Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 року Справа № 903/1069/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полянського А.Г.,

суддів: Коробенка Г.П., Мачульського Г.М.,

розглянувши

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду

від 23.04.2014 року

у справі № 903/1069/13 Господарського суду Волинської

області

за позовом публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 35 425,75 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Скиба І.В. дов. від 12.11.2013 р.,

відповідача - ОСОБА_3 дов. від 06.11.2013 р.,

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 15.07.2014 р. у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Кравчука Г.А. для розгляду касаційної скарги у цій справі, призначено колегію суддів у складі: головуючий - Полянський А.Г. судді - Коробенко Г.П., Мачульський Г.М.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 10.12.2013 р. (суддя - Філатова С.Т.) відмовлено у позові.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 р. (судді - Демидюк О.О., Сініцина Л.М., Олексюк Г.Є.) рішення Господарського суду Волинської області від 10.12.2012 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням та постановою апеляційного господарського суду, ПАТ "Альфа-Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулось з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 35 425,75грн. зайво сплаченої орендної плати на підставі договору суборенди від 18.06.2008 р.

23.04.2008 року між закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк" (іпотекодержатель) та ОСОБА_4 (іпотекодавець) був укладений договір іпотеки № SMERS00920/1, відповідно до умов якого іпотекодавець у забезпечення виконання зобов'язання, яке виникло на підставі рамкової угоди № SMERS00920 від 23.04.2008 року в розмірі 1445 000 грн., передав іпотекодержателю у іпотеку нерухоме майно - вбудоване приміщення магазину площею 278,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, а іпотекодержатель прийняв його у іпотеку та набув права одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у повному обсязі переважно перед іншим кредиторами іпотекодавця.

Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) 18.06.2008 року був укладений договір оренди, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в платне строкове користування нежитлові приміщення - частину вбудованого приміщення магазину площею 115 кв.м., а саме: приміщення з 21-1 по 21-9, розташовані за адресою АДРЕСА_1.

У п. 1.5 договору було передбачено, що мета останнього - передача приміщення в суборенду.

Згідно п. 8.1 договору, договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками, нотаріального посвідчення та державної реєстрації і діє до моменту повернення приміщення орендарю за актом прийому-передачі приміщення.

18.06.2008 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) та закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" на підставі п. 1.2 статуту ПАТ "Альфа-Банк", затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ "Альфа-Банк", протокол № 3/2012 від 24.12.2012 року (суборендар) був укладений договір суборенди, згідно з яким орендар надав, а суборендар прийняв у платне строкове користування нежитлові приміщення - частину вбудованого приміщення магазину площею 115 кв.м., а саме: приміщення з 21-1 по 21-9, розташовані за адресою АДРЕСА_1.

Згідно п. 1.3 договору, приміщення є предметом іпотеки згідно договору іпотеки № SMERS00920/1, укладеного між ОСОБА_4 та ЗАТ "Альфа-банк", посвідченого 23.04.2008 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 954.

Договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками, нотаріального посвідчення та державної реєстрації і діє до моменту повернення приміщення орендарю за актом прийому-передачі приміщення (п. 8.1 договору).

18.06.2008 року за актом прийому-передачі на виконання п. 2.1 договору було передано суборендарю приміщення. Акт прийому-передачі підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.

Згідно п. 3.1 договору суборенди місячний розмір орендної плати становить 35 425,75грн.

Пунктом 3.2 договору суборенди визначено, що орендна плата вноситься суборендарем щомісячно шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок орендаря. Підставою для перерахування суборендарем орендної плати є рахунок, що виставляється орендарем. Орендар зобов'язаний надати рахунок для сплати орендної плати в період з першого по десяте число місяця, за який вноситься орендна плата, а суборендар зобов'язаний оплатити наданий орендарем рахунок протягом п'яти банківських днів з моменту його отримання.

23.06.2011 року приміщення, як предмет іпотеки, згідно ст. 41 Закону України "Про іпотеку" було реалізовано на прилюдних торгах, що підтверджується актом № 1-034/11 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 29.02.2012 р., затвердженим начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Калевич В.А. 29.02.2012 року (а.с. 49-50).

06.03.2012 року ПАТ "Альфа-Банк" відповідно до ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" та на підставі акту про проведені прилюдні торги, затвердженого 29.02.2012 року, видано свідоцтво серії ВРР № 461957, яким засвідчено право власності банку на майно, що складається з вбудованого приміщення магазину загальною площею 278,20 кв.м. (підвал - загальною площею 115,0кв.м.. перший поверх - загальною площею 163,2кв.м.), що знаходиться АДРЕСА_1.

30.03.2012 року ПАТ "Альфа-Банк" зареєструвало право власності на нерухоме майно, що стверджується витягом КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" про державну реєстрацію (а.с. 54).

Згідно із ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до ч. 4 статті 334 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно.

Колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про те, що моментом виникнення права власності на нерухоме майно, яке було придбано з прилюдних торгів (аукціону), є момент реєстрації прав на нього.

Вказана правова позиція викладена у листі Верховного Суду України від 01.11.2013 року № 93/0/54 "Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ".

Враховуючи, що право власності на нерухоме майно у позивача виникло з 30.03.2012 року, а саме з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно, суди дійшли вірного висновку про те, що у позивача відсутні правові підстави повернення 35 425,75 грн., сплачених ним відповідно до договору суборенди за користування приміщенням за лютий місяць 2012 року, меморіальним ордером № 18230 від 13.04.2012 року.

Крім того колегія суддів відзначає, що оскільки між сторонами було укладено договір оренди, а кошти які сплатив позивач та отримав ФОП ОСОБА_1, і які просить стягнути позивач з останнього, як оплату за оренду, відповідно до умов договору, набуто за наявності правової підстави, а тому ці кошти не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 ЦК України, як безпідставне збагачення.

Аналогічну правову позицію про те, що кошти, не можна витребувати відповідно до положень статті 1212 ЦК України, як безпідставно сплачені викладено у постанові Верховного Суду України від 22 січня 2013 року у справі № 5006/18/13/2012 за позовом державного підприємства "Донецька залізниця" до спільного підприємства "Агроспецмонтажник" про стягнення безпідставно сплачених коштів.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів вважає, що суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Волинської області від 10.12.2013 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 у справі № 903/1069/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Полянський А.Г.

Судді Коробенко Г.П.

Мачульський Г.М.