Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 року Справа № 905/299/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Козир Т.П. Іванової Л.Б. (доповідач), Кролевець О.А.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Триест - Дон"на ухвалу та постановуГосподарського суду Донецької області від 03.02.2014 Донецького апеляційного господарського суду від 25.02.2014 у справі№ 905/299/14 Господарського суду Донецької областіза зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Триест - Дон"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна нафтогазова компанія"пропро визнання недійсним договору поставки нафтопродуктів №ЗН-1351 від 01 січня 2013 рокуза участю представників сторін:

позивача: не з'явилися

відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У провадження Господарського суду Донецької області знаходиться справа № 905/299/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна нафтогазова компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Триест - Дон" про стягнення вартості неоплаченого товару за договором постави нафтопродуктів №ЗН-1351 від 01.01.2013 у розмірі 2148640,06 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Триест - Дон" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна нафтогазова компанія" про визнання недійсним договору поставки нафтопродуктів №ЗН-1351 від 01 січня 2013 року.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.02.2014 у справі № 905/299/14 (суддя Фурсова С.М.) зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Триест - Дон" та додані до неї документи повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.02.2014 у справі № 905/299/14 (колегія суддів у складі: головуючого судді Шевкової Т.А., суддів Бойченка К.І., Чернота Л.Ф.) ухвалу Господарського суду Донецької області від 03.02.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Триест - Дон" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.02.2014 і ухвалу Господарського суду Донецької області від 03.02.2014 у цій справі та винести рішення про визнання договору поставки нафтопродуктів №ЗН-1351 від 01.01.2013, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Західна нафтогазова компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Триест - Дон", недійсним.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Повертаючи зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Триест - Дон" без розгляду, місцевий господарський суд, висновки якого підтримані судом апеляційної інстанції, виходив з того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Триест - Дон" при зверненні до суду із вказаною позовною заявою не надано доказів сплати судового збору та відсутні підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку із ненаданням позивачем доказів, які підтверджують майновий стан позивача.

Статтею 60 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

З наведеного вбачається, що чинним законодавством на позивача покладений обов'язок сплатити судовий збір при зверненні до господарського суду з зустрічним позовом.

При цьому, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Місцевий господарський суд встановив, що при поданні зустрічної позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Триест - Дон" не надало доказів сплати судового збору, однак заявило клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом вказаної норми звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, єдиною підставою звільнення від сплати судового збору законодавець визначив майновий стан сторони. З урахуванням положень статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України наявність відповідної обставини має бути доведена належними та допустимими доказами, а отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Враховуючи неподання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження тяжкого майнового стану та пов'язану із цим неможливість сплати судового збору, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення поданого клопотання та звільнення позивача від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви у справі № 905/299/14.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність передбачених п. 4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України підстав для повернення зустрічної позовної заяви без розгляду ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, відповідають нормам процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 25.02.2014 та ухвали Господарського суду Донецької області від 03.02.2014 у справі № 905/299/14 колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Триест - Дон" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.02.2014 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 03.02.2014 у справі № 905/299/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Козир

судді: Л. Іванова

О. Кролевець