Історія справи

Постанова ВГСУ від 29.12.2014 року у справі №911/633/13-г
Постанова ВГСУ від 24.10.2014 року у справі №911/633/13-г
Постанова ВГСУ від 16.07.2014 року у справі №911/633/13-г
Постанова ВГСУ від 29.12.2014 року у справі №911/633/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 року Справа № 911/633/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Мирошниченка С.В.

за участю представників:

Позивача: Нагинайла В.В., дов. № б/н від 13.06.2014 року;

Відповідача: не з'явився;

Заявника касаційної скарги: Буличова Г.О., дов. № б/н від 19.10.2012 року;

розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства "Граніт-Трейд" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 року

у справі № 911/633/13-г господарського суду Київської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1"

про стягнення 41 602 543,75 грн.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "МАКВІС ГРУП" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПОЛІС-1", просило стягнути з відповідача 920 458,73 грн. основного боргу, 40 490 125,86 грн. неустойки, 71 530,98 грн. пені, 61 459,60 грн. інфляційних втрат, 58 968,58 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням договору оренди нежитлового приміщення № 03-12/07-1 від 03.12.2007 року щодо сплати орендної плати та повернення орендованого приміщення.

Рішенням господарського суду Київської області від 22.04.2013 року (суддя Скутельник П.Ф.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 року (головуючий Смірнова Л.Г., судді Тищенко О.В., Чорна Л.В.) (т. 2, а.с. 82-90), постановою Вищого господарського суду України від 14.10.2013 року (головуючий Прокопанич Г.К., судді Алєєва І.В., Євсіков О.О.) (т. 2, а.с. 236-243) позов задоволено повністю. Вирішено питання розподілу судових витрат (т. 2, а.с. 4-19).

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, приватне підприємство "Граніт-Трейд", вважаючи, що його права та інтереси як орендаря нежитлового приміщення площею 4 637,7 кв. м у будівлі, яка знаходиться по вул. Велика Окружна, 4 у м. Києві порушено, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просило скасувати рішення господарського суду Київської області від 22.04.2013 року та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити (т. 3, а.с. 178-186).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 року (головуючий Тищенко А.І., судді Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного підприємства "Граніт-Трейд" припинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (т. 3, а.с. 246-253).

Оскаржений судовий акт мотивовано тим, що рішенням господарського суду Київської області від 22.04.2013 року не було порушено прав та інтересів приватного підприємства "Граніт-Трейд".

Не погодившись з постановленим апеляційною інстанцією судовим рішенням, приватне підприємство "Граніт-Трейд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржений судовий акт скасувати, справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції (т. 4, а.с. 3-7).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.06.2014 року касаційну скаргу приватного підприємства "Граніт-Трейд" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.07.2014 року (т. 4, а.с. 1-2).

У судове засідання 16.07.2014 року представник відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1".

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників позивача, скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Пунктом 52 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 12, від 23.03.2012 року № 3, від 17.10.2012 року № 10, від 16.01.2013 року № 3, від 29.05.2013 року № 9) передбачено, що у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК України підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Апеляційною інстанцією встановлено відсутність порушення рішенням місцевого господарського суду прав та обов'язків приватного підприємства "Граніт-Трейд", оскільки предметом розгляду справи № 911/633/13-г були вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" до товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 03-12/07-1 від 03.12.2007 року, укладеного між сторонами справи, та умовами якого не передбачено прав та обов'язків приватного підприємства "Граніт-Трейд".

Також апеляційною інстанцією зазначено, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.10.2013 року перевірялась юридична оцінка обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні господарського суду Київської області.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про припинення апеляційного провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Слід зазначити, що такі висновки апеляційної інстанції є хибними.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Згідно п. 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" якщо апеляційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному (касаційному) порядку, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті 97, 98 ГПК України, а щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на статті 91, 98 і 106 ГПК України.

У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

Враховуючи те, що рішення господарського суду Київської області від 22.04.2013 року було переглянуто в апеляційному та касаційному порядку, та, відповідно, набрало законної сили, апеляційний господарський суд повинен був припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного підприємства "Граніт-Трейд" саме на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Однак, враховуючи те, що порушення норм процесуального права не призвело до прийняття неправильного по суті судового акту, оскільки наслідком розгляду апеляційної скарги приватного підприємства "Граніт-Трейд" є припинення апеляційного провадження, хоча і з інших підстав, судова колегія вважає за необхідне оскаржений судовий акт залишити без змін.

Частиною 2 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно вимог ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Доводи заявника касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та розгляд справи у відсутність представника заявника апеляційної скарги є необгрунтованими, оскільки останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Крім того, ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України презюмує добросовісність сторін у здійсненні їх процесуальних прав, а скаржник як юридична особа на власний розсуд вирішує питання всієї повноти реалізації наданих їй таких прав.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Граніт-Трейд" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 року у справі № 911/633/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

С.В. Мирошниченко