Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 року Справа № 910/4116/13

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Корсака В.А. - головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,за участю представників:позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)відповідачаГерасимів А.Й. (дов. від 30.02.2014 р.)прокуратуриТомчук М.О. (посв. від 01.08.2012 р. № 000606)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києвана постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 р.у справі № 910/4116/13 господарського суду міста Києваза позовомПершого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської радидоЗакритого акціонерного товариства "Транспортник" пророзірвання правочину та зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства "Транспортник" про розірвання договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-а, кадастровий номер 8000000:88:061:0001, укладеного 25.12.2008 р. між Київською міською радою та Закритим акціонерним товариством "Транспортник", та зобов'язання ЗАТ "Транспортник" повернути земельну ділянку площею 38 585, 00 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-а Київській міській раді.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2013 р. (суддя Котков О.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 р. (головуючий суддя Тищенко О.В., судді Гончаров С.А., Чорна Л.В.), у справі № 910/4116/13 задоволено клопотання відповідача, зупинено провадження у справі на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України до вирішення справи № 2а-12501/11/2670 за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва до ЗАТ "Транспортник" про стягнення податкового боргу та справи № 826/808/13-а за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва до ЗАТ "Транспортник" про стягнення податкового боргу, що розглядаються Вищим адміністративним судом України.

Мотивуючи вказані судові акти, суди зазначили, що судові рішення Вищого адміністративного суду України у справах № К/800/31719/13 (№ 826/808/13-а) та №К/800/41056/13 (2а-12501/11/2670) можуть вплинути на вирішення даного спору по суті, оскільки ними може бути підтверджена або, навпаки, спростована наявність у відповідача заборгованості з орендної плати за використання земельної ділянки, твердження про яку є підставою заявленої позивачем вимоги про розірвання спірного договору оренди.

Не погоджуючись із зазначеними ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2013 р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 р., заступник прокурора міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, а справу передати на розгляд до місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Закрите акціонерного товариства "Транспортник" проти доводів заступника прокурора міста Києва заперечує та просить оскаржувані судові акти у даній справі залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та присутніх у судовому засіданні прокурора і представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В силу частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

З аналізу наведеної норми вбачається, що зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, які перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунуті.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, мають значення для тієї справи, провадження у якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Як уже зазначалося вище, перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства "Транспортник" про розірвання договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-а, кадастровий номер 8000000:88:061:0001, укладеного 25.12.2008 р. між Київською міською радою та ЗАТ "Транспортник", та зобов'язання ЗАТ "Транспортник" повернути земельну ділянку площею 38 585, 00 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-а Київській міській раді.

При цьому, заявлені вимоги мотивовані посиланням на систематичну несплату Закритим акціонерним товариством "Транспортник" орендної плати, що за умовами пункту 11.4 договору оренди земельної ділянки від 25.12.2008 р. є підставою для його розірвання з ініціативи орендодавця.

Заявляючи клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Вищим адміністративним судом України справи № 2а-12501/11/2670 за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва до Закритого акціонерного товариства "Транспортник" про стягнення заборгованості з земельного податку та справи № 826/808/13-а за позовом ДПІ у Шевченківському районі міста Києва до ЗАТ "Транспортник" про стягнення заборгованості з земельного податку, відповідач вказав, що без встановлення адміністративним судом обставин стосовно наявності чи відсутності у ЗАТ "Транспортник" заборгованості з земельного податку вирішення даного спору про розірвання договору оренди є неможливим, оскільки саме несплата відповідачем орендної плати визначена позивачем як єдина підстава його розірвання.

Разом з тим, погоджуючись з такими доводами ЗАТ "Транспортник" та зазначаючи про обґрунтованість заявленого ним клопотання, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що у розумінні норм Земельного кодексу України, Закону України "Про плату за землю" та пункту 11.4 спірного договору оренди підставою для розірвання останнього є саме систематична, тобто протягом півроку, несплата орендарем орендної плати або земельного податку.

Отже, з наведеного слідує, що заявивши вимогу про розірвання договору оренди, позивач належними та допустимими доказами повинен довести саме систематичність невиконання відповідачем взятого на себе обов'язку зі сплати орендної плати (земельного податку).

При цьому сама по собі відсутність у орендаря заборгованості з орендної плати (земельного податку) ще не може свідчити про систематичне виконання ним взятого на себе грошового зобов'язання, оскільки в аспекті наведеного дослідженню судом підлягає саме своєчасність внесення орендної плати у повному розмірі за кожний з періодів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди припустилися помилки, вказавши про неможливість вирішення даної справи до вирішення адміністративним судом справ № 2а-12501/11/2670 та № 826/808/13-а, передчасно пославшись на їх пов'язаність, оскільки встановлення адміністративним судом факту наявності чи відсутності у відповідача заборгованості з земельного податку не впливає на можливість господарського суду, оцінивши наявні докази, самостійного встановити обставин даної справи стосовно своєчасності (або несвоєчасності) виконання орендарем взятого на себе грошового зобов'язання.

За таких обставин, колегія суддів, беручи до уваги встановлені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України обмеження касаційної інстанції, дійшла висновку, що суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, не мав достатніх правових підстав для застосування статті 79 Господарського процесуального кодексу України, а отже оскаржувані ухвала та постанова судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягають скасуванню з передачею даної справи на розгляд до господарського суду міста Києва.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 р. у справі № 910/4116/13 та ухвалу господарського суду міста Києва від 24.12.2013 р. скасувати, а справу передати на розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова