Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 року Справа № 909/1065/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Іванової Л.Б.суддівГольцової Л.А. (доповідач), Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4на рішення та постановуГосподарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2014 Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2014у справі№ 909/1065/13Господарського судуІвано-Франківської областіза позовомОСОБА_4доТовариства з обмеженою відповідальністю "Готель Піги"провизнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Піги", яке оформлене протоколом загальних зборів учасників б/н від 27.02.2013за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_5, дов. від 22.07.2013;

відповідача: Богославець В.М., дов. від 29.08.2013;

Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 14.07.2014 № 02-05/272 для розгляду касаційної скарги у справі № 909/1065/13, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 16.07.2014, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Іванова Л.Б., судді - Гольцова Л.А., Козир Т.П.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2014 у справі №909/1065/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Михайлишин В.В., судді - Валеєва Т.Е., Рочняк О.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Малех І.Б., судді - Желік М.Б., Кузь В.Л.) рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2014 у справі № 909/1065/13 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення, просить прийняті у даній справі судові рішення залишити без змін.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що в редакції статуту відповідача, зареєстрованого 25.12.2007, долі учасників у статутному капіталі товариства становили: 70% - ОСОБА_7 та 30% - ОСОБА_4.

27.02.2012 відбулись загальні збори учасників ТОВ "Готель Піги", оформлені протоколом б/н від 27.02.2012, на яких прийнято рішення вивести ОСОБА_4 зі складу учасників товариства та перерозподілити частки учасників в статутному капіталі товариства, а саме - ОСОБА_7 - 100% статутного капіталу ТОВ "Готель Піги".

Підставами для виведення ОСОБА_4 зі складу учасників товариства стало невиконання останнім обов'язку внесення в статутний капітал ТОВ "Готель Піги" його необхідної частки статутного капіталу та що під час виконання обов'язків директора Готелю Піги, в зв'язку з халатністю ОСОБА_4 тричі відбулась пожежа, внаслідок чого товариству нанесені збитки.

Предметом розгляду у даній справі, як вірно встановили суди попередніх інстанцій, є вимога позивача про визнання недійсним оформленого протоколом б/н від 27.02.2012 рішення загальних зборів учасників ТОВ "Готель Піги". При цьому, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на ст. ст. 10, 11, 61, 64 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 100, 148 ЦК України.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з положень ЦК України, Закону України "Про господарські товариства" та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому, попередні судові інстанції врахували, що згідно зі ст. 11 Закону України "Про господарські товариства", ст. 117 ЦК України та п. 3.5. статуту відповідача, затвердженого рішенням загальних зборів учасників від 24.09.2007, одним із обов'язків учасника товариства є зобов'язання пов'язані з майновою участю, а також обов'язок робити вклади у розмірі, порядку та коштами, що передбачені статутом, відповідно до законодавства України, виконувати рішення загальних зборів, дотримуватись статуту товариства.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

Згідно зі ст. ст. 42, 43 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів. У такому ж порядку вирішуються питання, що виникають у процесі розгляду справи (ст. 47 ГПК України).

Статтею 60 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у пунктах 17, 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону України "Про господарські товариства". Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13).

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах (ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства").

При новому розгляді справи судам слід приділити увагу з'ясуванню питання повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів, оформлених протоколом від 27.02.2012. Якщо буде з'ясовано порушення порядку повідомлення учасників про час і місце проведення зборів, то в залежності від встановлено необхідно визначитись наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Судами встановлено, що спірне рішення прийнято зважаючи на невиконання ОСОБА_4 обов'язку внесення в статутний капітал товариства його необхідної частки статутного капіталу.

З приводу наведеного судова колегія касаційної інстанції зазначає, що закон імперативно врегулював питання щодо дій товариства з обмеженою відповідальністю у разі невнесення (неповного внесення) учасниками своїх вкладів до закінчення встановленого річного строку. Згідно з ч. 3 ст. 144 ЦК України, ч. 2 ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства приймають одне з таких рішень: про виключення із його складу тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що суди при прийнятті рішення, керуючись положеннями ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" не звернули увагу, що зазначена стаття закону регулює виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю, тоді як загальними зборами учасників відповідача, оформлених протоколом від 27.02.2012 вирішено вивести ОСОБА_4 зі складу учасників ТОВ "Готель Піги".

Таким чином, судам необхідно надати оцінку нормативно-правовому обґрунтуванню позовних вимог в межах заявленого позову.

Водночас, колегія суддів вважає, що до даних правовідносин не підлягає застосуванню ст. 35 ГПК України, оскільки предметом спору у справі № 5010/725/2012-К-26/17-24/44 Господарського суду Івано-Франківської області було рішення загальних зборів учасників ТОВ "Готель Піги", оформлене протоколом від 20.03.2012 № 5 і в зазначеній справі не було надано оцінки рішенню, яке є предметом даного спору.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наведене свідчить, що, під час розгляду справи місцевим господарським судом та апеляційного перегляду, господарськими судами попередніх інстанцій допущено порушення ст. ст. 42, 43, 47, 43, 82, 99, 101 ГПК України, що є підставою для скасування прийнятих у цій справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій допустили неповноту у дослідженні обставин справи. Дослідження усіх наданих у матеріали справи доказів в сукупності з наданими сторонами поясненнями, має істотне значення для вирішення спору у цій справі.

Оскільки, в силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду та постанова господарського суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, перевірити та надати оцінку доводам сторін, об'єктивно оцінити інші докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 108, 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 у справі № 909/1065/13 скасувати.

Справу № 909/1065/13 направити на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Л.Б. ІВАНОВА

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Т.П. КОЗИР