Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2014 року Справа № 923/789/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач)суддівАкулової Н.В., Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргуУправління Пенсійного фонду України в місті Херсоні на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2014 у справі№ 923/789/14 господарського суду Херсонської області за позовомУправління Пенсійного фонду України в місті Херсоні до Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби простягнення 44 646,41 грнв судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: не з'явилися

- відповідача: не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 22.07.2014 у справі № 923/789/14 (суддя Клепай З.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2014 (у складі головуючого судді Поліщук Л.В., суддів Таран С.В., Туренко В.Б.), відмовлено в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні до Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби про стягнення 44 646,41грн надмірно виплачених пенсійних коштів Шелестовій Т.Ф. за період з 01.04.2006 по 31.07.2009.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішення, Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, наявність поважних причин пропуску строків позовної давності, просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2014 та рішення господарського суду Херсонської області від 22.07.2014 у справі №923/789/14 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Управління Пенсійного фонду в місті Херсоні задовольнити в повному обсязі.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надав відзив на касаційну скаргу, що в силу положень ст.1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Херсоні з 2003 року перебуває та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" Шелестова Тамара Федорівна.

21.08.2006 Шелестова Т.Ф. звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м.Херсона із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючого державного службовця та надала видані Державною податковою інспекцією у Цюрупинському районі довідки від 21.08.2006 №1878/ш/05-001, від 14.06.2006 №585/ш/05-030, від 21.08.2006 №155/05-013, від 08.06.2006 №369/ш/05-030 про заробітну плату за 2003, 2004, 2005 та 2006 роки.

На підставі наданих довідок Управлінням Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м.Херсона проведено перерахунок за період з 01.09.2003 по 01.08.2006 та визначено до виплати суму 42 724,69 грн, про що свідчить протокол від 01.09.2006.

22.02.2008 Шелестова Т.Ф. знову звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м.Херсона із заявою про перерахунок та надала довідку від 03.09.2007 № 2959/ш/05-030 про заробітну плату за 2006 рік.

Управлінням Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м.Херсона здійснено перерахунок за період з 01.12.2006 по 01.02.2008 та визначено до виплати суму 6 313,27грн, що підтверджується протоколом від 06.03.2008.

22.12.2008 Управлінням Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м.Херсона проведено перевірку достовірності довідок про заробітну плату, наданих Державною податковою інспекцією в Цюрупинському районі Херсонської області, про що складено відповідний акт № 74. Перевіркою встановлено, що зазначені довідки потребують доопрацювання.

14.04.2009 Державною податковою інспекцією у Цюрупинському районі Херсонської області надано нові довідки за 2006 (№ 2158/ш/05-030 від 14.04.2009), за 2007 (№2157/ш/05-030 від 14.04.2009) та 2008 (№ 2156/ш/05-030 від 14.04.2009) роки, суми заробітної плати в яких є меншими від попередніх.

За таких обставин судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що за період з 01.04.2006 по 31.07.2009 виникла переплата в розмірі 44686,41 грн, у зв'язку з чим Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсону листами від 13.11.2009 №12038-03 та від 22.12.2009 №13455-03 звернулося до відповідача з вимогою про відшкодування переплати пенсії у вказаному розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі викладеного суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що у відповідача виник обов'язок щодо відшкодування позивачу шкоди, заподіяної внаслідок видачі недостовірних документів, у розмірі надмірно виплачених пенсійних коштів у сумі 44646,41грн.

Однак, в процесі розгляду справи відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності до спірних вимог, внаслідок чого відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог у зв'язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що ним з додержанням процесуальних строків був заявлений позов про стягнення спірної суми відшкодування в порядку адміністративного судочинства, проте у зв'язку з непідсудністю цієї категорії справ адміністративним судам ухвалою Вищого господарського суду України від 03.04.2014 були скасовані судові рішення у справі № 2а-1388/10/2170 та закрито провадження у даній справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України порушене право підлягає захисту, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності.

Згідно з п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" закон не визначає, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропущення позовної давності поважними. Як правило, це здійснюється за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач не скористався своїм правом на звернення з такою заявою, а тому питання щодо поважності причин пропуску позовної давності не вирішувалося господарським судом при розгляді цієї справи.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень у справі № 923/789/14.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2014 у справі № 923/789/14 залишити без змін.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я Н.В. Акулова

С у д д я С.В. Владимиренко