Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 року Справа № 24/886 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А. (доповідача),

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2014 року у справі № 24/886 за позовом державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" до товариства з обмеженою відповідальністю "Реноме", комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерства оборони України, за участю Військової прокуратури Центрального регіону України, про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності, зобов'язання скасувати реєстрацію об'єктів, за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Реноме" до державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд", за участю третьою особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариства обмеженою відповідальністю виробничої фірми "Мет-інвест", про визнання добросовісним набувачем об'єктів нерухомості та визнання права власності на них, -

Встановив:

У грудні 2006 року державне підприємство Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Реноме" та комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про витребування нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 19, та є цілісним майновим комплексом, з чужого незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "Реноме"; визнання права власності на вказане майно; зобов'язання комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" скасувати реєстрацію спірних об'єктів нерухомого майна за товариством з обмеженою відповідальністю "Реноме".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Реноме" звернулось до суду з зустрічним позовом до державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" про визнання добросовісним набувачем об'єктів нерухомості та визнання права власності на них.

27 лютого 2007 року Військова прокуратура Центрального регіону України звернулась до суду з заявою про вступ у справу.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23 жовтня 2007 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні товариства з обмеженою відповідальністю "Реноме", залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Мет-інвест".

Ухвалою господарського суду м. Києва від 6 грудня 2007 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд", залучено Міністерство оборони України.

Рішенням господарського суду м. Києва від 24 квітня 2008 року в задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, 28 березня 2014 року заступник прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення господарського суду м. Києва від 24 квітня 2008 року та прийняти нове рішення про відмову товариству з обмеженою відповідальністю "Реноме" в задоволенні зустрічного позову та про залишення позову державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" без розгляду. При цьому, заступник прокурора у відповідному клопотанні просив поновити пропущений процесуальний строк, встановлений для подання апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2014 року заступнику прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері відмовлено у відновленні пропущеного строку для подання апеляційної скарги, а скаргу повернуто без розгляду.

У касаційній скарзі заступник прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу у справі скасувати та направити справу на розгляд до апеляційного суду.

У відзиві на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Реноме" просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, вказуючи на безпідставність викладених в ній доводів.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та Міністерства оборони України, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 2 р. XIII Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 7 липня 2010 року судові рішення, прийняті судом першої інстанції до набрання чинності цим Законом, набирають чинності та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом.

Статтею ст. 93 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній на момент прийняття судом першої інстанції рішення у справі, визначено, що апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Рішення суду першої інстанції прийнято 24 квітня 2008 року, оформлене відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 10 червня 2008 року.

Апеляційну скаргу на рішення подано 28 березня 2014 року, тобто, більше ніж через 5 років після прийняття рішення судом першої інстанції.

Частина 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 7 липня 2010 року, яка підлягає застосуванню у даній справі, містить обмеження строку, протягом якого може бути відновлено пропущений процесуальний строк на стадії перегляду судових рішень в апеляційному порядку.

За змістом цієї норми процесуального права подання апеляційної скарги прокурором після закінчення встановленого нею тримісячного строку виключає перегляд судових рішень місцевого господарського суду в апеляційному порядку, а відтак, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність законних підстав для відновлення пропущеного процесуального строку.

Доводи касаційної скарги про наявність підстав для відновлення пропущеного строку ґрунтуються на неправильному тлумаченні та розумінні норм ст.ст. 53, 93 Господарського процесуального кодексу України, а тому не можуть братися судом касаційної інстанції до уваги.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування ухвали апеляційного суду у справі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2014 року у справі № 24/886 - без змін.

Головуючий Остапенко М.І.

Судді Гончарук П.А.

Стратієнко Л.В.