'язання щодо даної марки ТЗ, що в даному випадку і було зроблено. Таким чином розмір страхового відшкодування складає 10 761, 44 грн. з врахуванням зменшення на суму франшизи.

Також, як встановлено судом апеляційної інстанції, зі змісту п. 14.4.2 п. 14.2 договору вбачається, що саме довідка МВС потрібна при настанні страхового випадку за ризиками "Попадання предметів", якщо розмір збитків перевищує 10 000, 00 грн.

На підставі викладеного, з врахуванням встановлених господарськими судами обставин справи, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову про стягнення матеріальної шкоди у визначеному позивачем розмірі саме з ЛКП "Снопківське", на яке як на балансоутримувача покладено обов'язки щодо утримання будинків та споруд, прибудинкових територій.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ЛКП "Снопківське", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і передусім зводяться до переоцінки доказів, а касаційна інстанція в силу положення ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Львівського комунального підприємства "Снопківське" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2014 у справі № 914/4607/13 - без змін.

Головуючий - суддя Кузьменко М.В.

Судді: Васищак І.М.

Студенець В.І.